Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про відновлення електронного декларування під час воєнного стану (№9534), що передбачено меморандумом із Міжнародним валютним фондом. Укрінформ поговорив із першим заступником голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, народним депутатом із парламентської фракції «Голос» Ярославом Юрчишиним про нюанси відповідного документа, ставлення депутатів до відновлення е-декларування, а також про терміни його реалізації після набуття чинності.
БЕЗПЕКОВИЙ МОМЕНТ – ОДИН ІЗ КЛЮЧОВИХ У ЗАКОНОПРОЄКТІ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ Е-ДЕКЛАРУВАННЯ
– Міжнародна спільнота тривалий час наполягала на відновленні подання електронних декларацій. У Верховній Раді торік був зареєстрований відповідний законопроєкт №8071, однак його так і не розглянули в залі. Буквально нещодавно у парламенті зареєстрували другий законопроєкт №9534 для вирішення цього питання. Цей документ оперативно розглянув антикорупційний комітет, після чого парламент ухвалив його в першому читанні. Яка різниця між цими законопроєктами?
– Із позитивних новел – більш чітко визначено, що українські військовослужбовці не мають обов’язково декларуватися до завершення військової служби або до завершення воєнних дій. Це стосується як військовослужбовців, так і їх родичів. Військовослужбовці вже виконують свій суспільний обов'язок. Зрозуміло, що в умовах їх перебування на військовій службі ставити додаткові вимоги – некоректно і несправедливо з боку держави. Після завершення війни чи військової служби згадані особи матимуть 90 днів, щоб подати декларації.
Саме безпековий момент – один з ключових у проєкті. До речі, світова спільнота і Міжнародний валютний фонд акцентували на тому, що важливо розділити питання безпеки для людей, яких безпосередньо стосується війна, і чиновників, які завдяки мужності наших Сил оборони зараз не перебувають у великій небезпеці.
Є низка технічних питань, які дискутуються МВФ. Вони всі відображені в законопроєкті. Наприклад, межа оцінки нерухомого майна, яке потребує декларування. Ми розуміємо, що стандарти ціни нерухомого майна в Україні і в країнах Міжнародного валютного фонду суттєво різняться. МВФ запропонував не декларувати нерухоме майно до певної оціночної межі, що критикується Національним агентством з питань запобігання корупції, яке вбачає в цьому моменті можливість зловживання.
Ще один момент дискусії – рівень публічності. Власне, Закон «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що персональні дані фізичної особи – це інформація, яка може оприлюднюватися за певних умов та певної процедури.. У наших деклараціях ця інформація і до війни була закрита, але зараз Міністерством юстиції та МВФ пропонується дещо розширити перелік інформації, яка буде недоступна громадськості, наприклад, щодо місцезнаходження нерухомого майна декларантівпропонується вказувати лише країну, область, район. Другий момент – треті особи, тобто родичі декларанта, будуть відображатися як особа-один, особа-два, особа-три, без чіткої прив'язки.
Положення викликають критику журналістів-розслідувачів, але з іншого боку, в Україні триває війна, є законодавство, яке регулює доступ до персональної інформації про особуДе зазначається, що такого роду дані можуть бути відкриті лише за певною процедурою, коли щодо фігуранта тривають слідчі дії. Водночас НАЗК буде доступна повна інформація для перевірки.
– Наскільки я розумію, законопроєкт, який ВР ухвалила в першому читанні, погоджений Міністерством юстиції і МВФ?
– Так. Коли з'явилися вимоги Міжнародного валютного фонду, ми змушені були комунікувати та узгоджувати кожен крок з експертами МВФ для того, щоб законопроєкт відповідав певним рамкам.
Початкові формулювання МВФ були досить загальними. Зазначалося, що необхідно повернути декларування та відзвітуватися чиновникам за 2021 – 2022 роки. Водночас питання забезпечення певних параметрів безпеки, щоб не було дірок у декларуванні, було найбільш дискусійним.
– Чому в цій комунікації з'явився Мін'юст?
– Оскільки партнером у комунікації з Міжнародним валютним фондом є Кабінет Міністрів, Міністерству юстиції як «головному урядовому юристу» було доручено вести комунікацію з МВФ. Зрозумівши, що Міжнародний валютний фонд і суспільство не сприйме ті «дірки», про які я вже говорив, було вирішено йти шляхом оперативної реєстрації нового законопроєкту.
НА РІШЕННЯ ПРО ВІДНОВЛЕННЯ Е-ДЕКЛАРУВАННЯ ВПЛИНУВ СУСПІЛЬНИЙ ЗАПИТ
– Загалом, що стало причиною активізації цього процесу саме зараз? Тиск міжнародних партнерів, інші причини?
– Міжнародні партнери ніколи не включаються в тему, на яку немає суспільного запиту. Високий рівень запиту громадськості на відновлення електронного декларування показували всі соціологічні опитування, які проводилися на території України, яка не перебуває під окупацією. Тобто тотальна більшість людей вимагає публічного звітування чиновників. Запит на повернення електронного декларування також постійно порушувався під час кожної розмови Міністерства фінансів про залучення коштів на відбудову. Це найлогічніший механізм, як можна контролювати доброчесність чиновників. Навіть почалася добровільна кампанія декларування. Адже, як відомо, декларуватися можна було, але НАЗК не мало жодних механізмів перевіряти цю інформацію. Власне, тому і включився Міжнародний валютний фонд.
– Чому парламент розглядає законопроєкт у такому швидкому темпі?
– До липня ми зобов'язалися повернути електронне декларування. Нам потрібно було зробити хоча б перший крок, тому на швидкість ухвалення документу вплинула поява умов від міжнародних партнерів. Водночас на постановку питання більше спрацював суспільний запит, адже влада чутлива до того, що вимагає суспільство.
НЕ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО В БІЛЬШОСТІ ЧИНОВНИКІВ Є ШАЛЕНЕ БАЖАННЯ ДЕКЛАРУВАТИСЯ
– Голова НАЗК Олександр Новіков нещодавно заявив, що окремі народні депутати виступають проти відновлення декларування. Ви прослідковуєте таку тенденцію?
– Насправді, не можна сказати, що в більшості народних депутатів або в більшості чиновників є шалене бажання подавати електронні декларації, адже це приносить певні незручності. Маю на увазі те, що твоя особиста інформація, як публічної особи, стає більш доступною, ніж частини твоїх співгромадян. Водночас ми маємо розуміти, що резонно, коли громадяни утримують публічних працівників з бюджету, то вони мають право отримати інформацію щодо того, чи не зловживають ці розпорядники бюджетними коштами або своїми повноваженнями.
Щодо народних депутатів. Єдиний відвертий виступ про невчасність повернення електронного декларування звучав від представників забороненої «Опозиційної платформи - За життя». Вони казали: «Ну, ми ж закривали декларування, тому що були безпекові питання. Зараз вони нікуди не ділись. Може, давайте до кінця війни таки не декларуватися?».
Також є певні юридичні нюанси, на яких постійно наголошували представники «Батьківщини». Важко однозначно сказати, чи це затягування процесу, чи намагання зробити систему більш досконалою. Але до них все одно постає запитання, чому бажання зробити систему більш досконалою з'явилося лише тоді, коли треба її відновлювати?
Окрім того, була ціла група в середовищі «Слуги народу», які до останнього не хотіли голосувати за цей документ. Одним із ідейних натхненників цієї групи був Максим Бужанський.
Я не скажу, що серед народних депутатів є величезна кількість тих, хто з радістю сприйняв необхідність повернути декларування. Проте, якщо ми свідомі публічні діячі і маємо бути підзвітні, то електронна система декларування – це чудова можливість показати, що історії про тотальну корупцію в Україні – це насправді міфи. За статистикою, до 90% декларантів зауважень немає, виникають питання до 10% чиновників, а кримінальні справи взагалі відкриваються щодо менше, ніж 1% декларантів. Тобто ми чітко бачимо, яка пропорція доброчесних і недоброчесних.
Загалом незадоволення є, аргументи є, дискусія є, але 299 реальних голосів депутатів на табло чітко демонструє, що, принаймні, на цьому етапі немає політиків, які не розуміють потреби відновлення декларування.
Хочу додати з приводу роботи НАЗК у галузі комунікацій. Чесно кажучи, комунікація НАЗК, яка більше інформує про кількість відкритих кримінальних справ, а не про кількість доброчесних чиновників, дещо насторожує представників влади. Коли ти доброчесний, до твоєї декларації зауважень немає. Скоріше за все тебе ніхто не згадає, не поставить у приклад. Однак, якщо, не дай Бог, десь є помилка, потрібно буде пояснювати походження статків та пройти довгу процедуру доведення, що насправді ти доброчесний.
На мою думку, у своїй комунікації НАЗК потрібно говорити про кількість доброчесних держслужбовців в України, таким чином популяризуючи доброчесність та антикорупцію.
Одна з пропозицій, яку ми зараз напрацьовуємо, передбачає таке: якщо НАЗК не висловлює зауважень до декларації публічного діяча впродовж певного періоду, то людина автоматично визнається доброчесною. Це дозволить людині, яка, наприклад, завершила роботу в держустанові, під час працевлаштування до міжнародної чи вітчизняної великої компанії стверджувати, що вона доброчесна, відповідальна і за роки держслужби питань з приводу зловживання у держави до неї не виникало. Переконаний, що такий крок стане важливим результатом роботи системи декларування.
ЗАКОНОПРОЄКТ ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ Е-ДЕКЛАРУВАННЯ МОЖЕ БУТИ УХВАЛЕНО ВЖЕ У ВЕРЕСНІ
– На якому етапі розгляду цей документ? Триває процес подачі правок і пропозицій?
– Зараз триває процес подачі правок і пропозицій. Скільки їх буде, якого вони будуть спрямування, зараз достатньо складно аналізувати.
Є декілька чутливих моментів. По-перше, ми вивчаємо рівень захищеності даних військових, їхніх родичів, військовополонених.
По-друге, серед депутатів буде дискусія щодо рівня публічності. Величезна частина громадських діячів виступає за те, щоб адреси українських чиновників подавалися не до номеру квартири, але принаймні вулиця має вказуватись, адже є різниця між фешенебельним районами в містах і звичайними спальними. На цьому підґрунті може виникнути дискусія на рівні – між безпекою і приватністю.
– Коли розпочнете напрацювання документу до ухвалення в другому читанні в комітеті?
– У планах нашого комітету розглянути правки до кінця серпня чи початку вересня. Зараз триває збір правок.
Хочемо максимум в середині вересня ухвалити цей проєкт як закон. Такі терміни узгоджені з нашими міжнародними партнерами.
– Як планується забезпечити високу якість та ефективність роботи системи е-декларування під час повномасштабної війни?
– Дуже багато роботи проведено в НАЗК, Міністерстві цифрової трансформації, Міністерстві юстиції, щоб максимальна кількість інформації, яку вже має держава, автоматично могла підтягуватися в систему. Це робиться для того, щоб декларанту не потрібно було постійно вписувати ту інформацію, яка вже відома державі. Наразі працює робоча група в межах НАЗК, Мін'юсту, Мінцифри, а також тримачів реєстру, власників майнової інформації, власників фінансової інформації. Усі разом працюють, щоб процедура була більш ефективною і займала менше часу.
– Які кроки будуть вжиті для забезпечення надійності та безпеки системи е-декларування, особливо з огляду на можливий доступ несанкціонованих осіб до чутливої інформації?
– Із 24 лютого Служба безпеки України, кіберполіція та інші структури, які працюють в цьому напрямі, не зафіксували жодного успішного втручання або хакерської атаки на систему, а відповідно жодного зливу інформації з системи не було допущено. Тобто на даний момент ми можемо гарантувати рівень безпеки.
– Як відновлення системи е-декларування вплине на боротьбу з корупцією та прозорість державних посадовців?
– Після тимчасового припинення декларування стало набагато важче виявляти тих, хто зловживає службовим становищем і так далі. Але нашим спеціалізованим органам вдається виявляти порушників.
Візьмемо приклад одеського воєнкома. Як відомо, що його звинувачують у зловживанні службовим становищем, незаконному збагаченні. Це, власне, той напрям, який розслідується на базі декларацій. Наразі в правоохоронних, антикорупційних органах є довоєнні декларації посадовців, де чітко можна побачити статки та майно, які перебували у володінні особи та її найближчих родичів. Поки декларації два роки були не обов’язковими до подання, люди вирішили скористатись цим і думали, що ніхто не дізнається. Завдяки нашим журналістам усе стало відомо. Потрібно тільки довести, що це було придбано за нелегальні кошти, що ресурсів ні у родичів, ні у фігуранта не було для того, щоб придбати це легально. Фактично правоохоронним органам, антикорупційним структурам необхідно не прямими, а опосередкованими факторами доводити це. І добре, якщо для цього є достатньо інформації. Але її може не вистачати, а може бути, що фігурант настільки підкований, що юридична система володіння майном настільки захована, що вести розслідування набагато складніше.
Тому, чи впливає відсутність декларації на ефективність розслідувань? Впливає дуже конкретно. Я дуже сподіваюся, що коли сплине тримісячний період після ухвалення відповідного законопроєкту, то вже на початку наступного року фактично всі чиновники зобов’язані будуть подати свої декларації за 2021 – 2023 роки.
Марина Шикаренко, Київ
Фото – Геннадія Мінченка