Обережно, Європа зачиняється. Тільки ображатися нема на що
8 серпня, в інтерв'ю The Washington президент України Володимир Зеленський зазначив, що «найважливіші санкції - це закриття кордонів», закликавши країни Заходу ввести візові обмеження для росіян. Такі заклики від окремих авторитетних людей і від державних чинників в ЄС уже звучали. Втім, з особливою запеклістю російська «ліберальна громадськість» відреагувала вибухом емоцій саме на заклик українського президента . Чому? А тому, що вони підсвідомо вважають, що стосовно України таке можливо, навіть після того, що їхні співвітчизники коїли і коять на українській землі.
Дуже наївним з боку росіян було очікувати, що західний світ цього не бачить і не оцінює. Відтак і ставлення до росіян перетворюється на презирливе та гидливе. Але вони не помічають й цього. Це у них така хвороба. Втім, це точно не привід для співчуття.
Російські ліберали: дуже російські, не дуже ліберали
"Антивоєнний комітет", до складу якого входять опозиційні путіну політики Гаррі Каспаров, Міхаїл Ходорковський, Юлія Латиніна та інші, теж поспішила висловити свою незгоду: "… заклики запровадити візову блокаду для всіх російських громадян, включаючи тих, хто однозначно зайняв антивоєнну позицію і хто ризикує у результаті цього довгостроковим тюремним ув'язненням, мають сумні приклади в нещодавній європейській історії і однозначно грають на користь Кремля".
Відповімо: Звинувачення влади та громадян стікаючої кров’ю України у «грі на користь Кремля» - це верх цинізму, спроба софістичного ухилення від відповіді на запитання – а чи існують принципові розбіжності між Кремлем та його російськими опонентами у ставленні до України і українців. Виявляється, якщо і є, то лише у риториці, а не у принципі, згідно з яким вони вважають увесь світ, звісно, разом з Україною апріорі таким, що чимось заборгував росіянам.
Російські ліберали волають, що їх насильно роблять союзниками Путіна. Мовляв, у них не залишиться іншого виходу, якщо Європа їх відкине, а Україна не пригріє. Відомий український історик та медіаменеджер Олексій Мустафін на це слушно зауважив: «Ті, хто стверджують, що запровадження віз зробить їх союзниками Путіна, вже зараз є його союзниками».
А чому – нехай скажуть - єдино можливим притулком для себе російські ліберали розглядають лише економічно потужні країни Північного поясу, зовсім не звертаючи уваги на абсолютну більшість країн Африки, Азії та Південної Америки, які прийняли б їх без проблем. Для боротьби з режимом клімат не підходить? Чи, радше, з рівнем комфорту щось не те? Можливість боротьби у самій Росії, зсередини, абсолютною більшістю з них взагалі не розглядається, адже там небезпечно.
А річ у тому, що російський національний ідеал ( не плутати з ідеєю!), в його сучасному ліберальному трактуванні, полягає у тому, щоб живучи не в Росії, не як у Росії, ментально при цьому залишатися росіянами – такими, як вони є – зверхніми до інших, агресивними до них, зацикленими на своїх вавках. При цьому кардинальні зміни в росії, вони б воліли здійснювати руками, грошима та кров’ю європейців, американців, а насамперед українців. У них, зауважте, взагалі не раз проскакувало, що «нову Росію» їм хочеться побудувати в Україні. Як «пілотний проєкт», прости Господи.
Обмеження та скасування віз? Нічого нового!
Чи був заклик президента Зеленського обмежити видачу віз росіянам чимось новим та безпрецедентним? Ні, адже візові обмеження для громадян держави-агресора почали вводити від самого початку війни. Литва першою призупинила видачу шенгенських віз громадянам Росії, вже 24 лютого 2022. Винятки є лише для «половин» подружжя та неповнолітніх дітей громадян ЄС, осіб литовського походження та тих, кому дозволено відновити литовське громадянство.
До Литви приєдналася Латвія, яка з 4 серпня взагалі призупинила видачу будь-яких віз громадянам Росії.
В Естонії в’їзд дозволено лише росіянам, у кого там живуть родичі, а також з гуманітарних міркувань. Глава МЗС Естонії Урмас Рейнсалу запропонував ЄС внести до наступного пакету санкцій й заборону на видачу шенгенських віз усім росіянам.
Чехія з початку російської загострення збройної агресії призупинила видачу віз росіянам, а у червні ухвалила рішення не видавати візи та тимчасові посвідки на проживання до кінця березня 2023 року. Звичайні візи не видають росіянам Бельгія та Данія, виключення становлять лише студенти та науковці, а також ті росіяни, які є членами сімей підданих Бельгії.
До цього списку приєдналися Мальта, Нідерланди, Словаччина, Норвегія, які суттєво скоротили перелік підстав для видачі віз. Фінляндія заявила, що домагатиметься заборони видачі віз на території усього Євросоюзу, про це 8 серпня заявила прем'єр-міністр Санна Марін.
Відмова у видачі віз або зменшення кількості їх – нормальна практика для будь-якої країни, що не бажає бачити на своїй території небажаних для неї відвідувачів. Загалом, як слушно зауважують європейці, надання можливості в’їзду є привілеєм, а не правом.
Шпигунам теж без «шенгену» не живеться?
Крім політичних підстав, для обмеження можливості росіян в’їжджати на територію Євросоюзу є й низка економічних та безпекових. Росіяни швидкими темпами відроджують «човниковий бізнес», за допомогою якого намагаються ввозити та вивозити підсанкційні товари, а передусім, - критичні для оборонної промисловості. Хіба це така вже проблема, постає питання, провезти мініатюрні чіпи? Ні не торгову партію, а з десяток на «човника», щоби оснасти ними «Калібри» та «Іскандери», якими вони б’ють щодня по мирних українських містах?
За різними оцінками, до 10 відсотків російських туристів є такими прихованими «човниками». А скільки під «туристичним» прикриттям можна переправити на Захід професійних агентів ФСБ? Війна йде жорстока, не лише з Україною воює Росія, але й ще де-факто з ЄС і НАТО. Хіба забули?
Європейські країни хочуть убезпечити себе і своїх громадян від можливих диверсійних актів на підприємствах оборонної промисловості та складах військової техніки та обладнання. Не треба згадувати, наприклад, вибухи кількарічної давності на військових складах у Чехії, ці побоювання мають і цілком «свіжі» підстави - 31 липня 2022 року в Болгарії пролунав вибух на складі компанії Emko, вп’яте за період з 2011 року. Власник компанії Еміліан Гебрев, який уже ставав об’єктом ворожого замаху, підозрює, що за цим теж стоять російські спецслужби.
Біженці від відповідальності
Росіяни, які хотіли б виїхати до європейських країн, але бояться мати з тим проблеми, почали вже порівнювати себе з євреями часів «остаточного розв’язання єврейського питання» нацистським режимом Гітлера. Це більш ніж некоректно і абсурдно – євреїв, згідно расистських «нюрнберзьких законів», було позбавлено у 30-ті роки німецького громадянства, політичних, економічних та соціальних прав, їх фізично знищували. Говорити таке про росіян – ганебно, це блюзнірство. Росіян лише пропонують позбавити права в’їзду до країн шенгенської зони. Є різниця між загрозою печей Освенцима, і перспективою не відвідати Лувр, тим більше написати на його стіні «Тагил рулит!»?
Європейські країни, взагалі країни демократичного світу завжди підтримували справжніх борців за демократію та права людини, переслідуваним без вагань надавалися політичний притулок. Вважати представниками переслідуваної опозиції росіян, які ніяк не проявили себе у боротьбі з урядом Путіна було б, щонайменше, перебільшенням. Тим більше, що механізм надання політичного притулку ніхто скасовувати не збирається. Хочеш в Лондон? Подайся спочатку до Делі, доведи там своє право саме га ПОЛІТИЧНИЙ притулок – і вперед!
А просто бажання осісти у комфортній Європі, абстрагуватися від підлої та кривавої війни, розв’язаної росією – це спроба деяких росіян уникнути відповідальності за злочини своєї країни, вислизнути з під пресу санкцій, якій почав розчавлювати російську економіку. Для еміграції з політичних причин було вдосталь часу від 2014 року, коли їхня батьківщина розпочала агресію проти України. Вісім років – цілком достатній термін для усвідомлення того, що відбувається. Але теперішні «скороспілі дисиденти» цілком нормально себе почували і відчували. І лише коли до них дійшло, що «великая прекрасная россия» доживає свої останні місяці, почали скоренько збирати еміграційні валізи.
Наше резюме. Видавати візи для в’їзду громадянам країни, яка оголосила, що воює проти Заходу? Саме так треба говорити, бо хіба агресію проти України кремлівський режим не обґрунтовував тим, що воює на нашій території з НАТО? Після таких заяв для європейських країн, більша частина яких належить до НАТО, було б дивним пускати на свою територію потенційних диверсантів та шпигунів.
Скасування віз – вакцина проти вірусу рашизму
Звісно, в Росії теж трапляються люди, яким не треба пояснювати, що таке сумління і відповідальність за злочини своїх співвітчизників. Але істинна причина волань абсолютної більшості здатних щось тямити росіян – і «хороших», і «поганих» - полягає в усвідомленні, що після 24 лютого 2022 року їхнє життя докорінно зміниться, що все йде до економічного краху, злиднів та опускання до рівня навіть не країни «третього світу», па КНДР. Ніякими дисидентами, опозиціонерами до режиму вони не були і не збиралися. Ба більше! Ідейних, світоглядних розходжень росіян-опозиціонерів і росіян, що тупо підтримують владу – немає. Якщо людина не любить Путіна або Мєдвєдєва, але підтримує загарбницьку політику, зневажає українців та їх мову, це означає, що уся її опозиційність обмежується особистісними симпатіями та антипатіями. Саме тому російську опозицію так дратувало українське питання «чий Крим?» - чудовий лакмусовий папірець, який показував нейтральний ph щодо імперської політики режиму.
Одночасне виття на російських опозиційних та провладних болотах, щодо можливого скасування шенгенських віз, наочно демонструє, що ці болота є сполученими посудинами загальних сенсів, ідей, безвідповідальності та зверхньо-споживацького ставлення до світу.
Тож звикайте.
Дмитро Редько, Київ
