Хто чи що врятує Олега Сенцова?

Практично весь світ сьогодні вимагає волю для Олега Сенцова. Вже простіше сказати, хто не звертався до Росії та особисто до президента Путіна з вимогою, закликом чи проханням звільнити Олега, ніж навпаки. Однак, схоже на те, що посилення тиску на Кремль зовсім не збільшує наших надій на звільнення Олега. Путін затявся, і у своїй впертості перетнув межу, до якої ми могли твердо розраховувати на успіх.

Схоже, що “справа Олега Сенцова” вже вийшла з-під контролю Кремля. Мається на увазі, що для Кремля і особисто Володимира Путіна вже нема варіанту прийнятного (вигідного або хоча б “нічийного”) виходу з ситуації. Навіть обмін Олега на росіянина чи росіян, засуджених в Україні — тепер буде оцінено світом як безумовна поразка Путіна, котрий все-таки не витримав об’єднаного тиску міжнародної спільноти. Звісно, офіційні особи вголос таке не казатимуть, а от армії журналістів, експертів, політиків рота не заткнеш. Тим більше, що говоритимуть вони в даному випадку чисту правду.

Для Путіна звільнити Сенцова на численні прохання Заходу і за це отримати хоч якісь дивіденди — іміджеві чи політичні — можна було, але час для цього вже давно втрачено. Сьогодні вже будь-яке закінчення історії буде поразкою для Кремля. Утім, можна уявити один варіант, коли Путін святкуватиме перемогу — це якщо Олег — неважливо з яких міркувань — припинить голодування. Отоді Путін в приступі “великодушності” міг би відпустити морально і фізично зломленого в'язня на волю.

Таким чином ситуація парадоксальним чином зводиться до особистого протистояння Олега Сенцова і Путіна, де усі міжнародні зусилля важать менше, ніж стійкість Олега і затятість Путіна. Якщо Олег не відступить і піде до кінця - тоді Путіну буде дуже і дуже зле. Весь світ вважатиме його персонально винним в загибелі невинної людини, яка за правду свідомо пішла на смерть. Для політичної репутації Путіна це навіть страшніше за відповідальність за загибель пасажирів рейсу МН17.

І все-таки: що далі? Хто чи що врятує Олега Сенцова? Укрінформу відповідають:

Мирослав Маринович, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету:

“Ознак, що Росія піде на поступки, поки що не видно”

Що буде далі – залежить від Заходу. Якщо на Путіна натиснуть на серйозному рівні – зрушень очікувати можна. Водночас, і наші зусилля потрібні, адже від них залежать і зусилля Заходу. Захід не буде говорити, якщо ми будемо мовчати. А Путін, в свою чергу, набирає собі жертв для того, щоб мати розмінні монети під час торгу з західними партнерами – так завжди було, і так є.

Природа Росії така, що вона буде впиратися до останнього. Вони постійно декларують, що підуть на усякі жертви, але не здадуться.

Поки що я не бачу ознак, щоб Росія йшла на поступки. Припускаю, що Росія радше почне повномасштабну війну з Україною. Якщо в неї буде стрімко падати економіка, чи якісь інші серйозні проблеми, то вона краще десь піде війною, чим поступиться. Така природа цієї диктатури.

Віктор Небоженко, політолог, директор соціологічної служби “Український барометр”:

“Сенцова можуть обміняти на політичне майбутнє для Медведчука”

Які шанси на порятунок Сенцова? Важко сказати. Ми не знаємо, в якому Олег стані. Ми про нього нічого не знаємо. Можна імітувати життя, але не можна імітувати смерть. На жаль, розвиток ситуації може бути трагічним. Але можливий варіант псевдорятувальника Віктора Медведчука — коли нам покажуть важкохворого Олега, якому допомагає йти під руку сильний і з посмішкою на обличчі Медведчук, який начебто і врятував людину. Між іншим, цей план зараз дуже активно обговорюють у Москві.

Росії потрібен якийсь спосіб входження Медведчука в українську політику, а його немає. Тому вони можуть використати Сенцова, щоб вгамувати жахливий негативний шторм, який здійнявся навколо самого прізвища і навіть родини Медведчука. Отже, цілком можливо, що Кремль віддасть Сенцова в обмін на прийняття українською політикою Медведчука. І лише в цьому випадку людина лишиться живою.

Карта Медведчука схожим чином розігрувалась і раніше. Спочатку його хотіли зробити миротворцем — не вийшло. Далі Медведчук брав участь у перемовинах з повернення військовополонених і заручників з Донбасу, адже передбачалось, що за це буде велика подяка від України, але і тут не склалося. Тому Сенцов вписується в цю стару стратегію Кремля та Медведчука. Особисто я вважаю, що будь-яка ціна прийнятна за порятунок Сенцова.

Ілля Пономарьов, екс-депутат Держдуми Росії:

“Якби жест звільнення Сенцова був зроблений раніше, він ще міг би вплинути на політичний фон в світі, а зараз таке звільнення навряд чи вже щось змінить”

Складається відчуття, що у Путіна до справи Сенцова і особисто до Олега якесь ірраціональне ставлення. Вже кілька разів, за моєю інформацією, російські високопосадовці готували матеріали для звільнення Сенцова і щоразу Путін це рішення блокував і, судячи з усього, особисто. З чим це пов’язано? Важко сказати. Є припущення: оскільки звинувачують Сенцова саме в тероризмі, а у Путіна є “родова” травма — він приходив до влади на тлі терористичних актів (вибухи будинків в Москві), цілком можливо, що Путін щиро впевнений, що з терористами не можна домовлятися. Мовляв, цим Путін пошле поганий сигнал, що люди, яких звинуватили в терористичних актах, можуть стати предметом політичного торгу. Судячи з усього, Путін вважає, що звинувачення на адресу Сенцова справжні, тобто дійсно існувала терористична організація. Він отримує інформацію від ФСБ, а їм, в свою чергу, було вигідно презентувати це як особисту перемогу — задля зірочок на погонах.

Крім того, є ще один фактор: Путін принципово не ухвалює рішень під тиском, а голодування вважає тиском, шантажем. Я кілька разів чув від різних людей в Росії, що Сенцову кажуть: припини голодування, тоді ми розглянемо питання про помилування. Олег відповідає, що він цього не робитиме. В Кремлі вважають, що сучасний рівень медицини дозволяє голодувати довго, людина однаково отримує поживні речовини медикаментозним шляхом. Тобто у них поки що є час переконати Сенцова завершити голодування.

Якби Путін звільнив Сенцова під зустріч з Трампом, то не було б і нової хвилі санкцій і нової хвилі антиросійського підйому в Америці. Путін жертвує навіть суто раціональними речами, але займає вперту позицію утримання Олега Сенцова. Якби жест звільнення Сенцова був зроблений раніше, він ще міг би вплинути на політичний фон в світі, а зараз таке звільнення навряд чи вже щось змінить.

Володимир Фесенко, політолог, голова центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

“Звільнення Сенцова має проходити без прямого тиску, публічного галасу і без участі американців”

Що буде далі у справі Сенцова? Немає однозначної відповіді. Зараз, як і в червні, є певне вікно можливостей для звільнення Олега. Ми бачимо достатньо потужну міжнародну кампанію за його звільнення. У червні, як стверджують інформовані російські експерти, була висока ймовірність, що його ось-ось звільнять. Але цього не сталося. Зараз теж є імовірність звільнення - шляхом обміну, - але вона далеко не абсолютна, не гарантована.

У даному випадку важливо не припускатися тактичних помилок. Зокрема, було б абсолютно помилково вчиняти прямий жорсткий тиск. Тиск не призведе до звільнення Сенцова. Треба діяти дуже гнучко — за допомогою міжнародних посередників, причому не американців. Зараз стосунки між США і Росією (враховуючи чинник санкцій) такі, що Росія не звільнить Сенцова, якщо надійде від них прохання, з боку Росії це виглядало б як прояв слабкості. В даному випадку більш ефективними були б зусилля або Ангели Меркель, або Реджепа Ердогана.

І не варто повторювати червневу помилку Денісової. Її надмірна публічна активність, можливо, була одним з чинників, які зіпсували переговори про обмін Сенцова. Треба враховувати психологію Путіна: він не буде робити жодних дій під тиском і він дуже не любить публічну активність, піар (який і робила Денісова) з боку інших країн.

Йдеться не про відступ Росії. Відступати — не стиль Путіна. Будь-який варіант, який може сприйнятись як прояв слабкості зі сторони Росії, результату не принесе. Скоріш за все, можливий тільки обмін — це буде виглядати як рівнозначна дія, Путін отримає свої бонуси, свій виграш, наприклад, у вигляді звільнення Вишинського. Простого звільнення Сенцова, думаю, не буде.

З іншого боку, і смерть Олега (дуже делікатна тема, але якщо вже говоримо відверто) не вигідна Путіну, адже це б допсувало його стосунки із Заходом, насамперед з Європою. Знаєте, коли гинуть тисячі людей на Донбасі — це статистика, як колись казали. А коли життя однієї людини знаходиться в епіцентрі міжнародної уваги, і ця людина гине — це сприймуть як персональну провину Путіна.

Тому вони намагаються підтримати Сенцова на межі життя і смерті шляхом введення ін’єкцій, але як довго це триватиме — сказати важко. Це його не врятує і може призвести до незворотних змін в організмі і тому рішення треба ухвалювати найближчим часом. Не думаю, що це станеться сьогодні, завтра, чи післязавтра, адже це може сприйнятись як подарунок Україні до Дня незалежності. Путін не робитиме такі подарунки.

Схоже, доля Сенцова обговорювалася з Меркель. І можливо, вона як тема для переговорів ще актуальна. Буквально вчора з’явилося повідомлення, що Ердоган нібито теж підключається до переговорів. Поки віконце можливостей ще відкрите — а отже якийсь шанс є. Тому без зайвого галасу, шляхом міжнародних переговорів, через посередників варто скористатися шансом обміняти Олега на когось з росіян. Далеко не абсолютний, далеко не гарантований шанс все ще є.

Микола Романюк. Київ