«Ультиматум РФ»: Захід показав Кремлю «дулю», але небезпека війни відступає

«Ультиматум РФ»: Захід показав Кремлю «дулю», але небезпека війни відступає

Укрінформ
Втім, переконують експерти, це зовсім не означає, що ми можемо розслабитися. Тож ключове питання: чого слід чекати далі?

Сполучені Штати і НАТО передали свою відповідь Кремлю щодо «гарантій безпеки». Попри те, що сам текст документа не оприлюднили (Вашингтон попросив не публікувати передані документи. – Ред.), судячи з озвученого держсекретарем США Ентоні Блінкеном і генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом, а також невдоволеної реакції держави-агресорки – вимоги останньої колективним Заходом були відкинуті.

Укрінформ поцікавився в дипломатів та політичних експертів, як вони оцінюють відповідь НАТО та США на російські «гарантії з безпеки» та чого, на їхню думку, чекати далі?

Але спершу…

Що США і НАТО відповіли Росії?

Держсекретар Ентоні Блінкен, коментуючи письмові відповіді РФ, сказав, що там чітко пояснено «основні принципи» США. Зокрема, мова йде про територіальну цілісність та суверенітет України. Також він переконаний в правах кожної держави самостійно ухвалювати рішення про свій вступ в альянси.

Ще мають бути вжиті взаємні прозорі заходи стосовно ядерних потенціалів та щодо організації навчань військовослужбовців на території Європи.

Пан Блінкен озвучив тезу про готовність Вашингтона до співпраці з Москвою в тому випадку, коли росіяни припинять ескалацію й агресію щодо нашої країни.

Фото з соцмереж
Фото з соцмереж

Своєю чергою Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сказав, що Росія має вивести свої війська з України, Грузії та Молдови, а також відвести сили від кордонів указаних держав. Також він зазначив, що Альянс не має наміру відмовлятися від принципу «відкритих дверей», а вступ будь-яких нових країн буде їхнім рішенням та рішенням держав-членів НАТО.

Нарешті, глава НАТО наголосив, що в Альянсі сподіваються на деескалацію ситуації навколо України, але все ж таки посилюють свою присутність у регіонах Балтійського та Чорного морів.

Як відреагували в Москві?

Прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков заявив, що відповідь США «дає не дуже багато приводів для оптимізму», але давати якісь остаточні оцінки ще зарано. Також він пообіцяв, що Москва офіційно відповість на зустрічні пропозиції Вашингтона, але коли це відбудеться не повідомив.

«Зрозуміло, що з реакцією ніхто тягнути не буде. Але й очікувати її наступного тижня було б, напевно, безглуздо», – додав Пєсков.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що у відповіді США «є реакція, що дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але на другорядні теми».

«З головного питання у цьому документі позитивної реакції немає. Головне питання – наша чітка позиція про неприпустимість подальшого розширення НАТО на Схід та розміщення наступальних озброєнь, що можуть загрожувати території Російської Федерації», – уточнив Лавров.

«Кремль почне відповзати, хоча й продовжуватиме своє незадоволене мурчання-бурчання»

«Підсумки доволі прості. Все так, як й очікувалося. Московські хотілки, які стосувалися перекроювання карти світу і створення нових сфер впливу – відкинуті. Причому відкинуті достатньо чітко, недвозначно – без будь-яких натяків на те, що хтось може на щось претендувати в майбутньому», – коментує Укрінформу міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко.

«Так само відкинуті спроби відсунути НАТО до 1997 року. Не було сумніву, що НАТО на це не піде, адже це означало б фактично смерть Альянсу. Оце і є два ключових моменти, які зафіксували, що ніхто не йтиме на російські вимоги і що поступок з боку колективного Заходу не буде. Безумовно, це викликає спротив в Москві – невдоволення, бурчання… – каже дипломат. – Разом із тим, позитив відповіді Заходу полягає в тому, що він запропонував Москві дуже конкретні кроки для зменшення напруги, як от, приміром, розпочати серйозну розмову з питання контролю над озброєнням»

Ну і, ще один важливий момент – Захід ментально провів лінію між собою і РФ по східному кордону України.

«І він покрив своєю відповідальністю Україну. Те, що ми сьогодні маємо всебічну підтримку з боку щонайменше кількох ключових членів НАТО – це якраз свідчення того, що наша держава все більше і більше в очах західного політикуму стає частиною цієї цивілізованої Європи. Вже зрозуміло, що межа Європи проходитиме по східному кордоні України. Вважаю, що в такому психологічному плані – це надзвичайно позитивний результат», – додав пан Огризко.

На запитання, що може бути далі, пан Огризко відповів, що є варіант А і Б.

«Варіант А – це коли РФ, не бажаючи дивитися на реалії, спробує в якийсь спосіб протиснути свою лінію на приєднання України до сфери впливу постсовкового режиму, який утворився в Москві. Я думаю, що реалістичність цього варіанту є доволі малою».

Але це зовсім не означає, що ми можемо розслабитися.

«Навпаки, чим сильніше і чимшвидше українська армія отримає всю необхідну зброю й, до того ж, активізує власне виробництво… І якщо Путін усе ж ризикне піти на авантюру, то мені здається, що це стане початком краху і путінського режиму, і самої РФ», – каже пан Огризко.

Щодо варіанту Б…

Воєнна авантюра стане крахом путінського режиму
Воєнна авантюра стане крахом путінського режиму

«Продовжиться оце мурчання-бурчання з боку офіційної Москви. Вони розповідатимуть, що не задоволені й так далі, але реально почнуть відповзати. Видадуть за свою «перемогу» те, що вони, по-перше, змусили самого Байдена розмовляти з Путіним, по-друге, що РФ протистоїть НАТО, борячись з цим проклятим Альянсом, по-третє, що вони домовилися зменшити напругу, але продовжуватимуть тримати війська на кордоні з Україною і в Білорусі», – вважає експерт.

Скоріш за все, саме варіант Б, певен Володимир Огризко, і буде реалізовано.

«У них там за «порєбріком» є така не надто дипломатична формула під назвою «кишка тонка». От я гадаю, що сьогоднішня російська кишка справді дуже тонка, особливо на тлі тих економічних проблем, які зараз в РФ розцвітають буйним цвітом. Це справді величезний ризик для їхньої державності. І я сподіваюся, що люди, які там ще не втратили здатність думати – підкажуть своєму «правітєлю», що ризик краху значно більший, ніж уявні перемоги. Тим більше, що українці вже чітко і ясно сказали, що боротимуться до останнього. Так що шансів тут в РФ немає», – підкреслив дипломат. 

«Москва отримала формальний привід і виправдання своєї подальшої агресії»

«Відповідь НАТО та США означає, що вимоги Кремля були відкинуті, а російський шантаж був невдалим. Росія, з одного боку, не отримала бажаного у жодному з варіантів, з іншого боку – отримала формальний привід і виправдання подальшої агресії не лише щодо України, Грузії і Молдови, які прагнуть до вступу в Альянс, а і щодо всіх країн-членів НАТО з колишнього соцтабору, про які йшла мова в ультиматумі», – коментує Дмитро Сінченко.

Але в США та в НАТО, схоже, це чудово усвідомлюють, тому західні країни демонструють рішучість до оборони, нарощуючи свої потужності на східному фланзі.

«Власне, навіть евакуація з України співробітників американського і британського посольств та їх сімей – це більше демонстрація готовності до оборони, аніж невідворотності нового російського вторгнення», – зауважив політолог.

Втім, підвищення ставок Москвою заганяє її в ситуацію, в якій потрібно атакувати, адже західні країни не спасували, як це було раніше.

«Для повної окупації України мобілізованих російських військ наразі не достатньо, проте для масштабної атаки, наприклад, на Київ – цілком вистачить. Але чи наважаться у Кремлі на цей крок – маю великі сумніви. З іншого боку, зібраного війська цілком достатньо для здійснення безперешкодного аншлюсу Білорусі, і це цілком може задовольнити апетити і російської еліти, і російського народу», – вважає пан Сінченко. І додає: «Очевидно, що такий крок не зустріне настільки рішучого опору з боку західних країн, як новий виток агресії проти України, і видаватиметься цілком безпечним варіантом. А російському обивателю завжди можна згодувати думку, буцім «геніальний Путін всіх переграв», і саме це і було метою маневрів із самого початку».

«Схоже, загроза «великої війни» минула. Але шлях до стабільного миру і відновлення територіальної цілісності України буде ще довгим і тернистим»

«Відповідь США і НАТО – стала підсумком безпрецедентного етапу нагнітання міжнародної напруги у виконанні путінської Росії. Понад місяць світ стояв на грані великої війни. При цьому росіяни робили все, що в їх силах для того, щоб налякати світ і створити стійке враження, і в Україні, і в Європі, і за океаном, що велика війна неминуча», – каже політичний експерт, дипломат Вадим Трюхан.

Росією витрачено мільярди доларів на совання своїх військ навколо кордонів з Україною, спалено в трубу величезні ресурси на створення джерел нестабільності в різних регіонах України і скрізь по Європі…

«Інформаційні війська перевершували самих себе, вигадуючи все більш фантасмагоричні фейкові історії про Україну, Європу і загалом колективний Захід. Ні Україна, ні колективний Захід не моргнули. Путін, продовжує пан Трюхан, цю партію під назвою «Хто кого переморгає» у його великій геополітичній грі за відновлення Російської імперії 2.0 і переділ світу за російськими лекалами, програв.

Пресконференція Лаврова показала, що Росія продовжить клеїти дурня
Пресконференція Лаврова показала, що Росія продовжить клеїти дурня

«Світ зрозумів, що він блефує, граючи на мізерах. Відповідно, була обрана модель спокійної консолідованої відповіді, яка нагадує реакцію виховательки на погану поведінку зарюмсаного злого «мальчиша-плохиша» в пісочниці, який намагався забрати чужу ляльку у дівчинки, а та дала йому ляпаса, і відмовилася свою іграшку віддавати», – іронізує експерт.

І що ж тепер чекає Україну, Європу і світ далі?

Судячи по тому, як останнім часом наростала дипломатична активність по всім напрямках, далі, на думку дипломата, будуть іти непрості і довготермінові перемовини на всіх рівнях. У різному темпі, з різними порядками денними, з різними суб’єктними складами. Проте місяцями, а, можливо, й найближчі рік-два. При цьому на весь переговорний процес будуть впливати декілька факторів.

По-перше, прес-конференція глави МЗС РФ Лаврова показала, що Росія буде продовжувати клеїти дурня, називаючи біле чорним, а чорне білим.

«Програма-максимум, яка там вже викристалізувалася, – обнулити все. Мовляв, давайте забудемо старі образи, зафіксуємо status quo і будемо будувати нову справедливу систему глобальної безпеки (яка включатиме також поділ сфер впливу в Європі). Найбільш характерним пасажом цього публічного камінг-аута і заяв останніх днів стало посилання на Стамбульську декларацію ОБСЄ 1999-го року», – зауважив пан Трюхан.

За Лавровим, Захід її грубо порушує, адже в ній закладено принцип неподільності безпеки, згідно з яким «безпека одного не може зміцнюватися за рахунок іншого».

«При цьому Лавров сором’язливо замовчує, що, згідно з тією ж Декларацією, Росія мала вивести свої війська з Придністров’я ще до кінця 2002-го року. Пройшло вже майже 20 років, а віз і нині там. Тобто ціна саме російським обіцянкам є нульовою», – наголошує дипломат.

По-друге, Захід продемонстрував Росії, що ціна за агресію проти України чи будь-якої іншої держави Європи буде захмарна.

«Вперше пролунали прямі погрози ввести санкції проти перших осіб держави, у тому числі особисто Путіна, а також поставити хрест на Північному потоці-2, відключити Росію від системи SWIFT і накласти ембарго на експорт енергоносіїв та іншої сировини, за рахунок чого Росія отримує біля 50% надходжень до бюджету, – нагадує Вадим Трюхан. – Незважаючи на бравурні заяви, які в режимі нон-стоп звучали всі останні 8 років на російських ток-шоу, і суть яких зводилась до того, що «санкції – це благо для Росії», в Кремлі ті наслідки, які їм пообіцяли з Вашингтона і Брюсселя, сприйняли всерйоз».

Відтак чим далі, тим, певен дипломат, Захід буде більш рішучим в питанні впровадження принципу «більше за більше». Буде Росія йти на поступки – будуть для неї видумуватися якісь пряники. А якщо ні, то наступні хвилі санкцій не забаряться.

Українастає для Росії все менше «по зубах»
Україна стає для Росії все менше «по зубах»

Ну і, по-третє, Україна, з кожним днем і тижнем, стає для Росії все менше «по зубах»: «Переозброєння, створення територіальної оборони, поставки зброї зі США, Великої Британії (детальніше про це – в нашому попередньому матеріалі. – Ред.) і цілої низки інших держав світу перетворюють Україну на своєрідну «фортецю» для Путіна. Ціна за вторгнення стане непосильною для нього особисто. Через це він і зволікає з командою «фас», розуміючи, що вона може стати для нього останньою на посаді».

Україна ж буде ставати сильнішою з кожним місяцем, відтак її позиція має ставати твердішою і послідовнішою. На жодні поступки за рахунок власного суверенітету ніхто росіянам іти не буде.

«Загроза великої війни минула, проте і шлях до стабільного миру і відновлення територіальної цілісності України буде ще довгим і тернистим», – підсумовує Вадим Трюхан.

«Гра на підвищення ставок продовжиться»

Зміст відповіді США і НАТО – це абсолютно очікуваний результат стверджує політолог-міжнародник Максим Ялі.

«Сторони озвучують завищені очікування, щоб у результаті компромісу та певних поступок потім досягти бажаного результату», – додав він.

Переговори триватимуть і, каже пан Ялі, вже відомі наступні кроки: «Росія, вочевидь, не погодиться на відповідь НАТО та Вашингтона, і продовжить брязкати зброєю біля наших кордонів. ЗМІ продовжуватимуть нагнітати. Враховуючи склад НАТО та наявність у ньому таких держав як Польща, Литва, Латвія, Естонія, які мають нещодавній історичний досвід перебування в російській окупації, на вимогу про згортання їхньої військової інфраструктури вони не погодяться».

Це вже заявили уряди Болгарії та Румунії, яких це стосується.

«Отже, вся увага буде прикута до переговорів навколо України. І зараз головне питання: чим відповість Путін на таку відверту публічну відмову? Думаю, що гра на підвищення ставок продовжуватиметься. Але до повномасштабної війни, про яку майже кожен день пишуть західні ЗМІ, впевнений, не дійде», – переконує Максим Ялі.

Поговорив Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-