У Москви панічна атака перед ЗСУ: дайджест пропаганди за 11 квітня

У Москви панічна атака перед ЗСУ: дайджест пропаганди за 11 квітня

Укрінформ
Кремль дав наказ прискорити «путінський призов» і перевести стрілки на тимчасово окупованих українських територіях.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди РФ за 11 квітня.

  1. Путін оцифрував своїх кріпосних
  2. «Патріоти» на смертельному перехресті
  3. Московська часова ілюзія на Донбасі
  4. Крах Росії видно вже з космосу

Путін оцифрував своїх кріпосних

Ще ніколи тези «другої хвилі мобілізації не буде» та «СВО йде за планом» —  не звучали в Росії настільки «переконливо», як 11 квітня.

Цього дня Держдума одностайно, що називається, «з голосу» (відомо якого), протягом лише трьох годин, прийняла поправки до єдиного реєстру військовозобов’язаних, яких у Росії, за словами голови комітету Держдуми з оборони Картаполова, 35 млн. Тепер їх можна призвати крім паперової, ще й електронною повісткою.

Кремль переконує, що йдеться лише про «перехід на сучасну систему та актуалізацію даних, які проведено за дорученням Президента РФ». Пєсков запевняє, що «зміни про єдиний реєстр військовозобов’язаних та електронних повісток пов’язані не з мобілізацією, а з військовим обліком, і жодної другої хвилі мобілізації в РФ немає».

НАСПРАВДІ, єдине пояснення запровадження саме зараз цієї нової системи – катастрофічна нестача солдатів для війни, адже всі зусилля зібрати мобілізованих, нових контрактників чи навіть строковиків – провалюються.

Тому росіян намагаються переконати, що у розпал війни влада раптом негайно перейнялася військовим законодавством лише заради відлову тих, хто уникає строкової служби. Закон безпосередньо пов’язаний саме з мобілізацією.

Хоча той же Пєсков заперечує це регулярно. 6 вересня (за два тижні до оголошення мобілізації) він обіцяв: «Ніхто про це ніде не говорить, я цього ніде не бачив і не чув». 13 вересня (за тиждень до оголошення) він заявив: «Наразі про це не йдеться».

Ще 31 березня той самий Картаполов переконував, що «законом електронні повістки не передбачені, їх не буде». А вже 11 квітня представляв відповідний законопроєкт у Держдумі, до того ж з набагато жорсткішими юридичними наслідками у разі ухилення від його виконання.

МВС, Федеральну податкову службу, ЦВК, суди, Фонд пенсійного та соціального страхування, медичні організації, освітні та наукові організації, Міносвіти, органи державної влади суб’єктів РФ зобов’язали надати в електронному вигляді відомості про всіх без виключення військовозобов’язаних.

Уся ця карколомність свідчить лише про одне: у Путіна справжня панічна атака. І не через недобір чергового «гарматного м’яса». І не через вкид зі зливом нібито секретних планів США та НАТО щодо українського контрнаступу. І навіть не перед самим контрнаступом. А перед тотальною і вже очевидною поразкою у війні. Тому Путін пішов своєю панічною атакою на всіх кріпосних власного, тепер вже й цифрового ГУЛАГу. Нехай і вони панікують.

«Патріоти» на смертельному перехресті

Хоча, з іншого боку, Путіну та його кріпосним нема чого панікувати. Адже спеціально під цей закон «кремлівська соціологія» видала дані дослідження, за яким 9 із 10 росіян вважають себе патріотами.

НАСПРАВДІ, навіть за таких захмарних цифр Кремлю доводиться вдаватися до поголовного перерахунку патріотів. Таким чином, усіх їх поставили на перехресті трьох доріг. Перша: виїхати з РФ якнайшвидше. Друга: покірно чекати на чергову хвилю «часткової мобілізації» і їхати вмирати в Україні. Третя: залишитися, але ховатися і фактично бути поза законом у власній країні, патріотами якої вони себе вважають.

Для розуміння:

  • У багатьох росіян немає кабінету на порталі «Держпослуги» (через які й надсилатимуть е-повістки), немає можливості отримати листи «на замовлення» за місцем прописки у РФ — тобто про них вони не дізнаються.
  • Натомість поразка у майнових правах для них стає безстроковою: заборони діють до оскарження рішення військового комісара або до явки у військкомат.
  • Ті, хто цього зробити не може (з вищезазначених причин), на роки стають невиїзними з країни та позбавляються права розпоряджатися своєю власністю.

Фактично, це антиконституційне насильство над мешканцями Росії. Адже за задумом верховного головнокомандування, у будь-який момент вони мають кинути всі свої справи та йти вмирати. Але владу ця антиконституційність не бентежить. Коротко це сформулював депутат Держдуми Луговий. На питання: «Що робити? Як так можна?», він відповів «Це ваші проблеми».

Здається, фраза «виття на московських болотах» не була настільки актуальною ще ніколи. Адже вона стосується вже всіх без винятку. 

Всі дороги для патріотів зараз важкі, але друга, українська – однозначно смертельна. Щоправда, є ще один шлях – скинути Путіна. Але він для кріпосних занадто страшний.

Московська часова ілюзія на Донбасі

А тим часом Держдума перевела на московський час тимчасово окуповані українські території. І все з тією ж блискавичністю: одразу у другому і третьому читанні.

НАСПРАВДІ, хоч у пояснювальній записці й зазначається, що на цих територіях нібито і так фактично діє московський час, а той же Бахмут (за словами Пригожина) – взагалі «юридично під нашим контролем» – це чергове бажання видати українську ілюзію Путіна за реальність.

Ось, наприклад, коротка хронологія пропагандистського «успішного наступу російської армії» в районі Мар’їнки:

13 грудня 2022 року: «Російські військові можуть звільнити Мар’їнку та Артемівськ до Нового року»

15 грудня 2022 року: «Пушилін заявив, що Мар’їнка звільнена вже на 80%» (те саме заявив Пригожин про Бахмут 11 квітня).

23 лютого 2023 року: «Російська армія продовжує наступ у районі Мар’їнки»

10 квітня 2023 року: «Російські підрозділи ведуть успішний наступ у районі міста Мар’їнка, це важливий населений пункт на західній околиці Донецька».

Ще 2 квітня «воєнкор» Сладков скаржився: «Щоб взяти звіроферму в Мар’їнці, ми витратили 1480 снарядів. Ми взяли її штурмом, але віддали назад».

Що ж, можливо, дійсно єдине, чого бракує путінським підкорювачам звіроферми у Мар’їнці – це московського часу. Але гнати окупантів з Донбасу ЗСУ будуть за часом київським. Або (щоб пропаганді було легше пояснювати) – за європейським. Проте, у недалекому майбутньому буде цікаво побачити: хто на кого переводитиме стрілки на кремлівських курантах.

Крах Росії видно вже з космосу

І наостанок про «скрєпну» дату, яку відзначатиме Росія 12 квітня – День космонавтики. Можливо, виступить Рогозін, який ніяк не може вийти з образу головного «роскосмонавта» (хоча його вже давно погнали). Можливо, Путін скаже щось на кшталт: «ми були першими в космосі, є і будемо».

НАСПРАВДІ, для характеристики вистачить і короткої хроніки того, як Росія будує розрекламовану свого часу власну орбітальну станцію.

Крім того, з початку вторгнення в Україну:

  • Кількість запусків комерційних супутників у РФ впала в 300 разів.
  • Росія запустила лише 46 супутників, з них лише один – комерційний (для Анголи).
  • Місяць тому Казахстан наклав на майно «Роскосмосу» в Байконурі багатомільярдний арешт і заморозив будівництво старту для перспективної (але при цьому одноразової) російської ракети «Союз-5».
  • Вартість її пуску складе $56 млн, тоді як вартість запуску багаторазової Falcon 9 від SpaceX $28 млн.

–   У травні минулого року Рогозін обіцяв, що нога жодного російського космонавта не переступить поріг американського корабля. У березні з космосу повернулася Анна Кікіна, яка полетіла у складі екіпажу місії SpaceX Crew-5.

–   10 квітня «Роскосмос» офіційно підтвердив відмову від пілотованих польотів на Місяць. Цікаво, що розробка відповідного корабля «Орел» велася в Росії ще з 2009 року. У грудні 2020 року Рогозін, навіть називав дату його першого випробувального запуску – 15 грудня 2023 року.

З того часу в Росії так нічого й не полетіло. А нещодавня діра в легендарному ще з радянських часів «Союзі» довела, що крах путінської Росії видно вже, навіть, з космосу.

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-