Неліквідований ОАСК: Україна чекає нарешті конкретних кроків

Неліквідований ОАСК: Україна чекає нарешті конкретних кроків

Укрінформ
За останні кілька днів цей суд добряче збурив українців своїми рішеннями: спершу – про перегляд шкільних підручників з історії, тепер – правопис. Що наступне?

І знову в центрі суспільної уваги скандальний Окружний адміністративний суд Києва. Багато хто називає його «вовчим». 28 січня цей суд скасував ще й постанову уряду про встановлення нового українського правопису.

Тексту рішення поки що немає, лише – коротка відписка прес-служби суду: «Кабінет Міністрів України при ухваленні вказаної постанови діяв поза межами своєї компетенції та із порушенням законодавства, що регулює порядок прийняття нормативно-правових актів. З огляду на це, суд визнав протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №437 від 22 травня 2019 року «Питання українського правопису».

Крім того повідомляється, що провадження у справі було відкрито ще у червні 2019 року, позивачами виступили семикласниця з Херсона Юлія Пиргас та ГО «Правова держава» (очільником якої є адвокат Ростислав Кравець. – Ред.), відповідач – Кабінет Міністрів України, третя особа – Міністерство освіти і науки України. А також, що справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, судом було проведено 8 судових засідань у справі.

Юрист: «Рішення не є властивим цьому суду»

«Суд не може виступати експертом у правописі, так само, як не може переписувати підручники з історії. Отже, відповідь на питання, чи мають адміністративні суди опікуватися питаннями правопису категорична – ні!» – наголосив голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

Водночас він зазначив, що в юрисдикції ОАСК є скасування рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів державної влади, які розташовані в місті Києві. За законом це рішення ніби підпадає під юрисдикцію ОАСК, але… «Не є властивим цьому суду, взагалі суду першої інстанції розглядати такі рішення. Зрештою, вже давно підписаний меморандум з МВФ, що цю юрисдикцію в ОАСК мають забрати, але поки з цим нічого не зроблено», – стверджує пан Жернаков.

Також юрист нагадав, що рішення ОАСК законної сили ще не набрало, його можна оскаржити протягом 30-ти днів. «Все зараз залежить від уряду, наскільки юридично він це обґрунтує і наскільки вдасться відстояти позицію в апеляційному суді», – резюмував голова правління Фундації DEJURE.

Кабмін: «Апеляцію – подаватимемо». Уповноважений: «Кремезно цьому сприятиму»

Валерія Коломієць
Валерія Коломієць

Кабінет міністрів оскаржить рішення ОАСК, повідомила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць у Facebook.

«Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабміну про запровадження нового українського правопису. У зв’язку з цим хочу повідомити, що ми вважаємо незаконним відповідне рішення ОАСК та оскаржуватимемо його в апеляційній інстанції. На те, аби подати апеляцію, уряд має 30 днів», – повідомила вона.

Разом з цим уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сприятиме посиленню позиції Кабміну.

Тарас Кремінь
Тарас Кремінь

«Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною та скасував постанову Кабінету міністрів України про запровадження нового українського правопису. Вважаю, що уряд має рішуче відреагувати та оскаржити відповідне рішення в апеляційній інстанції та залізобетонно довести свою чітку позицію. Як уповноважений із захисту державної мови всіляко сприятиму посиленню кремезної позиції уряду щодо захисту державної мови», – повідомив він у Facebook.

Академія наук вищої школи України закликала підтвердити чинність нової редакції «Українського правопису».

Олександр Наконечний
Олександр Наконечний

«Ми закликаємо Національну комісію зі стандартів державної мови, на яку після набуття чинності Законом про державну українську мову покладено й питання правопису, своїм рішенням підтвердити чинність нової редакції «Українського правопису», затвердженої Президією НАН та Колегією МОН України 21 жовтня 2018 року. Саме на такій основі можна буде продовжити дальший природний процес вдосконалення національної правописної системи», – повідомив президент АН вищої школи України Олександр Наконечний.

Таку ж позицію висловив доктор фізико-математичних наук, професор, співголова Комісії з питань правопису Максим Стріха.

Максим Стріха
Максим Стріха

«Зараз, згідно з новим законодавством, створено новий орган – це Нацкомісія зі стандартів державної української мови (раніше – Українська нацкомісія з питань правопису. – Ред.). Вона могла б зібратися і підтвердити своїм рішенням чинність рішення президії НАН і колегії МОН (…) Тоді всі юридичні питання узагалі будуть зняті», – наголосив пан Стріха.

Нацкомісія зі стандартів державної мови: «Як тільки виробимо колегіальне рішення – повідомимо»

«На сьогодні немає повного тексту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо постанови уряду, якою було схвалено нову редакцію «Українського правопису», і до моменту, коли рішення суду набере законної сили, новий правопис є обов’язковим на всій території України», – коментує Укрінформу голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.

Орися Демська
Орися Демська

За її словами, якщо апеляція скаже «ні» – тоді вступить в дію п. 1 ст. 44 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», де зазначено, що саме Національна комісія зі стандартів державної мови напрацьовує з урахуванням пропозицій та висновків Інституту української мови Національної академії наук України, інших наукових та освітніх установ і затверджує стандарти державної мови, зокрема: правопис української мови та зміни до нього, українську термінологію, стандарти транскрибування і транслітерації.

На уточнююче запитання, чи підтвердить Комісія ще раз цей правопис, чи, зрештою, все повернеться на круги своя, тобто буде чергове широке громадське обговорення, пані Демська відповіла, що на сьогодні немає колегіального рішення Національної комісії зі стандартів державної мови. «Така ситуація вимагатиме додаткової роботи над документом. Зрозумійте, що ніхто з членів Національної комісії зі стандартів державної мови не входив до складу Української нацкомісії з питань правопису, не працював над новою редакцією правопису. Щоб відповісти на ваше запитання – спершу треба детального його вивчити. Коли ми виробимо колегіальне рішення, то обов’язково повідомимо суспільство. Гадаю, що так буде найправильніше», – резюмувала Орися Демська.

Ліквідувати ОАСК: коли треба і можна, причому цілком законно

Неліквідований, нереформований, недоброчесний… Про ОАСК як «гордість» української судової системи вже стільки писано-переписано, що в тисячний раз нагадувати, мабуть, немає потреби. Важливіше в даному разі – як пришвидшити його ліквідацію?

Єдиний, хто на сьогодні може це реалізувати швидко – президент України, який згідно з ч 2. ст. 127 Конституції України та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» наділений виключним правом подання відповідного законопроекту до Верховної Ради України.

Данило Мокрик
Данило Мокрик

…30 липня минулого року журналіст Bihus.info Данило Мокрик опублікував на сайті Офісу президента України петицію з вимогою ліквідувати ОАСК «у зв’язку із повною втратою авторитету». Звернення набрало понад 25 тисяч необхідних голосів.

13 листопада президент надав йому відповідь: «Мною доручено розпочати відповідні консультації з Вищою радою правосуддя для отримання позиції конституційного органу суддівського врядування (…) Такі консультації допоможуть напрацювати прозору та коректну процедуру, яка дозволила б вирішити питання Окружного адміністративного суду міста Києва та зняти певну напругу в суспільстві щодо цієї ситуації».

Попри те, що цей крок є чисто формальним, Конституція все ж зобов’язує президента проконсультуватися з Вищою радою правосуддя. Без цього він не має права подавати законопроект до парламенту.

Андрій Смирнов
Андрій Смирнов

Що ж, вимога Конституції виконана. 25 листопада заступник керівника Офісу президента Андрій Смирнов надіслав листа у ВРП з проханням «повідомити позицію щодо врегулювання ситуації довкола діяльності ОАСК». 22 грудня ВРП прислала лист-відповідь. Утім, доцільніше було б сказати, що відповіді фактично там нема. Більше половини листа – перелічування положень українського законодавства (Детальніше – тут). Проте цікаву фразу все ж наведемо: «Прийняттю рішення про реорганізацію або ліквідацію суду має передувати з’ясування наявності обґрунтованих причин». Обґрунтованих причин? А те, що ОАСК забороняв Майдан, наказав Беркуту розігнати Майдан, скасував декомунізацію вулиць, скасував перехід армії на нову систему харчування і так далі, і так далі. Невже цього недостатньо? Зрештою, нічому тут дивуватися. Наводимо ілюстративну двійку вельми показових прикладів того, як цей орган «заступається» за ОАСК.

Приклад №1. 23 липня 2020 року. Буквально через кілька днів після публікації так званих «плівок Вовка», ВРП у повному складі (!) звернулася до НАБУ з вимогою «утриматися від заяв, які впливають на незалежність судової влади та підривають авторитет правосуддя».

Приклад №2. 1 вересня 2020 року. ВРП відмовилася відсторонити від роботи на час слідства голову ОАСК Павла Вовка та п’ятьох його колег.

Однак повернімося до процедури ліквідації ОАСК.

«Але закон не вимагає обов’язкової згоди ВРП. Після дотримання формальної процедури ніщо не зупиняє президента від подання законопроекту про ліквідацію ОАСК на розгляд парламенту», – наголосив Михайло Жернаков.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-