Закон про референдум є: плюси та мінуси

Закон про референдум є: плюси та мінуси

Укрінформ
Думки експертів про позитиви та ризики нового законодавчого акту

Громадяни України тепер зможуть здійснювати волевиявлення не тільки під час виборів. У вівторок, 26 січня, Верховна Рада проголосувала у другому читанні та в цілому законопроект про всеукраїнський референдум, внесений президентом Володимиром Зеленським.

Загалом, документ підтримали 255 депутатів (55 проголосували проти, 40 утрималися і 22 не голосували). Вся опозиція – незалежно від орієнтації, від ЄС до ОПЗЖ – не дала жодного голосу.

Згідно із законом, на всеукраїнський референдум пропонують виносити питання з чотирьох сфер:

  • зміни до І, ІІІ і XIII розділів Конституції (це розділи «Загальні засади», «Вибори. Референдум» та «Внесення змін до Конституції»);
  • питання загальнодержавного значення;
  • зміни території України;
  • скасування законів чи їхніх окремих норм.

Водночас предметом референдуму не можуть бути питання:

  • що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед Загальною декларацію прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, протоколами до неї;
  • спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
  • щодо законопроектів з питань податків, бюджету, амністії;
  • віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури чи суду.

Крім усього іншого, у документі йдеться про те, що референдум можна проводити лише один раз на рік, і що може бути лише одне питання, і на це питання треба дати відповідь чітко «так» або «ні». Також референдум не може призначатися і проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану.

Щоб провести його за народною ініціативою, потрібно зібрати три мільйони підписів громадян з двох третин територіальних одиниць України (щонайменше по 100 тис. підписів у кожній). Що стосується змін до Конституції та зміни території, то в першому випадку референдум призначає президент, у другому – Верховна Рада.

Це якщо дуже стисло про основне з тексту документу, викладеного на 168 сторінках. Детальніше – тут.

Одначе ключове в даному разі запитання – наскільки закон про референдум загрозу громадянському миру в Україні та й самій українській державі. Адже задовго до, під час та навіть після його ухвалення звучать подібні застереження. Мовляв, є ризики пов'язані з Донбасом, Кримом та війною з Росією. А також, що цей закон може стати інструментом легалізації дражливих політичних рішень або скасування важливих.

Отже, цікавимося в експертів, чого, на їхню думку, в законі про референдум більше – плюсів чи мінусів. В чому основні ризики та які політичні наслідки він може спричинити? Зрештою, як його можуть використати популісти та проросійські сили?

ЗАКОН ПРО ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ Є ДОСИТЬ ЯКІСНО ПІДГОТОВЛЕНИМ ДОКУМЕНТОМ І ВІДПОВІДАЄ СУЧАСНИМ ПОТРЕБАМ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Ігор Попов
Ігор Попов

«Ініціатором розробки закону виступив президент, для якого тема народовладдя і прямої демократії є однією з пріоритетів політичної програми. Текст готувала робоча група у складі кращих українських експертів», – коментує політолог, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

Хоча, продовжує він, звичайно залишаються ризики, що політики будуть намагатися застосувати закон для винесення на референдум популістичних питань або таких, які розділяють українське суспільство. «Автори включили певні запобіжники для цього, проте багато чого залежатиме від політиків», – каже Попов.

Що стосується ключового питання – територіальної цілісності, як переконує політолог, навіть в умовах гібридної війни не можна обмежувати право виборців на референдум, гарантоване Конституцією України. «Закон не дає можливості проводити референдуми, які загрожують територіальній цілісності України. В той же час, винесення на референдум нового плану по поверненню окупованих територій може надати такому плану офіційної підтримки. Зараз серед політиків існують різні підходи до досягнення миру та відновлення української влади на окупованих територіях», – каже він.

Це і швидка реінтеграція на основі компромісу, і заморозка конфлікту, і блокада непідконтрольних територій, перераховує Попов. А без глобального рішення неможливо проводити комплекси заходів. «Тому, можливо, колись і виникне потреба у залученні всіх виборців до ухвалення стратегічного рішення», – додав експерт УІМ.

Що стосується проросійських партій, то вони, на його на думку, намагатимуться організувати референдум із одного з ключових для себе питань – про статусу російської мови, наприклад, або членства України в НАТО чи декомунізації. «В будь якому випадку, навіть у разі переможного для цих партій результату, для його імплементації буде необхідно голосування у Верховній Раді, тому різкого розвороту в зовнішній політиці очікувати не варто», – переконує Ігор Попов.

Валерій Клочок
Валерій Клочок

Своєю чергою політолог Валерій Клочок вважає, що найголовніша перевага цього документу – його наявність. 26 квітня 2018 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про всеукраїнський референдум». І з того часу ми мали норму Конституції про референдум. «Утім не мали закону, який її розвиває і дає можливість на практиці реалізовувати», – каже політолог.

Відносно ризиків, то, за його словами, нині доволі спекулятивно звучать заяви окремих політиків щодо можливості порушення територіальної цілісності України. Адже частина 2 статті 3 виключає такий варіант і напряму забороняє проводити референдуми «спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету, територіальної цілісності України…». «Втім критика документу стосується не лише питання територій та запуску самого процесу референдуму. Практично усі парламентські політичні сили активно критикують закон саме через свою опозиційність, а не через зміст документу. Відтак я не виключаю чергового звернення до Конституційного Суду України з метою визнання акту неконституційним і перманентної експлуатації теми референдуму в заявах та діях політиків з метою пониження рейтингу влади», – вважає Клочок.

Водночас, продовжив експерт, в документі не вистачає положень щодо місцевих референдумів. Втім тут же продовжив: «В умовах незавершеної війни, коли очільники місцевих органів влади відверто відмовляються виконувати розпорядчі документи центральних органів виконавчої влади, що стосуються забезпечення життєдіяльності громади (приміром, протиепідеміологічні заходи) – такий крок може бути тимчасово виправданим. І звісно, без завершення реформи децентралізації у вигляді внесення відповідних змін до Конституції, питання місцевих референдумів є доволі проблематичним. Особливо це стосується мовного питання, яке активно використовують сьогодні проросійські політичні сили для збільшення власних електоральних уподобань, штучно розколюючи Україну».

ЦИМ ЗАКОНОМ МОЖЕ БУТИ ІНІЦІЙОВАНО ПРОВЕДЕННЯ ЦІЛОЇ НИЗКИ РЕФЕРЕНДУМІВ В ІНТЕРЕСАХ КРАЇНИ-АГРЕСОРА

Олексій Кошель
Олексій Кошель

Саме так висловився генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель.

«Питання, які можуть бути винесені на загальнонаціональний референдум, цілком можливо будуть збігатися із порядком денним агресора. Я не виключаю, що одними з перших можуть бути спроби про скасування законодавства про декомунізацію, скасування мовних законів, спроби винесення питань, які б певною мірою реабілітували радянське минуле. Тобто такі питання, які можуть розглядатися в контексті інтересів Росії, або просто проводити ревізію рішень попередніх влад. Це достатньо неприємний прецедент», – заявив Кошель.

За його словами, ми можемо отримати низку законопроектів «імені Віктора Медведчука» або іншої проросійської сили.

Водночас пан Кошель зазначив, що у законі про референдум є низка запобіжників, щоб не дозволяти проносити штучні законопроекти (про винесення того чи іншого питання на референдум). Але в будь-якому разі використання референдуму з політичною метою це не обовʼязково результативний референдум і позитивне голосування при високій явці. «Сам процес проведення референдуму може використовуватися з метою внесення розколу в суспільство», – підкреслив голова КВУ.

Дмитро Сінченко
Дмитро Сінченко

Схожим чином висловився політолог, активіст Руху опору капітуляції (РОК) Дмитро Сінченко. Він каже, що яким би не був механізм референдуму, в умовах війни, він може бути використаний для дестабілізації ситуації та загрози національній безпеці. «Якщо саме з такою метою російські спецслужби впливали на політику західних демократій, які мають значно вищий імунітет, і часом результати референдуму суттєво змінювали або ускладнювали життя всьому Європейському Союзу, як у випадку з Брекзіт чи з референдумом щодо Асоціації з Україною у Нідерландах, то що ж можна очікувати в Україні? Очевидно, нічого доброго», – вважає експерт.

На його думку, цей закон має кілька шпарин, які можуть бути використані ворогом, зокрема, можливість скасувати будь-яке законодавче рішення, яке, наприклад, не вигідне якомусь олігарху. «Маючи в руках національні телеканали, олігархи успішно формуватимуть громадську думку щодо будь-якої законодавчої ініціативи», – наголосив Сінченко.

Крім того, положення закону можуть тлумачитись занадто широко. «Адже що таке «питання загальнодержавного значення»?» – запитує експерт. І додає, що під це визначення підпадає майже будь-яке питання: «В умовах низького рівня політичної освіти громадян їх думкою можна маніпулювати як завгодно – був би тільки достатній фінансовий ресурс».

Відносно загроз територіальній цілісності, то, за словами Сінченка, не даремно під час воєнного стану забороняється проведення будь-яких референдумів. Проте воєнного стану у нас не оголошено, а тому і поле для ворожих інформаційних диверсій, пропаганди, маніпуляцій тощо – надзвичайно широке. «І Кремль постійно всі ці інструменти проти нас застосовує. Звісно, закон не передбачає можливості прямих питань щодо статусу Криму і Донбасу, але непрямі, завуальовані питання цілком можливі. Наприклад, на референдум можна винести питання щодо постачання води до Криму, чи щодо мови, чи щодо газу. Поле для популістів та п'ятої колони Кремля – надзвичайно широке», – стверджує політолог. Також, за його словами, на референдумі можуть скасувати будь-яку реформу, наприклад земельну чи антикорупційну, чи медичну, чи освітню. Можуть прийняти рішення про зниження цін чи тарифів, можуть винести питання про невиплату кредитів МВФ... «Все залежатиме від фантазії того чи іншого популіста. Більшість таких рішень неможливо буде виконати, але люди голосуватимуть за це і вимагатимуть виконання цих рішень. Це дуже небезпечно», – констатує Дмитро Сінченко.

Поговорив Мирослав Ліскович, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-