28 січня
13.00 відбулася прес-конференція: "Розвиток релігій в Україні та світі у 2014 році: основні тенденції". Захід приурочений до Всесвітнього дня релігій. (Зала 1)
28 січня, о 13.00 відбулася прес-конференція: "Розвиток релігій в Україні та світі у 2014 році: основні тенденції". Захід приурочений до Всесвітнього дня релігій . (Зала 1)
Організатор: Міністерство культури України.
Учасники: Віктор Єленський - доктор філософських наук, професор, народний депутат України, Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, голова підкомітету у сфері свободи совісті та релігійних організацій; Андрій Юраш - кандидат політичних наук, директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України; Людмила Филипович - доктор філософських наук, професор, завідувач відділу Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України; Олександр Заєць - голова Правління громадської організації «Інститут релігійної свободи».
Довідково . Щорічно у третій тиждень січня, з ініціативи ООН, у світі відзначається Всесвітній день релігій (World Religion Day). Відомі українські релігієзнавці підведуть підсумки розвитку релігій у 2014 році. Зокрема йтиметься про об'єднуючий потенціал релігій, про головні проблеми розвитку релігій в Україні та світі, про постраждалих за свої релігійні переконання тощо. Адже часто на перешкоді до мирного співжиття віруючих різних релігій стоять міфи чи упередження, що існують у суспільній свідомості. Завдання Всесвітнього дня релігій - допомогти пізнати правду один про одного, а, отже, зробити наш світ толерантнішим і комфортнішим для проживання прихильників різних вірувань. Україна неодноразово долучалася до відзначення Всесвітнього дня релігій, а з 2015 р. українські релігієзнавці, чиновники та представники громадських інституцій відновлюють традицію проведення підсумкових прес-конференцій.
Підсумкові матеріали:
Авторитет УПЦ КП від початку Майдану став винятково високим - Мінкультури
Українська Православна церква Київського патріархату, яка від початку підтримала Майдан, набула величезного впливу і авторитету.
На цьому наголосив директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури Андрій Юраш під час прес-конференції в Укрінформі.
"Ми спостерігаємо суттєве підвищення ролі, впливу і авторитету Української Православної церкви Київського патріархату. Ця релігійна інституція, яка взяла на себе на початках і в процесі велику роль у підтримці - моральній, духовній і безпосередній - протестних рухів, зараз в українському політичному контексті має величезну кількість дивідендів. І зрозуміло, що суспільство належно її оцінило і рівень підтримки, довіри і визнання заслуг саме цієї церкви є винятково високим", - підкреслив Андрій Юраш.
За його словами, Українська Греко-Католицька церква консолідувалася з усіма іншими напрямами і засвідчила свою природну присутність не лише на Західних теренах, з якими її переважно пов'язували, але і в Центрі України, у столиці. "В контексті в тому числі й політичних подій вона засвідчила, що має потенціал для самозреалізування і в цьому ареалі", - вважає посадовець.
Він зазначив, що консолідація релігійного середовища в контексті тих викликів, які ставили суспільне і політичне середовища в Україні, є очевидним фактом.
"Початок більш як рік тому Майдану поставив релігійні організації в Україні перед дуже складними дилемами, перед дуже суттєвими викликами: як в цих обставинах діяти, як відповідати - чи намагатися уникнути, чи закритися в своїх суто богословських теоретичних площинах. Але релігійні організації відповіли дуже гідно у двох напрямах. По-перше, сконсолідувавши всі свої зусилля на підтримку вільного волевиявлення українських громадян. По-друге, знайшовши у власних традиціях, у власних богословських практиках можливості для того, щоб в той чи інший спосіб підтримати і адекватно відповісти на всі виклики", - сказав Юраш.
Він також додав, що й останні події, зокрема нещодавній Марш миру та інші акції, демонструють виняткову згуртованість різноманітних релігійних організацій і релігій - християн, мусульман, іудеїв та інших.
Мінкультури поскаржиться СБУ та МВС на представників УПЦ МП, що закликають до зриву мобілізації
Міністерство культури звернеться до СБУ та МВС з наміром притягти до відповідальності двох представників УПЦ МП, які закликають до зриву мобілізації в Україні.
Про це повідомив у коментарі Укрінформу директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури Андрій Юраш.
"Серед останніх новин з'явились два повідомлення - дуже категоричних, дисонансних із загальним суспільним тлом, - що стосуються представників Української православної церкви Московського патріархату. Ці заяви, в яких вони офіційно, публічно і категорично закликають до зриву мобілізації в Україні, не додають балів і суспільного визнання ні цим конкретним діячам, ні всьому середовищу, яке вони репрезентують. В сучасних реаліях такі заклики є антидержавними. І держава буде на це реагувати. Ми будемо ініціювати передачу цих матеріалів до СБУ і МВС, щоб вони оцінили їх на наявність закликів до невизнання державного устрою України і відповідним чином зреагували в судовому порядку. Допускати висловлювання, які в умовах реального ведення війни на сході України підривають обороноздатність держави, ми не маємо права", - підкреслив Андрій Юраш.
Він уточнив, що одне з повідомлень стосується єпископа Банченського УПЦ МП Лонгина (Жара), який зриває мобілізацію на Буковині. В одній з румуномовних газет він виступив із закликом не йти в Українську армію, в дуже негативних епітетах змальовує Європу й українську владу. "Друге стосується одного з монахів Десятинного монастиря в Києві, який написав у Фейсбуці, що ситуація у східній Україні і взагалі Україна не варті того, щоб за це помирати. Це два однозначні факти", - сказав директор департаменту.
Юраш зазначив, що Мінкультури повідомить "церковним керманичам відповідних структур" про недопустимість таких заяв, але навряд чи це призведе до якихось дієвих наслідків.
"Це ми вже робили не раз. Теоретично на таку ж формальну відповідь з боку церковної влади можемо очікувати і з приводу цих двох випадків. Але цього недостатньо. Тож будемо звертатися і до відповідних правоохоронних органів", - наголосив Андрій Юраш.
Посадовець зазначив, зокрема, що одна із заяв стосувалася дій митрополита Іоаникія Кобзєва, який благословляв новообраного "прем'єр-міністра ЛНР" Плотницького, тим самим легітимізуючи цю терористичну структуру.
Тільки УПЦ МП з усіх українських церков не зазнає утисків на окупованому Донбасі - Інститут релігійної свободи
У самопроголошених республіках на сході переслідуються всі українські церкви, за винятком УПЦ МП.
Про це сказав голова правління громадської організації "Інститут релігійної свободи" Олександр Заєць під час прес-конференції в Укрінформі, приуроченої до Всесвітнього дня релігій.
"Ситуація на Донбасі в сфері релігійної свободи, порівняно з Кримом, набагато складніша. На територіях так званих "ДНР" і "ЛНР" віруючі різних церков, крім УПЦ МП, зазнають релігійних утисків і переслідувань. Так, у травні 2014 року представники самопроголошеної "ДНР" прийняли текст власної "Конституції", яка визначила релігійну нетерпимість основою політики сепаратистів. У статті 9 цього "документа" зазначено: "первісною та пануючою вірою є православна віра, що сповідується Руською православною церквою (Московський патріархат)". Також у Донецьку було створено підрозділ, який отримав назву Руська православна армія, що засвідчило про наміри сепаратистів зі зброєю в руках встановлювати на теренах Донбасу панівну віру", - зазначив Олександр Заєць.
Він додав, що з того часу на територіях, підконтрольних бойовикам, фіксується зростання релігійної нетерпимості по відношенню до всіх християнських церков, за винятком громад УПЦ МП. Особливою мішенню бойовиків стали релігійні громади УПЦ КП, УГКЦ та протестантських церков, а також всі патріотичні громади. Багато священнослужителів змушені були покинути Донецьк і Луганськ у зв'язку із загрозою життю та релігійними переслідуваннями. Культові будівлі та приміщення конфіскуються представниками "ДНР" та "ЛНР" для їх потреб, зокрема використовуються як бази бойовиків.
Щодо ситуації в Криму, то, за його словами, там теж деякі священики змушені були покинути півострів і переїхати на материкову Україну. Релігійні організації там мають пройти перереєстрацію до 1 січня 2016 року. Разом з тим можливості для автономної реєстрації релігійних громад та управлінь, відповідно до чинного законодавства РФ, теоретично залишаються, але практично це здійснити майже неможливо. І тому переважна більшість релігійних організацій реєструються "під дахом" російських релігійних центрів. Також загальною тенденцією на Кримському півострові є те, що ситуацію в релігійному середовищі спрямовують у загальне русло офіційної політики, яка проводиться на теренах РФ.
"На решті території України, незважаючи на зовнішню агресію та динамічні суспільно-політичні події, у 2014 році зберігався належний рівень релігійної свободи", - зазначив Олександр Заєць.
Відео з прес-конференції:
