Суддя Шевчук: а з ним на чолі люди повірять Конституційному суду? - 23.02.2018 18:17 — Новини Укрінформ
Суддя Шевчук: а з ним на чолі люди повірять Конституційному суду?

Суддя Шевчук: а з ним на чолі люди повірять Конституційному суду?

Аналітика
1610
Ukrinform
Є надія, адже на наступний день після його обрання головою КСУ ухвалив регламент, з яким зволікав більш ніж півроку

Судді Конституційного суду України нарешті обрали собі нового голову - Станіслава Шевчука. Колишній голова КСУ Юрій Баулін склав свої повноваження ще торік у березні, а відтак майже рік ця посада була вакантною. За цей час суддівська колегія кілька разів - у травні, у листопаді і в грудні — намагалася обрати голову, але все марно. Причина, як пояснюють експерти, - це конфлікт між суддями: “старими”, які працюють там ще з часів Януковича, і “новими”, які прийшли уже після Майдану. Як коментував ситуацію, що склалася всередині КСУ сам Станіслав Шевчук півроку тому, “деякі судді є консерваторами, деякі – лібералами”.

До цього ж обв'язки голови тимчасово виконував Віктор Кривенко як старший за віком суддя. І ось нарешті вибір зроблено, незважаючи на те, що Конституційний суд на сьогодні працює в неповному складі: з 18 суддів – є лише 14. Судячи з біографії Станіслава Шевчука і відгуків про його фахову діяльність та репутацію, це призначення хотілось б назвати перемогою, а не зрадою. Укрінформ дізнавався більше про його професійний шлях, а також цікавився чи по силах Станіславу Шевчуку впоратися із критично низьким рівнем довіри до Конституційного Суду.

Шевчук: Де? Що? Коли? Скільки?

48-річний Станіслав Шевчук родом із Харкова. Він – відмінник "по життю": школу закінчив з золотою медаллю, а юридичну академію імені Ярослава Мудрого — з червоним дипломом.

Можна сказати, що професійний шлях майбутнього голови КСУ увесь час ішов по висхідній. До Конституційного суду Шевчук вперше прийшов ще 1997 року і три роки був науковим консультантом в одного з суддів. Після цього - став директором Центру європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції.

З 2004 по 2009 роки — професор кафедри публічного права Міжнародного Соломонового університету, а з 2009-го — професор кафедри загальнотеоретичних та державно-правових наук Києво-Могилянської Академії. Як ми знаємо, навчання та викладання в Могилянці - це «знак якості» спеціаліста для України.

Станіслав Шевчук
Станіслав Шевчук

А ще пан Шевчук проводив наукові дослідження та стажувався у США, Великій Британії, Бельгії, Німеччині, був експертом з правових питань в ООН, Світового Банку, радником з правових питань, керівником відділу верховенства права Координатора проектів ОБСЄ в Україні. Був навіть суддею від України у Європейському Суді з прав людини, на який українці у пошуках справедливості, часто покладають останню надію. Станіслав Шевчук – з таким досвідом роботи це природно - володіє англійською та французькою мовами.

Після Революції Гідності, у березні 2014 року – і це у свідомості українських патріотів теж великий плюс - він був призначений суддею Конституційного суду України, і от два дні тому — його головою. За нього свої голоси віддали 11 суддів з 14-ти.

Варто сказати, що про Станіслава Шевчука і правова спільнота відгукується як про авторитетну у своїй справі людину з власною позицією.

А тепер про більш приземлені речі. У декларації за 2016 рік Станіслав Шевчук вказав квартиру у Києві площею 70 кв. м спільної власності, а також будинок площею 130 кв. м та земельну ділянку площею 720 кв. м у Івано-Франківській області — у власності його дружини. Також він має один не надто дорогий автомобіль середнього класу - Toyotta Corolla 2013 року випуску. Єдине, що можна назвати ознакою розкішного життя в декларації судді — це оренда житлового будинку у Пущі-Водиці площею 557 кв. м, що обійшлось родині у 1,2 мільйона гривень, тобто близько 100 тисяч гривень за місяць.

Станіслав (ліворуч) і Денис Шевчуки // Фото: Главком
Станіслав (ліворуч) і Денис Шевчуки // Фото: Главком

Брат за брата не відповідає?

Водночас є у біографії пана Шевчука ще одна, не надто «красива» обставина. У тій же декларації він також не забув і про рідного брата — Дениса Шевчука, вказавши, що зараз той узяв собі дещо дивнувате нове ім’я - Рулав Одд. Як з’ясували ЗМІ, це доволі одіозний персонаж. По-перше, як повідомили “Наші гроші”, його компанія, ТОВ «Українська морська транспортна компанія», фігурує у справі про розтрату майна в особливо великих розмірах, а точніше – 10 мільйонів гривень, а також у доведенні до банкрутства ДП “Укрхімтрансаміак”. По-друге, його політичні погляди, м’яко кажучи, викликають чимало запитань. То він підтримує Помаранчеву революцію і в 2005-му вступає в Організацію українських націоналістів, то раптом за кілька років очолює партію “Русь”, яка входила до блоку Наталії Вітренко. Кардинально змінивши свої погляди, в інтерв'ю 2009 року херсонській газеті “Гривна”, яке передрукував місцевий сайт “Площа свободи”, він каже, що “проект Україна — минуле”, а партія, яку він очолює, це “штурмовий загін російського руху в Україні”. А вже під час Революції гідності 29 листопада 2013 року у коментарі онлайн-ресурсу ПІК він представився “координатором” Євромайдану, заявивши, що Майдан програв і буде розходитися. Оргкомітет Майдану, як повідомляла УП, тоді відхрестився від наявності такого «координатора».

Де Денис Шевчук нині і чому вирішив змінити своє прізвище після Революції — наразі невідомо. І це – погано, якщо чесно. Адже очевидно, що наявність такого от родича цілком можна використати в якості важелю політичного тиску на голову Конституційного суду. Станіслав Шевчук поки що не давав ніяких пояснень стосовно свого брата. І це теж погано. Бо таке не може не цікавити і не тривожити суспільство.

Авторитет — беззаперечний, але він не зможе відповідати за всіх

Укрінформ запитав у експертів, чи вдасться Станіславу Шевчуку зрушити з мертвої точки вирішення проблеми вкрай низького рівня довіри до КСУ (Це однаково стосується всієї системи судочинства в Україні. - Ред) і що йому для цього потрібно буде зробити?

Богдан Бондаренко, експерт конституційного напрямку Центру політико-правових реформ говорить, що за результатами опитувань 2014-2016 років довіра до суддів КСУ була дуже низькою. Конституційний суд почав її стрімко втрачати, після славнозвісного рішення 2010 року, що і стало передумовою відповідного ставлення з боку суспільства. (Нагадаємо, в 2010 році судді КСУ під тиском тодішньої влади прийняли рішення щодо повернення до редакції Конституції 1996 року, чим забезпечили Януковичу можливість узурпувати владу. Декілька з цих суддів і досі при посадах у КСУ).

Богдан Бондаренко
Богдан Бондаренко

“А нинішній КСУ за 11 місяців 2017 року не виніс жодного рішення, і тільки у грудні було винесено лиши три “для годиться”. Інститут конституційних скарг, який було запроваджено від 2-го червня 2017 року (коли громадянин має право напряму, без посередників, звернутися з такою скаргою до Конституційного суду) досі не запрацював. Це пов'язано з внутрішньою організацією роботи КСУ — лише учора було прийнято регламент, без якого цей інститут не міг функціонувати. Але тепер мають початися зрушення”, - говорить експерт.

За його словами, з березня місяця Конституційний суд не міг обрати голову через внутрішній конфлікт між суддями “старої” та “нової” епохи. Але те, що вони це нарешті зробили, показало їхню здатність все ж таки домовлятися між собою, що є хорошим знаком.

“Чи зможе Станіслав Шевчук вивести Конституційний суд з цієї кризи? Він дуже авторитетна особа в українському правовому суспільстві. Але повноваження голови досить обмежені, і все залежатиме від того, наскільки вдасться йому консолідувати навколо себе суддів, – продовжує Богдан Бондаренко. - Треба врахувати, що чотирьох суддів іще не вистачає: по два судді мають призначити Президент та Верховна Рада. Тому зараз важко оцінити вплив, який матиме голова КСУ на всі процеси, які там відбуваються.

Водночас варто зазначити, що голова має повноваження виставляти в порядок денний певні справи. А КСУ має «в шухляді» чимало принципово важливих подань, які не розглядаються ледве не роками. Голова КСУ Шевчук може винести на порядок денний, наприклад, “Закон “Про всеукраїнський референдум”, який більше трьох років лежить у Конституційному суді і чекає оцінки, Закон “Про засади державної мовної політики” (відомий як «Закон КК» - Ківалова/ Колесніченка») та ін.».

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності:

Роман Куйбіда
Роман Куйбіда

“Високий авторитет Станіслава Шевчука і його добра репутація безумовно впливатимуть позитивно і на позицію КС, як в очах суспільства, так і в очах міжнародних партнерів. Тож його обрання - це гарний сигнал. Однак головування у Конституційному Суді - це одночасно й виклик для судді Шевчука, оскільки він один з небагатьох суддів, які виявляли принципову позицію у справах, де з великою ймовірністю був політичний тиск, і висловлював окрему думку від рішень, ухвалених під таким тиском. Рішення у справах, де він був доповідачем, мали потужну мотивацію. Сподіваюся, йому вдасться витягнути Конституційний Суд з тієї ями, у якій він опинився. Учора Конституційний Суд нарешті затвердив Регламент і судді Конституційного Суду вже не зможуть відмовлятися від розгляду конституційних скарг громадян, посилаючись на відсутність цього документа.

Хоча потрібно пам’ятати, що КСУ - це колегіальний орган. До його складу входять й люди, якими уже маніпулювали, зокрема й судді, які сприяли узурпації влади Януковичем. Тож вирішальним для авторитету цього органу буде не голова суду, а якість тих рішень, які він ухвалюватиме”.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>