Чому судова реформа Зеленського так і не розпочалася?

Чому судова реформа Зеленського так і не розпочалася?

Аналітика
Укрінформ
Багато незгодних. Це, крім критиків всередині України – ще й низка міжнародних структур

Відповідно задуму нової судової реформи, уже до кінця березня – початку квітня мала бути сформована нова ВККСУ, відбутися очищення ВРП і скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів. Але початок змін провалено. Між тим, Конституційний Суд уже скоро може скасувати низку положень суперечливого закону №193-IX.

Влітку минулого року представники нової влади критично оцінили судову реформу попередників і заявили про потребу нового імпульсу. З цього приводу з відкритим зверненням до президента виступив ряд громадських організацій. Серед аргументів: низький рівень довіри до суддів, недоброчесність служителів Феміди і фактична відсутність кадрового оновлення в судах впродовж останніх п’яти років.

Уже в перший день парламенту 9-го скликання у Верховній Раді  зареєстрували президентський законопроект, який, власне, і формулює нову судову реформу.

Серед іншого документ передбачав:

1) скорочення складу Верховного Суду до 100 суддів і зменшення їх зарплат від 75 до 55 неоподаткованих прожиткових мінімумів для працезданих (зі 150 до 110 тис. грн);

2) розпуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), зменшення з 16 до 12 кількості її членів, а також зміну порядку формування комісії;

4) утворення при Вищій раді правосуддя Комісії доброчесності та етики, яка відповідатиме за призначення, звільнення суддів і їх покарання за дисциплінарні проступки;

5) урівняння зарплат суддів, котрі не пройшли кваліфікаційне оцінювання, із зарплатами служителів Феміди, які його пройшли.

У законопроекті прописали й чіткі терміни виконання запропонованих ініціатив.

ВРП мала впродовж 90 днів з часу набрання чинності закону сформувати ВККСУ і затвердити склад Комісії з питань доброчесності та етики. Оскільки закон почав діяти 7 листопада, то терміни добігли кінця на початку лютого 2020 р.

Надалі, йшлося у перехідних положеннях закону, новосформована ВККСУ протягом двох місяців повинна була провести відбір суддів до касаційних судів у складі Верховного Суду із числа нинішніх суддів. Тобто, за задумом, у квітні уже має запрацювати скорочений ВС. Проте терміни формування конкурсної комісії, яка, власне, і мала укомплектувати ВККС, уже минули, а міжнародні організації так і не делегували туди своїх експертів.

Це і поставило на паузу усю судову реформу.

Але проблема іще в іншому: через розформування старої ВККСУ і неможливість утворити нову, суддівський корпус не поповнюються. Наразі існує 2 тисячі вакансій. Це при тому, що у судовій системі України всього передбачено 7,5 тис. суддів, тобто відсутній кожен третій суддя! А вісім судів у країні взагалі не працюють, бо там немає жодного судді.

Критики реформи: Венеціанської комісії і ЄС – вистачить?

Іще на етапі обговорення законопроекту проти його ухвалення виступив Верховний Суд, який, за задумом, мав скоротитися наполовину. Голова суду Валентина Данішевська спочатку шукала можливості переконати владу не робити цього, а після того, як її проігнорували— відкрито розкритикувала проект реформи.

Валентина Данішевська
Валентина Данішевська

У середині вересня судді ВС провели пленум, на якому вирішили визнали законопроект таким, що загрожує незалежності судової гілки влади, і звернутися до президента і паламенту з проханням відтермінувати його ухвалення. У якості арбітрів судді вибрали Венеціанську комісію і Комісара Ради Європи з прав людини, яких попросили надати свої висновки щодо проекту судової реформи.

Венеціанська комісія на початку грудня у своєму висновку вказала, що закон був прийнятий дуже швидко і без врахування думок усіх зацікавлених сторін. А повторне реформування ВС після виборів сигналізує суддям і громадськості, що від волі більшості в парламенті залежить, чи можуть судді вищого суду залишатися на посаді.

У Венеції розкритикували і скрочення ВС: «Положення закону про зменшення кількості суддів Верховного Суду до 100 фактично складає другу перевірку і повинне бути скасовано». Натомість там вважають, що зменшення кількості суддів ВС можна досягти, дочекавшись їх виходу на пенсію або добровільного переведення до інших судів.

Навздогін з критикою закону виступила і Рада Європи, вказавши, серед іншого, що «незмінюваність суддів є ключовим елементом незалежності суддів».

Зрештою, судді ВС пішли шукати правди до Конституційного Суду. У поданні вони, зокрема, просили перевірити на конституційність положення закону про скорочення їх чисельності і зменшення зарплат.  І розглянути його як невідкладне, тобто впродовж місяця з дня отримання. "Сподіваємося, це врятує судову систему від впровадження у життя неконституційних положень закону", - сказала тоді пані Данішевська.

КС приступив до розгляду справи достатньо швидко. Подання надійшло у листопаді, а усні слухання за участі всіх сторін відбулися 16 січня. Це нечувана для КС оперативність, коли враховувати, що деякі справи у суді роками лежать без розгляду.

Що пішло не так? І що тепер буде?

Здавалося б, законодавцям не звикати до критики своїх ініціатив. Але цього разу від позицій міжнародних інституцій залежить сама реалізація закону. У ньому прописано, що конкурсну комісію формує ВРП за участі трьох висуванців Ради суддів і трьох представників від дванадцяти міжнародних організацій, з якими Україна має договори у сфері боротьби з корупцією. Це могли бути і уже відібрані раніше фахівці, котрі входили до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Минулого року вони провели конкурс до Вищого антикорупційного суду.

Але до 3 січня, коли закінчився термін формування комісії, іноземні партнери так і не подали свої кандидатури. ВРП продовжила прийом документів до 5 лютого, потім — до 10 березня. Подібне було і з формуванням Етичної комісії, яка мала очистити саму ВРП.

Чому міжнародні організації по суті заблокували судову реформу? Про це Укрінформ розпитав учасників процесу. Їхні думки різняться. ВС і ВРП, які підпадають під реформу, закон критикують. Ініціатори реформи - вказують на положення про конкурсний відбір до ВККСУ, яке розробила ВРП.

Голова Комітету з питань правової політики ВР Андрій Костін стверджуєє, що цим положенням “нівелюється роль міжнародних експертів”.

“Сама процедура оцінювання кандидатів у члени ВККСУ була виписана таким чином, що міжнародні експерти не захотіли бути у якості людей, які своїм авторитетом підвищують довіру до конкурсу, але їхній вплив на остаточний результат буде знівельований запропонованою моделлю”, - коментує він.

Іншою причиною Костін називає передбачене спірним положенням формування ВККСУ, де більшість членів мали бути суддями. Законодавці, запевняє він, вирішили відійти від цього принципу через критику роботи попереднього складу ВККСУ, де була така більшість. “Дух нового закону передбачав більшу участь юристів і представників громадянського суспільства у складі ВККСУ”, - говорить голова правового комітету.

Вихід із ситуації він бачить у тому, щоб переконати ВРП внести зміни до свого положення про конкурс. В іншому випадку, визнає пан Костін, доведеться вносити зміни до закону.

Втім, голова ВРП Андрій Овсієнко відкидає будь-яку критику щодо спірного положення. У коментарі Укрінформу він запевнив, що документ складений відповідно вимог закону. “Ми прийняли положення по вимогам законодавства і звернулися до міжнародних організацій, які визначені законом, щоб нам делегували членів конкурсної комісії. Ми зробили на цей момент усе залежне від нас, як від органу суддівського самоврядування”, - говорить пан Овсієнко. Причиною ігнорування участі у конкурсі з боку міжнародних експертів він вбачає критичний висновок Венеціанської комісії.

Інший співрозмовник автора у ВРП розповідає, що голова суду Данішевська разом з головою ВРП Овсієнком у січні відвідали Раду Європи. “Вони спитали, чи збирається Рада Європи номінувати своїх представників, а ті дипломатично відповіли, що Україні потрібно зосередитися на виконанні рекомендацій Венеціанської комісії. Після того як Рада Європи і ЄС жорстко розкритикували закон, то як вони будуть людей номінувати?” - зазначає він.

А на думку заступника голови “Центру політико-правових реформ” Романа Куйбіди, міжнародні організації не подадуть своїх представників до конкурсної комісії, доки не поміняється положення про конкурс або законодавство. “На зміну положення ВРП важко сподіватися. Наскільки мені відомо, робота по підготовці законопроекту уже йде”, - сказав він.

Конституційний суд України
Конституційний суд України

Статус-кво у цій ситуації може поміняти і рішення КС за поданням ВС.

За інформацією обізнаного співрозмовника автора у КС, вердикт стосовно конституційності оскаржених положень закону №193-XI суд винесе упродовж місяця. При цьому у позитивному для Верховного Суду ключі. «У КС є більшість щодо скасування усіх оспорюваних норм», - інформує джерело.

Тобто, неконституційними можуть визнати скорочення чисельності суддів ВС, зменшення їх зарплат, повторну перевірку на компетентність і професійну етику.

Схоже, навесні можна буде чекати на законодавчі пропозиції по внесенню змін до закону №193-XI. А це означає, що чергова судова реформа в Україні відтерміновується на невизначений час.

Алла Шершень, Укрінформ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-