Політичне і суспільне життя після війни: експерти оцінили найбільш ймовірні зміни

Про це під час дискусії «Українське суспільство – 2025: зміни, спричинені війною, очікування та виклики на шляху переходу до миру. Роль ветеранів у політиці та майбутній владі», яка відбулася в Укрінформі, розповів директор центру ім. Разумкова Юрій Якименко.

"Ми хотіли дослідити сучасний стан суспільства та ті зміни, які відбулися в період повномасштабної російської агресії, де є певні виклики для відновлення повноцінного функціонування демократичних інституцій, який зміст політичного запиту громадян до майбутніх учасників політичного процесу, і в тому числі, як громадяни ставляться до майбутньої участі ветеранів у політичних процесах, у владі", - сказав Якименко.

Він нагадав, що Центр Разумкова реалізує з 2022 року низку суспільно-політичних проєктів, у 2025 році було проведено загальнонаціональне дослідження щодо суспільно-політичних викликів переходу від війни до миру та повоєнного відновлення та ролі ветеранів.

Як зазначив він, дослідники продовжують фіксувати найвищий рівень довіри у суспільстві до ЗСУ та інших складових Сил оборони. Частиною проєкту було опитування експертів.

"Ми опитали понад 50 експертів, в тому числі тих, які є діючими військовими та ветеранами, які заходи потрібні для повернення на мирні політичні рейки. Опитування проводилося у жовтні-листопаді 2025 року", - сказав Якименко.

Зокрема, щодо оцінки необхідних заходів для повернення політичного процесу на «мирні рейки» 98% опитаних експертів назвали відновлення конституційно визначеного балансу влади і порядку взаємодії між Президентом, Верховною Радою і урядом.

96% зазначили відновлення відкритої, публічної політичної конкуренції між політичними партіями та обмеження впливу Офісу Президента на інші владні інституції, судову систему та правоохоронні органи.

Так само 96% опитаних експертів вказали надання рівного доступу до ЗМІ як провладним, так і опозиційним партіям, 90% - відновлення у повному обсязі місцевого самоврядування (90%), забезпечення прав опозиції у парламенті (90%), активне залучення ветеранів і ветеранок російсько-української війни до участі в політиці та до роботи в органах влади і самоврядування.

Найбільш ймовірні зміни у політичному та суспільному житті після завершення війни (підтримали понад 70% експертів) експерти оцінили так:

• 92% вважають, що зросте рівень напруги у відносинах між деякими суспільними групами, що утворилися внаслідок війни
• 90% - посилиться використання у політичній боротьбі військової та мобілізаційної тематики, виникнуть і здобудуть широку підтримку нові політичні сили;
• 86% зазначили, що у політичному житті значну роль відіграватимуть колишні учасники бойових дій;
• 82% - відбудеться значне загострення політичної боротьби між нинішньою партією влади і політичними силами, що конкуруватимуть з нею;
• 78,5% - зросте рівень соціального та майнового розшарування суспільства;
• 74,5% - у політичному дискурсі істотно зросте інтерес до соціальної проблематики (проблеми бідності, корупції, соціальної рівності тощо), а також - відбудеться практичне зникнення з політичного поля проросійських партій.

Окрім цього, експерти відзначили високоймовірні сценарії участі ветеранів у повоєнному політичному житті :

•  створення ветеранами однієї чи кількох політичних партій; створені ветеранами партії матимуть переважно правоцентристське та праве спрямування;
• використання ветеранів війни іншими політичними партіями як «прикриття» для здобуття популярності і перемоги на виборах, але на політику цих партій ветерани не матимуть впливу;
• підтриманий ветеранськими організаціями кандидат переможе на майбутніх президентських виборах;
• діяльність створених ветеранами партій сприятиме демократичному розвитку українського суспільства і відображатиме інтереси більшості громадян;
• створені ветеранами партії переможуть на наступних парламентських і місцевих виборах;
• ветерани війни після її завершення створюватимуть соціальну базу для протестних рухів.

Головними цілями участі ветеранів у політиці експерти виокремили сприяння зміцненню національної безпеки і обороноздатності України (84%); протидія корупції, запровадження нових стандартів діяльності в політиці та врядуванні (82%); недопущення «здачі» владою національних інтересів, контроль за дотриманням нею «червоних ліній» (72,5%); соціальний та правовий захист ветеранів і членів їх сімей (65%).