Парламент просять “не наламати дров” при реформуванні судових органів

Парламент просять “не наламати дров” при реформуванні судових органів

Аналітика
Укрінформ
В ЄС радять Україні не поспішати з повторним реформуванням Верховного суду, але закликають “перезапустити” Вищу раду правосуддя

Як і багато інших “швидкострільних” рішень нової Верховної Ради, ухвалення в першому читанні законопроєкту №1008 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування” викликало неоднозначну реакцію міжнародних партнерів, експертного середовища та суспільства. З одного боку, ми прекрасно розуміємо, що кілька спроб реформування цієї сфери в Україні, в тому числі і через внесення змін до Конституції, фактично завершилися “пшиком” – судова гілка продовжує залишатися ахіллесовою п’ятою системи управління державою. З іншого – викликає сумніви послідовність кроків, запропонованих для виправлення ситуації новою владою. Передбачене законопроєктом реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) й оновлення Вищої Ради правосуддя (ВРП) і справді “на часі”. Утім, під розмашисті рухи “нової мітли” потрапив і орган, формування якого стало одним із небагатьох здобутків попередніх реформаторських спроб – це обраний на конкурсних засадах новий Верховний Суд України. Тому поспіх, з яким його новий склад вже намагаються скоротити, викликав нерозуміння з боку деяких експертів, політиків та міжнародних інституцій... 

Що не так з пропозиціями авторів законопроєкту?

Судова система, як і раніше, має найнижчий рівень довіри громадян з-поміж усіх гілок української влади: за результатами опитувань, заледве 1% наших співвітчизників повністю довіряють судам. Не в останню чергу – через те, що на своїх посадах залишилися 70% суддів Майдану, які переслідували активістів під час Революції Гідності. “Картину” доповнюють ще сотні інших суддів, заплямованих майновими злочинами і корупцією. А якщо у служителя Феміди, як-то кажуть, “рильце в пушку”, його не тільки легше підкупити – на нього легко тиснути через шантаж чи особисті зв’язки. Тож сумнівів у тому, що в “суддівській консерваторії” щось потрібно міняти, певно, ні в кого немає.

І одним із ключових кроків, вдавшись до яких влада може змінити ситуацію, справді має бути реформування органів суддівського самоврядування – ВККС І ВРП, які, попри спроби “косметичних змін”, так і не стали повністю незалежними інституціями. Навпаки – у багатьох випадках ці структури були й залишаються такою собі “передавальною ланкою” для зовнішнього тиску на суддівський корпус, і відповідно – на його рішення. Водночас підхід до реформування цих органів має бути зваженим і прозорим – аби в результаті ми не поміняли “шило на мило”, просто перепідпорядкувавши їх іншим центрам впливу.

1. Комісія з етики та доброчесності

Законопроєктом частково передбачені відповідні запобіжники – мова, зокрема, про створення Комісії з етики та доброчесності, яка стежитиме за доброчесністю членів ВРП і ВККС. До її складу входитимуть троє членів Вищої Ради правосуддя і троє міжнародних експертів. Передбачається: якщо комісія дійде висновку про недоброчесність члена суддівських самоврядних органів чи порушення ним професійної етики, його рекомендуватимуть звільнити. Утім, деякі політики та експерти вважають такий підхід своєрідним “окозамилюванням”. Хоча документом начебто й запроваджується прогресивна норма – участь в роботі комісії незалежних міжнародних фахівців, та їхня думка не буде вирішальною. Без цього делегувати до складу комісії таких собі “весільних генералів” міжнародна спільнота не буде, попередили у представництві ЄС в Україні.

Михайло Жернаков
Михайло Жернаков

“Позиція наших міжнародних партнерів цілком зрозуміла, – наголошує в коментарі Укрінформу голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков. – Єдиний за останні п’ять років повністю успішний досвід створення судових інституцій в Україні – це формування Вищого антикорупційного суду, у процесі якого міжнародні експерти мали право вето. У інших випадках – там, де Громадська рада доброчесності (ГРД) мала дорадчий голос, і де міжнародні експерти також лише “радили”, дуже часто закривали очі на найбільш кричущі порушення. Приміром, за висновками ГРД навіть до складу Верховного Суду потрапили 44 судді, до доброчесності яких “є питання”. Тому Євросоюз готовий допомагати нам фахівцями лише тоді, коли вони матимуть реальний вплив на кінцевий результат, а не тоді, коли ними лише намагатимуться прикрити узаконення чиєїсь волі”.

2. Вища Рада правосуддя

Натомість роботу Вищої Ради правосуддя автори законопроєкту пропонують не перезавантажити, а “вдосконалити”. При цьому сама ж ВРП, а не орган, який відповідає за її формування, як передбачено чинним поки що законодавством, за задумом авторів проєкту, має займатися власним очищенням. (Тобто, парламенту пропонують узаконити “правило рук, які одна одну миють”). Водночас, експерти нагадують, що саме на нинішньому складі ВРП лежить відповідальність за збереження на посадах суддів Майдану. І саме завдяки цьому на посадах залишилася низка таких одіозних служителів Феміди як, зокрема, голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк.

“Фактична відмова від “перезавантаження” ВРП дискредитує саму ідею продовження судової реформи. Бо, з одного боку, начебто йдеться про крок до реформи органів суддівського самоврядування, до чого ми завжди закликали. З іншого – це має вигляд намагання видимістю змін замаскувати збереження впливу політичної влади на судову, – каже Михайло Жернаков. – ВККС, яка опікується добором суддів, повністю перезавантажать, натомість ВРП, яка в кінцевому підсумку відповідає за ухвалення кадрових рішень і за якість суддівського корпусу, залишається тією ж. І навіть отримує набагато більше повноважень. Хоча у нинішньому складі Вищої Ради правосуддя чимало служителів Феміди, у доброчесності яких є сумніви, не кажучи вже про наявність у цьому переліку колишніх суддів Майдану”.

Критикують експерти і норму, якою запропоновано поширити люстрацію на керівників ВККС і Державної судової адміністрації, котрі обіймали посади не менше ніж рік у період із 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019-ого. Адже такий вибірковий “люстраційний підхід” нагадує “полювання на відьом”. Причому, не на всіх і не найстрашніших.

3. Верховний Суд

Та особливе занепокоєння викликають плани скоротити кількість членів Верховного Суду із 200 до 100. Відповідно, обрані лише рік-два тому судді знову змушені будуть проходити переатестацію. Низка міжнародних партнерів України розкритикували такі наміри. Відповідного листа скерували до Офісу президента Представництво ЄС та посольство Канади в Україні. Його автори наполягають на ретельному доопрацюванні законопроєкту №1008. Як зазначається, “будь-яке скорочення кількості суддів ВС має базуватися на ретельному аналізі його нинішньої структури, навантаження на суддів і юрисдикції”. Натомість же європейські експерти і канадські дипломати радять поступово знижувати навантаження на Верховний Суд за рахунок оптимізації його структури і застосування розширених процедурних фільтрів. У перспективі це дозволить скоротити кількість суддів, не порушуючи міжнародних стандартів незалежності судової системи.

“З одного боку, зміни у складі ВС потрібні – навіть, із огляду на згадане вже ігнорування ВККС рекомендацій Громадської ради доброчесності щодо більш як сорока суддів. З іншого – є ризик повного перепідпорядкування цієї судової інстанції чинній владі”, – наголошує Михайло Жернаков.

Тому реформувати Верховний Суд експерт радить у інший спосіб, ніж пропонують автори законопроєкту. Зокрема, створивши комісію, що оцінить об’єктивність попередніх рішень ВККС щодо згаданих уже 44 суддів, до яких громадськість має претензії. Також можливе використання спеціальних дисциплінарних процедур, які сприятимуть поступовому очищенню суддівського корпусу. Є й інші механізми. “Питається, для чого ж “перезавантажувати” увесь суд, якщо принципових претензій до більшості його членів ні в кого немає? Причому, в законопроєкті не виписано жодних процедур такого перезавантаження: хто це робитиме, за якими критеріями оцінюватимуть відповідність суддів займаним посадам і так далі”, – пояснює Жернаков.

Законопроєкт №1008 у нинішньому вигляді, за його висновками, небезпечний для країни. І добре, що наразі парламент обмежився лише ухваленням документа у першому читанні. Отже, за два тижні підготовки до подальшого розгляду з'являється можливість удосконалити його. “Головне, щоб при цьому депутати прислухалися до порад експертного середовища та міжнародних партнерів і внесли усі принципові правки. Інакше ми не лише не досягнемо стратегічної мети щодо прогресу у судовій реформі, а й матимемо чергове посилення залежності судової гілки влади”, – підсумував керівник фундації DEJURE.

Замість висновків: узагальнюємо пропозиції громадськості

У заяві низки громадських організацій – Центру протидії корупції, Transparency International Ukraine, Фундації DEJURE, Всеукраїнського об’єднання “Автомайдан” та Центру політико-правових реформ – йдеться про мінімальний перелік змін, які варто внести до законопроєкту №1008 до другого читання:

  • - передбачити, що у конкурсній та етичній комісіях більшість (4 з 6) складають міжнародні експерти;
  • - встановити правило, за яким ініціатива етичної комісії про звільнення недоброчесного члена ВРП/ВККС може бути відхилена на спеціальному спільному засіданні членів ВРП та міжнародних експертів за умови, що щонайменше двоє міжнародних експертів підтримали таке рішення;
  • - встановити обов’язок для етичної комісії протягом 30 днів після набрання чинності законом перевірити усіх членів чинної ВРП на предмет відповідності їх критеріям доброчесності;
  • - передбачити можливість перегляду результатів кваліфікаційного оцінювання суддів, щодо яких є обґрунтовані сумніви у їх доброчесності;
  • - надати можливість затверджувати правила роботи ВККС самою ВККС після її переобрання;
  • - встановити, що доброчесність під час відбору суддів Верховного Суду перевіряється шляхом проведення співбесіди за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів, та забезпечити кількість суддів, яка дозволить оперативно вирішувати спори в умовах теперішнього навантаження.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-