Не пропустити «Азірова»: чиновників тестуватимуть з української

Не пропустити «Азірова»: чиновників тестуватимуть з української

Аналітика
Укрінформ
На іспиті треба демонструвати розуміння значень слів, правильне сприйняття тексту, уміти вести діалог і доносити власну позицію

Нещодавно стало відомо, що майбутнім державним службовцям слід чекати на 16 липня. У цей день Національна комісія зі стандартів державної мови розпочне проводити іспит на рівень володіння державною мовою. Саме таке передбачає Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». У Нацкомісії повідомили, що вже готують детальне роз’яснення про всі етапи іспиту, як до нього підготуватися та хто конкретно має його складати. Але Укрінформ вирішив попередньо дізнатися, чого очікувати від майбутніх завдань.

А для чого потрібен такий іспит? Мабуть, на цьому не варто детально зупинятися. Адже всі пам’ятають експрем’єр-міністра Миколу Азарова, який запам’ятався не лише причетністю до злочинів проти Майдану, а ще й тим, що не міг розмовляти українською мовою, постійно роблячи фантасмагоричні помилки, скрізь вживаючи літеру «і» замість інших голосних. У народі навіть визначилися з альтернативним терміном для цього «діалекту» – «азірівка», який вживали щодо чиновників, які роблять багато помилок, розмовляючи державною мовою. Тож сподіваємося, що запровадження іспиту дозволить уникнути повторення таких ганебних історій.

Не як ЗНО. Оцінюватиметься не знання мови, а володіння нею

Схожих іспитів для державних службовців іще не було в Україні, стверджує Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, який підтримує нововведення. Він нещодавно пояснив, що іспит складатимуть передусім ті, хто проходитиме конкурс на державну та публічну службу. Зокрема, міністри, керівники обласних державних, районних адміністрацій, очільники держпідприємств.

Як він проходитиме? Іспит складатиметься з кількох частин – тестової, письмової та усної.

Орися Демська
Орися Демська

Голова Нацкомісії Орися Демська в коментарі Укрінформу розповіла, що учасники іспиту від початку й до кінця складатимуть його на комп’ютерах зі спеціально встановленим програмним забезпеченням. А значить – у спеціально уповноваженій установі. Кожен зможе створити електронний кабінет, де зазначатиметься час і місце проведення іспиту. А сам іспит – це що?

«Спочатку людина відповідає на запитання тесту, далі переходить до текстової частини – написання есе. Після цього відбуватиметься комунікація з віддаленим екзаменатором у режимі онлайн», – говорить Орися Демська. Вона наголошує, що такий іспит не варто порівнювати із ЗНО, де перевіряється знання мови. «Це перевірка рівня володіння мовою. Тобто йдеться про вміння людини комунікувати українською мовою від імені держави України, а не просто про знання орфографії, лексики, морфології. Тестові завдання також перевірятимуть комунікативні здібності людини», – додає пані Демська.

Також вона зазначає, що із запровадженням такого типу іспиту Нацкомісія прагне змінити наратив про мову, щоб покращення комунікативних здібностей з української мови сприймалося як інструмент кар’єрного зростання.

А от власне знання української мови перевірятимуть під час іспиту для набуття громадянства. Там знання оцінюватимуть за міжнародною шкалою від А1 до С2 (шкала рівнів володіння державною мовою визначає три загальні рівні навичок: початковий рівень А, середній рівень В та рівень вільного володіння мовою С). Відповідно до закону про громадянство, умовою прийняття до громадянства України є володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Судячи з опису в статті 11 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», швидше за все йдеться про знання мови іноземцями на рівні В (хоча конкретний рівень не зазначається). Але це окрема тема.

Тести, власне висловлювання і розмова з екзаменатором

Аби майбутні державні службовці розуміли, як їм краще підготуватися до іспиту, у Нацкомісії обіцяють заздалегідь оприлюднити пробні завдання – орієнтовно наприкінці березня. А детальніше про те, якими вони будуть, Укрінформу розповіла одна із членкинь Нацкомісії Ольга Шевчук-Клюжева.

Ольга Шевчук-Клюжева
Ольга Шевчук-Клюжева

«Члени Національної комісії зі стандартів державної мови вважають, що виконання тестових завдань дасть можливість претенденту продемонструвати, що він вміє вживати слова у притаманних для них значеннях, розуміє виражальний потенціал синонімів, антонімів, правильно поводиться з омонімами (слова, які однаково звучать та пишуться, але мають різне значення) та паронімами (слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням) тощо. Наприклад, буде запропоновано утворити словосполучення із поданих слів, дібрати до іншомовних слів українські відповідники або заповнити пропуски в тексті, обравши правильний варіант слововживання», – пояснює спеціалістка із соціолінгвістики.

У наступному блоці іспиту претенденти повинні будуть прослухати аудіозапис тексту на загальну тему, а потім відтворити його на письмі, а також висловити своє ставлення до порушеної проблематики (написати есе).

Під час усної частини претендент повинен буде розпочати та провести діалог відповідно до заданої ситуації. Тобто буде описано, де умовно перебувають претендент і екзаменатор, і відповідно до цього слід розпочати діалог. Наступним завданням буде усне коротке висловлення власної позиції на одну із запропонованих тем.

«На цьому етапі оцінюватиметься результат виконання комунікативного наміру. Також оцінюватиметься словниковий запас претендента, наголошування вживаних слів, правильна граматична побудова речень», – додає Ольга Шевчук-Клюжева. Вона зазначає, що правильна вимова теж враховуватиметься, особливо у випадках, коли вона впливатиме на розуміння сказаного, але це не буде головним критерієм. Якщо людина десь помилиться у наголосі, то це не вважатиметься значною помилкою. Важливо, щоб не втрачався зміст.

Але оскільки кожного учасника в онлайн-режимі заслуховуватиме один екзаменатор, то цікавимося, як уникнути суб’єктивності при оцінюванні в такому разі? Пані Шевчук-Клюжева пояснює, що відповідно до проєкту Порядку проведення іспитів на рівень володіння державною мовою вестиметься запис усної частини іспиту, і потім його аналізуватимуть іще два екзаменатори. У результаті учасник отримає оцінку від трьох людей.

Який же рівень володіння державною мовою вимагається? Відповідно до закону, йдеться про достатній або високий рівень, що визначатиметься залежно від результату іспиту. У разі, якщо учасник іспиту склав його незадовільно, то зможе перескладати його необмежену кількість разів, але не частіше одного разу на чотири місяці. Також можна буде оскаржити результати іспиту, подавши скаргу до Комісії або навіть позов до суду.

Наскільки ж такий іспит дозволить відсіяти потенційних «азірових» – покаже лише практика, а перше враження можна буде скласти, коли громадськість і експертне середовище побачать пробні завдання у відкритому доступі.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-