Війна на Близькому Сході нагадує «перемогопоразку» для всіх сторін - експерт
Про це в коментарі Укрінформу заявив військовий експерт, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Якщо обмежитися суто воєнною точкою зору, то між агресією Росії проти України і подіями на Близькому Сході є багато паралелей – не буквальних схожостей, а саме трендів, які можуть мати універсальний характер», – зазначив експерт.
За його словами, однією з таких ознак є спроба держав-агресорів уникати формального визначення війни.
«Як і у випадку з російською «сво», США позиціонують свої дії як «військову операцію». Це свідчить про розрахунок на швидкий бліцкриг без глибокого аналізу можливих сценаріїв», – пояснив Лакійчук.
Водночас він наголосив на відмінностях у підходах до оборони. Зокрема, Іран, на відміну від України на початку повномасштабного вторгнення, зробив ставку на децентралізовану модель ведення війни.
«Йдеться про так звану «мозаїчну оборону», яка дозволяє чинити спротив навіть у разі руйнування централізованого управління. За такого підходу стратегія «декапітації» (відокремлення голови від тулуба – ред.) режиму втрачає сенс», – зазначив експерт.
Ще однією спільною рисою він назвав використання асиметричних методів ведення війни.
«В умовах неспівставних потенціалів ключовими стають не лише кількість техніки чи особового складу, а такі параметри, як адаптивність і «больовий поріг». Саме це дозволяє Україні тримати оборону вже п’ятий рік», – підкреслив Лакійчук.
Оцінюючи поточний стан війни на Близькому Сході, експерт зазначив, що жодна зі сторін не має вирішальної переваги.
«Це ситуація, яку можна описати як «перемогопоразка». Для всіх сторін. Дональд Трамп може оголосити про перемогу хоч завтра, але це не означатиме завершення війни», – вважає він.
За словами Лакійчука, для України цей конфлікт також має подвійний ефект.
«Він створює серйозні виклики, але водночас відкриває і певні можливості. За умови гнучкої політики Україна може перетворити ці ризики на досягнення», – наголосив експерт.
Він додав, що останні дії українського військово-політичного керівництва на Близькому Сході свідчать про спробу реалізувати саме асиметричну стратегію.
Як повідомляв Укрінформ, 31 березня президент Дональд Трамп заявив, що війна з Іраном може завершитися упродовж 2-3 тижнів, натякнувши, що США значною мірою досягли своїх військових цілей і залишать питання щодо розблокування Ормузької протоки іншим країнам.
У четвер, 2 квітня, Велика Британія проведе віртуальну зустріч за участю 35 країн, на якій обговорять шляхи пом’якшення кризи в Ормузькій протоці.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що міністерка закордонних справ Іветт Купер збере країни, які підтримали минуломісячну спільну заяву із закликом забезпечити безпечне судноплавство в Ормузькій протоці.
Стармер зазначив, що на зустрічі «будуть розглянуті всі можливі дипломатичні та політичні заходи» для відновлення свободи судноплавства.
Велика Британія також скличе військових фахівців, щоб розглянути, як можна «мобілізувати наші можливості та зробити протоку доступною і безпечною після припинення бойових дій», сказав Стармер.
Спільну заяву щодо «відповідних зусиль» для захисту цього важливого торговельного маршруту підписали: Об’єднані Арабські Емірати, Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди.
