Домашній арешт Єфремову: з електронним браслетом у затишній квартирі на Печерську

22 липня Київський апеляційний суд змінив запобіжний захід колишньому народному депутатові та лідеру “Партії регіонів” Олександру Єфремову з тримання під вартою на домашній арешт. Одним із перших про звільнення повідомив адвокат Єфремова Андрій Смірнов. “Згідно із законодавством України, після рішення суду про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, рішення суду вступає в силу негайно, і він негайно має бути звільнений. Але ми маємо з розумінням поставитися до того, що суд, який виносив рішення, у Києві, а слідчий ізолятор, де утримують пана Єфремова, за 800 кілометрів від Києва. І слідчий ізолятор має отримати оригінал рішення”, – зазначив Смірнов. Та додав, що суд має визначити відповідального за виконання рішення: “Працівник поліції із рішенням суду має прибути до Старобільська і потім супроводити Єфремова до місця домашнього арешту (квартири на Печерську, - Ред.)”.

Натомість інший адвокат підозрюваного Олександр Мельников розповів, що цілодобовий домашній арешт, обраний Єфремову, діятиме до 20 вересня, а також, що у подальшому розгляді справи у Старобільському райсуді, ексрегіонал братиме участь ймовірно через відеоконференцзв’язок із Києва.

Укрінформ вирішив нагадати за що судять Олександра Єфремова, чому відпустили і чого чекати далі?

230 засідань, 82 свідки звинувачення, 18 разів продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Колишній голова фракції “Партії регіонів” Олександр Єфремов — єдиний з верхівки “ПР”, хто після втечі Януковича опинився за ґратами. Його затримали 30 липня 2016 року в аеропорту Києва: політик уже сидів в літаку “Австрійських авіаліній” у своєму кріслі в бізнес-класі, коли по нього прийшли співробітники СБУ та прокуратури. Рейс довелось затримати, доки Єфремова не вивели з літака.

Звинувачують ексрегіонала в організації захоплення будівлі Луганської обласної державної адміністрації навесні 2014 року, в пособництві під час захоплення будівлі Управління Служби безпеки України в Луганській області, вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України. Крім того, йому інкримінують організаційне та інше сприяння створенню і діяльності угруповання “ЛНР” та державну зраду.

1 серпня 2016 року суд відправив Єфремова на два місяці у СІЗО. Потім арешт багато разів продовжували. 13 січня 2017 року Єфремова перевели з київського СІЗО до ізолятора у Старобільську, де він перебував до 22 липня: доки Київський апеляційний суд вирішив відпустити колишнього народного депутата під цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета. Якщо говорити мовою сухих цифр, то загалом ситуація з Єфремовим така: 230 засідань, 82 свідки звинувачення, 18 разів продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Утім, тепер про найважливіше питання: що буде далі? Адже історія української Феміди пам’ятає чимало випадків, коли рішення про домашній арешт сьогодні — це повна амністія завтра.

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський каже, що ситуація із цим ексрегіоналом передбачувана.

“Раніше чи пізніше, але все одно сталося б те, що маємо зараз. Бо чим довше затягується справа, то більше в захисту — адвокатів Єфремова — часу і можливостей, щоби ”зачистити” докази, усунути свідків від надання показань тощо. Гадаю, найближчим часом ми взагалі станемо свідками того, як ця особа не просто вийде із СІЗО, а й отримає виправдальний вирок. Тобто Єфремов може не жодним чином не відповісти за інкриміновані злочини. Також не відкидаю, що він залишить територію України, приміром, через окупований Крим, якщо побачить, що справу проти нього виправдальним рішенням суду швидко не закриють”, - переконує експерт.

А як щодо інших топ-чиновників часів Януковича?

За ці п’ять років кримінальні провадження фактично щодо жодного з високопосадовців часів Януковича не доведені до логічного завершення, тобто до судового розгляду. Вже не кажучи про вироки. Причин тут кілька: складнощі з процедурою заочного розслідування, нестача суддів, відсутність політичної волі. Ті ж самі слідчі, прокурори, зокрема й генеральні періодично змінюють один одного. Адвокати родин Небесної сотні постійно заявляють, що справу навмисне затягують.

Паралельно із цим Святошинський районний суд Києва змінює запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета ексбійцю "Беркута" Сергію Тамтурі, а суд ЄС скасовує санкції проти президента-утікача Віктора Януковича та низки ексміністрів і чиновників: тогочасних голови Адміністрації президента Андрія Клюєва, першого віце-прем’єра Сергія Арбузова, міністра доходів і зборів Олександра Клименка, генпрокурора Віктора Пшонки та його сина Артема, сина Віктора Януковича Олександра. Одна з причин нещодавнього скасування Судом ЄС фінансових обмежень — брак інформації.

За словами Гліба Канєвського, якби Генпрокуратура хотіла, то не те, щоб інформацію надала, а взагалі — всі ці “захарченки-азарови-пшонки” давно б отримали заочне покарання, як Янукович. “Вважаю, що справи стосовно цих осіб треба переглядати, реанімувати, і якщо треба — відкривати заново, починати розслідування “з нуля”. Утім, є одне важливе “але”. Протягом останніх п’яти років було знищено величезну кількість доказів. На тій же вулиці Інститутській досі не провели всі необхідні експертизи. Мабуть, вже чули, як напередодні Генпрокуратура замовила провести там додаткову експертизу. Однак ми ж розуміємо, що за цей час слідів розстрілів практично не залишилося. - каже експерт. - Мені взагалі важко все це обговорювати. Бо, знаєте, коли в 2014-2015 роках мені телефонували журналісти, як оце ви зараз, то переконував їх, що всіх притягнуть до відповідальності та посадять. Інакше й бути не могло. Утім, виявляється, таки могло. У 2016-2017 роках свою риторику я дещо змінив, тому що бачив, як влада потроху “зливає”справи Майдану, бо суди не реформовані, слідство затягують, і, відповідно, всі, хто хотів — повтікали, зняли арешти з власної нерухомості й бізнесу, продали їх, залишивши в результаті Україну ні з чим. Тепер же, в 2019 році, вже якийсь трагіфарс обговорювати результат справ Майдану, коли ніхто не несе відповідальності за розстріли сотні мирних людей в центрі європейської столиці, коли прокурори навіть і не намагаються дати якийсь прес-брифінг, щоб розповісти про перебіг справ, про те, скільки кримінальних проваджень у нас залишилося. Ба, коли на фоні звільнення Єфремова під домашній арешт, наш Генпрокурор іде у відпустку, причому - вже не вперше протягом 2019-го”.

Водночас Гліб Канєвський наголошує, що пропри складність ситуації, фактично вся відповідальність перекладається на нового Генпрокурора, який невдовзі замінить на посаді Юрія Луценка, і його команду.

“Справи проти Януковича і його посіпак — це питання національної гідності українців. І якщо ці справи не доведуть до кінця, то, на жаль, об гідність українців просто “обітруть ноги”. Так, ситуація занадто ускладнена, але тим не менше, нічого не робити новий прокурор не матиме жодного морального права. Він просто змушений буде підняти всі попередні напрацювання прокурорських груп щодо фінансових та кримінальних злочинів Януковича і Ко, розпочати внутрішнє розслідування щодо прокурорів, які вели ці справи: що вони зробили, а що — ні, власне, чому не зробили, чи мали місце саботаж, продаж ними справ і так далі. Крім того, надати правову оцінку діям суддів. Тому що адвокати родин Небесної сотні неодноразово заявляли про численні порушення з боку служителів Феміди, зокрема недотримання й затягування чітко визначених Кримінально-процесуальним кодексом термінів. Якщо це справді так, тоді суддів також мають притягнути до відповідальності. Увесь цей комплекс дій конче потрібен”, - резюмував Канєвський.

Мирослав Ліскович. Київ