Круглий стіл: «Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів». Організатори - фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Українське національне інформаційне агентство Укрінформ
28 травня, о 10.00 в м.Херсоні (прес-клуб газети «Новий день» (м. Херсон, вул. Декабристів, 26,) відбулась засідання "круглого столу" на тему: «Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів». Організатори - Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Укрінформ (Інформаційно-аналітичний центр "Єдина країна")
Партнери - Інститут громадських справ (м. Братислава, Словаччина), Інститут публічних справ (м. Варшава, Польща)
Учасники: Марія Золкіна - політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»; Григорій Мєсєжніков - директор Інституту громадських справ (м. Братислава, Словаччина); Лукаш Венерські - аналітик, координатор проектів Європейської програми Інституту публічних справ (м. Варшава, Польща).
Учасники заходу отримають прес-реліз з результатами загальнонаціонального опитування щодо зовнішньополітичних орієнтацій населення.
Підсумкові матеріали:
Із Росією легше домовлятися, коли у перемовинах є третій сильний партнер - польський аналітик
Із Росією меншій від неї за територією і економічною потужністю країні легше домовлятися і співпрацювати, коли у її перемовинах бере також участь третій сильний партнер.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив у середу у Херсоні під час круглого столу "Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів" Лукаш Венерські, аналітик, координатор проектів Європейської програми Інституту публічних справ (м. Варшава, Польща).
"Калініградський трикутник" - це зустрічі міністрів іноземних справ Польщі, Німеччини та Росії, що проводяться раз на рік з 2011 року. І тут виявилось, що нам (полякам - Ред.) легше співпрацювати з Росією, якщо у нас є третій сильний партнер, який нас підтримує. І таким партнером є у нас Німеччина", - розповів Лукаш Венерські.
За його словами, міністри у "Калінінградському трикутнику" обговорюють і вирішують питання міжнародних відносин, візового режиму, енергетичні та інші питання. Цей "трикутник" має великий потенціал і дав поштовх для розвитку співробітництва між Росією, Польщею та Німеччиною у різних напрямках, у тому числі, й на недержавному рівні, зазначив польський аналітик.
Як повідомлялося, Росія не проти вести перемовини із нинішнім керівництвом України, проте виступає проти участі у цих перемовинах інших держав, як третьої сторони.
Однопартійний уряд створює ризики корупції - словацький експерт
Створення у країні однопартійного уряду породжує певні ризики для застосування корупційних схем.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив у середу у Херсоні під час круглого столу "Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів" Григорій Мєсєжніков, директор Інституту громадських справ (м.Братислава, Словаччина).
"Щодо боротьби з корупцією. Час від часу з'ясовується, що наші політики і чиновники (Словаччини - Ред.) знаходять обхідні шляхи, що дозволяє їм створювати більш сприятливі умови для підприємців і різних груп бізнесу, які ближче до певних політичних партій. Ми бачимо, що сам факт однопартійного уряду він створює певний ризик для застосування корупційних методів, корупційних схем", - сказав Г.Мєсєжніков.
Як зазначив Мєсєжніков, у Словаччині при владі вперше з 1990 року знаходиться однопартійний уряд, створений у 2012 році.
Коли Польща вступала в НАТО, теж було велике протистояння з російської строни - Л.Венерські
Польща, яка є членом НАТО з 1999 року, все одно б вступила до Північноатлантичного альянсу - навіть коли б керівником Росії тоді був нинішній президент Путін.
Про це заявив, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, аналітик, координатор проектів Європейської програми Інституту публічних справ (м.Варшава, Польща) Лукаш Венерські під час круглого столу "Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів", що відбувся у середу у Херсоні.
"Польща - член НАТО з 1999 року. Ми цього домоглися, насамперед, самі, не залежно від того, яка була реакція російської сторони. Це відбулося завдяки нашій узгодженій роботі. Тоді теж з'являлися великі проблеми, великі протистояння з російської сторони. Якщо б при владі в Росії знаходився тоді нинішній Володимир Путін, можливо, це було б дещо складніше", - сказав Л.Венерські.
За його словами, у той час перші офіційні декларації щодо бажання Польщі вступити до НАТО негативно сприймалися не лише в Росії, а й на Заході, і навіть у самій Польщі.
"Вони (декларації - Ред.) на початку не були сприйняті добре усіма силами. З одного боку Російська Федерація була проти, з іншого боку - чимало західних політиків були проти. Також були і польські сили - радикальні ліві і радикальні праві, які були проти", - розповів аналітик.
Як наголосив Венерські, "нам вдалося увійти в 1999 році (в НАТО - Ред.) завдяки нашому вмінню користуватися нашими персональними ресурсами. З одного боку, у нас були тоді хороші політики, у тому числі, у міністерстві іноземних справ і міністерстві оборони. Плюс у нас було дуже хороше пропольське лобі у головній країні НАТО, тобто в США".
Агресія Росії майже втричі збільшила в Україні кількість прихильників вступу до НАТО - аналітик
Події, пов'язані з агресією Росії проти України та анексією Криму, майже втричі збільшили в Україні кількість прихильників вступу до НАТО.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявила у Херсоні під час круглого столу "Перспективи європейських реформ в Україні: внутрішній потенціал та досвід сусідів" Марія Золкіна, політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", посилаючись на проведені соціологічні дослідження.
"Соціологи фіксують: приєднання до Північноатлантичного альянсу на сьогодні підтримують 34% українців. При цьому 48% виступають проти, і ще 17% не визначилися з тим, якою є їхня позиція з цього приводу. Але варто відзначити: щодо підтримки членства в НАТО відбулися суттєві зміни за останні півтора-два роки. Зокрема, якщо в середині 2012 року ідею вступу до НАТО підтримували 12% українців, то в травні 2014 року це вже 34%. І така динаміка пов'язана, звичайно, зі змінами останніх кількох місяців. Тому що українці, значна їх частина, побачили, що, напевно, НАТО було б гарантією безпеки і територіальної цілісності України. І ті, хто були проти членства в НАТО, перейшли в категорію прихильників членства України в цій організації", - розповіла М.Золкіна.
У той же час, за її словами, більшість громадян України не підтримують наразі приєднання України до Ташкентського договору про колективну безпеку - євразійської військово-політичної міжнародної організації, до якої входить Російська Федерація. "Проти їдеї приєднання до Ташкентського договору про колективну безпеку виступають 56% (українців - Ред.), і 16% виступають за", - повідомила політичний аналітик.
