Німецький політолог пояснив, чому зростатиме тиск на Мерца з вимогою готовності до компромісів із РФ
Таку думку висловив в інтерв'ю Укрінформу керівник Центру порядку та врядування у Східній Європі, Росії та Центральній Азії Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер.
"Я не можу стверджувати, що підтримка України з боку Німеччини гарантована на тривалу перспективу. Під політичним тиском знову може статися певний злам або посилитися готовність до компромісів із Росією", - зазначив експерт.
За його словами, результати останніх земельних виборів у Німеччині, які засвідчили посилення АдН та значні втрати Християнсько-демократичного союзу (ХДС), ставлять під питання політичне майбутнє канцлера Мерца.
"Насправді слід визнати, що Мерц – канцлер, чиє перебування на посаді нині під питанням. Важко сказати, скільки ще значних втрат на земельному рівні він зможе політично пережити", - заявив Майстер.
Він нагадав, що навесні 2027 року мають відбутися важливі земельні вибори, зокрема в Північному Рейні-Вестфалії – найбільшій за кількістю населення федеральній землі Німеччини. На думку політолога, залежно від їхніх результатів не можна виключати навіть зміни федерального канцлера.
Водночас Майстер високо оцінив позицію Мерца щодо російсько-української війни та його практичні кроки на підтримку Києва.
"На мій погляд, Мерц – найсильніший прихильник України серед усіх федеральних канцлерів, яких ми мали досі. І не лише на рівні риторики, а й з огляду на те, що Німеччина фактично робить для України. Однак внутрішньополітичний розвиток подій обмежуватиме його здатність діяти. Мерцу буде дедалі складніше домагатися ухвалення певних рішень. Це може стосуватися і підтримки України", - наголосив політолог.
За його оцінкою, тиск на канцлера з вимогою виявляти більшу готовність до компромісів із Росією зростатиме через економічну кризу, складну політичну ситуацію та посилення АдН, яка займає виразно проросійську позицію. Як приклад такого впливу Майстер навів нещодавнє рішення ландтагу Саксонії-Ангальт, де АдН спільно з лівопопулістською партією "Союз за соціальну справедливість та економічний здоровий глузд" (BSW) домоглися ухвалення резолюції з вимогою припинити постачання зброї Україні та скасувати санкції проти Росії.
"Такі внутрішньополітичні чинники здатні послабити підтримку України, а разом із нею й позиції Мерца як її нині найсильнішого прихильника в політичній системі", - зазначив експерт.
Водночас, за його словами, доки федеральний уряд та правляча коаліція зберігають нинішній курс, рішення окремих земельних парламентів не матимуть безпосереднього впливу на допомогу Україні, оскільки вона належить до компетенції федеральної влади та фінансується з федерального бюджету.
Однак ризики для збереження цього курсу можуть виникнути й усередині правлячої коаліції, зокрема в Соціал-демократичній партії Німеччини: "Усередині СДПН існують глибші розбіжності щодо політики стосовно Росії. Партія має відповідну історію, і там може знову посилитися прагнення до зближення з РФ".
Говорячи про довгострокову перспективу, експерт не виключив, що на наступних виборах до Бундестагу АдН може стати найсильнішою політичною силою. Навіть не очоливши уряд, вона, за його словами, зможе суттєво впливати на політичний дискурс та ускладнювати ухвалення рішень.
"Іншим партіям тоді доведеться об’єднуватися, щоб узагалі сформувати уряд. Такий федеральний уряд буде ослабленим і перебуватиме під сильним тиском з вимогою інакше будувати відносини з Росією та Україною. Тут не можна нічого виключати, зокрема й більшої готовності до компромісів", - вважає Майстер.
Водночас Майстер наголосив, що ХДС, СДПН і "Зелені" загалом підтримують Україну та усвідомлюють її значення для безпеки самої Німеччини. Проте, на його думку, німецька політика досі не зазнала достатніх структурних змін у відносинах із Росією, а інтеграція України до європейських структур просувається надто повільно.
Як повідомляв Укрінформ, 14 жовтня парламент німецької землі Саксонія-Ангальт ухвалив резолюцію, запропоновану АдН та BSW, із закликом припинити військову й фінансову допомогу Україні, за винятком гуманітарної, а також скасувати економічні санкції проти Росії.
Фото: Heinrich-Böll-Stiftung / www.stephan-roehl.de, flickr