“Нове життя” ГУАМ: політична доцільність та економічні вигоди

“Нове життя” ГУАМ: політична доцільність та економічні вигоди

Аналітика
Укрінформ
Чи допоможе активізація регіонального об’єднання посткоронавірусному відновленню економік України, Азербайджану, Молдови та Грузії

Президент Володимир Зеленський наголошує на перспективах поглиблення співпраці України, Азербайджану, Грузії і Молдови в рамках Організації за демократію та економічний розвиток ГУАМ. І вважає за необхідне приділяти такому співробітництву якомога більше уваги. Це питання глава держави порушив у телефонній розмові із президентом Азербайджанської Республіки Ільхамом Алієвим. "ГУАМ можна зробити серйозним союзом та об’єднанням для обговорення важливих торговельно-економічних питань. Нам потрібно вдихнути нове життя в цю організацію", – переконаний Зеленський. Він також сподівається на відновлення динаміки двостороннього політичного діалогу й торговельно-економічної співпраці по завершенні карантинних обмежень в Україні та в Азербайджані.

Нагадаємо, це вже не перша спроба посилити взаємодію між державами, які ще в 1997 році об’єдналися заради зменшення політичного й економічного впливу на регіон із боку Кремля. З особливим акцентом на енергетичну та логістичну складову – створення альтернативних російським транспортних коридорів. Передовсім, йшлося про амбіційну мету розбудови проєкту Каспійсько-Чорноморсько-Балтійського енергокоридору та участь у програмах ЄС щодо відновлення Шовкового шляху. Але майже за чверть століття ці плани так і залишилися на папері. Сторонам не вдалося навіть виконати куди простіше завдання – втілити на практиці укладені ще 2003 року домовленості про створення Зони вільної торгівлі. Що ж потрібно для того, аби “спроба №...” стала успішною? Проаналізуймо шанси на “друге життя” регіонального інтеграційного проєкту – особливо, з огляду на нові реалії, в яких опиниться світ, долаючи наслідки пандемії та економічної кризи.

ГУАМ: історія, спільні цінності та цілі

За роки існування організації інтерес до неї з боку держав-учасниць то зростав, то падав
За роки існування організації інтерес до неї з боку держав-учасниць то зростав, то падав

За 23 роки існування організації інтерес до неї з боку держав-учасниць то зростав, то падав. Багато в чому це залежало від внутрішньополітичної ситуації в країнах, а також від тактики тиску чи “загравання”, яку обирала у відносинах із ними РФ. Приміром, ледь не на миттєвий ефект від інтеграції розраховували одразу після створення ГУАМ, у 1997-му, коли організацію активно підтримали США, держави Балтії, Польща і деякі інші європейські країни. У 1999-му раділи приєднанню Узбекистану (об’єднання кілька років називалося ГУУАМ). У 2005-му, коли Ташкент вирішив “відколотися”, віддаючи перевагу інтеграційним процесам із сусідами (Казахстаном, Таджикистаном, Киргизією) та з Росією, сподівалися на “перезавантаження”. А вже за рік, під час київського саміту ГУАМ у травні 2006-го, організація, здавалося б, отримала “нове дихання” – на тлі посилення енергетичного тиску із боку Москви. Влада, експерти та медіа сподівалися: ось-ось дійде до втілення досягнутих домовленостей. Але чи то спільні проєкти і справді (як говорили деякі фахівці) виявилися фінансово непосильними для держав-учасниць, чи не вистачило політичної волі, усе знову обмежилося заявами й деклараціями.

А після нападу Росії на Грузію, анексії Південної Осетії й Абхазії, світової фінансової кризи-2008 інтерес до ГУАМ взагалі надовго вщух. Співробітництво й координація відбувалися тільки на рівні експертних груп та комітетів. І лише в березні 2017-го відбувся перший за 9 років саміт ГУАМ. Учасники тоді теж говорили про “нове дихання” і “нові можливості” для організації. А також обіцяли створення повноцінної Зони вільної торгівлі та суттєве збільшення товарообігу між державами. Тоді ж було підтверджено основні завдання регіонального об’єднання. Розглянемо їх окремо.

Економічна складова. Головні цілі і пріоритети за час існування організації не змінилися. Йдеться про спільні проєкти з транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Важливим напрямком економічної співпраці залишається розвиток інвестиційної діяльності між державами ГУАМ, створення спільних підприємств з переробки сільгосппродукції, у машинобудуванні, енергетиці і транспорті. (До речі, тема азербайджанських інвестицій в українську економіку якраз була і в центрі уваги глав держав під час нещодавньої телефонної розмови).

Усі чотири країни-учасниці організації мають “гарячі точки”, до виникнення яких приклалася РФ
Усі чотири країни-учасниці організації мають “гарячі точки”, до виникнення яких приклалася РФ

Геополітична складова і сфера безпеки. Одним із найважливіших напрямків співпраці у рамках ГУАМ є гарантування безпеки й стабільності в регіоні. Адже усі чотири країни-учасниці організації мають “гарячі точки”, до виникнення яких приклалася Російська Федерація. Для Азербайджану це – Нагірний Карабах (РФ підтримує у конфлікті Вірменію), для Молдови – Придністров’я, Для Грузії – Абхазія і Південна Осетія, для України – Крим і Донбас. Тому так важлива співпраця делегацій країн ГУАМ в рамках міжнародних організацій – насамперед, ООН, ОБСЄ, ЄС і НАТО. Спільна позиція формується довкола питань політичної, економічної і енергетичної безпеки. Те ж стосується й військового та військово-технічного співробітництва. Хоча єдиної думки щодо можливостей держав-учасниць ГУАМ у цій сфері наразі немає – ні в самих країнах, ні в Північноатлантичному альянсі. Адже пріоритетним завданням для НАТО на “східному фланзі” Альянсу є створення субрегіональної платформи для держав-аспірантів – Грузії, Молдови та України – але без участі Азербайджану.

Востаннє саміт очільників урядів країн ГУАМ провели в грудні 2019 року
Востаннє саміт очільників урядів країн ГУАМ провели в грудні 2019 року

Востаннє саміт очільників урядів країн ГУАМ провели минулого грудня. Знову йшлося про створення інструментів співпраці у рамках Зони вільної торгівлі, зокрема, про взаємну лібералізацію ринку послуг, і практичне втілення концепції траспортного коридору ГУАМ, що дозволить щонайменше удвічі скоротити шлях постачання енергоносіїв із Близького Сходу до Європи. Керівники митних адміністрацій держав-учасниць підписали два протоколи про наміри: щодо використання блокчейнтехнологій у процесі верифікації сертифікатів походження товарів та про взаємне визнання Уповноважених Економічних Операторів (для спрощення міждержавної торгівлі).

ГУАМ: “нове дихання” чи “Царство небесне”? Думки експертів

Голова Експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук сумнівається в необхідності реінкарнації цього регіонального об’єднання. У коментарі Укрінформу він навіть застерігає, що активізацією зусиль на цьому напрямку можуть прикривати невдачі у співпраці із західними партнерами. Йдеться і про геополітичну й безпекову складову. “Понад два десятиліття тому ГУАМ створювали не “проти Росії”, я як “альтернативу російському впливу”. Але інструментом стримування об’єднання так і не стало. РФ напала на Грузію, відібравши її території, анексувала український Крим, шматує Донбас. Тобто, Москва повністю проявила своє “агресивне єство”. І нікому нічого доводити вже не треба. Для протидії ж Кремлю – санкційної та інформаційної – є багато більш серйозних майданчиків. Також зараз у світі існує чимало формальних і неформальних об’єднань, які передбачають у тому числі й співпрацю між цими чотирма країнами”.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Що ж до економічного співробітництва, зокрема, перманентного (із 2003 року) повернення до ідеї створення Зони вільної торгівлі у форматі Грузія-Україна-Азербайджан-Молдова, то, на думку Кушнірука, врегулювати це питання буде непросто. Адже три з чотирьох країн ГУАМ мають угоди про асоціацію із Євросоюзом. Азербайджан такої угоди не має. Тому дуже складно все узгодити й розрахувати, як ця система працюватиме, не вступаючи у конфлікт із раніше підписаними Україною, Грузією та Молдовою документами із ЄС. Помилки можуть коштувати дуже дорого, іноді зводячи нанівець зусилля, вжиті для налагодження економічної співпраці цих країн на європейському напрямку.

“Як не парадоксально, але саме певні успіхи у співпраці з Європою разом з іншими чинниками призвели до майже десятирічного забуття проєктів у рамках ГУАМ, – каже в коментарі Укрінформу політолог Володимир Фесенко. – Свою частку, скажімо, внесла програма Євросоюзу “Східне партнерство”. Адже саме вона стала для України пріоритетом, оскільки безпосередньо працює на втілення наших зовнішньополітичних цілей. ГУАМ же залишається нереалізованою альтернативою російськоцентричним інтеграційним проєктам на пострадянському просторі. При цьому “наполеонівські” плани щодо транзиту вуглеводнів із Азербайджану через Грузію та Україну у Східну Європу так і залишися нереалізованими. Повертатися ж до них за нинішніх умов навряд чи доречно”.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

Водночас Фесенко звертає увагу, на позитивну динаміку двосторонніх відносин між Україною і Азербайджаном. Багато подій останніх місяців – і візити Володимира Зеленського в Азербайджан та азербайджанського керівництва в Україну, і зустрічі з представниками великого азербайджанського бізнесу – дають підстави очікувати сплеску у відносинах між державами. А вже вісь Баку-Київ може сприяти й розвитку ГУАМ. “Інша річ – знайти за нинішніх геополітичних і геоекономічних розкладів новий вектор відновлення організації. Над цим варто подумати. І тут також більше йдеться саме про економічну складову. У тім числі, і з урахуванням досвіду співпраці Азербайджану та Грузії, які останнім часом стали активними економічними й політичними партнерами-лідерами у своєму регіоні. Що стосується Молдови, то її активність в об’єднанні залежатиме від результатів призначених на осінь президентських виборів і від того, як надалі розвиватиметься ситуація в цій країні, з політичною орієнтацією якої не все однозначно і зрозуміло”, – розмірковує Володимир Фесенко.

Водночас, незважаючи на те, що “золота доба” ГУАМ, за його оцінками, вже позаду, Україна має шанси скористатися цим майданчиком для диверсифікації ринків збуту своєї продукції – насамперед, у зв’язку зі змінами, що відбуваються на світових ринках через пандемію й економічну кризу. При цьому шансів для втілення самостійних амбіційних проєктів ГУАМ – навіть, незважаючи на непогане фінансове “самопочуття” Азербайджану – у найближчій перспективі, на думку експертів, небагато. Тож країнам-учасницям варто активніше долучатися до серйозних трансконтинентальних інфраструктурних проєктів. Скажімо, на міжнародному порядку денному усе ще залишається ідея розбудови нового Шовкового шляху через Азербайджан, Грузію й Україну.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-