Україна та ЄС: що нового у сфері юстиції, свободи та безпеки?
Саме такий широкий спектр питань охопив Новий порядок денний у сфері юстиції, свободи та безпеки, у якому Україна та ЄС домовились поглиблювати співпрацю. Що ж означає цей документ для України і яка його роль у євроінтеграційному процесі?
22 березня 2019 року у Києві відбулось п’яте засідання Підкомітету «Юстиція, свобода та безпека», на якому продовжили обговорення пріоритетних напрямків співробітництва між Україною та ЄС.
17 грудня 2018 року відбулось ювілейне засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Тоді було досягнуто важливі домовленості щодо енергетичного, цифрового ринків та сектору юстиції.
Спільна заява за результатами п’ятого засідання Ради асоціації містить наступний абзац: «Сторони домовилися посилити співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ, включаючи інтегроване управління кордонами, міграцією та біометричною ідентифікацією, протидію відмиванню доходів, фінансуванню тероризму, організованій та міжнародній злочинності». Цією, на перший погляд загальною фразою, європейські партнери України підтвердили готовність розвивати співпрацю з важливих для України питань. Більше того – це положення Спільної заяви є логічним розвитком домовленостей Президента України Петра Порошенка з лідерами Європейського Союзу, які були досягнуті у ході ХХ Саміту Україна-ЄС.
Новий порядок денний співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки – це комплексний програмний документ, розроблений Мін’юстом разом з іншими заінтересованими сторонами. Зокрема, до роботи долучилися омбудсмен, Вища рада правосуддя України, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції, МВС, МЗС, НАЗК, Державна служба спеціального зв'язку та інші.
У чому полягає співробітництво у цьому секторі? Співпраця з Україною та іншими країнами на сході від кордонів ЄС відбувається на основі політики Східного партнерства та Європейської політики сусідства. Водночас, стратегічна мета української влади у відносинах з ЄС значно ширша за рамки, що пропонуються в ЄПС. Ми прагнемо стати повноправним членом європейської сім’ї, що віднині закріплено і в Конституції України. Керівництво держави вбачає, що посилення секторальної співпраці, впровадження європейських стандартів та норм у найважливіших сферах життя суспільства стануть першими кроками до виконання критеріїв, необхідних для вступу до Євросоюзу. Закордонна політика ЄС має на меті поглиблення та зміцнення відносин між Європейським Союзом (ЄС), її державами-членами та шістьма країнами Східного партнерства.
Одним із важливих напрямів цієї інтеграції є простір юстиції, свободи та безпеки. У даному секторі - ціла низка питань: вільний рух осіб, співробітництво у сфері міграції, притулку та управління кордонами, захист персональних даних, правове співробітництво, боротьба з легалізацією (відмиванням) коштів та фінансуванням тероризму, боротьба зі злочинністю та корупцією, співробітництво у боротьбі з тероризмом та інше. Весь список взаємних зобов’язань України та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки викладений в Угоді про асоціацію з ЄС.
Чому однієї Угоди про асоціацію недостатньо?
Протягом останніх двох десятиліть ЄС уклав низку двосторонніх угод, які інтегрують треті країни до внутрішнього ринку ЄС за умови імплементації частини законодавства ЄС. Угода про асоціацію між Україною та ЄС є комплексним документом, який за своєю всеосяжністю є рекордсменом як для України, так і для ЄС. У науковій літературі її називають інструментом інтеграції без членства (Визначення можна знайти у Guillaume Van der Loo, The EU-Ukraine Association Agreement and Deep and Comprehensive Free Trade Area (Studies in EU External Relations, Leiden/Boston, 2016).
В Угоді про асоціацію з ЄС є окремий Розділ ІІІ, що містить 10 статей і охоплює саме питання співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки. Головний акцент зроблений на забезпеченні верховенства права та поваги до прав людини і основоположних свобод, який є наріжним каменем функціонування інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Ще одна особливість Розділу ІІІ в тому, що він не містить додатків, а отже не прописує конкретних актів ЄС, які Україна має імплементувати у власне законодавство. Тому Угода про асоціацію, яка закладає ґрунтовний базис кооперації з питань юстиції, свободи та безпеки, потребує постійного розвитку, доповнення та розширення. Саме цю роль взяв на себе Новий порядок денний.
Детальніше про Новий порядок денний
ПЕРСОНАЛЬНІ ДАНІ
У планах сторін і за підтримки ЄС заплановано, що в Україні поступово будуть імплементовані найвищі стандарти ЄС у галузі захисту персональних даних, що закладають високі гарантії приватності. Так, згідно з останніми актами права ЄС, включаючи Регламент 2016/679 (повна назва - Загальний регламент про захист даних (англ. General Data Protection Regulation, GDPR), громадяни ЄС, чиї персональні дані обробляються, мають право запитувати підтвердження факту, місце і мету обробки даних, отримувати інформацію про те, чи були такі дані передані третім особам.У будь-який момент особа може вимагати припинити обробку її даних або взагалі видалити інформацію про неї (так зване «право бути забутим»). У свою чергу, компанії та установи, які обробляють персональні дані, зобов’язані забезпечити належний рівень захисту даних від незаконної обробки, крадіжки чи знищення. Про будь-які виявлені факти незаконного доступу до персональних даних компанії повинні повідомляти спеціально уповноважені державні органи.
Крім того, регламент 2016/679 забезпечує захист права на приватність у сучасному інформаційному суспільстві. Його положення є особливо актуальними в Україні в умовах стрімкого розвитку цифрового сектору та запровадження інтероперабельності (взаємозв’язку) між базами даних, розпорядником яких є держава.
У цьому питанні маємо перші здобутки. Восени 2018 року, Конституційний Суд України визнав неконституційним право Міністерства фінансів отримувати без згоди громадян інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані. Це ж стосується і доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та даних банків, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Таке право передбачено Бюджетним кодексом України для проведення перевірок. Правоохоронці перевіряють, приміром, чи є законним нарахування пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат. Конституційний суд відмітив, що Бюджетний кодекс надає надто широкі повноваження Мінфіну, ніяк не обмежуючи його. Це призводить до того, що не можливо забезпечити навіть мінімальний захист персональних даних.
У цьому контексті імплементація Регламенту 2016/679 є особливо необхідною: якби українське законодавство повністю відповідало Регламенту, то вдалось би знайти баланс між правом людини на захист її персональних даних та інтересом держави у раціональному використанні бюджетних коштів. Особиста інформація була б захищена і не існувало б перешкод для здійснення перевірок.
ЗАХИСТ КОРДОНІВ ТА РУХ ОСІБ
Однією із основних вимог надання безвізового режиму Україні стало створення дієвої системи контролю за кордонами, запобігання контрабанді та нелегальній міграції, а також боротьба з корупцією та організованою злочинністю. З дня надання «безвізу» Європейська Комісія слідкує за тим, як Україна виконує критерії візової лібералізації і щорічно подає Європейському Парламенту та Раді ЄС звіт, де основна увага приділяється безпеці кордонів та міграційним ризикам від третіх країн, що користуються безвізовим режимом з ЄС. Тому, для виконання всіх рекомендацій Європейської Комісії і подальшого співробітництва у сфері управління кордонами, Новий порядок денний передбачає впровадження спільного прикордонного контролю між Україною та державами-членами ЄС.
Також Україна планує поглибити співробітництво з Європейським агентством прикордонного контролю та берегової охорони, відомим як Frontex. Завданням цього Агентства є розвиток та координація європейської прикордонної політики, проведення аналізу ситуації на кордонах ЄС та поширення актуальної інформації стосовно безпекових ризиків на кордоні між державами-членами ЄС. Агенція також має команду з більш ніж 1 500 спеціалістів із охорони кордону, які залучаються до операцій на кордоні, у тому числі під час надзвичайних ситуацій. Україна намагається адаптувати свої процеси до норм і правил ЄС. Особливо щодо прикордонного контролю. Додамо, що виконання цього завдання є реалізацією пріоритету з інтеграції України до Шенгенської зони.
БОРОТЬБА ЗІ ЗЛОЧИННІСТЮ І КІБЕРБЕЗПЕКА
В умовах гібридної війни з Російською Федерацією наша держава вимушена постійно розвивати та модернізувати власну систему кібернетичного захисту. ЄС також занепокоєний новими тенденціями у кіберзлочинності. Втручання у вибори США, вірусна атака WannaCry та інші хакерські загрози змушують європейських політиків виділяти нові фахові та фінансові ресурси у галузь цифрової безпеки. У цьому ключі очевидно, що суттєвого результату не буде досягнуто без спільної роботи України та ЄС. Обидві сторони зараз активно інтегрують власні цифрові ринки, а отже стають спільними об’єктами кібератак.
Новий порядок денний передбачає, що ЄС допоможе підготувати кваліфіковані кадри для профільних установ з кібербезпеки України і сприятиме розвитку співпраці у сфері досліджень та інновацій у цій галузі.
Так, Україна має намір підписати угоду про співробітництво з ENISA – Європейським агентством з мережевої та інформаційної безпеки. Робота ENISA складається з трьох векторів: видача рекомендацій, допомога у розробці та втіленні політики у сфері інформаційної безпеки, безпосередня підтримка фахівців з кібербезпеки країн-членів ЄС та партнерів. Він дозволить об’єднати зусилля держав-партнерів і виробити спільну стратегію захисту цифрового простору.
СУДИ ТА ЇХ ОЦІНКА
Ще одне надважливе питання - судова реформа, яка триває в Україні. За результатами опитування професійних юристів, проведеного Програмою USAID «Нове правосуддя», рівень довіри правників до судової влади зріс з 38% у 2017 році до 41% у 2018 році. Однак, система все одно часто піддається критиці, а значна частина суспільства не задоволена темпами та результатами реформи. Поставити крапку над «і» дозволило б незалежне об’єктивне дослідження із залученням кращих міжнародних експертів.
Такі дослідження проводить Рада Європи: її агенція CEPEJ (European Commission for the efficiency of justice, укр. – Європейська комісія з ефективності правосуддя) кожні два роки опубліковує масштабне дослідження щодо ефективності судових систем держав-членів Ради Європи. Утім, це дослідження має один суттєвий недолік – воно швидко стає застарілим для України. Його цикл охоплює дані дворічної давнини. Так, дослідження, опубліковане у 2018 році, базувалось на даних станом на кінець 2016 року; заплановане дослідження у 2020 році включатиме статистичну інформацію до 2018 року.
Для західних європейських країн дворічний цикл є актуальним, оскільки у цих державах процеси більш стабільні та без постійних кардинальних змін. В Україні ж – все по-іншому. Тому дані дворічної давнини не відображають реальний стан справ.
Таким чином, Новий порядок денний передбачає схоже періодичне дослідження, яке охоплюватиме більш актуальні дані. Ця ініціатива має бути реалізована на рівні «Східного партнерства».
Ці та багато інших ініціатив України, що викладені у Новому порядку денному співробітництва між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки, вже опрацьовуються стороною ЄС. Під час Ради асоціації, європейці дали нам зрозуміти, що вони цілком підтримують розширення співробітництва з Україною. Залишилось узгодити формулювання і конкретизувати спільні заходи. Готовність до цього була підтверджена і в ході останнього засідання Підкомітету асоціації у сфері юстиції, свободи та безпеки, який відбувся наприкінці березня ц.р. Наразі спільно з причетними органами державної влади погоджуємо перші практичні кроки до його виконання.
У Мін’юсту є обґрунтовані сподівання очікувати на успіх в імплементації цього документу, адже у Нового порядку денного є ключова перевага – його реалізація вигідна як для України, так і для Європейського Союзу.
Юлія Зайченко, генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграціі Міністерства юстиції
Станіслав Івасик, державний експерт Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства юстиції
Олександр Козлов, державний експерт Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства юстиції
