У понеділок у канадському Галіфаксі завершилася 64-а сесія Парламентської асамблеї НАТО, участь у якій взяла і досить численна українська делегація. Упродовж чотирьох насичених днів учасники в деталях обговорили найактуальніші безпекові питання євроатлантичного простору, заслухавши кілька доповідей і ухваливши ряд резолюцій, три з яких були дуже жорсткі стосовно Росії.
Про підсумки цьогорічної ПА НАТО Укрінформ поспілкувався із народним депутатом України, головою Постійної делегації України у цій організації Іриною Фріз.
БІЛЬШІСТЬ ПРОПОНОВАНИХ УКРАЇНОЮ ПРАВОК БУЛО УХВАЛЕНО
- Пані Ірино, цьогорічна Парламентська асамблея НАТО закінчилася. Які підсумки ви можете підбити під цими чотирма днями?
- Українська делегація достатньо активно відпрацювала під час 64-ї сесії Парламентської асамблеї НАТО, адже ми подавали правки як до доповідей, так і до резолюцій. Можу сказати, що майже всі вони враховані. Навіть у понеділок – останній день роботи асамблеї – під час остаточного голосування за одну з резолюцій нам вдалося зняти правку, яка могла дати певний люфт “Північному потоку-2” через двояке трактування. Загалом усі українські зусилля із внесення правок, що стосувалися засудження побудови Керченського мосту, порушення Росією міжнародного права в Азовському морі, посилення сил НАТО в Чорноморському регіоні, безпеки енергетичного сектору були результативними, а отже наша робота – якісною.
- Які завдання ви ставили перед делегацією, готуючись до поїздки в Канаду?
- Ми мали відстоювати інтереси України, тримаючи у фокусі уваги засудження дій РФ за її гібридну війну та інші злодійства. Окремий акцент ми зробили також на протидії проекту “Північний потік 2”, а також на необхідності посилення сил безпеки в регіоні Чорного моря.
- Під час асамблеї було ухвалено дев’ять резолюцій та кілька доповідей. Яка користь Україні від усіх цих документів?
- Аби давати оцінку результативності цих резолюцій, слід розуміти масштаб і можливості ПА НАТО. Головна користь – це обговорення вкрай вагомих для України питань на рівні парламентаріїв країн-членів НАТО і держав-партнерів. Ці депутати, які брали участь у обговоренні всіх резолюцій, мають безпосередній вплив на узгодження політики своїх держав, на затвердження бюджетів і програм фінансування як НАТО, так і національних секторів безпеки.
РОСІЙСЬКА ЗАГРОЗА ОБ'ЄДНУЄ ПАРЛАМЕНТАРІЇВ
- Окрім голосування за документи, у Галіфаксі було також обрано нове керівництво ПА НАТО. Прихід на посаду президента ПА НАТО британки Маделін Мун замість литовки Раси Юкнявічене – це добре чи погано?
- Усі президенти ПА НАТО протягом останніх п’яти років були представниками Парламентської асамблеї, яка дуже чітко висловилася щодо дій РФ стосовно України іще в лютому 2014 року, коли російську делегацію було виключено з лав цієї поважної організації. Отже будь-який президент, який зараз обирається на цю посаду, за замовчуванням є нашим другом і партнером.
- Хоча російська делегація не бере участі у ПА НАТО, інтереси Кремля, вірогідно, хтось таки представляє. Наскільки сильну позицію має Росія у організації?
- Чіткої позиції Росії у ПА НАТО немає. Це дає можливість стверджувати, що ПА НАТО є найбільш чистою від будь-яких проявів РФ. Є, звісно, окремі випади на кшталт того, що вчинили під час обговорення доповіді Лорда Джоплінга представники сербської делегації (делегатка від Сербії заявила про легітимність анексії Криму Росією з огляду на нібито законність і репрезентативність так званого референдуму в березні 2014 року - ред.). Однак згодом до нас підійшов голова сербської делегації і запевнив, що висловлене – позиція окремої людини, яка не є тотожною до позиції Сербської держави і делегації загалом. З огляду на це, можу говорити, що ці поодинокі випади насправді ще більше спонукають інших парламентаріїв згрупуватися навколо загроз і небезпек, що виходять від Росії.
- В одній з озвучених під час асамблеї доповідей НАТО напряму закликають надати Україні перспективу членства. Чи є підстави очікувати на практичне втілення цієї рекомендації?
- Безумовно. І не лише очікувати, а цього необхідно прагнути, робити все, аби це прагнення обернулося конкретними діями. Попередній президент ПА НАТО Раса Юкнявічене (яка здійснила офіційний візит на Схід України, діставшись навіть до Широкиного), під час свого виступу говорила про необхідність чіткого ставлення до України і Грузії, висловлюючи розуміння складних умов існування цих країн, які знаходяться під частковою окупацією Росії. Євроатлантична спільнота має дати вже навіть не сигнали, а чітке бачення й горизонти того, що Україна і Грузія заслуговують на повноправне членство в євроатлантичній спільноті.
РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ КАРДИНАЛЬНО ЗМІНИЛА ТОН ДИСКУСІЙ У ПА НАТО
- ПА НАТО говорить дуже багато хорошого про Україну і для України, але як щодо дій?
- За час, що минув з початку агресії РФ проти України, кардинально змінилася риторика. Буквально кілька років тому назад представлення у цій поважній інституції доповіді про протидію гібридним загрозам РФ видавалося неможливим. Зараз же ПА НАТО не лише це обговорює, а вивчає конкретні механізми протидії. Тобто це більше не лише дискусія, а опрацювання конкретних заходів, які стануть якісною протидією всьому спектру гібридних загроз, що походять від Росії.
- Які напрями подальшої співпраці між Україною та ПА НАТО ви б окреслили?
- У майбутньому ми маємо і далі просувати захист національних інтересів України, фокусувати увагу наших партнерів у Парламентській асамблеї та НАТО на діях РФ. Під час цієї сесії ми окремо порушували питання залучення найманців та бойовиків для виконання дій на користь РФ. Мова вже йде не лише про використання найманців з інших держав окупантом на сході нашої держави, а й залучення найманців у самій Росії та застосування так званих приватних військових компаній на зразок “Вагнер” у Сирії.
- Протягом вашого відрядження до Галіфакса що чули від колег з інших країн про Україну?
- Мені пощастило поспілкуватися із багатьма нашими колегами. Як і завжди, ми отримували підтримку і чули слова подяки за те, що захищаємо свободу й демократичні цінності не лише наші, а й усього Західного світу.
Максим Наливайко, Галіфакс
Фото: Данііл Шамкін, Павло Багмут, Укрінформ