Підрив Каховської ГЕС: економічні наслідки та можливі дії

Херсон не відпускає. Відвідав регіон із черговою допомогою. Якщо минулого разу зосереджувався на екологічних наслідках, цього – спробував поглянути на економічні. На мою думку, уже можна виокремити кілька груп ризиків.

Група перша – сільське господарство Експерти вказують на такі ризики для галузі: знищення врожаю цього року та системи зрошення, подальша деградація та ерозія ґрунту із загрозою появи пустелі, невизначеність щодо подальших пріоритетних с/г культур. Уявити орієнтовні втрати можна навіть з однієї цифри: 2 роки тому на площах зі штучним зрошенням було зібрано тільки зернових та олійних культур на суму в 1,5 млрд доларів.

Група друга – рибне господарство

За даними МінАПК, збитки для рибної галузі від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд грн. Через невизначеність із термінами відновлення Каховського водосховища, рибна галузь півдня України фактично перебуватиме в стані анабіозу.

Група третя – енергетика

Загалом на Каховську ГЕС припадало до 5% генерації. Але після окупації росією Півдня України, після того, як Україна втратила будь-який вплив на ситуацію навколо станції, генерація до нашої єдиної енергомережі взагалі не надходила. Отже, з цього боку негативних наслідків не очікується. Проте через руйнування Каховської ГЕС Україна буде змушена зменшити скидання води на інших гідроелектростанціях, що матиме наслідком зменшення загальних обсягів генерації.

Група четверта – промисловість

Промислові підприємства, які до вторгнення рф забезпечували суттєвий об’єм експорту, тепер мають прокладати не тільки нові логістичні шляхи, але й шукати альтернативні джерела водопостачання. Під загрозою зупинки через брак технічної води – підприємства в Кривому Розі, Марганці, Нікополі, Покрові тощо.

Навіть цей стислий перелік дозволяє припустити, що в структурі економіки Півдня України вже найближчим часом відбудуться значні зміни. І готуватися до цих змін варто вже зараз, через проведення галузевих експертиз та розробку відповідних ініціатив.

Припускаю, що найпершим кроком могло б стати спільне засідання бюджетного Комітету Верховної Ради та Кабінету Міністрів, на якому слід вирішити, за рахунок чого можна компенсувати втрати економіки півдня Україна. Можливо доцільно створити спільну Робочу групу із залученням фахівців НАН України для більш детального вивчення ситуації та ймовірних економічних наслідків

Україна є активним гравцем на світових ринках. Тому й наслідки будуть відчутними по всьому світу. Зростуть ціни на продовольство, сировину, промислові товари. Вчергове Росія поставить бідні країни на поріг голоду. Тому це створює підстави для посиленого тиску на Росію з боку міжнародних партнерів з метою значного розширення «Зернової ініціативи». В цьому контексті є сенс поміркувати над доцільністю запровадження «Експортної ініціативи», до якої варто включити металургійний експорт України та низку інших вітчизняних товарів.

Напевно, можна розраховувати й на більш потужну підтримку з боку міжнародних фінансових установ. З огляду на величезний досвід, МВФ та Світовий банк могли б допомогти у розробці Комплексної програми фінансової підтримки відновлення сільськогосподарської інфраструктури українського Півдня.

Зрештою, вже зараз доцільно провести експертну дискусію щодо майбутнього Каховської ГЕС після її деокупації. Зокрема, на даному етапі є сенс розглянути можливість застосування інноваційних підходів щодо систем забору води. Рішення щодо відбудови Каховської ГЕС має бути науково та економічно обґрунтованим. А також таким, що вписується в загальну формулу відбудови України – «краще, ніж було».

Олексій Леонов, народний депутат України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства