Володимир Прокопів, голова української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи
У кулуарах європейської політики впевнені, що вжиті до РФ дії - недостатні
30.03.2018 09:00 3316

27-28 березня у Страсбурзі відбулася 34-та сесія Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи. Цей майданчик подібний до ПАРЄ, але на ньому представлені місцеві та регіональні влади 47 держав-членів Ради Європи. Зустріч відбулася за місяць до весняної сесії ПАРЄ, і з огляду на події в світі, пов'язані з отруєнням у Солсбері, учасники Конгресу окрім проблем місцевого самоврядування, активно обговорювали й міжнародні події.

Про підсумки сесії Конгресу, кулуарне життя цього майданчика, реакцію на міжнародні виклики, незаконні дії Росії проти України, а також способи, які діють для відстоювання інтересів України, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів голова української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи Володимир Прокопів.

ЩОБ ПЕРЕКОНАТИ ЄВРОПЕЙЦІВ У СВОЇЙ ПРАВОТІ, РОСІЯ ВДАЄТЬСЯ ДО БУДЬ-ЯКИХ ПРИЙОМІВ

-Володимире Володимировичу, чим Конгрес місцевих та регіональних влад Ради Європи важливий для України?

-На ньому на відміну Парламентської асамблеї ради Європи присутня російська делегація, і те, що вони видають «в ефір» на засіданнях політичних груп, комітетів, на пленарному засіданні, здоровому глузду не піддається. Якщо вони постійно будуть ці свої меседжі повторювати й не буде звучати альтернативна позиція, то наші європейські колеги можуть почати вірити. Російські тези про те, що в Україні відбувся кривавий переворот, а Росія - не країна-агресор, анексія та окупації Криму відбулися згідно з нормами міжнародного права, спочатку у всіх викликали посмішку, але Росія їх повторює й таким чином намагається переконати.

Применшувати вплив цих тез в жодному випадку не можна. Так само не можна недооцінювати значення Конгресу, тому що тут зібрані мери, голови регіонів, депутати місцевих рад з усієї Європи. Та думка, яка формується на Конгресі, фактично формує порядок денний вже на місцях в Європі. Через це критично важливо, щоб українська делегація в повному складі була присутня на засіданнях всіх органів, які існують в Конгресі, розвінчувала заяви російської делегації і говорила правду про те, що у нас фактично вкрали Крим і ведуть військові дії на території країни, яка знаходиться в центрі Європи.

-У перший день сесії перед Конгресом виступив президент Парламентської асамблеї ради Європи Мікеле Ніколетті . Відповідаючи на запитання після промови, він чітко засудив дії РФ щодо України, хоча від представника російської делегації прозвучало питання саме в тому ключі, як ви сказали вище. Як прокоментуєте відповіді Ніколетті?

-Президенту ПАРЄ слід віддати належне. Попри традиційну європейську толерантність, Ніколетті чітко сказав, що відповідно до норм міжнародного права те, що Росія зробила в Криму, є аморальним і незаконним. Це чітка теза, яка прозвучала безпосередньо на пленарному засіданні. Це дуже важливо. Але, на жаль, якщо європейських чиновників не стимулювати про це говорити (наприклад, ставлячи запитання), то можна й не почути цих тез.

Також я надзвичайно радий, що українська делегація, незважаючи на те, що тут представлені всі регіони й різні політичні сили, перебуваючи в Конгресі, працює єдиним фронтом і у нас єдині тези, які важливі для країни в цілому.

-На відкритті Конгресу було оголошено, що генеральний секретар Ради Європи не братиме участі у його роботі.  Яка причина його відсутності?

-Так, раніше Генеральний секретар Ради Європи брав участь, але цього разу не бере. Про справжні причини мені говорити складно. Зауважу лиш, що Генсек Турбйорн Ягланд, як ніхто інший, піддавався постійній критиці з боку української делегації за недостатньо жорстку, як на нашу думку, позицію з приводу російських дій щодо України.

ЛИШ ПІСЛЯ ТИСКУ ДО ДОКУМЕНТУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ВНЕСЛИ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЬОПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

-Зусиллями української делегації на цій сесії Конгресу вдалося домогтися змін до Посібника з прав людини. Розкажіть, будь ласка, про це докладніше.

-Посібник з прав людини, який на цій сесії отримав назву «Збірник передової практики», - надзвичайно важливий документ, де йдеться, зокрема, про захист прав таких незахищених категорій, як біженці та шукачі притулку, те що зараз актуально в Європі. Для нас було критично важливо розказати, що існує численна група людей - сотні тисяч українців, які у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації змушені були покинути свої домівки і шукати можливості виживати в інших регіонах. Це так звані внутрішньопереміщені особи і вони повинні стояти в одному ряду з біженцями.

Учасники Конгресу нас почули та внесли зміни до документу. Про внутрішньопереміщених осіб вже йдеться в іншому документі Ради Європи, який безпосередньо стосується України, а саме в Плані дій щодо України на 2018-2021 роки. Там цьому присвячено достатньо уваги. Я сподіваюсь, що в результаті роботи української делегації в Конгресі більше не будуть відмежовуватися від питань внутрішньопереміщених осіб й про них йтиметься у всіх документах Конгресу, які цього стосуються.

-Знаю, що питання внесення змін до документу щодо внутрішньопереміщених осіб підіймалося українською делегацією на сесіях Конгресу і раніше. Чи була якась протидія внесенню цієї зміни, від кого ми отримали найбільшу підтримку?

- В європейській бюрократії є певна специфіка, не така як в Україні, і протидія виявляється по-іншому. Попри те, що це питання піднімалося на минулій зустрічі Конгресу, з якихось причин в драфті документу, який ми побачили, про це не було сказано ні слова. Тільки вже під тиском українського представництва при Раді Європи, української делегації, ми отримали згадку про ті питання, які стосуються саме України. Якщо б цього тиску не було, то відповідно, ми і не отримали б результату.

Слід відмітити, що делегації країн, яким ці питання близькі, зокрема Грузії, що має схожу до української ситуацію, активно включились та підтримали нашу позицію. Фактично, ми спільними зусиллями досягли цього результату.

У КУЛУАРАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ВПЕВНЕНІ, ЩО ВЖИТІ ДО РФ ДІЇ - НЕДОСТАТНІ

-У той час, як Росія поширює свої меседжі, про які ви щойно казали, міжнародна спільнота єдиним фронтом стала на захист своєї безпеки після отруєння у Солсбері. Вперше в історії сучасного Європейського союзу було ухвалене таке масштабне рішення про видворення дипломатів. Як оцінюють ці дії та ситуацію загалом в кулуарах Конгресу?

-Президент ПАРЄ Мікеле Ніколетті дав у перший день Конгресу досить делікатну відповідь щодо позиції у справі отруєння в Солсбері. В кулуарах європейської політики дозволяють собі значно різкіші висловлювання, причому це роблять не лише представники Великої Британії. В Європі глибоко перейнялися цією проблемою. Поки вона була десь далеко - в країнах колишнього Радянського Союзу - європейцям здавалось, що російська агресія не може торкнутись Європи безпосередньо. Коли це вже сталося в країнах «старої демократії», тоді вже перейнялися всі. В кулуарах всі дуже збуджені з цього приводу, бо якщо таке (отруєння - ред.) відбулось у Великобританії, то може статися у Франції, Швейцарії чи будь-якій іншій країні й потрібно щось робити. Також у кулуарах кажуть, що заходи, які на даний момент вживаються, недостатні та наголошують на необхідності розробки плану подальших дій для недопущення подібних ситуацій.

-Чи йдеться про конкретні заходи?

-Ні, про конкретні заходи не йдеться. Бо це не компетенція керівництва місцевого та регіонального рівня, це вже у компетенції зовнішньополітичних відомств. Але дуже важливо, що зараз цей процес відбувається не за зовнішнім запитом, не коли Україна просить Євросоюз вдатися до якихось кроків, а коли самі керівники на місцях, самі мешканці готові тиснути й тиснуть на свою владу. Потрібні якісь конкретні кроки. Думаю, що ці кроки будуть значно відрізнятися від тих, які робила Європа, реагуючи на події в Україні, які в окремих випадках виливалися виключно у висловлення глибокої стурбованості.

-Як оцінюють експерти Конгресу реформи, які відбуваються в Україні на місцевому рівні? Чи обговорювали це на сесії?

-Жодних подібних обговорень не відбувалося протягом цієї сесії Конгресу. Позиція наших західних партнерів єдина - в Україні однозначно спостерігається рух в правильному напрямку. Оцінки, якщо їх проводять, стосуються швидкості, з якою відбуваються зміни, темпів реформ, які проходять. І тут оцінки часто розходяться. Ті, хто не бувають в Україні, висловлюються критично. І навпаки - єврочиновники, які часто бувають в Україні й можуть порівняти те, що ми мали чотири роки тому, з тим, що ми маємо зараз, оцінюють наші досягнення позитивно.

Ольга Будник, Страсбург.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-