Лукашенко прагне створити «обмінний фонд»: у МЗС прокоментували нову хвилю репресій у Білорусі
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті МЗС.
«Із прикрістю констатуємо, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору «зрадників», «свядомих» чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, «відморозків» може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово», - заявили в українському зовнішньополітичному відомстві.
У МЗС переконані, що такі свавільні затримання покликані створити «обмінний фонд», завдяки якому Лукашенко «розраховує купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць».
В українському відомстві наголосили, що репресії білоруського режиму становлять системне та грубе порушення прав людини та основоположних міжнародно-правових документів, зокрема Декларації прав людини та Гельсінського заключного акту.
«Масові арешти та ув’язнення білоруських громадян під так званою «справою Гаюна» є тому безумовним підтвердженням. Закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Олександра Лукашенка та його поплічників», – йдеться у коментарі міністерства.
У МЗС нагадали, що з 2022 року Білорусь стала співучасницею злочину агресії проти України, надавши свою територію, повітряний простір і ресурси для ведення Російською Федерацією загарбницької війни. Білорусь мусить неодмінно понести свою частину відповідальності за вчинення цього злочину та всі похідні звірства проти українського народу, підкреслили у МЗС.
«Віримо, що у майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність та суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів, до якої вона належить історично, політично та культурно», – додали у відомстві.
Білоруський правозахисний центр «Вясна» повідомив у понеділок, що у Білорусі тривають затримання і обшуки, адміністративні та кримінальні суди і катування в ізоляторах. На політв’язнів чиниться тиск, незалежні медіапродукти визнають «екстремістськими матеріалами і формуваннями».
Правозахисникам, станом на 13 жовтня, було відомо про щонайменше 88 підтверджених фігурантів «справи Гаюна», яких взяли під варту. Загальна кількість затриманих значно більша. Затримання відбуваються по усій території країни, але більша частина - у Гомельській області.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому моніторингова група «Бєларускі Гаюн» повідомила про припинення своєї діяльності.
Група «Бєларускі Гаюн» - це незалежний моніторинговий проєкт, який відслідковував переміщення російських і білоруських військ на території Білорусі. Телеграм-канал оперативно збирав та аналізував дані, які надсилали білоруси, що мешкають у різних частинах країни.
Фото Укрінформу можна купити тут
