Голоси на американську петицію про Сенцова зібрано! Слово - за Білим домом

Сайт Білого дому не витримав напруги, пов’язаної з намаганням українців підписати петицію до Президента США з вимогою персонально посприяти негайному звільненню Олега Сенцова та інших українських політичних в'язнів у Росії. Чи то від масового заходу підписантів, чи то через кібератаки супротивників, але в певний момент сайт “ліг”. Однак, попри труднощі з доступом до онлайн-петиції з підтримкою незаконно ув'язненого нашого режисера, українцям таки вдалося зібрати необхідні 100 тисяч підписів, і навіть трохи більше. Тепер американська влада зобов’язана якось відреагувати на заклик громадськості. Хотілося, щоб вона зробила це не тільки словом, а й ділом...

Сайт з петиціями “ліг” – це справа рук російських хакерів? 

Станом на ранок 6 червня під петицією, розміщеною в спеціальному розділі сайту Білого дому, підписались 100 523 особи. Напередодні, в соціальних мережах прокотилася хвиля публічних закликів до  усіх небайдужих громадян активізуватися та підписати звернення до уряду Сполучених Штатів, щоб той  використав усі можливі важелі впливу, щоб вимагати у Росії негайного звільнення Олега Сенцова та інших українських політичних в'язнів. 

В  ніч з 5 на 6 вересня користувачі з України помітили, що не можуть зайти на сторінку петиції. При спробі зайти на сторінку система видавала повідомлення "У доступі відмовлено" (Access Denied). Але українці не розгубилися і одразу придумали, як можна обійти обмеження. “Користуйтесь VPN-сервісами. Одним кліком змінить вашу локацію, наприклад, на якусь країну ЄС. Знову зайдіть на сайт Білого дому та залиште підпис. Обов‘язково дочекайтесь підтвердження” - , підказав на своїй Фейсбук-сторінці колишній в’язень РФ Геннадій Афанасьєв.

Зібрати достатню кількість голосів вдалося. Утім, на сайт “We are the people” досі неможливо зайти з українського ip-адреси. Приміром, кореспонденти Укрінформу протягом дня не змогли цього зробити.

Що це було – цілеспрямована кібератака? Адже у технічний збій такої потужної онлайн-системи, як петиції Білого дому, мало віриться...

На думку Сергія Кареліна, координатора компоненту "Національна політика" швейцарсько-української програми EGAP (електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади – Ред.), наразі є декілька версій, зокрема, і варіант з організованою DDOS-атакою (коли одночасно із запитом до одного сайту звертається велика кількість користувачів, і пропускна здатність серверу та програмного забезпечення падає. – Ред.).

“Така атака може бути природною, коли реально велика кількість користувачів одночасно зацікавлена входом на сайт, як от у цьому випадку”, – каже експерт.

А може бути і штучною, яку могли здійснити з іншого регіону, не виключено, що з Росії”. За допомогою вірусного програмного забезпечення на комп'ютері “жертви” встановлюється програма-шпигун, яка знаходиться в стадії глибокого сну і чекає команди для активізації від свого “господаря”. Власник комп'ютера зазвичай і не знає про присутність такої програми-віруса на своєму пристрої. У стані гібридної війни країна-агресор може створювати і використовувати подібні віруси для того, щоб впливати на політичні та громадські процеси, як ми мали змогу переконатися в тих же Сполучених Штатах, Німеччині, Данії. При цьому програмний захист атакованого сайту зазвичай просто відключає його, незалежно від походження масових запитів. Яка з озвучених версій має право на життя в даному випадку? Думаю, що обидві”, - додав він.

Одна з ініціаторок акції #SaveOlegSentsov громадська активістка Олександра Матвійчук повідомила Укрінформу, що як тільки виникли труднощі з доступом до сайту онлайн-петицій, українські активісти одразу звернулися в службу техпідтримки Білого дому з питанням, в чому була проблема, але відповіді поки не отримали.

Онлайн-петиції Білого дому: наскільки дієвий цей інструмент?

“На жаль, для Білого дому петиції не несуть жодних зобов’язань. Це лише формат громадського опитування”, – коротко зауважив екс-генеральний директор «Майкрософт Україна» та екс-заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків у коментарі Укрінформу. (Шимків був саме одним із тих, хто запровадив подібну практику петицій в Україні – Авт.). Але не будемо одразу впадати у відчай, хоча насправді так і є.

Член правління міжнародної спілки "Інститут національної політики" Марина Багрова пояснює, що петиція на сайті Білого дому з вимогою звільнення Олега Сенцова - це ще одна публічна інформаційна кампанія в його підтримку. “Петиція допоможе знову привернути увагу американських політиків до проблеми незаконного утримання громадян України в російських в'язницях, а також пов'язаної з нею анексії Криму і створить відповідний інформаційний ефект. Відтак, з’явиться надія на поступ у справі Сенцова”, - зазначає громадська діячка.

Схожої думки і політолог Олександр Ярощук. Однак він нагадує, що інструмент петицій у США, особливо під час президентства Трампа, дещо втратив свою дієвість. “Один з найбільш відомих випадків – петиція з вимогою опублікувати податкову декларацію Трампа, яка за місяць набрала більше 1 млн підписів. Незважаючи на це, адміністрація Трампа відмовилася розкривати інформацію. Тобто, самі по собі петиції лише дають можливість громадянам висловитися щодо важливих питань. Зазвичай, американська адміністрація публікує офіційне пост-звернення, мовляв, дякуємо за активність, прийняли до відома, і на тому все закінчується”, – каже експерт.

І взагалі, не варто тішити себе ілюзіями – за словами аналітиків, у США зараз не той президент і не та адміністрація, яка змогла б прийняти дієві заходи щодо Росії та вирішити питання звільнення Олега Сенцова та інших наших бранців. Якщо світові лідери хочуть вплинути на Путіна, то вони мають вдаватися до набагато жорсткіших заходів.

“Приміром, не проводити з ним жодних переговорів на державному, робочому, приватному рівнях, заморозити всі бізнес-зв’язки з Російською Федерацією, заморозити грошові кошти РФ, відкликати з Москви своїх послів, не запрошувати представників РФ на усі міжнародні заходи тощо. Росія має бути в повній ізоляції – лише у такому разі вдасться вплинути на процес звільнення Сенцова та інших, а також на агресивні дії Кремля на Донбасі та у Криму”, – переконаний Ярощук.

Тим не менше, недооцінювати важливість подібних громадських акцій теж не варто. Бо, як краплина води, б’ючись об камінь, здатна врешті-решт його розколоти, так і постійні публічні заклики по всьому світу, врешті-решт повинні дати результат – сформувати настільки потужну громадську думку, ігнорувати яку політики просто так не зможуть. Зрозуміло, що свободу українського режисера Путін сприйме як особисту поразку, а тому швидше за все, вперто торгуватиметься з усім світом. Тому нам залишається щиро вірити у силу світової спільноти, яка рано чи пізно заставить політиків діяти. І що на петицію з понад 100 тисячами підписів у США таки відреагують практичними кроками.

Мирослав Ліскович. Київ