Зустріч у Кракові: шанс, який не можна втратити

Зустріч у Кракові: шанс, який не можна втратити

Аналітика
2454
Ukrinform
Діалог із Польщею має передбачати готовність до пошуку компромісів, можливо навіть болісних

Сьогодні у Кракові відбудеться зустріч співголів Консультаційного комітету президентів Польщі та України. Переговори очолять Костянтин Єлісєєв та Кшиштоф Щерський. Результати зустрічі надзвичайно важливі, оскільки певною мірою визначатимуть вектор подальших дій Києва та Варшави у питанні врегулювання “історичної” кризи у двосторонніх відносинах.

Зустріч у столиці польських королів може бути “Ниткою Аріадни” для виходу з глухого кута, а може і завершитися нічим. У другому випадку це означатиме подальшу стагнацію і скочування у кратер з лавою гарячих емоцій та взаємних звинувачень.

ПОЗИТИВНИЙ І НЕГАТИВНИЙ СЦЕНАРІЇ ДЛЯ ДУДИ

Зрозуміло, що обидві сторони не хочуть погіршення відносин Києва і Варшави. Усвідомлюючи важливість сьогоднішньої зустрічі, вони намагаються максимально обмежити витік інформації у ЗМІ про те, які карти викладатимуться, які аргументи використовуватимуться, що сторони можуть запропонувати одна одній і чи готові на якісь компроміси? Станом на вечір четверга навіть не було відомо, де саме у Кракові і коли відбудеться зустріч. За доволі скупою інформацією зрозуміло лише, що на зустрічі крім Єлісєєва та Щерського будуть представники адміністрацій глав обох держав та дипломати МЗС України й Польщі.

Від цієї зустрічі точно залежатиме грудневий візит польського президента Анджея Дуди до Харкова і його майбутній формат. Навряд чи Дуда взагалі скасує поїздку, адже це важливо для нього самого з іміджевих міркувань, як то кажуть – для внутрішнього вжитку. Якщо сторони у Кракові зможуть порозумітися, візит, очевидно, буде більш розширеним, можна очікувати на міждержавні консультації на рівні президентів.

Нещодавно Анджей Дуда заявив, що дуже хоче ближче познайомитися з безпековою ситуацією на сході України, зустрітися з представниками СММ ОБСЄ, української влади на місцях. Харків для цього є відповідним місцем, адже географічно він не дуже віддалений від зони збройного конфлікту. За його ж словами, усе це йому потрібно тому, що в 2018-2019 роках Польща буде непостійним членом Радбезу ООН, де на порядку денному – питання можливого розгортання миротворчої місії ООН на Донбасі. Варшава хоче бути у вирі можливого розв'язання конфлікту на Сході. Якщо не безпосередньо, то через міжнародні інституції.

Натомість, за негативного сценарію розвитку подій у Кракові візит Дуди можуть обмежити до мінімуму: відвіданням кладовища у П'ятихатках, де поховано кілька тисяч польських офіцерів, розстріляних НКВС у 1940 році за так званою “Катинською справою”; та зустріччю з польською національною меншиною у генконсульстві Польщі.

Вітольд Ващиковський
Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський

МЕТОДОМ “ЗЛОГО” І “ДОБРОГО” ПОЛІЦЕЙСЬКОГО?

Глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що він розраховує на зустріч Щерського і Єлісєєва, висловивши задоволення з приводу того, що такий діалог триває. Упродовж останніх днів саме Ващиковський відігравав роль такого собі “злого поліцейського”, роздаючи українцям “на горіхи”: офіційно інформуючи про “короткий чорний список” нев'їзних українців, відповідальних за призупинення ексгумації польських місць пам'яті в Україні. Він зазначав навіть, що, можливо, рекомендуватиме Дуді взагалі скасувати візит до Харкова через непоступливість українців.

Глава польської дипломатії стверджує, шо список невирішених проблем з українцями є “коротким”: відновлення поляками ексгумаційних робіт в Україні, повернення польській громаді культових споруд, зокрема, костелів, а також гарантування польській меншині в Україні можливості вивчення рідної мови. Видається, що на даному етапі найголовнішим є саме перший пункт, зрушення з місця якого вже зараз могло б значно покращити двосторонні взаємини. До речі, не в останню чергу саме активні дії й відверті заяви Ващиковського в бік України, які вписуються в нову, доволі агресивну історичну політику уряду PiS на зовнішньополітичній арені, можуть допомогти йому зберегти посаду глави МЗС Польщі. Ще донедавна лише лінивий не говорив, що чинний керманич польської дипломатії “доживає” свої останні дні на цій посаді. Однак, зараз з'являються чутки, що Ващиковський таки залишиться.

Натомість, роль “доброго поліцейського” може випасти канцелярії президента Дуди й особисто відповідальному за міжнародну політику міністру Щерському, який відомий своєю стриманістю та поміркованістю у поглядах. До того ж, як кажуть дотичні до процесу особи, у нього склалися досить непогані особисті контакти з Єлісєєвим. Але цього може виявитися недостатньо – потрібна конкретика та готовність іти на поступки. Для цього необхідно буде не вести діалог із позиції сили, а шукати компроміси. До цього часу Варшава і Київ переконували, що інша сторона використовує мову ультиматумів і доконаних фактів.

У ПОШУКАХ КОМПРОМІСУ

Позиція Польщі радикалізувалася після візиту в Україну наприкінці жовтня віце-прем'єра, міністра культури Пьотра Глінського. Тоді він запропонував винести питання щодо призупинення в Україні ексгумацій на більш високий міжурядовий рівень – віце-прем'єрів. Оминаючи там самим Інститути національної пам'яті, які вже тривалий час не можуть домовитися. Українська сторона не погодилася, підкреслюючи, що потенціал співпраці Інститутів національної пам'яті обох країн ще не вичерпано. До того ж, це потребувало б змін у законодавстві, адже історичними питаннями в Україні не лише з Польщею, але й з іншими міжнародними партнерами займається УІНП Володимира В'ятровича.

Відтак, польська сторона це сприйняла як норовливість і недружній жест Києва. Тоді ж повилазили й інші комплекси і звинувачення на адресу України. Мовляв, Київ перестав вважати Польщу стратегічним партнером, більше підморгує у бік Німеччини і взагалі не хоче співпрацювати з чинною польською владою, намагаючись її “перечекати” до наступних виборів.

Варто нагадати, що ексгумації було призупинено наприкінці квітня, коли у селі Грушовичі під Перемишлем польські націоналісти на місцевому кладовищі фактично знищили український пам'ятник. Аргументували це тим, що його було встановлено нелегально. Очевидна провокація була скоєна у переддень сумного для українців Польщі дня – 70-ї річниці акції “Вісла” з примусової депортації понад 140 тис. українців з етнічних земель на північ та захід Польщі.

До цього було знищено ще 15 українських місць пам'яті. До того ж, фото- та відеофіксація актів вандалізму, звісно ж не випадково, першою з'являлася на сайті Novorossia.Today та у російських пабліках. В Україні це викликало обурення, а в Польщі, на жаль, не було жодної реакції. Лише тоді, як хвиля вандалізму щодо польських місць пам'яті докотилася до України, у Варшаві помітили проблему. Щоправда, лише з українського боку. Гостра реакція Києва на інцидент у Грушовичах була для Польщі “громом серед ясного неба”. А дарма. Потрібно рахуватися не лише зі своїми емоціями, а й із емоціями і вразливістю сусіда.

Саме з квітня сторони й не можуть домовитися, перекидаючи відповідальність одна на одну. Українська сторона переконує, що історія й історичні проблеми не можуть впливати на сучасність і майбутнє. Натомість, польська вважає, що без вирішення історичних проблем (ексгумації – це лише вершина айсбергу, а є ще питання ставлення до ОУН і УПА, Бандери), складно перейти до порядку денного в інших питаннях.

Утім, обидві сторони поступово доходять розуміння, що гучними заявами або ж навпаки – замовчуванням проблему не вирішити. Але діалог має передбачати готовність до пошуку компромісів, можливо навіть болісних.

Зустріч Єлісєєв-Щерський у Кракові буде шансом побачити світло у кінці тунелю. В іншому випадку, словами героїв відомого серіалу “Гра престолів”, потрібно буде готуватися до “довгої зими”.

Юрій Банахевич, Варшава

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-