Росмундіаль: чемпіонат імені «Слава Україні» і Pussy Riot

Чемпіонат світу з футболу, що проходив у Росії, закінчився. Чи вдалося країні і її оксамитовому диктатору набрати якісь бонусні очки для свого іміджу? Авжеж. Питання в тому, наскільки вони вагомі і як довго даватимуть хоч якийсь ефект. Інше важливе запитання: скільки вся ця «всенародна радість» коштувала? Свято ж минуло, а попереду похмурі нудні речі - наприклад, життя до смерті без пенсії.

Ну і для України дуже важливо планувати майбутні російські кампанії спортивного "побєдобесія" - особливо в тій частині, де вони впритул стосуються і нашої країни.

МОСКВА. ЛУЖНИКИ. «ШКОДА, ЩО ЗАРАЗ НЕ 37 РІК!»

Головна подія ЧС-2018 сталася на 52-й хвилині фінального матчу Франція-Хорватія. На полі вдалося прорватися чотирьом учасникам панк-групи Pussy Riot в поліцейській формі. Рішення надзвичайно дотепне і витончене. З одного боку, мабуть, так простіше було пробиратися на стадіоні і далі - вибігати на поле. А з іншого - як же ще протестувати проти свавілля в поліцейській країні - якщо не в поліцейській формі?!) В акції брали участь Петро Верзілов, Ольга Курачева, Ольга Пахтусова і Ніка Нікульшина. Вони назвали свою акцію «Міліціонер вступає в гру» і вимагали звільнення політв'язнів.

Дівчата встигла підбігти до деяких зірок команд - головної для нас зірки хорвата Види, а також француза Мбаппе, щоб зробити «дай п'ять». Щоправда, був і інший варіант - малосимпатичний. Це коли хорватський захисник Ловрен, розлючений тим, що його команда до того часу програвала після двох необов'язкових голів, з перекошеним обличчям допомагав стюардам забирати з поля Верзілова.

Але у цій історії виявилося надзвичайно оперативне і цікаве продовження після того, як затримані були доставлені до поліцейського відділку «Лужники». Дуже скоро в Twitter у записі Вальдемар Московський @nalog399 з'явилося відео «Ось вам дебілів» (ймовірно, образливий натяк на прізвище Верзілов), зняте, схоже, саме у відділку. На ньому поліцейський в абсолютно хамській формі, добре показує всю своєчасність і точність акції Pussy Riot, допитує Петра Верзілова. Ось ключовий спіч силовика: «Я іноді шкодую, що зараз не 37-й рік. Просто, іноді шкодую. Обіср...ли Росію, так?». ...

Можна тільки привітати Pussy Riot з цією акцією і подякувати їм за неї. Тепер, не лукавлячи, можна сказати, що ЧС-2018 став турніром імені «Слава Україні!» і Pussy Riot.

Але й це ще не була фінальна крапка. Її поставив дощ, що почався під час нагородження команд. Втім, враховуючи силу зливи, це, скоріше, була не крапка, а багато-багато крапок. Німецький журналіст, яка давно вже через свою принциповість і непідкупність стала у Росії персоною нон-грата опублікувала істинно сатиричну фотографію з підписом: «яка ганьба - глава держави, чоловік, який стоїть сам під парасолькою і залишає жінку, та ще гостя і теж президента (Хорватії Колінду Грабар-Китарович. - Ред.), стояти без парасольки під зливою - коли таке було? Соромно! І весь світ це бачив!». Чудова ілюстрація до показної привітності холопської країни, що молиться на сакральну владу.

Що ж тепер будемо чекати, якою дощ проллється на Путіна в Гельсінкі. На зустрічі з Трампом. Але є передчуття, що і там всі його солодкі віртуальні піарівські перемоги виявляться «піррівськими», хиткими, що тануть як цукор під першою-ліпшою зливою.

І ЩО ТЕПЕР РОБИТИ З УСІЄЮ ЦІЄЮ КРАСОЮ

До кінця чемпіонату-2018 головне питання щодо нього формулювалося так: наскільки тривалим для Кремля буде позитивний ефект від проведення цього, ну дуже витратного заходу. Втім, хто в авторитарних петрократіях зважає на такі витрати. (До речі, зараз очікується, що ЧС-2022 в Катарі перевищить рекордні витрати Росмундіалю). Про кількість грошей, викинутих в Росії на ЧС-2018, краще за все свідчить те, що точних цифр не знає ніхто. Прямі й недавні видатки - від 11 до 18 млрд доларів. І це дуже грубі, неточні розрахунки. А всієї правди про всі витрати ми не дізнаємося ніколи.

Чому? Наївне запитання. За підготовку до чемпіонату відповідала некомерційна організація «Оргкомітет «Росія-2018». Вона займалася, як розподілом коштів, так і вгадайте, чим ще?.. Правильно - контролем за витратами. Що зробило процес підготовки надзвичайно комфортним - в сенсі освоєння коштів.

І якщо ми вже зайшли вперед, у ЧС-2022, то корисно буде і озирнутися назад, подивитися на ЧС-2014. Тоді говорилося, що в Бразилії на його проведення витратили 11,6 млрд доларів. І ось там таке божевільне марнотратство держави призвела до масових народних протестів. Люди виходили на мітинги з плакатами «Нам не потрібен Кубок світу! Нам потрібні гроші для лікарень та освіти!». І це в Бразилії, де футбол дійсно народний вид спорту. Але там ситуація з громадянським суспільством, мабуть, набагато краще, ніж у Росії. Принаймні, в РФ уявити щось подібне важко...

Проте ж, ось чемпіонат світу закінчений. Якихось надшвидкісних магістралей, які організатори обіцяли прокласти в усі боки від Москви, нема. Ланцюжки пасажирських річкових хабів вздовж Волги - теж (Хоча на папері, у проекті було так красиво - Волгоград-Самара-Казань-Н.Новгород). І те, і інше дуже нервово, накладно. Звичайно, простіше і приємніше заплановані гроші вкрасти, а малий залишок яскраво і багатослівно розповідати в ЗМІ, як весело і пізнавально було іноземцям добиратися до Нижнього Новгорода звичайним поїздом, дізнаючись «таке істинно російське поняття, як "плацкарт"» (саме так було в репортажах - і, схоже, без натяку на іронію).

Перше і головне, на чому відразу почали економити - будівництво готелів. Це мудре рішення допомогло відразу вбити і другого зайця. Забезпечити істотний прибуток приватному сектору, здавати кімнати і квартири іноземцям за несусвітні ціни. Так само обіцяні, але незбудовані швидкісні електрички від аеропортів до міст, які приймали ігри, дали гарну роботу таксистам і «кастрюльщикам».

Що ж у підсумку? Обіцяної масштабної інфраструктури, якісно змінює вигляд країни, її цінність, як туристичного об'єкта, не з'явилося. Замість цього – латання дірок; щити і банери, закривають напівзруйновані будинки; нашвидку покладений асфальт (місцями, як в тому ж Нижньому Новгороді і Волгограді, змитий першою великою літньою зливою). Єдине, що до ЧС-2018, на жаль, довелося зводити - так це стадіони. І ось тепер залишається питання - що з ними робити далі?

20 липня в Калінінграді, цитую, «президент Росії Володимир Путін проведе спільне засідання Ради з розвитку фізичної культури і спорту, а також наглядової ради Організаційного комітету-2018». Погодьтеся, формулювання дещо туманне. Не цілком зрозуміло, кого з ким «спільне засідання». Таке враження, що нам чогось не договорюють. І там ще будуть люди в погонах, щоб було ким лякати. (А кого лякати - є). Це перша з низки нарад, на яких будуть обговорювати, а що, вибачте, що далі робити з понабудованими стадіонами?

ПОЧОМУ «БАКЛАН-АРЕНА» ДЛЯ НАРОДУ?

А всі ці арени - складних конструкцій і дуже дорогі в обслуговуванні. При цьому команди російської прем'єр-ліги є лише у 5 містах з 11 (Москва, Петербург, Казань, Ростов, Самара). В інших містах стадіони такого рівня і місткості взагалі не потрібні! І якщо дві столиці ще здатні потягнути річні видатки в розмірі 3,2-6,4 млн. доларів просто на догляд за кожним з цих стадіонів, то що робитимуть інші міста? Просити дотації з держбюджету. Хоча простіше і вигідніше, звичайно, було б їх стадіони просто розібрати, ніби не було.

А всі розповіді про те, що там можна прибрати частину крісел (встановлених на фундаментальній конструкції трибунах), що там можна проводити концерти (Мадонна і Роббі Вільямс в Саранську - Why not?) абощо - казки для бідних, які розповідають багаті. Причому частина з них збагатились саме на будівництві цих стадіонів.

Тут можна знайти повний букет зловживань. Лідер - звісно, стадіон «Санкт-Петербург», (відомий також під іменами «Крестовський», «Зеніт-Арена», «Баклан-Арена»). Така кількість прізвиськ не випадкова, вона натякає на вроджену криміногенність. Але точніше було б назвати його «Бандитський Петербург», бо будувався він і добудовувався з 2007 року - цілих десять років, в результаті чого його кошторис зріс у 7 (прописом - сім разів! При тому, що крадіжка закладалася вже і в початковий бюджет - з пристойною дельтою). Природно, для відводу очей були порушені кілька кримінальних справ. Втім, і їх фігуранти вже вийшли за умовно-достроковим звільненням. При цьому гроші ще на дечому «заощаджувалися» - зокрема тут використовувалася рабська праця північнокорейських робітників. (Коли стало відомо про це, ФІФА пообіцяла провести розслідування. Та й та щось мовчить - вона не завжди оперативна, як у випадку зі «Слава Україні!»). А щоб стала ясніше нахабство пітерських злодіїв, досить розшифрувати народне прізвисько «Баклан-Арена». Його дали після того, як влада в черговий раз попросили грошей на добудову (у тому числі за рахунок урізання соціального бюджету міста), оскільки частину покриття даху зіпсували, склювали баклани.

З дахом (в архітектурному сенсі) пов'язані виявлені крадіжки і на будівництві «Самара-Арени». Там дах повинна мав бути прозорим, за авторським задумом створюючи ілюзію, ніби вся арена ширяє в повітрі. У результаті її зробили з дешевих металевих елементів, тому створюється більш відповідне до політичної ситуації враження, що стадіон придавлений до землі. У такому вигляді стадіон взагалі схожий на юрту монгольського хана, який прийшов на Русь по данину.

У Калінінграді стадіон поставили в поганому, небезпечному для будівництва місці, де з часів Східної Пруссії таких капітальних будівель не робили. Так це ж золоте дно! Тут найбільші гроші були вкрадені при роботах «з укріплення ґрунту». Ти грунт зміцнюєш, а він пливе, ти зміцнюєш, а він пливе. А гроші течуть... В Нижньому Новгороді, Волгограді, Саранську, Єкатеринбурзі будівництво стадіонів супроводжувалося періодичними протестами робітників у зв'язку з невиплатами не тільки премій, але і зарплат. Ну і само собою - були порушені кілька кримінальних справ про людське око.

Московська «Спартак-Арена» була ніби як показовою, обкладинковою. Ось, мовляв, тут бюджетні кошти не витрачаються. Однак при ближчому і не так щоб аж дуже пильному розгляді, і тут виявилася, інтелігентно кажучи, непрозора взаємодія державних структур і приватного капіталу...

Взагалі, з початку нульових років на Росію пролився такий рясний дощ нафтодоларів і газпром-євро, що країна за розумного управління могла б модернізувати інфраструктуру і вийти на рівень нехай не найбагатших, але все ж країн «старої Європи». Розуміння саме цього багато в чому рухало в Росії можливу революцію 2011-2012 року. Але замість цього російське народонаселення погодилося на вічне свято імперського побєдобесія і спортивних урочистостей. В такому наркотичному маренні і продовжує перебувати.

ПЛАНИ РОСПРОПА НА 2019-2020 РОКИ

При цьому російська масова преса, як спортивна (тобто, типу неполітична), так і громадська, наскільки може, підтримує градус істерії на потрібному (тобто максимально можливому) рівні. Ви не знайдете тут питань, що буде зі стадіонами в найближчому майбутньому. Замість цього - а які ще спортивні свята очікуються в РФ у найближчому майбутньому? Іншими словами - куди ще гроші злити?.. І тут для розгону повернімося в минуле.

Всі багато кажуть про те, яку велику роль у політичному розбещенні російського електорату зіграла Сочинська Олімпіада-2014. При цьому вона розглядається ненауково, несистемно, у відриві від інших подібних подій. Від чого втрачається глибина бачення і розуміння. Кремль вів Росію до повного домінування спортивно-військового побєдобесія поступово, рік за роком. І ось яким був цей графік.

2005 - пишне святкування 60-річчя Перемоги. Тоді ж за спільною ініціативою «РИА Новости» і провладної організації «Студентська громада» розпочалася акція з роздачі «георгіївських стрічок», що стали з 2014 року колорадськими.

2007 - влітку того року стало відомо, що Олімпіада-2014 пройде в Сочі, що також стало приводом для свята.

2008 - на чемпіонаті Європи з пісні перемагає Діма Білан. На чемпіонаті Європи з футболу Росія, обігравши в чвертьфіналі голландців, пройшла в півфінал (де, щоправда, розгромно програла іспанцям, але це постаралися не помітити). Перемога хокейної збірної Росії у фіналі над канадцями на першості, що проходив в Канаді. У цьому ж році агресія проти Грузії.

2009 - «Євробачення» проходить у Москві - пишно, дорого - що саме по собі подається, як велике свято і перемога. Перемога у фіналі і знову - над канадцями на першості з хокею. (Перемоги у фіналах ЧС 2012 і 2014 років були вже не так важливі, оскільки там суперники виявилися не такими гучними, принциповими).

2010 - пишне святкування 65-річчя Перемоги. Наприкінці цього ж року ФІФА оголосила, що ЧС-2018 пройде не в Англії, яка давно чекає цього і готова приймати, а в Росії. У країні - урочистості з цього приводу. Поява гасла, спочатку, начебто, жартівливого, а потім все більш серйозного: «Де Путін, там - перемога»

2012 - Перемога у фіналі ЧС з хокею, правда, вже над менш статусним суперником - словаками.

2013 - Вперше хода в Москві 9 травня проходила під брендом «Безсмертний полк». Літня Універсіада в Казані.

І ось після цього тільки - Сочі-2014, а також наступний за ним «кримнаш». Чи не правда, в такому вигляді, з такою хронологією загальна картинка сходження (зведення) Росії з глузду виглядає більш зрозуміло і вражаюче.

І вже зараз в російському інформполі смакуються деякі злети майбутнього побєдобесія, майбутнього в найближчі два роки. Зовсім незабаром, 2-12 березня 2019 року в Красноярську пройде всесвітня зимова Універсіада. Її слоган Real Winter. Тобто зрозуміло, що буде романтизуватися «справжня російська зима» автентичного російської Сибіру (і ні слова - про активне освоєння його в останні роки «китайськими друзями»), і в зв'язку з цим - «загартований морозами російський характер». А велика кількість медалей, отриманих господарями турніру, буде приводом для щоденних пишних зведень.

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов у зв'язку з цим вже підтверджував свій наказ, у якому спортсменам національних збірних України заборонялося брати участь у змаганнях на території Росії. Однак у вересні 2019 року в Сочі пройде чемпіонат світу з боксу. І ось тут вже історія набагато складніша. Бо там будуть розігруватися путівки на Олімпіаду-2020 в Токіо. Що для країни боксерських геніїв, таких, як Кличко, Ломаченко, Усик, було б досить неприємно.

У 2020 році Чемпіонат Європи з футболу вперше пройде за новою схемою. У містах 12 країн. І серед них - та сама «Баклан-Арена» в Петербурзі. Там пройдуть три з шести матчів у Групі B. А також один чвертьфінал. І знову, хоча, звичайно, на кілька меншому рівні, буде роздута пропагандистська істерія «Наша частина Євро-2020 - най-найкраща! Наш Петербург - самий великий!».

Втім, до того часу учасники Pussy Riot ще щось придумають.

Олег Кудрін, Рига.