Дивіться, хто не пройшов, або Як європейці українських суддів просіювали

Дивіться, хто не пройшов, або Як європейці українських суддів просіювали

Аналітика
865
Укрінформ
Громадська рада міжнародних експертів, провівши вже три засідання, поставила під сумнів 32 кандидатів до Вищого антикорупційного суду

Як повідомляє Центр протидії корупції, на засіданні 10 січня під сумнів поставили ще 12 кандидатів, доброчесність та професійність яких розглянуть на спільному засіданні із Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Загалом на трьох засіданнях (перші два відбулися 4 і 9 січня. - Ред.) міжнародні експерти номінували на виключення з конкурсу 32 кандидатів із 113.

Сумнівні кандидати - переважно скоробагатьки

Як зазначається, більшість «заветованих» кандидатів є також у списку сумнівних кандидатів, який на початку січня презентували громадські організації.

Причинами для ініціювання вето переважно стали сумніви щодо походження дорогого майна кандидатів та даних у майнових деклараціях. Але міжнародні експерти висловили також сумнів щодо професійності тих кандидатів, за якими зазначені, зокрема, ухвали про заборону мирних зібрань, рішення поза процесуальними строками або в дні, коли судді офіційно не було на роботі, рішення у справі за позовом іншої судді свого суду. Чи навіть «курйоз», коли суддя ухвалив щонайменше 12 рішень у день перебування в поліції за п’яне ДТП.

…Зауважимо, втім, що серед причин, з яких громадські активісти та міжнародні виступають проти обрання того чи іншого кандидата, не згадується можлива приналежність його до групи впливу, яка «про всяк випадок» просуває свою людину на антикорупційну верхівку. Принаймні в публічному полі категорія «засланий козачок» ще не фігурувала.

Дивимося кого відсіяли, і думаємо - а хто залишився

За регламентом Громадська рада міжнародних експертів має 30 днів після оприлюднення результатів першого етапу конкурсу до ВАС та Апеляційної палати ВАС (до 26 січня) для ветування сумнівних кандидатів. Потім на спільному засіданні ГРМЕ та Вищої кваліфікаційної комісії суддів буде проведено голосування щодо того, чи відповідають кандидати критеріям доброчесності і професійності. Якщо 9 членів ВККСУ та троє з 6 членів ГРМЕ не підтвердять відповідність кандидата, він чи вона не зможе претендувати на посаду судді.

Потім Вища кваліфікаційна комісія суддів України на власний розсуд обере переможців конкурсу: 27 до Вищого антикорупційного суду і 12 – до його Апеляційної палати, - із решти кандидатів. Процедуру, як зазначали високопосадовці, включно до президента і прем’єр-міністра країни, буде завершено в лютому-березні.

І от саме про тих 39 суддів, які пройдуть етапи відбору, ми знатимемо менше, ніж про спійманих на чомусь недоброчесному. І саме тоді будем запитувать: а хто залишився в «сухому підсумку»? Дивовижні люди, які за 15-20-30 років кар’єри у тяжко корумпованій судовій системі, змогли зберегти кришталеву доброчесність? Чи ті, хто був обережніший і краще «ховав кінці»…

Адже цього за п’ять післямайданних років уже навчені вдосталь… Без юридично фіксованих слідів не ловляться ні юри-єнакіївські, ні клюєви, ні арбузови… Можна всією країною знати напевне, що N по вуха в хабарях, криміналі й крові, але якщо на папері «чисто», то ні Інтерпол, ні закордонні суди не визнають N злочинцем. Формулювання закону «Про очищення влади» (люстрацію) в 2014 році було широким: «заборона на зайняття певних посад протягом 10 років особами, які …більше одного року займали певні державні посади». П’ять років тому зовсім свіжим було розуміння, що одного перебування в системі тієї владі достатньо, щоб бути продажним (латиною «corrumpere»).

ГРМЕ

Засідання Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ), за законом, транслювалося наживо, як і два попередні. Утім, увага громадськості була доволі стриманою: онлайн за перебігом розгляду спостерігали 30-40 осіб, а впродовж наступних годин запис переглянули ще 320.

Згідно із ст. 9, п.9 Закону про Вищий антикорупційний суд, Громадська рада «збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо кандидатів» та надає її ВККСУ для прийняття рішення

За пунктом 1 тієї ж статті 9, Громадська рада «утворюється строком на шість років…». Хоча за пунктом 5, члени ГРМЕ «призначаються строком на два роки і не можуть бути призначені повторно». При цьому обов’язки члена ГРМЕ, коли кандидати вже обрані, не зазначено ніяк, крім «бере участь у спеціальному спільному засіданні у передбачених цим Законом випадках», натомість припинення його повноважень виписане аж сімома пунктами. Чи зможе така експертна рада вести також моніторинг доброчесності суддів, як колись зазначали експерти? Навряд. Адже в законі чітко зазначено «…щодо кандидатів».

Чи зможуть шестеро європейців достоту розібратися у нашій «візантійщині»? І навіть щось вдіяти, коли розберуться? Назви їх посад налаштовують на серйозні сподівання: голова Комісії з питань судової етики та дисципліни Верховного Суду Литви, Офіс тяжких економічних злочинів Данії, Відділ повернення доходів від злочинної діяльності в Канцелярії прокурора в Единбурзі, суддя від Македонії в ЄСПЛ, лорд-суддя Апеляційного суду в Англії з досвідом повернення активів після винесення вироків, директор Канадської асоціації суддів Верховного Суду. Але повноваження їх, за законом про ВАС, дуже обмежені.

Усі на боротьбу з корупцією

Вже рік як позаду полеміка: чи потрібний Вищий антикорупційний суд, яким він має бути і як його утворювати. Вибираючи між Міжнародним трибуналом, повністю незалежним від системи влади в Україні, та цілковито внутрішньою інституцією із загрозою, що вона буде інфікована тією судовою хворобою, з якою має боротися, врешті зупинилися на компромісних шістьох міжнародних експертах, які самі не призначають суддів ВАС, але хоча б повноважні відсіяти чимось заплямованих кандидатів.

Аналіз антикорупційних вироків за 2015-2016 рр. у звичайних судах показав, що без спеціалізованого суду формування системи антикорупційних органів України не буде завершеним. До того ж ідея створення ВАС перебувала на контролі ззовні, у першу чергу з боку МВФ. Його основною вимогою до законопроекту, який підтримували Венеціанська комісія, ЄС і представники "Великої сімки", було надання Громадській раді міжнародних експертів широких повноважень.

Каменем спотикання було (мабуть, є і буде) прагнення політичної еліти зберегти вплив на судову гілку влади. За п’ять постмайданних років система антикорупційної боротьби поповнилася чотирма абревіатурами: САП, НАБУ, НАЗК, ДБР – щедро фінансованими структурами, які роблять свою справу, а корупція – свою. Кожне з цих прокуратур, бюро, агентств уже має свій шлейф скандалів, невдач і спроб владного втручання. А є ж іще спеціалізований відділ у СБУ, який саме сьогодні прозвітував про викриття 564 корупційних справ впродовж минулого року. Тож чекаємо (вже недовго залишилося) активізації наступної абревіатури, де «А» означає «антикорупційна». На неї вже виділено в бюджеті 318 млн гривень. Неминуче будуть і у Вищого антикорупційного суду свої скандали та шлейфи. І нехай… Це ознака того, що робиться щось живе: хтось проти, хтось намагається перешкодити боротьбі з корупцією – і в нього не виходить.

Олександр Волинський, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-