Українці знову голосують “за гречку”, але вже менше — підсумки виборів до ОТГ

Українці знову голосують “за гречку”, але вже менше — підсумки виборів до ОТГ

Аналітика
693
Ukrinform
Обирати “по-новому” в Україні поки що не виходить — і порушення, і результати рахують по кілька діб. Але є і плюси...

29 жовтня в Україні відбулась чергова “порція” перших місцевих виборів — в об’єднаних територіальних громадах. Якщо (ми вже в цьому розбиралися) органи місцевого самоврядування, там, де уже діє реформа децентралізації, працюють достатньо ефективно, то до виборчого процесу, боротьби між кандидатами та партіями залишається чимало запитань.

А ще вибори в об’єднаних громадах, що відбулись 29 жовтня, показують зміни, динаміку електоральних вподобань. Владу обирали в 201 громаді. А це — близько 4% населення, понад 1 млн 330 тисяч осіб. Громади, де проводились вибори, розташовані рівномірно по всій країні. Відтак по цих фрагментах, можна представити загальну картину.

Вибори пройшли в цілком прогнозованому ключі. В день голосування були і порушення, надзвичайні події на кшталт нападу на дільницю на Дніпропетровщині та підкупу виборців.

Попри це, незалежні організації спостерігачів, таких як Комітет виборців України (КВУ), або ж “Опора” заявляють, що на результати вони істотно не вплинули. КВУ оцінює вибори в об’єднаних територіальних громадах як такі, що, в основному, відповідають стандартам вільних та демократичних виборів” - сказано на офіційній сторінці організації у Facebook.

Натомість політичні сили, що брали участь в виборах, в один голос заявляють про системні порушення, які були зафіксовані їхніми спостерігачами на виборчих дільницях. Мова йде про підкуп, використання того ж таки адмінресурсу (цей “закид” - лише в бік БПП) — залякування кандидатів губернаторами та іншими чиновниками, “підвіз” людей, агітація в день виборів. Зрештою, було б навіть дивно, якби українська партія, що незадоволена результатами, змирилась з поразкою і не робила б таких заяв. Хотілося б лише конкретних фактів на підтвердження слів. А виборам в Україні ще довго доведеться співіснувати з “домайданівськими” традиціями підкупу, гастролерів і, звісно ж, роздачі гречки.

Проекція виборів до ОТГ – лягає на парламентські вибори 2019 року. Ми ж не можемо остаточно казати, що парламентські вибори пройдуть точнісінько за такою схемою, як місцеві, але окремі тенденції виборчого процесу видні неозброєним оком.

Відтак “Укрінформ” вирішив підсумувати, що ж показали вибори до об’єднаних територіальних громад і що з цього може повторитись в 2019-му.

Майже офіційні результати: БПП переміг, “Батьківщина” - друга

Процес волевиявлення громадян ще не встиг завершитись, як дві партії — «Солідарність» та “Батьківщина” оголосили себе переможцями. Наприклад, «тимошенківці» переконували, що отримали 31% депутатів в усіх радах, тоді як партія Порошенка — лише 20%. В “Солідарності”, в свою чергу, заявили, що саме вони отримали більшість — з результатом в 40%. А далі вони почали сваритись...

Що же вийшло насправді? Переможцем, напевно, виявився Блок Порошенка. За інформацією прес-центру БПП, їхні кандидати очолили 111 громад. На другому місці — самовисуванці, 62 ОТГ, а вже на третьому - “Батьківщина”, 12 громад. Комітет виборців України оприлюднив такі часткові результати: від БПП — 60 кандидатів стали керівниками ОТГ, від “Батьківщини” - 13.

Чому ж результати і заяви настільки різняться? Керівник КВУ Олексій Кошель вважає, що Блок Порошенка мав на увазі кандидатів, яких вони підтримували, або тих, хто є членами партії, але йшов на вибори як самовисуванець. Втім, особливої ролі це не відіграє — різні джерела дають приблизно однакову картину — БПП є лідером по кількості нових голів ОТГ.

Натомість інформація стосовно кількості обраних депутатів також різнилась в залежності від джерела. І саме через це розгорівся скандал. “Батьківщина”, посилаючись на власний паралельний підрахунок, оголосила себе переможцем із результатом в 31,0%. На другому місці БПП — 20%, а далі — Аграрна партія (11,8%). Натомість БПП оприлюднив інші результати — вони назвали себе переможцями з результатом в 24%, на другому місці - “Батьківщина”.

Реальна ситуація знову таки була дещо іншою. КВУ назвав БПП переможцем по країні з результатом в 13,31%, а “Батьківщина” - 11,54. Далі — великий відрив: Аграрна партія здобула 4,9% голосів, УКРОП — 3,41%, а решта — ще менше.

Батьківщина” маніпулювала більше, ніж БПП

Офіційна інформація, від ЦВК поступово з’являється, але не в зведеному вигляді. Обирали ж депутатів та голів сільських, селищних та міських рад, тож і результати є по кожному округу окремо. Наразі відомо, що Блок Петра Порошенка отримав більшість серед голів ОТГ — 108, а в “Батьківщини” - лише 10.

Політичний аналітик Олеся Яхно-Белковська вважає, що з паралельним підрахунком голосів “Батьківщиною”, проведеним лише в 59 з 201 округів місцевими громадськими організаціями за допомоги молодіжної організації “Батьківщини” - щось не в порядку. Схожу думку висловлює політолог Тарас Чорновіл. Крім того, він наводить приклад, коли Юлія Тимошенко вже використовувала подібну маніпуляцію - в 2007 році. "У Партії регіонів усього лишень 30%, а це значить, що за нас - 70%" - тоді заявляла вона.

Зрештою, спекуляцій стосовно результатів голосування можна було б уникнути, якби результати оприлюднювались не за дві-три доби після дня виборів (і це ще буде добре!), а через кілька годин після завершення голосування. Як це робиться в Європі. Або ж як в США, в країні з населенням 300 мільйонів, - про цьогорічну перемогу Трампа над Клінтон стало відомо вже в 3 чи 4 годині ночі “по-їхньому” часу. Тобто за 8 годин порахувати голоси американців реально, а 4% українців — ні...

Гречка” своє відживає, тепер голоси купуються за реальні гроші

За останньою інформацією, поліція відкрила 10 кримінальних проваджень в рамках виборчого процесу. З них 4 - “за гречку” - тобто, за підкуп виборців. Решта — пошкодження майна та бюлетенів, легкі тілесні пошкодження та перешкоджання законній діяльності журналістів.

Але найбільший резонанс викликали інцидент на Дніпропетровщині. В селі Майське Синельниківського району група молодиків в “балаклавах”, що приїхали на автівках зі столичними номерами, розгромила виборчу дільницю. Вони намагались зіпсувати бюлетені, та зірвати голосування, але безрезультатно — вибори визнано такими, що відбулись. Як так могло вийти – тема окремої розмови. За інформацією Нацполіції, травмовані двоє поліцейських, що охороняли порядок на дільниці. Невдовзі поліція затримала нападників, наразі щодо них відкрито кримінальне провадження.

Схожа ситуація і з підкупом виборців — загальна “схема” не змінюється. Якщо раніше голосували за гречку, то тепер — не тільки. Ось наприклад, на виборах 30 квітня, за інформацією Комітету виборців України, населення на Чернігівщині підкуповували отрутою для комах та дешевим вином. А на Луганщині предметом «обміну» голосів був цукор.

Але технології підкупу не стоять на місці. Вибори до об’єднаних громад показали негативну тенденцію “легального” підкупу виборців. За інформацією Комітету виборців України, політичні партії і кандидати пропонували виборцям товари за заниженими цінами, або взагалі безкоштовно. “Ознаки непрямого підкупу виборців було зафіксовано у Високопільській ОТГ на Херсонщині (с. Мала Шестірня), де виборцями роздавали комплекти футболок та кепок, у Оліївській ОТГ (Житомирська обл.) – безкоштовна роздача солодкої вати, у Біловодській ОТГ (Луганська обл.) – надання виборцям «благодійного» цукру, у Дубов’янській ОТГ (Сумська обл.) – роздача продуктових наборів. Вказані товари супроводжувалися символікою політичних партій” - зазначають в організації.

Також були випадки використання славнозвісного “адмінресурсу”. За інформацією Громадської мережі “Опора” були й залякування, були й погрози, був і тиск на кандидатів. Але до методів, які використовували перед виборами 30 квітня справа не доходила. Тоді ж, наприклад, на Харківщині кандидат проводив агітацію прямо в гімназії, на батьківських зборах. І не сам, а спільно з головою територіальної виборчої комісії. Звісно, вибори пройшли добре, - запевняло тоді ЦВК.

Явка, як для України, - надвисока!

Ще влітку політичний консультант Андрій Демартіно в інтерв’ю “Укрінформ” висловлював думку, що електоральна увага населення поступово перемикатиметься від центральної влади до місцевої. До того, в статті “Українській правді”, він наводив цифри: довіра до місцевої влади виросла від 14% в 2015 році до 49% станом на літо 2017-го. І ці цифри вражають!

І найцікавіше, що в цьому випадку соціологічні дослідження майже повністю співпали з реальною картиною. Адже явка на виборах 29 жовтня склала приблизно... 49%! І ця тенденція підтверджується — на виборах 30 квітня цифр щодо загальної явки по країні немає, але по округам — є, ось тут. Відсотки різняться — від 40% до 54%, але є випадки, коли дільницю відвідало лише 10 — 15% від усього населення. Тому й можна підсумувати - ця цифра зростала і наразі дійшла до рівня 49%.

Втім, незважаючи на небезпроблемні вибори, ОТГ успішно функціонують. В першу чергу через те, що з’явились реальні гроші — місцеві ради отримали більшу частку від податків громадян, а від держави - субвенції на розвиток інфраструктури. Тому громади й зайнялись проблемами водопостачання, ремонту та побудови освітніх та медичних закладів.

Але навіть попри високу явку, виборчий процес залишає бажати кращого. Про це вже говорять і незалежні організації - КВУ та “Опора”. Проблеми є і в законодавстві, і в недостатній кваліфікації працівників виборчих комісій, і в політичних партіях, які ніяк не модернізують свої технології залучення виборців.

Микола Романюк, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-