Півтора місяці: що зумів реалізувати новий міністр оборони Олексій Резніков?
На тлі перших поширень американськими та європейськими ЗМІ інформації про можливе широкомасштабне російське вторгнення в Україну, в Міністерстві оборони відбулася «зміна караулу»: 4 листопада, замість Андрія Тарана, який обіймав посаду з березня 2020 року, міністром оборони Верховна Рада призначила Олексія Резнікова. Тоді багато хто з експертів, оцінюючи новопризначеного міністра, говорили: «це вдалий вибір для Міноборони, втім, Резнікову буде дуже непросто – викликів багато». Очевидно, це розумів і пан Резніков, який одразу після свого призначення заявив, що візьме паузу на місяць-півтора у спілкуванні з пресою щодо питань Міноборони та Збройних Сил України, мовляв, хоче «глибше зануритись у тематику та проблематику відомства». І це було сприйнято в суспільстві з розумінням, адже йшлося про нову людину в Міноборони.
Але… Півтора місяця вже минуло – то що, як проявив себе новий міністр, як можна оцінити його роботу?
«Насправді, і півтора місяці на цій посаді це досить малий термін, щоб робити якісь глобальні висновки. Особливо в такий важливий і непростий період. Але очевидним є те, що діяльність Олексія Резнікова відзначається активністю. Кількість візитів, зустрічей, двосторонніх переговорів та участь у різноманітних заходах можна розглядати як один з показників ефективності, і він є досить високим», – коментує Укрінформу військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Згідно з відкритою інформацією, оборонне замовлення на сьогоднішній день виконано більш ніж на 85% і це також високий показник.
«Я сумніваюся, що замовлення буде закрито на 100%, що було б ідеально, але впевнений, що цей процент все одно не буде низьким», – додав експерт.
До слова, пан Резніков у коментарі порталу АрміяInform висловив сподівання, що до кінця року цей показник збільшиться: «Ми над цим активно працюємо. За попередніми очікуваннями, кошти будуть використані на 97-98%».
Також, як відзначає військовий експерт, реалізується цілий комплекс програм в оборонному секторі: від модернізації наявних зразків техніки та зброї – до створення нових зразків, у тому числі, в співпраці з нашими іноземними партнерами.
«Причому, йдеться про досить істотні поліпшення. Наприклад, відбувається ремоторизація танків Т-64 – заміна їх двигунів 5ТДФ на потужніші 6ТД-1», – підкреслив пан Коваленко.
Зрештою, продовжив він, ми можемо на сьогодні говорити не лише про реалізацію ракетних програм, таких як «Вільха» або ПТРК «Нептун», а й про перспективу спільного виробництва з Туреччиною ударних БПЛА, а також будівництва катерів для ВМСУ у кооперації з Великою Британією.
Зазначимо, втім, що починалися ці програми задовго до приходу Олексія Резнікова в МО. Але треба відзначити - курс витримується інтенсивному режимі.
«В цілому можу сказати, що наразі враження від роботи нового міністра оборони позитивні. Часу пройшло небагато, але видно, як пан Резніков намагається увійти в курс справ, детально в усьому розібратися», – каже заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.
Зокрема, наголошує експерт, заява міністра про те, що найближчим часом буде проведений детальний аудит витрат на оборону – це добре, «це необхідно для того, щоб з'ясувати, наскільки ефективно витрачаються виділені кошти».
«Крім того, пан Резніков анонсував реформу системи оборонних закупівель», – зауважив заступник директора ЦДАКР.
В Міноборони планують створити аналог Агентства НАТО з підтримки та постачання (NSPA або, як висловився Олексій Резніков, натівський варіант «Амазону»).
«Нещодавно було заявлено, що в/при Міністерстві оборони буде створено міжструктурний комітет за стандартами, прийнятими в НАТО, в якому фахівці МО, ГШ, ЗСУ, оборонної промисловості, а також депутати профільних комітетів парламенту, визначатимуть і оперативно коригуватимуть напрямки розвитку спроможностей Збройних Сил», – доповнив керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Павло Лакійчук.
«А ще – Міноборони хочуть перейти на трирічне планування оборонних закупівель. Це також плюс», – підкреслив пан Самусь.
Щодо трирічного планування оборонних закупівель, то, як устиг висловитися Резніков, в Міноборони в такому разі «з’явиться не тільки формальний, а і якісний критерій для оцінювання виконання оборонного замовлення».
А ще – експерти відзначили рух до оновлення структури оборонного бюджету.
«Усього цього вдалося досягти завдяки, на мою думку, досвіду і налагодженій співпраці Резнікова з профільними комітетами Верховної Ради і відповідними міністерствами, міністерством з питань стратегічних галузей промисловості, а також єдиному підходу, «синергії», Міноборони і Генерального штабу ЗСУ, проведеній роботі з реформування структури управління ДК «Укроборонпром». Є надія, що ситуація 2019-2020 років з формуванням і виконанням ДОЗ залишиться тільки в історії», – каже Павло Лакійчук. І додає: «Очікується, що оборонний бюджет у 2022 році виросте на 10%, ДОЗ стане більшим на третину, рівень витрат на сектор безпеки та оборони сягне рівня майже 6% ВВП».
Попередньо складається враження, що новий міністр дещо краще, аніж його попередник, розуміє поточні проблеми і потреби війська.
«Зрештою, останнє повідомлення від Міноборони про те, що перша партія (10 штук, – Ред.) замовлених в Литві антидронових рушниць до кінця цього року має бути поставлена в Україну… Це дуже важливо, фактично, такі системи повинні бути чи не в кожному взводі, який знаходиться на «передку», – стверджує Михайло Самусь, – Це начебто системи не летальні, але вони дуже ефективні з точки зору перетворення ворожих безпілотників на металобрухт».
Своєю чергою військовий експерт, директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді Юрій Кочевенко зазначив: «Найголовніше, що варто відзначити – це те, що новий міністр прагне налагодити комунікацію з Головнокомандувачем Збройних сил України, з відповідним комітетом Верховної Ради. І це вже відчувається».
На його думку, абсолютно деструктивне протистояння, яке було присутнє під час конфлікту Андрія Тарана з Русланом Хомчаком, нарешті припинилося: «Відповідні департаменти Міноборони та управляння Генштабу працюють спільно в інтересах держави і збройних сил».
«Призначення «цивільного» Резнікова на посаду Міністра оборони зупинило генеральську «війну амбіцій» і «війну повноважень»: тепер Міністерство оборони займається своїми справами, Генеральний штаб робить свою роботу, Головнокомандувач виконує свої функції. «Перетягування каната» припинилося – це великий плюс», – наголосив Павло Лакійчук.
Не можемо не погодитися з експертами, адже подібні сварки у вищих військових ешелонах збивають з пантелику і деморалізують військових, ставлять обороноздатність України під загрозу. Зайве й говорити, що це, особливо в нинішніх обставинах, неприпустимо.
Нарешті, військовий фахівці відзначили, що за півтора місяці на посаді Олексій Резніков провів багато міжнародних зустрічей з високопосадовцями країн партнерів, які відповідають за безпековий сектор.
«Резніков веде активну міжнародну діяльність. Він здійснив робочі візити до Сполучених Штатів, Ізраїлю, відвідав Швецію, де підписав нову угоду в галузі оборони, провів низку важливих зустрічей з главами оборонних відомств країн-членів НАТО, зокрема, з міністром оборони Великої Британії, канадськими колегами, тощо. Думаю, що це дасть нам очевидні результати», – вважає пан Кочевенко.
На початку грудня стало відомо про те, що Україна отримає 31 млн євро від ЄС на оборону. Пакет включатиме матеріально-технічну допомогу для розвитку та зміцнення потенціалу ЗСУ за чотирма напрямами: медицини, інженерних спроможностей і заходів із розмінування, кібербезпеки, мобільності та логістики. Крім того, з Британією підписано угоду про кредит на 1,7 млрд фунтів, які будуть спрямовані на розвиток спроможностей ВМСУ. Це і будівництво двох морських баз – у Бердянську й Очакові, і нові ракетні катери. У Міноборони також відзначили, що активно працюють над наповненням реальним змістом Рамкової угоди із США.
«Сподіваюся, що Україна врешті-решт отримає від американців «афганську» зброю, про що пан Резніков просив у свого колеги з Пентагону Ллойда Остіна. Зрештою, наскільки мені відомо, міністр зараз активно працює над поставками військової продукції з Болгарії та Румунії. Отже, перші півтора місяці його роботи викликають стриманий оптимізм», – підкреслив Юрій Кочевенко.
«Олексія Юрійовича можна віднести до управлінців нової генерації. Він не має «радянського багажу», як його попередники. Але на посаду Міністра оборони він прийшов не «зі сторони» – віцепрем’єр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, перший заступник глави української делегації у Тристоронній контактній групі. Тобто він і до призначення на посаду був глибоко занурений у справу протистояння російській агресії, євроатлантичної інтеграції України, має власне бачення розв’язання конфлікту на Донбасі і повернення окупованого Криму. Це вселяє надію», – підсумував Павло Лакійчук.
Мирослав Ліскович. Київ
