ГПУ та СБУ - Держдепу: наш «плюс» на усі ваші «мінуси»
Державний департамент Сполучених Штатів Америки зробив заяву з приводу ситуації в Україні навколо Національного антикорупційного бюро України (НАБУ).
Ключова слова заяви: «Останні події в Україні, включаючи зрив розслідування корупції на високому рівні, арешт співробітників НАБУ, захоплення секретних досьє НАБУ викликають занепокоєння щодо зобов'язань України боротися з корупцією». І далі: «Вони (ці події – ред.) підривають довіру громадськості і підривають міжнародну підтримку України». Мабуть, щоб посилити враження від на українських можновладців, до заяви вміщено пряму мову державного секретаря США Рекса Тіллерсона: «Немає сенсу боротися за тіло України на Донбасі, якщо її душа буде втрачена в корупції. Антикорупційні інституції потребують підтримки, фінансування і захисту».
Отже, у США засумнівалися, чи справді українська влада хоче долати корупцію. І натякають (фактично ж – прямо говорять) на можливість втрати Україною міжнародної підтримки. Що означає втрата міжнародної підтримки – не дадуть грошей, припинять іншу допомогу (приміром, українській армії), скасують частину санкцій проти Росії, взагалі перестануть захищати Україну перед Росією – тут варіантів багато, але всі вони, зрозуміло, неприємні, а деякі – катастрофічні.
Ті, хто в українській владі має повноваження ухвалювати рішення про жорстку протидію НАБУ, грубо кажучи - про наджорсткий, безпрецедентний, «наїзд» на бюро («зрив розслідування корупції на високому рівні, арешт співробітників НАБУ, захоплення секретних досьє НАБУ») – не могли не знати, що реакція Вашингтона буде різко негативною.
Те, що наше НАБУ значною мірою дітище США - в тому сенсі, що американці як доклали багато зусиль, аби його створити, так і постійно підтримували й захищали його від тиску «конкурентів» з Генпрокуратури, - це ні для кого секретом не було. І раніше посольство США в Україні не приховувало, що уважно відстежує ситуацію навколо НАБУ, і договір про співробітництво НАБУ уклало з американським ФБР. І раніше, коли траплялися публічні сварки-суперечки між НАБУ та ГПУ, американці (головним чином – посольство США) були своєрідними посередниками, аби їх примирити, а також робили заяви на підтримку НАБУ. Однак такий рівень підтримки НАБУ – офіційна заява державного департаменту США – вперше. Відповідно, наслідки також цілком можуть бути не такі, як раніше. Повторимо – неприємні, а деякі катастрофічні.
Звідси питання: якщо очевидно, що наша влада за «наїзд» на НАБУ отримає цілу купу всіляких «мінусів» від американців, тоді заради якого «плюса» вона наважилася на ці «мінуси»?
Власне, теоретично може бути лише два «плюси». Перший: влада вважає, що принцип неухильного дотримання закону (в даному випадку – НАБУ у боротьбі з корупцією) є важливішим за будь-які ризики втрати міжнародної підтримки, в тому числі з боку найпотужнішої держави світу – США. Другий: діяльність НАБУ загрожує якомусь такому недекларованому інтересу влади, який переважає навіть її безумовну потребу у міжнародній підтримці. Кожен може вибирати, який з «плюсів» він вважає ймовірнішим.
Щодо першого, то тут все ясно: Генпрокурор Луценко публічно і детально роз’яснив, чому не можна боротися з корупцією так, як бореться НАБУ. Щодо другого, то таким «плюсом» може бути лише сама влада, точніше – загроза її втрати. Тому що наші політики зі втратою влади втрачають й усі інтереси на кшталт потреби міжнародної підтримки для країни, бо тоді за цю підтримку відповідають, за посадою, вже інші люди. А якщо владу утримати, то усі інші інтереси, в тому числі міжнародну підтримку, можна з часом поновити, можливо – в іншій формі. Звідси висновок (відповідь): діяльність Національного антикорупційного бюро, точніше – якісь його конкретні дії у даний момент, загрожували втратою влади деяким людям, які достатньо впливові у державному апараті, щоб задіяти проти НАБУ Генпрокуратуру та Службу безпеки. Причому, загроза була настільки сильною і такою, що могла реалізуватися досить швидко, що потреба її негайного усунення переважила будь-які супутні «мінуси».
Україні знову доведеться «випливати» з цього виру інтересів еліти. Вже двадцять шість років так.
Юрій Сандул, Київ
