Вибори до Європейського парламенту: обнадійливі результати для України

Вибори до Європейського парламенту: обнадійливі результати для України

Укрінформ
Ультраправі дещо покращили своє становище, але проукраїнська більшість у Європарламенті збережеться, Єврокомісія – також нас підтримуватиме

У 27-ми країнах, які входять до Європейського Союзу, 6-9 червня пройшли вибори до Європарламенту. І хоча головна ознака цих виборів – відчутний успіх правих популістів, втім, схоже, за їхніми попередніми результатами, вже стає зрозуміло, що у цій інституції таки збережеться проукраїнська більшість: три найбільші політичні групи залишаються незмінними і разом отримають 403 депутатські місця з 720 у новому скликанні ЄП.

Переможниця виборів – правоцентристська Європейська народна партія (European People's Party), очільницею якої є Урсула фон дер Ляєн – отримує 185 місць. На другому місці – Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), який отримує 137 місць. На третьому – об'єднання лібералів «Оновлюючи Європу» (Renew Europe) – 79 місць.

Далі йде група Європейських консерваторів і реформістів (ECR), до якої належать «Італійські брати» Джорджії Мелоні, польська партія «Право і справедливість» (PiS), Шведські демократи та іспанська партія «Вокс» – 73 місця. У правих націоналістів об'єднання «Ідентичність і демократія» (ID) Марін Ле Пен – 58 місць. «Альтернатива для Німеччини» – 45 місць. Зелені/Європейський вільний альянс (Greens/EFA) – 52 місця, ліві – 36 місць, інші – 53 місця.

Отже, за таких «розкладів» житиме наступні 5 років Європарламент. Втім, у контексті збереження нинішнього рівня єдності в підтримці України важливо не лише це, а також і те, чи залишиться головою Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, хто саме обійме інші ключові посади в Євросоюзі – очільника Європейської ради, головного дипломата та відповідального за оборону? А ще – не менш хвилюючою виглядає ситуація з правішанням окремих країн ЄС, зокрема, Франції та Німеччини, де ультраправі сили показали дуже непогані результати, а то й взагалі – розгромні.

БЕЗ ПАНІКИ: В ЄП ПРОУКРАЇНСЬКА БІЛЬШІСТЬ ТОЧНО ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ

Колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко в коментарі Укрінформу розповів, що результат виборів до Європарламенту для України загалом позитивні: «Якщо коротко, то я залишаюся оптимістом. Вибори до ЄП підтвердили, що три провідні центристські партії – народники, ліберали та соціалісти – зберегли свої позиції і матимуть явну більшість. І це для нас добрий знак».

Особливо, якщо згадати те, під якими гаслами проходила передвиборча кампанія згаданих політсил.

«Євроцентризм, підтримки України та протидії кремлівській агресії. Таким чином, якщо нова більшість в Європарламенті сформується під такими гаслами, це означатиме відсутність негативних наслідків для України», – стверджує дипломат.

Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також вважає, що прямого і негативного впливу результатів цих виборів на рівень і масштаби підтримки України з боку ЄС не буде.

«По-перше тому, що конкретні рішення про воєнну і фінансову підтримку України, а також по євроінтеграції України ухвалюють Єврокомісія і Європейська Рада, а не Європарламент. По-друге, абсолютна (навіть кваліфікована) більшість місць в Європарламенті буде за політичними силами, які підтримують Україну. Рівень єдності ЄС в підтримці України залежить не від виборів до Європарламенту, а від національних виборів», – наголосив політолог.

З ними погоджуються й інші наші джерела.

Політичний експерт Євген Савісько каже, що «Підтримка нашої країни збережеться, а можливо навіть зросте».

А це – політолог, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер: «Хоча результати виборів до Європарламенту принесли чимало сюрпризів, головної небезпеки – перемоги ультраправих та євроскептиків вдалося уникнути: центристи, ліберали й соціал-демократи зберігають більшість. Особливо позитивним для України є високий результат найчисельнішої групи правоцентристської Європейської народної партії, яка підтримує тісні зв’язки з низкою депутатів Верховної Ради, і збереження загальної проукраїнської спрямованості більшістю нового складу Європарламенту».

Експертка звернула увагу й на те, що обнадійливі для України виборчі тренди також проявилися в країнах ЄС, з якими останніми роками були найбільш складні відносини. Йдеться про Словаччину та Угорщину.

«У Словаччині партія прем’єр-міністра Роберта Фіцо опинилася на другому місці, поступившись опозиційній «Прогресивній Словаччині»; кілька депутатів були обрані від менших опозиційних партій. В Угорщині, хоча Віктор Орбан заявив про перемогу своєї політичної сили, насправді його «Фідес», отримавши  44,5% та 11 мандатів, втратила майже 8 процентних пунктів і 2 мандати, що є найгіршим результатом за всі роки існування цієї партії. При тому нова опозиційна політична сила – партія «Тиса» Петера Мадяра – отримала 29,74% і здобула 7 мандатів», – акцентує політолог.

А ще – на тлі гучних електоральних провалів коаліцій Олафа Шольца і Емманюеля Макрона (детальніше про це йтиметься нижче), підвищується роль прем’єрки Італії Джорджії Мелоні, чия консервативна партія «Брати Італії» впевнено здобула першість, отримавши 28.9% голосів виборців.

Президент України Володимир Зеленський та прем’єрка Італії Джорджія Мелоні
Президент України Володимир Зеленський та прем’єрка Італії Джорджія Мелоні

«До того ж в Італії ультраправа партія «Ліга» різко погіршила свої результати порівняно з виборами 2019 року, здобувши 8,5% голосів замість 34,3%, так само як і популістський «Рух п'яти зірок», який втратив 7 відсотків. Тому можна очікувати продовження, а то й посилення підтримки України з боку Італії  й подальший розвиток дружніх двосторонніх відносин», – констатує Наталя Беліцер.

Як бачимо, експерти загалом позитивно оцінюють для нас результати виборів до Європарламенту. З огляду на це додатково цікавимося: наскільки реальною є участь українських партій у наступних виборах до ЄП, які відбудуться через 5 років – у 2029-му. Одностайної відповіді немає, але й 100% «ні» – ми також не почули.

В. Огризко: «Я цілком оптимістично налаштований з цього приводу. Україна дійсно має всі шанси досягти членства в ЄС до 2029 року та взяти участь у наступних виборах до Європарламенту. А з огляду на чисельність населення нашої держави – кількісно Україна буде далеко не останньою країною, представленою в ЄП, і зможе сформувати потужну групу депутатів. Ми повинні чітко поставити собі цю мету, розуміючи, звісно, що шлях буде складним, особливо через опір «деяких наших друзів» – членів ЄС, які намагатимуться зробити все для того, аби ми якомога довше тупцювали на місці. Однак, якщо ми будемо діяти рішуче, то починаючи з червня цього року, коли, сподіваюсь, розпочнуться переговори про наш вступ до ЄС, попри спротив Угорщини... Думаю, ми реально зможемо пройти цю серйозну дистанцію. Я навіть вважаю, що ми зробимо це набагато раніше. Це було б логічним завершенням усього, що відбувається сьогодні. І ми увійдемо до ЄС як країна-переможець».

В. Фесенко: «Теоретично це можливо, практично – малоймовірно. Більшість серйозних експертів (перш за все в самому ЄС) прогнозують, що ми і Молдова станемо членами ЄС не раніше 2030 року. І це в найкращому випадку. Визначальну роль відіграватиме питання про те, коли і як завершиться війна з Росією».

Що ж, цікаво просто й подумати про таку перспективу… Але повернімося до головної теми.

ГОЛОС УЛЬТРАПРАВИХ ЗВУЧАТИМЕ, АЛЕ СУТТЄВОГО ВПЛИВУ НЕ МАТИМЕ

Напередодні виборів до Європарламенту були різні прогнози стосовно того, як пройдуть вибори ультраправі. Одні прогнозували, що вони отримають набагато більше, ніж отримали, і помилилися, інші ж називали цифру дуже близьку до фактичної. Але важливо не це, а те, що загалом представництво ультраправих дещо збільшилося. Втім, наскільки ця група здатна реально вплинути на роботу ЄП, чи існують для нас якісь ризики?

Експерти беруться заспокоювати.

«Приріст дійсно є, але він мінімальний, що відповідно знижує вплив праворадикальних і ліворадикальних партій у парламенті. Адже якщо ці партії складають лише приблизно 1/7 в Європарламенті, то про який вплив взагалі може йтися?» – каже Володимир Огризко.

За його словами, ультраправі можуть влаштовувати якісь галасливі акції та кричати з трибуни, але все це не матиме жодних результатів: «В Європарламенті переважатиме проєвропейська, проукраїнська та антипутінська більшість, а відтак зусилля радикалів не матимуть практичних наслідків».

Так само вважає Володимир Фесенко: «На виборах до Європарламенту ультраправі взяли приблизно стільки, скільки їм і прогнозували серйозні експерти, а не любителі інформаційно-політичного хайпу. Критиків допомоги Україні в Європарламенті стане більше, і їх голос може бути відчутний, але вони все одно будуть в явній меншості і не зможуть суттєво впливати на рішення Європарламенту».

Партія Шольца – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – набрала 14% голосів, посівши лише третє місце. А друге – в ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН), яка отримала 16,5%
Партія Шольца – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – набрала 14% голосів, посівши лише третє місце. А друге – в ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН), яка отримала 16,5%

Тим не менш, в окремих європейських країнах спостерігається певне зростання підтримки ультраправих, і це не можна ігнорувати.

«Скоріше, це є негативом. Проте не варто впадати у крайнощі. Наприклад, в Італії, де уряд вважають правопопулістським, підтримка України є очевидною та ефективною, хоча не завжди за всіма параметрами, які ми б хотіли. Позиція прем'єр-міністерки Мелоні чітко проукраїнська», – наголошує Володимир Огризко.

У Франції та Німеччині складніше. У першій – «Відродження» Макрона отримало лише 15%, натомість перемогу з 32% святкувало ультраправе «Національне об'єднання» Марін ле Пен. У другій – партія Шольца – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – набрала 14% голосів, посівши лише 3 місце. Друге – в ультраправої «Альтернативи для Німеччини» (АдН), яка отримала 16,5%. Перше – за право-центристським Християнсько-демократичним союзом (ХДС) та Християнсько-соціальним союзом (ХСС), які разом набрали 29,5%.

І якщо уряд ФРН відкинув ідею дострокових виборів до Бундестагу, то у Франції президент Макрон дострокові вибори до Національної асамблеї– нижньої палати парламенту – оголосив. Перший тур відбудеться уже 30 червня, а другий – 7 липня.

Але, за словами пана Огризка, перемога «Національного об'єднання» аж ніяк не гарантована. Системі виборів, за якою обирається Національна асамблея, – двотурова мажоритарна. У Франції вона завжди грає проти ультраправих кандидатів: «Традиційно французькі виборці у другому турі виборів об'єднуються навколо будь-якого поміркованого кандидата – аби тільки не виграв праворадикал».

На двотуровій системі парламентських виборів у Франції акцентує й Володимир Фесенко: «Саме тому їх Макрон і призначив. Він хоче зараз об’єднати різні помірковані сили у Франції, щоб Національний фронт програв  на парламентських виборах. Макрон хоче зіграти на побоюваннях значної частини французів, що Національний фронт може пройти до влади, і буде консолідувати цю електоральну більшість проти кандидатів від НФ у другому турі. Проте, з високою вірогідністю можна прогнозувати, що Національний фронт помітно розширить своє представництво в Національних зборах Франції, а от партія Макрона своє представництво в нижній палаті французького парламенту навпаки суттєво зменшить. Майбутня парламентська більшість у Франції буде коаліційною, яка з високою вірогідністю зберігатиме підтримку України».

«Відродження» Макрона отримало лише 15%, натомість перемогу з 32% святкувало ультраправе «Національне об'єднання» Марін ле Пен
«Відродження» Макрона отримало лише 15%, натомість перемогу з 32% святкувало ультраправе «Національне об'єднання» Марін ле Пен

Але це ще не все. Володимир Огризко закликає не забувати, що Франція – це насамперед президентська республіка.  

«Питання безпеки та зовнішньої політики знаходяться виключно в компетенції президента Франції. Тож, доки Еммануель Макрон утримує свою нинішню позицію, нам не варто надмірно перейматися тим, хто стане прем'єр-міністром. Хоча це важлива політична фігура, останнім часом ми не часто про нього чуємо – каже дипломат. – Тож не варто перебільшувати значення успіху ультраправих у Франції та й Німеччині також. Це може дещо ускладнити політичну атмосферу в цих країнах, але не змінить основні принципи центризму, на яких базуються обидві держави. У Німеччині АдН дещо підросла, що є неприємною тенденцією, оскільки це промосковська, антиєвропейська та антиукраїнська партія. Проте інші партії вже заявили, що не дозволять їй увійти до коаліції. Навіть якщо на наступних виборах АдН набере до 30%, вона не буде при владі. Аналізуючи ці дві найпотужніші європейські країни, не можна зробити висновок, що сталося щось непоправне, що може змінити їхню проєвропейськість. А відтак проукраїнськість та антиросійськість. І Франція, і Німеччина явно підтримують курс України на вступ до Європейського Союзу, і в цьому плані навряд чи щось зміниться».

В УРСУЛИ ФОН ДЕР ЛЯЄН ВИСОКІ ШАНСИ ПЕРЕОБРАТИСЯ НА ПОСАДУ ГОЛОВИ ЄВРОКОМІСІЇ

Водночас не менш важливим залишається питання, хто очолить Європейську раду (поки це Шарль Мішель), стане головним дипломатом (Жозеп Боррель) та відповідальним за оборону (нова посада)?

«Урсула фон дер Ляйєн залишається головним фаворитом на посаду керівника Єврокомісії, зокрема і тому, що її партія перемогла на виборах до Європарламенту. Але ключову роль у кадрових призначеннях в ЄС буде відігравати Європейська Рада, а не Європарламент», – коментує Володимир Огризко

Європарламент лише затверджуватиме кандидатуру, яку запропонує Європейська Рада.

«Серед потенційних кандидатів на посаду очільника Єврокомісії, а конкурентів пані Урсули, найбільш потужною виглядає кандидатура Маріо Драгі, колишнього прем’єр-міністра Італії і колишнього голови Європейського Центробанку, – каже політолог. – Втім, я б не поспішав зараз з прогнозуванням конкретних кандидатур на ключові посади в ЄС. Це будуть визначати не вибори до Європарламенту, а баланс сил та інтересів в Європейській Раді, можливість певних компромісів з кадрових питань. Тому можливі сюрпризи».

Урсула фон дер Ляйєн залишається головним фаворитом на посаду керівника Єврокомісії
Урсула фон дер Ляйєн залишається головним фаворитом на посаду керівника Єврокомісії

Політолог Наталя Беліцер вважає, що збереження Урсулою фон дер Ляєн посади глави Єврокомісії залежить від формування альянсів і налагодження співпраці різноспрямованих груп.

А це – Володимир Огризко: «Щось прогнозувати зараз – це як гадати на кавовій гущі. Як відомо, на найвищому європейському рівні існують певні міжособистісні суперечки. Проте не варто занурюватися в аналіз, хто правий, хто винен і хто займе яку посаду. Загалом в Урсули фон дер Ляєн є дуже непогані шанси зберегти свою посаду. Чи це станеться? Подивимося. Вибори відбудуться в липні».

Щодо інших ключових фігур європейської політики, то, вважає дипломат, зміни точно будуть: «Є очевидна потреба в оновленні, особливо в контексті європейської дипломатії. Важливо, що незалежно від того, хто займе керівні посади, вони залишаться прихильниками євроцентризму, підтримки України і протидії Москві».

На посаду очільника з питань оборони претендує Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі.

«Це був би позитивний вибір, оскільки країни Східної Європи повинні бути краще представлені в цих органах», – каже пан Огризко.

Також він сподівається, що деякі єврокомісари, які неефективно виконували свої обов'язки, а також часто «вставляли палки в колеса» українській інтеграції, як от, наприклад, єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї (посол Угорщини в Євросоюзі з 2015 року, – ред.), усе ж залишать свої посади.

«Їх мають замінити компетентніші політики. Загалом, новий склад Єврокомісії має бути більш прихильним до інтеграції України до ЄС», – резюмував Володимир Огризко.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-