Андрій Демартіно, політичний консультант
Нам треба готуватися до принципово нових виборів, але не обов’язково за новим законом
12.07.2017 10:38 2939

Ситуація на місцях протягом останнього року зазнала принципових змін. Причина: реформа місцевого самоврядування і створення ОТГ (об’єднана територіальна громада). Все це таки запрацювало. Реальні гроші, а значить і реальна влада все більше зосереджується в руках місцевих виборних органів. І ця можливість безпосередньо впливати на якість життя громади – інфраструктуру, будівництво, соціальні проекти – різко підняла суспільну вагу тих, хто має всі повноваження і фінансові можливості це робити. Цифри вражають: згідно з одним із досліджень, рівень довіри до мерів зріс протягом двох років в 3.5 разаи – з 14% до 49%. Це говорить про надзвичайно важливу річ: електоральне поле України зазнає докорінних змін. Між тим, Андрій Демартіно, політичний консультант, у статті, нещодавно опублікованій «Українською правдою», стверджує, що політики завжди готуються до минулих виборів, так само, як генерали завжди готуються до минулої війни.

«Укрінформ» звернувся до пана Демартіно з проханням відповісти на кілька нагальних запитань.

- Наскільки ситуація, яка складається на місцях унаслідок реалізації реформи місцевого самоуправління і децентралізації, загрожує політичній і оборонній єдності Української держави?

- Будь які масштабні перетворення завжди несуть загрози. Але все і завжди залежить від якості менеджменту. Один капітан проведе корабель через вузький прохід між скелями, а інший в тих же умовах його розіб’є.

Нічого більш стратегічно важливого, ніж реформа децентралізації, в країні ще не було зроблено. Вперше можемо стверджувати, що Україна вийшла з радянської парадигми розвитку.

- Які ви бачите тут ризики, і як їх, на вашу думку, можна мінімізувати?

- Основні загрози прогнозовані. Це загроза автономізації культурних, соціальних, економічних процесів, послаблення контролю з боку центральних органів і регіоналізація політичного життя. Своєрідна фрагментація єдиного державного простору. Додайте традиційні регіональні відмінності, наявність великих національних меншин, інтереси сусідніх держав і отримаєте не повну картину ризиків.

З іншого боку, ми успадкували російську систему управління, яка передбачала максимальну централізацію. Тому питання ремонту корівника вирішувалось на рівні обкому партії. До чого це призвело? До відсутності практики та досвіду самоорганізації життя на місцях. Цьому потрібно вчитись і це не буде без помилок.

Мінімізація ризиків, це поєднання високопрофесійного державного менеджменту (який до речі зараз демонструється керівництвом профільного міністерства) з фаховою аналітичною роботою. А це передбачає комплексний підхід у формуванні нової моделі регіонального розвитку. Просто перерозподілити гроші між пунктом А і Б замало. Для країни з такою різноманітністю територій потрібні об’єднавчі концепти - культурні, спортивні, освітні. Врешті-решт, величезну об’єднавчу роль мають зіграти загальнонаціональні медіа. І без чого нам точно не обійтись, так це без державної інформаційної політики.

- Як ви бачите подальший розвиток ситуації в Україні через процеси, які розгорнулися в регіонах?

- Активізуються регіональні політико-бізнесові групи, які беруть активну участь в місцевих виборах, намагаючись провести своїх людей. Такі висуванці в тотальній більшості будуть з місцевих жителів, що сприятиме формуванню нових центрів впливу, у складі цих самих голів ОТГ. До речі, не рахуватися з ними, не зможуть і ті самі політико-бізнесові групи, які за ними стоятимуть.

Почнеться і активізується перед виборами процес створення територіальних політичних об’єднань. Вони вже є. Наприклад, Всеукраїнське Об'єднання «Черкащани». Мета таких утворень – максимальне політичне представництво в обласних, районних, міських радах для здійснення контролю над процесами, які йдуть в регіоні.

Паралельно падатимуть рейтинги всеукраїнських партій. Відповідальність за економічні негаразди, скоріше покладуть на «поганий Київ», ніж на «свого мера», що очевидно, уже не зовсім справедливо. Але в підсумку, це призведе до позитивних наслідків. Основний з них – зростання значення регіонів у прийнятті державних рішень. Не звернути увагу на думку представників місцевої еліти буде ризиковано з огляду на необхідність отримання їх підтримки на всеукраїнських виборах. Можливо у зв’язку з цим актуалізується питання про створення верхньої палати парламенту.

- Наскільки нинішнє виборче законодавство, відповідає ситуації, яка складається в регіонах України? Які тут потрібні зміни?

- Українське виборче законодавство подібно бруску пластиліну, форму якого постійно змінюють під ті чи інші потреби. Закони України про вибори мабуть варто занести до книги рекордів Гінесса по кількості змін та редакцій. Ми пройшли шлях від чисто мажоритарної через змішану і чисто пропорційну – знову до змішаної виборчої системи, але наскільки це вплинуло на якість депутатського складу? Наскільки кожна нова зміна до виборного законодавства давала нову якість державотворенню?

Моє переконання, що проблема не в тому, по якій нові системі нам обирати парламент або президента. Питання в тому, щоб закон не мав вибіркового характеру і не створювались жодні преференції для того чи іншого учасника передвиборчого марафону. Який сенс у тих, чи інших видах списків, якщо буде існувати можливість «стимулювати» виборця грошовими знаками, за його «вільне» голосування?

Можна, звичайно, спробувати відкриті списки, але є побоювання, що це принесе більше хаосу ніж якості. Щодо «мажоритарки» на мою думку вона дозволяє максимально персоніфікувати відповідальність і може набути другого дихання при системі ОТГ. Так звані «парашутисти» (кандидати зі сторони, які домовлялись «де треба» і тупо купували округ) зіткнуться з проблемою різкого зростання вартості мандату на фоні суттєвого збільшення місцевих бюджетів. «Купити» округ роздачею грошей, гречки і різноманітної умовної «гречки» буде набагато важче. І тут з’являється непоганий шанс у місцевих висуванців – монополізувати регіональне представництво.

- Як Ви оцінюєте шанси, на те, що ситуацію, яка склалася в регіонах де-факто, буде враховано Києвом де-юре і необхідні зміни будуть внесені?

- Децентралізація, ще не набула того розмаху і тієї сили, щоб впливати на прийняття рішень Києвом. Цей етап обов’язково наступить, але не раніше, того часу, коли до складу ОТГ ввійде більше частина території держави. На сьогодні, ця частка складає 25%, а для того щоб «почути кожного», цього замало. Зміни до законодавства стануть можливими, тільки як елемент внутрішньо елітних домовленостей, а не результатом моніторингу побажань регіонів.

- Як ви оцінюєте шанси місцевих громад забезпечити собі політичне представництво на загальноукраїнському рівні? Іншими словами, як нейтралізувати небезпеку створення Партії Регіонів 2.0?

- По-перше, Партія регіонів, як ви кажете 2.0 в лайт варіанті існує, це Опозиційний блок і він представляє, як і Партія регіонів, інтереси частини виборців Сходу і Півдня і від цього нікуди не дітися.

По-друге, уникнути партійної регіоналізації буде не можливо. Вона у українській політиці була завжди. Наприклад, «Батьківщина» має традиційно сильні позиції в центральній України, а партія «Самопоміч» в західній і це нормально.

Не нормальний процес, це коли засобами адміністративного і силового тиску забезпечують тій чи іншій силі перемогу на виборах, штучно спотворюючи результати волевиявлення.

З огляду на децентралізацію і запуск процесу створення регіональних політичних представництв, можна очікувати появу міжрегіональних партійних симбіозів, які претендуватимуть на представництво у парламенті.

- Відомо, що до влади в місцевих громадах у більшості випадків приходять люди, які хоч і йдуть на вибори, як самовисуванці, але тісно пов’язані з «колишніми»? Наскільки це є небезпечним?

- Вони можуть йти, як завгодно і самовисуванцями і під партійними прапорами, бути «колишніми» і «нинішніми», але питання буде полягати тільки в тому, чи виконуватиме голова місцевої громади покладені на нього обов’язки. Чи буде він відповідати суспільним очікуванням? Чи відремонтує він школу або ФАП? Чи покладе новий асфальт і чи облаштує автобусну зупинку, в якій можна не боятися дощу? Ефективність на посаді буде визначати, наскільки довго голова ОТГ зможе там перебувати. На відміну від ток-шоу, «на землі» зовсім інше категорії оцінювання, які вимірюються абсолютно матеріальними речами.

- Наскільки швидко може позначитися нова ситуація на місцях у Києві? Ви вірите в принципово нову за сутністю Верховну Раду після наступних виборів?

- Сподіватися потрібно завжди, але ми не в змозі поставити бар'єр популізму, який нічим не кращий за корупцію, точно так же руйнує і знищує країну. Майбутні дострокові або чергові вибори в мене викликають велике занепокоєння, тим що замість 450 моральних авторитетів ми можемо отримати 450 парасюків (як варіант – ляшків).

Сергій Тихий, Київ

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-