Польща–Ізраїль: битва за історію - 20.02.2018 14:07 — Новини Укрінформ
Польща–Ізраїль: битва за історію

Польща–Ізраїль: битва за історію

Аналітика
938
Ukrinform
Щоб вгамувати польсько-ізраїльський "історичний" конфлікт, можуть піти роки

Кожна країна, яка починає вести активну історичну політику, повинна усвідомлювати, що розширюючи всій простір, вона рано чи пізно зіткнеться з інтересами іншої держави, яка точно так само захищає власне бачення історії.

Саме так сталося у польсько-ізраїльських відносинах: захищаючи від критики дії поляків у минулому, Варшава зовсім несподівано для себе зайшла в зону інтересів Єрусалиму і торкнулася дуже чутливої теми – Голокосту. А тут складно очікувати на якісь компроміси з боку Ізраїлю.

ЗАРУЧНИК ПОЛІТИКИ ПАМ'ЯТІ

Лідер правлячої нині в Польщі партії "Право і Справедливість" (PiS) Ярослав Качинський віддавна повторює, що Польща має позбутися комплексу меншовартості у відносинах з іншими народами, а одним із основних ключів до цього є історія. "Ми відкидаємо педагогіку сорому", – багато разів останнім часом повторює Качинський. Це означає, що Польща на міжнародній арені повинна активно відстоювати своє право на власне бачення історії, заперечувати будь-які звинувачення польського народу в злочинах, оскільки саме Польща в XX та й попередніх століттях найбільше постраждала від політики і дій інших народів.

Як твердить Качинський, тільки у такому випадку Польща буде "незалежною і сильною". Саме такою і була політика країни на внутрішній і зовнішній арені упродовж останніх двох років. Однак у січні вона неочікувано наштовхнулася на дуже сильного і впливового гравця, який, у принципі, сповідує ту ж філософію в історичних питаннях, що й Польща, але робить це вже багато років і має значну підтримку у світі. Ізраїль, як і Польща зараз, маючи на це певні підстави, вважає себе найбільшою жертвою світової історії XX століття через Голокост, що мав на меті стерти цю націю з лиця землі в роки Другої світової війни.

 Фото: STANISLAW KOWALCZUK /East News
Фото: STANISLAW KOWALCZUK /East News

Нещасний (а саме так вже можна назвати новий закон про Інститут національної пам'яті Польщі, від якого Варшава, знаючи заздалегідь про наслідки, очевидно відмовилась би) – сильно вдарив по нинішній польській політиці пам'яті й іміджу країни загалом. Закон, який мав стати "каральною рукою" для вcіх тих, хто критикуватиме Польщу і поляків за звинувачення в пособництві нацистам у роки війни, несподівано вдарив по самій Варшаві. Підготовлений нашвидкуруч і не продуманий у всіх деталях законопроект, який внесли до парламенту, аби прикрити появу в польських ЗМІ резонансного матеріалу про відзначення польськими неофашистами дня народження Гітлера, викликав зворотній ефект. І якщо до обурення України в законі поправкою про "українських націоналістів" у Польщі були готовими, то до реакції Ізраїлю – зовсім ні.

Єрусалим відмовився сприйняти пояснення Варшави, що йдеться не про спробу "закрити комусь рота" за звинувачення пересічних поляків у співпраці з німцями, а про те, щоб ніхто не звинувачував Польщу як країну у злочинах нацистів, вживаючи висловлювання "польські концтабори", "польські табори смерті" тощо. Ці твердження – неправдиві й дійсно завдають шкоди іміджеві країни за кордоном.

Президент Польщі Анджей Дуда на початку лютого зумів на деякий час зняти градус напруги, відправивши закон на оцінку до Конституційного суду країни. Натомість, Ізраїль погодився на ініціативу Варшави спробувати обійти "гострі кути" у законі шляхом зустрічі польсько-ізраїльської робочої групи. Відтак, здавалося, що конфлікт вдалося опанувати. Однак, у минулі вихідні він несподівано розгорівся з новою силою.

НІ КРОКУ НАЗАД

Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький під час безпекової конференції у Мюнхені минулої суботи несвідомо вжив слова, які в Ізраїлі знову викликали хвилю антипольських настроїв. Відповідаючи на запитання ізраїльського журналіста, він сказав, що поряд із німецькими були також польські, російські, українські та єврейські злочинці. Саме висловлювання "єврейські злочинці", яке Моравецький, очевидно, вжив ненавмисне, викликало черговий виток напруги у польсько-ізраїльських відносинах. Ізраїльські політики наголошували, що прирівнюючи жертв до злочинців Моравецький заперечує сам факт Голокосту. Відтак, навіть прозвучали заклики до зниження рівня дипломатичних відносин Ізраїлю з Польщею, а президент Реувен Рівлін взагалі назвав висловлювання Моравецького "новим дном" з боку Польщі. Емоції з ізраїльського боку вилилися в акти агресії проти посольства Польщі в Тель-Авіві: невідомі вандали намалювали свастику і вульгарні слова на огорожі посольства РП в Ізраїлі.

А це вже викликало обурення в Польщі. Офіційна Варшава захищає прем'єра, наголошуючи, що не було вжито якихось образливих слів, а тому немає за що перепрошувати. Під час "гарячої" телефонної розмови Моравецький і Беньямін Нетаньягу домовилися зустрітися якомога швидше, аби з'ясувати усі непорозуміння. При цьому, ізраїльський прем'єр написав у соцмережах, що "протидія викривленню історії Польщі не може здійснюватися шляхом інших викривлень", натякаючи, що Варшава не повинна реалізовувати свою історичну політику коштом інтересів й історичної вразливості Ізраїлю.

У Варшаві визнають, що прийняття у Сеймі змін до закону про ІНП у переддень Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту 27 січня й візиту держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Варшави було поганою ідеєю. Лідер фракції PiS у Сеймі Ришард Терлецький в інтерв'ю виданню wSieci за 19 лютого відверто визнав: Польща не врахувала реакції Ізраїлю. За його словами, зміни в законі про ІНП стосувалися саме українського питання, на чому наполягав радикальний рух Kukiz'15, який віддавна має "сентименти" до Києва. Утім, навіть визнаючи свою помилку, польська правляча еліта хоче йти до кінця. "Під таким сильним зовнішнім тиском не можна відступати. Не можна відступати, якщо хтось крикнув. Це складні рішення, але цілком суверенні", – наголошує Терлецький. Він зазначає, що Варшава не йтиме на значні поступки Ізраїлю. Утім, можливості внесення "поправок", очевидно не дуже значних, не виключає ні МЗС Польщі, ні канцелярія президента Дуди. Польща не готова поступатися Ізраїлю своїми переконаннями і новою історичною політикою навіть під тиском США. У світлі останніх подій польсько-ізраїльської "битви" за історію Качинський нещодавно заявив, що він не знає, наскільки серйозно Вашингтон зараз сприймає відносини з Варшавою. Польська правляча еліта відверто розчарована, що США у цій суперечці стали на бік Ізраїлю.

Фото: Andrzej Iwańczuk /Reporter
Фото: Andrzej Iwańczuk /Reporter

Зараз вже очевидно, що ані Варшава, ані Єрусалим не поспішатимуть відступати і робити якісь серйозні поступки назустріч одне одному в питаннях, що стосуються історії. Це надто чутлива тема для обох країн, і в першу чергу – на внутрішньополітичній арені. Обидві країни поступово входять в період передвиборчої боротьби (у Польщі – в 2018 р. мають пройти місцеві вибори, в 2019 р. – парламентські, в Ізраїлі – в 2019 р. парламентські, не виключаються й дострокові цього року), а тому мобілізацію електорату в питаннях відстоювання національних інтересів ніхто не відміняв.

Відтак, відносини між країнами ще певний час залишатимуться напруженими. З часом історичні непорозуміння сторони, очевидно, намагатимуться компенсувати підтримкою одне одного в інших сферах – політичній, безпековій, економічній тощо, але осад, звісно, залишатиметься.

Водночас, не виключено, що іміджеві втрати від суперечки з Ізраїлем Польща захоче компенсувати на українському напрямі. Тим більше, що нещодавні переговори між віце-прем'єр-міністрами Павлом Розенком і Пьотром Глінським в історичних питаннях не принесли швидких результатів, на які очікувала Варшава. Поштовхом для активніших дій Польщі щодо України може бути цьогорічне вшанування 75-річчя трагічних подій на Волині.

Приклад польсько-ізраїльського "історичного" конфлікту показує, що неготовність сприйняти аргументи іншої сторони може дуже легко зіпсувати відносини між народами. А виправляти ситуацію доведеться роками. Лише зрілість, поміркованість, врахування помилок минулого і готовність слухати аргументи співрозмовника можуть запобігти новому витку історії по тій же трагічній спіралі.

Юрій Банахевич, Варшава.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>