Фізичне обмеження в психіатрії: На кого вдягатимемо «гамівні сорочки»?

Фізичне обмеження в психіатрії: На кого вдягатимемо «гамівні сорочки»?

Блоги
14606
Ukrinform
Зараз держава має знайти по 550 євро за кожний комплект для фіксації та закрити дуже серйозну медичну і правову проблему

Сьогодні мабуть відсутня людина, яка не бачила б фільм «Кавказская пленница». Для нас, психіатрів, цікавим є епізод використання засобів фізичного обмеження людини в психіатричній лікарні. З певною періодичністю ЗМІ, говорячи про порушення прав людей в психіатричних закладах, лякають глядачів демонстрацією гамівної сорочки. Відверто кажучи, маючи 27-річний досвід практичної роботи, жодного разу не бачила гамівної сорочки в психіатричних лікарнях, не говорячи вже про досвід її використання. Маю інший український досвід, який вимусив пройти нелегкий шлях для досягнення певної мети.

Історія розвитку надання психіатричної допомоги починалася з приковування людей з вадами психічного здоров’я ланцюгами та ізоляції від суспільства. В подальшому, з появою ліків, кількість ланцюгів була зменшена, але ідеологія ізоляції залишилася. Почали будувати психіатричні лікарні, покращуючи умови утримання пацієнтів. Ланцюги пішли до історії, але з’явилися інші засоби. Мотузки, простирадла, краватки…

Що це? Доказові методи лікування чи каральна психіатрія?

Представники офісу Омбудсмена та співробітники прокуратури при відвідуванні психіатричних лікарень завжди звертають увагу на засоби фіксації пацієнтів. Запитують про їхнє походження, офіційну реєстрацію, відповідність санітарним та гігієнічним вимогам.

Працюючи головним лікарем психіатричної лікарні, зіткнулася з відповідною проблемою. Задля її вирішення почала вивчати ситуацію в Україні та порівнювати з міжнародним досвідом (Польщі, Німеччини, Франції, Англії та інших країн). З’ясувалося, що в Європі існують сертифіковані засоби для фізичного утримання пацієнтів. Застосовувати ці засоби можуть лікарі, які пройшли відповідну підготовку та мають відповідний сертифікат. Існують чіткі показання для застосування фізичного обмеження. І найцікавіше й головне, що використовується воно дуже нечасто, в деяких лікарнях – один раз на рік!

На той час, згідно з діючим законодавством, у психіатричній лікарні можна було придбати спеціальні ліжка з ременями фіксації. Однак ці ліжка не вирішили ситуацію. Ремені були слабкі, розташовані незручно, тому при психомоторному збудженні пацієнтів вони не обмежували.

Після невдалого досвіду використання ліжок з ременями фіксації вирішила вивчити досвід інших служб, які також використовують на практиці методи фізичного обмеження, а саме – хірургічної (при оперативному втручанні) та невідкладної і швидкої допомоги (при перевезенні відповідних пацієнтів). Зрозуміла, що проблема сертифікованих засобів фізичного обмеження – це не тільки проблема психіатричної служби України. Однак, тільки психіатрична служба має законодавство з цього приводу і згідно зі ст. 8 Закону України «Про психіатричну допомогу», заходи фізичного обмеження та (або) ізоляції особи, яка страждає на психічний розлад, при наданні їй психіатричної допомоги застосовуються за призначенням та під постійним контролем лікаря-психіатра чи іншого медичного працівника, на якого власником психіатричного закладу чи уповноваженим ним органом покладені обов’язки з надання психіатричної допомоги, і застосовуються лише в тих випадках, формах і на той час, коли всіма іншими законними заходами не можливо запобігти діям особи, що являють собою безпосередню небезпеку для неї або інших осіб.

Не впевнена, що немає порушення прав пацієнтів щодо фізичного обмеження при проведенні оперативних втручань або транспортуванні при невідкладних станах.

Шлях був один – завести відповідні засоби з іншої країни як гуманітарну допомогу. Все ж таки це краще, аніж мотузки або краватки. Деякі головні лікарі так і зробили. Інші, взявши за основу іноземні, зшили самі ремені фіксації. Однак, проблема не була вирішена. В Україні був відсутнім документ про правила застосування фізичного обмеження, не були визначені самі засоби обмеження та їхня сертифікація.

Українським НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України був підготовлений наказ МОЗ України від 24.03.2016 № 240“Про затвердження Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації, Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2016 року за № 570/28700.

В п. 11 даного наказу зазначено: «Фізичне обмеження застосовується за допомогою ременів для фіксації. Ремені для фіксації накладаються виключно на гомілки, стегна, плечі, передпліччя, груди. Заборонено накладати ремені для фіксації на шию. Порядок використання ременів для фіксації визначається інструкцією до засобу медичного призначення. Особа, до якої застосовують фізичне обмеження, повинна мати безперешкодний доступ до санітарних засобів, які відповідають вимогам гігієни та дозволяють усамітнення. Особа повинна завжди мати доступ до чистої питної води та харчування тричі на день із розумними інтервалами. У разі якщо особа не здатна приймати воду і їжу самостійно або самостійно користуватись санітарними засобами, вона може скористатись допомогою медичного персоналу закладу охорони здоров’я».

Можна було б радіти відновленню прав пацієнтів та вирішення дуже важливого й тривалого питання. Не сталося… Ремені фіксації мали ще пройти сертифікацію та бути внесеними до засобів медичного призначення, щоб отримати можливість бути закупленими за державні кошти. Ще 2,5 року бюрократичної процедури сертифікації та легалізації того, що існує в інших країнах вже протягом 3-х десятиріч.

Сьогодні Комплекти для фіксації виробництва компанії SEGUFIX®-Bandagen Das Humane System GmbH & Co, Німеччина, пройшли процедуру згідно з Технічним регламентом щодо медичних виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 та внесені до Реєстру. Комплект ременів для фіксації, модель 2232-М складається з ременя для фіксації плечового поясу (1), ременів для фіксації верхніх кінцівок (2), ременя для з’єднання (1), ременів для фіксації нижніх кінцівок (2), ременя для фіксації тулуба та стегон – Стандарт (1), Магнітних замків (13) та Магнітних ключів (2).

10 років інтенсивної наполегливої роботи щодо приведення у відповідність до сучасних вимог виконання правил фізичної фіксації людей з вадами психічного здоров’я. І це ще не завершення шляху. Попереду дуже складне питання пошуку фінансів для придбання цих засобів та забезпечення ними всіх структур, що їх потребують (заклади з надання психіатричної допомоги, заклади соціального захисту осіб із вадами психічного здоров’я, медичні заклади у в’язницях, тощо). Крім цього, навчання персоналу щодо використання ременів фіксації та облаштування відповідних приміщень.

Розумію, що мої відверті слова можуть шокувати читача. Але це дійсно існуюча проблема в системі надання психіатричної допомоги в усіх країнах. Використання методів фізичного обмеження не є частим, але іноді це необхідно. Телебачення інколи демонструє нам фільми, де для надання допомоги тварині її спочатку присипляють шляхом пострілу ампули снодійного. Ми люди, не можемо дозволити такі процедури по відношенню до людини. Я розумію, що сьогодні недостатньо коштів для вирішення кричущих медичних проблем (лікування тяжко хворих дітей). Нам, українським психіатрам, вдалося затвердити протокол, але зараз держава має знайти по 550 євро (це європейська ціна) за кожний комплект та закрити дуже серйозну медичну і правову проблему. А поки що ця зона залишається відкритою й різні міжнародні правозахисні організації можуть і будуть пред’являти претензії до держави Україна.

Ірина Пінчук

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-