Це і є «удар» Кремля по наших рудах, добривах, зерну і яйцях?
Аналізуючи оприлюднений на сайті Кабміну РФ антиукраїнський документ, одразу ж помічаєш, що під основний удар кремлівських санкцій потрапили наші найбільш експортно-орієнтовані підприємства - зокрема, аграрні, машинобудівні, гірничорудні, хімічні. В переліку, приміром, такі великі агротрейдери як публiчне акцiонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорацiя України», товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Сільськогосподарське підприємство «Нiбулон», агрохолдинг «Кернел», а також ТОВ «Агропром-технологiї», «Ніка-Агротрейд», «Торговий дім «Агроімпорт» ЛТД, «Украгробiзнес», ПрАТ «Украгро НПК».
Під дію санкцій потрапили і основний актив агроолігарха Юрія Косюка - публiчне акцiонерне товариство «Миронівський хлібопродукт», а також низка підприємств із його «орбіти»: ПрАТ «Миронiвський завод із виготовлення крупів i комбікормів», ПАТ «Зернопродукт МХП», товариство «Український бекон», сільськогосподарське товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Старинська птахофабрика» (до речі, найбільший виробник племінного поголів’я курей та інкубаційних яєць у Європі). «Потерпати від санкцій», за задумом Кремля, мають і ще один виробник яєць та курятини - товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Комплекс Агромарс» (торгова марка «Гаврилівські курчата»), а також виробник власної продукції торговельної мережі АТБ - ТОВ «М'ясна фабрика «Фаворит Плюс». І на закуску, чи то пак – «під закуску»: знаходимо у переліку державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».
З-поміж українських машинобудівних підприємств, схоже, найбільше «насолили» Кремлю публiчне акцiонерне товариство «Харківський тракторний завод», «Девелопмент констракшн холдінг», ПрАТ «АвтоКрАЗ» і товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Зовнішньоторговельна фірма КРАЗ». Гірничовидобувну і металургійну промисловість у списку представляють фiлiя «Вільногірський гірничо-збагачувальний комбінат» публiчного акцiонерного товариства «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Валки-Iльменіт» і ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» (два останні – частина «титанового» бізнесу Дмитра Фірташа), а також ПАТ «Запоріжкокс», публiчне акцiонерне товариство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» та підконтрольний йому Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат, товариство «Криворізький залізорудний комбінат», ПАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», акцiонерне товариство «Покровський гiрничо-збагачувальний комбінат».
Щодо постачання вуглеводнів, то у переліку - один із найбільших гравців на ринку видобування газу і газового конденсату концерн «Гео Альянс», ПАТ «Концерн «Галнафтогаз», ПрАТ «Укргаз-Енерго», публiчне акцiонерне товариство «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз».
Не забули автори списку і про прямих конкурентів російських виробників міндобрив – ПАТ «Азот», «Днiпроазот», ПрАТ «Рiвнеазот». І про інші підприємства хімічної галузі – приміром, «Сумихімпром», «Укрхiменерго», ТОВ «Хімвектор», ПрАТ «Хімдивізіон», державне підприємство «Калуський дослiдно-експериментальний завод Iнституту хiмiї поверхнi Нацiональної Академiї Наук України», запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», виробників мийних засобів - вінницьке товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «Глікохім» і термоізоляційних матеріалів - калуський завод «Орісіл». А також фармацевтичні підприємства - публiчне акцiонерне товариство «Фармак» і ТОВ «БАДМ».
Цікаво, що у санкційному списку лише один український банк - публiчне акцiонерне товариство «Банк Кредит Днiпро», - і головна компанія кількох медіаактив - «Старлайт Медіа». І все це належать Вікторові Пінчуку.
Знаходимо в переліку і три підприємства з іноземною реєстрацією – британською та швейцарською. Це - Міжнародна інвестиційно-консалтингова група EastOne Group Ltd, Third Floor 95, The Promenade Cheltenham Cheltenham, GL50 1HH, United Kingdom (заснована Віктором Пінчуком) і два активи Костянтина Жеваго - Toledo mining corporation plc, Rouen House, Rouen Road, Norwich, Norfolk, NR1 1RB, United Kingdom (видобуток нікелевих руд на Філіппінах) і Ferrexpo plc, Bahnhofstrasse 13, CH-6340 Baar, Switzerland (видобування залізної руди у Полтавській області).
«Страшний» кремлівський список - як зайцеві стоп-сигнал…
На думку експертів, яких опитав Укрінформ, впровадження російських санкцій може неприємно «вжалити» деяких представників вітчизняного бізнесу і, навіть, спричинити для них тимчасові проблеми. Але подолати їх буде неважко. Тим паче, що за п’ять останніх років українська економіка виробила певний імунітет проти кремлівських підступів – ембарго, заборон, драконівських квот тощо.
Так вважає, приміром, Президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак. Він не заперечує, що для деяких підприємств, які потрапили до цього списку, російські санкції можуть виявитися доволі болісними. Але вони не будуть «смертельними»:
«Скажімо, продукція ПрАт «АвтоКРАЗ» користується великим попитом у республіках колишнього СРСР. Тож компанія може втратити частину ринку у разі, якщо до режиму санкцій приєднаються деякі кремлівські сателіти, як це бувало раніше. Неабиякі прибутки компанії може приносити і продаж продукції в самій Росії (нехай, і не напряму), адже інтерес до машин такого класу там зберігається», - каже економіст.
Водночас, за його словами, підрахувати загальні збитки, яких через кроки Кремля може зазнати вітчизняний бізнес, практично неможливо. Адже більшість компаній, що потрапили до переліку, збувають свої товари на багатьох ринках і сказати, яка частка їхньої продукції продається в Росії, доволі складно. Адже таку інформацію (особливо, останнім часом) публічно не розкривають.
«Про якісь суттєві ускладнення для діяльності цих копаній не йдеться. Бо більшість фігурантів списку давно уже диверсифікували ринки збуту і (нехай, не одразу, а поступово) можуть легко компенсувати втрати, на які, вочевидь, так розраховують у Кремлі. Тому не думаю, що ці санкції матимуть якісь наслідки для вітчизняної економіки чи для обсягів українського ВВП», - вважає Тарас Козак.
А на думку інвестиційного банкіра Сергія Фурси, «чорний кремлівський список» не вартий і «не виїдених яєць», виробників яких, з-поміж інших українських підприємців, хочуть покарати кремлівські керманичі:
«Моя думка однозначна: передбачені Москвою санкції не будуть болісними для України. І взагалі після того, як у 2013 році Росія почала проти нас торговельні війни, говорити про суттєву дошкульність якихось кремлівських економічних санкцій для українських виробників і вітчизняної економіки загалом не можна», - каже експерт, нагадуючи про події літа 2013-го, коли при владі в Україні ще був Віктор Янукович і про жодну війну з Росією начебто і не йшлося. Але для того, аби зробити українську владу м’якою і поступливою, Кремль вдався до економічного тиску, з незрозумілих причин зупиняючи на кордоні частину української продукції, запроваджуючи санкції проти наших експортерів. Тому більшість вітчизняних копаній ще тоді почали диверсифікувати ринки збуту, переорієнтовуючись на інших споживачів. А події 2014-18 років лише каталізували цей процес.
Погоджується із цим і виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Принагідно він нагадує і про попередні спроби російського керівництва різко обмежити український експорт, практично повністю зупинивши продаж на своїй території української машинобудівної продукції.
«Можливо, обмежувальні заходи проти українських експортерів будуть усе ще болючими, але не такими «дошкульними» як раніше. Сила удару буде набагато меншою, адже сировинні ринки - глобальні. І українські компанії, так само як і будь-які інші, можуть переорієнтуватися на нові напрямки. Щоправда, від цього не виграють ні вони, ні Росія», - каже економіст.
Удар, який зробить Україну сильнішою
На думку Сергія Фурси, російські санкції не можна вважати навіть ударом по власниках підприємств, які потрапили до кремлівського списку. Адже навряд чи у них зараз є рахунки в російських банках, які можна заморозити, або капітали, які вони прагнуть вивести із Росії. Нічого небезпечного експерт не бачить і в тому, що до санкційного переліку потрапили практично усі вітчизняні виробники мінеральних добрив:
«А до Росії своєї продукції вони не експортують – зокрема, і через неконкурентну ціну (адже левова частка у собівартості добрив – це вартість газу, який російські виробники отримують на пільгових умовах). Навпаки - потрапляння до цього списку може зіграти на руку нашим «азотникам», оскільки Україна, ймовірно, вдаватиметься до контрзаходів проти російських виробників такої продукції», - наголошує експерт.
Як нагадує старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський, свого часу Росія заклала два економічні «фугаси» під українську незалежність. Перший – це дешевий газ, який прив’язував енергозалежні українські підприємства до постачання дешевих енергоносіїв із Росії. Частково цей «фугас» «підірвали» у 2006 році, остаточно – у 2009-ому. Другий «фугас», за визначенням експерта, - переваги російського ринку для українських машинобудівних підприємств:
«Підривати цей «заряд» Кремль почав у 2013 році, коли Янукович заявив, що таки збирається підписати договір про Асоціацію із ЄС. Відповідний тиск чинився і після початку російської збройної агресії. І ось тепер – маємо продовження. У короткостроковій перспективі це, звісно ж, погано. Бо так чи інакше постраждають українські підприємства та їхні робітники. Але стратегічно, чим менше ми залежатимемо від російського ринку, чим швидше українські підприємства знайдуть для своєї продукції інших споживачів, тим менше важелів тиску на Україну та українських бізнесменів і політиків буде у країни-агресора», - підсумовує Володимир Дубровський.
Владислав Обух, Київ
