Ветування законопроекту 2166 - крок назад у вирішенні проблем переселенців

Ветування законопроекту 2166 - крок назад у вирішенні проблем переселенців

Укрінформ
27 листопада о 13.00 відбулася прес-конференція на тему: "Ветування законопроекту 2166 - крок назад у вирішенні проблем переселенців". (Зала 1)

Відео з прес-конференції:

Фотографії з заходу

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Організатори: Укрінформ, : ВБФ «Право на захист».

Учасники: Олена Виноградова - експерт з адвокації ВБФ "Право на захист"; Таміла Ташева - координатор ГІ "КримSOS"; Олександра Дворецька - координатор ГО "Восток-SOS"; Борис Захаров - керівник адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини; Наталія Веселова - народний депутат України, об'єднання "Самопоміч". 

Прес-конференція була присвячена аналізу наслідків відхилення Президентом України законопроекту №2166 "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Підсумкові матеріали:

Громадські діячі вважають поправки до законопроекту про переселенців дискримінаційними

Президент України Петро Порошенко наклав вето на законопроект, який повинен був істотно спростити життя внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Громадські діячі вважають, що поправки Президента є «дискримінаційними».

Про це на прес-конференції в Укрінформі заявила юрист Всеукраїнського благодійного фонду «Право на захист» Олена Виноградова.

«Основною причиною вказується те, що Законом не врегульований механізм перевірки факту тривалої відсутності переселенців, а точніше понад 60 днів, за місцем мешкання і інформації щодо їх переміщення в межах країни. Тобто, не визначений орган, який повинен здійснювати таку перевірку», - зазначила Виноградова.

Вона повідомила, що законопроект, який розроблявся народними депутатами і громадськими організаціями, що безпосередньо працюють з переселенцями з Криму і Донбасу, передбачав відміну терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і необхідність позначки про місце мешкання в Державній міграційній службі. Крім того, закон передбачав скасувати перевірку місця мешкання переселенця.

Як вважає Виноградова, пропозиції Президента по доопрацюванню законопроекту в частині контролю за місцем мешкання внутрішньо переміщених осіб є дискримінаційними, оскільки «саме особа бере відповідальність за те, де вона проживає».

На думку керівника адвакаційного центру Українського Гельсінського союзу з прав людини Бориса Захарова, позиція Президента Порошенка щодо законопроекту про внутрішньо переміщених осіб «відверто розчарувала» і свідчить про те, що «Україна не прагне бути європейською державою».

Захаров зазначив, що для контролю за пересуванням громадян із статусом ВПО необхідно розробити державний реєстр з уніфікованою програмою забезпечення для всіх органів влади.

Як вважає керівник громадської організації КримSOS Таміла Ташева, відсутність по місцю мешкання внутрішньо переміщених осіб понад 60 днів не може бути підставою для відмови у статусі ВПО.

«Наприклад, навіть якщо переселенець з якихось причин повернувся жити до Криму, він не перестає бути внутрішньо переміщеною особою», - переконана вона.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому 2015 року громадські організації ініціювали зміни в законопроект про внутрішньо переміщених осіб. Наприкінці жовтня він знайшов підтримку у ВР України, проте 26 листопада Президент України наклав на нього вето.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-