Стратегія розвитку правосуддя: як і чому вона може наблизити подолання кризи в КСУ

Стратегія розвитку правосуддя: як і чому вона може наблизити подолання кризи в КСУ

Укрінформ
Президент запропонував Стратегію, де хоче, зокрема, удосконалити процедуру відбору суддів Конституційного суду та захистити їх від будь-якого тиску

Президент Володимир Зеленський затвердив Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки. Окрему увагу в документі приділили Конституційному Суду, який останнім часом, передусім, відомий своїми суперечливими рішеннями та скандалами навколо керівництва. З останнього, приміром, шість суддів КС заблокували діяльність суду (за інформацією ЗМІ, йдеться про Віктора Городовенка, Ірину Завгородню, Віктора Кривенка, Олександра Литвинова, Сергія Саса та Петра Філюка. – Ред.), нібито вимагаючи забезпечити участь у судових засіданнях колишнього голови КСУ Олександра Тупицького. Про це повідомила постійна представниця Верховної Ради в суді Ольга Совгиря. Натомість, у самому КСУ цю інформацію спростовують і кажуть, що причина не в Тупицькому, а у відсутності кворуму. «Таке буває, і це не вперше», – пише Deutsche Welle з посиланням на поінформоване джерело в суді.

У будь-якому разі, криза в КСУ триває…

Отже, що передбачає трирічна Стратегія правосуддя, зокрема, наскільки вона здатна, якщо не повністю, то хоча б частково наблизити країну до вирішення кризи?

Як зміниться правосуддя України, або Що пропонує «Стратегія»?

У документі йдеться про вдосконалення законодавства щодо судоустрою, статусу суддів, судочинства та інших інститутів правосуддя, а також покращення діяльності правових інститутів.

Одним з напрямів Стратегії є покращення доступу до правосуддя.

У документі планується:

  • проведення аудиту системи місцевих судів;
  • посилення функціональної та процесуальної спроможності Верховного суду;
  • забезпечити необхідні ресурси для роботи Вищого антикорупційного суду;
  • вдосконалення методики визначення ставок судового збору для окремих категорій справ;
  • встановлення для окремих категорій справ обов'язкового досудового порядку врегулювання спорів з використанням медіації та інших практик;
  • опрацювання питання щодо запровадження інституту мирового судді.

Крім того, формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради правосуддя, йдеться у Стратегії, відбуватиметься за результатами відкритого конкурсу, проведеного за участю міжнародних експертів.

Нарешті, окрему увагу в Стратегії приділено Конституційному Суду. Зокрема пропонується вдосконалити перевірку суддів КС на доброчесність «з можливим залученням міжнародних експертів», змінити процедуру їх конкурсного відбору, розробити та впровадити ефективні і прозорі процедури притягнення суддів КС до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, а також запровадити механізм захисту суддів КС від політичного й іншого тиску.

Оцінка експертів: документ декларативний, але якщо все правильно реалізувати, він сприятиме вирішенню конституційної кризу

Мирослава Чорноусько
Мирослава Чорноусько

Адвокат, експерт з питань правоохоронної і судової діяльності Українського інституту майбутнього, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько каже, що в умовах, коли довіра до судів, за даними численних соцдосліджень, знаходиться практично в межах статистичної похибки, цілком очікувано скептичне сприйняття тих чи інших ідей – як суспільством, так і професійним співтовариством. На думку її думку, не є винятком і Стратегія розвитку органів правосуддя і конституційного судочинства на 2021-2023 роки. «Безвідносно до змісту документа, він є декларативним, – підкреслює вона. – Для його виконання має бути розроблена чітка програма дій. І вже потім здійснені конкретні кроки, зокрема, законодавчі та організаційні. Але практика показує, що останнє є найскладнішим для виконання. Тому, незалежно від того, є положення стратегії позитивними або негативними, не слід робити поспішних висновків».

Подібним чином висловився політичний та юридичний експерт Геннадій Дубов: «Затверджена президентом Стратегія є суто програмним документом».

Геннадій Дубов
Геннадій Дубов

Цей документ, продовжує експерт, покликаний позначити пріоритети розвитку та реформування системи правосуддя, яка згодом ще має бути деталізована у Плані дій щодо реалізації Стратегії, а також – схвалена Комісією з питань правової реформи. «У всякому разі, переважну більшість положень Стратегії неможливо запровадити інакше, аніж через зміни в законодавство. При цьому ані будь-яка комісія, ані президент не мають і не можуть мати вирішального впливу на цей процес. Вирішальна роль у реалізації Стратегії належатиме парламенту. Власне, щодо положень Стратегії, то вони не є юридично зобов’язуючими, вони – відіграватимуть роль орієнтирів», – наголошує пан Дубов.

Наскільки досконалою є стратегія? Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков наголошує, що документу властива вже традиційна для української нормотворчості проблема – нестача конкретики, застосування надмірної кількості абстрактних оціночних понять і відсутність чітких часових та сутнісних критеріїв там, де про них має йтися. «У Стратегії міститися низка положень, які можуть трактуватися довільно, як у бік реформ, так і в бік консервування статусу-кво. Приміром, Стратегія визначає, що «в перспективі» ВККС має бути підпорядкована Вищій раді правосуддя. Це суперечить положенню про незалежність ВККС. Також не зазначено, за яких умов має статися таке підпорядкування, – звертає увагу пан Жернаков.

Катерина Бутко
Катерина Бутко

Про Вищу раду правосуддя, але в дещо іншому контексті згадала координаторка проектів ВГО «Автомайдан» Катерина Бутко: «Це беззаперечно важливий та глобальний документ, яким він і має бути. Проте сама по собі стратегія, без необхідних законів та детальної дорожньої карти – мало що визначає. Наразі, вона достатньо загальна, там прописані проблеми судочинства та способи їх рішення також достатньо загальні. До прикладу, очищення ВРП за участі міжнародних експертів – це правильний хід, формально така процедура відповідає зобов'язанням у Меморандумі з МВФ і ЄС, але …. У тому вигляді, в якому це прописано в законопроекті 5068, який президент вніс до ВР (і який депутати вже ухвалили у першому читанні, – Авт.) – міжнародники абсолютно не впливатимуть на процес. Тому якщо стратегія має на увазі такий самий механізм, як у 5068 – воно не буде працювати», – наголошує пані Бутко.

Думка Геннадія Дубова: «З моєї точки зору, найбільш «революційним» положенням цього документу є питання оптимізації діяльності місцевих судів, зокрема, із позицій «економічної обґрунтованості». По факту це, скоріш за все, може означати об’єднання великої кількості місцевих судів, суттєве зменшення їх кількості, що в свою чергу, може негативно позначитися на забезпеченні доступу до правосуддя», – вважає юрист. І додає, що з великою ймовірністю цей процес потребуватиме перепризначення значної кількості суддів, а це може суттєво затягнути процес реформування: «Щось подібне пропонується і в частині оптимізації судів апеляційної інстанції: фактично об’єднання в один апеляційний суд цивільної, кримінальної, господарської та адміністративної юрисдикцій. Це, у разі реального запровадження, потребуватиме створення нових апеляційних судів, переведення чи призначення до його складу суддів, чергову ліквідацію діючої системи апеляційних судів із створенням фактично іншої системи».

Принципово обнадійливими є, на думку експертів, низка положень документу.

Зокрема, як наголошує Мирослава Чорноусько, щодо оптимізації ставок судового збору (з метою поліпшення доступу до правосуддя), прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності, а також належного організаційно-фінансового забезпечення судів, забезпечення функціонування суду присяжних. «Чи знайдуть ці положення своє відображення на практиці, можна буде оцінити вже найближчим часом. Адже тільки здійснення негайних кроків у зазначених напрямках уможливить досягнення поставлених Стратегією цілей до 2023 року», – наголошує пані Чорноусько.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Михайло Жернаков до «плюсів» зараховує положення щодо відставки суддів у разі виявлення дисциплінарного проступку, а також відсторонення судді з адміністративної посади одночасно з відстороненням від здійснення правосуддя. Крім того, він звернув увагу на удосконаленні порядку утворення та діяльності третейських судів: «Що стосується реформи і розвитку третейських судів – загальне формулювання положення відповідає законопроекту, що зараз розглядається в парламенті».

Врешті-решт, експерти вітають положення про Конституційний суд.

«В Стратегії абсолютно правильно зазначається про необхідність конкурсного добору на посаду суддів КСУ, у тому числі й долучення до цього процесу міжнародних експертів. Якщо це правильно реалізувати, то, звичайно, це допоможе вирішити Конституційну кризу. Не відразу, але щонайменше сприятиме тому, щоб такого не повторювалось і ми мали нормальний КСУ», – каже Катерина Бутко.

«Такий підхід повністю відповідає концепції, розробленій громадськими експертами, та рекомендаціям Венеційської комісії», – наголошує Михайло Жернаков.

Як це часто буває, багато ховається в деталях. Експерти, зокрема, наголошують, що в Стратегії немає нічого про те, як саме буде формуватися комісія й яку роль будуть відігравати міжнародні експерти – ключову чи лише номінальну. «Залежно від того, як далі буде прописана реалізація Стратегії в цій частині – можна буде сказати: вийде насправді вирішити кризу чи ні. Ми розуміємо, що від цих деталей результат може бути діаметрально протилежний», – наголосила активістка ВГО «Автомайдан».

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-