Реакцію Угорщини на освітній закон у МІП пояснюють "політичними інвестиціями" Кремля

Реакцію Угорщини на освітній закон у МІП пояснюють "політичними інвестиціями" Кремля

1670
Ukrinform
Заступник міністра інформполітики України Дмитро Золотухін вважає, що українська влада недопрацювала у питаннях комунікацій щодо таких чутливих питань, як мовна стаття закону «Про освіту».

Таку думку він висловив в ефірі «112 Україна».

«Можна сказати, що є певні недопрацювання стосовно комунікацій у конкретних питаннях, які мають чутливий характер», - сказав Золотухін.

Він вважає, що варто було б активніше спілкуватися з представниками нацменшин с цього приводу, роз'яснювати їм свою позицію. «Необхідна дуже потужна комунікація безпосередньо з людьми, які є представниками спільноти угорців в Україні, тих, які проживають на окремих територіях на заході», - додав заступник міністра.

Водночас він звернув увагу на те, що до ухвалення цей закон, як і передбачено регламентом Верховної Ради, був оприлюднений на сайті парламенту і усі, кого він цікавить, могли із ним ознайомитися ще до прийняття. «Тому якщо ми говоримо про людей, які дійсно хотіли отримати інформацію - гугл їм у допомогу», - сказав чиновник. Але при цьому він додав: «Треба пам’ятати, що здійснюється маніпулятивний вплив збоку Російської Федерації, в тому числі в країнах центральної Європи».

Золотухін наголосив, що інформаційна присутність РФ в Угорщині має місце. «Я вважаю, що та позиція, яку займає угорський політикум, здебільшого має під собою політичне інвестування, можливо фінансове, з боку Кремля», - сказав він.

Що ж стосується підходів до внутрішнього інформаційного ринку Росії, зазначив представник МІП, то вони є незмінними. «Будь-яка ситуація, яка відбувається на кордоні з Україною, і будь-яка ситуація, яка відбувається за участю українців, представників силових чи державних органів влади, може бути використана Росією та її спецслужбами. Відповідно для внутрішнього ринку росіяни постійно використовують диверсії, фашизм та жах-жах», - сказав Золотухін.

Читайте також: Польща дасть свою оцінку закону "Про освіту" після зустрічі двох міністрів

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 5 вересня ухвалила Закон «Про освіту», який, зокрема, врегульовує питання використання української мови в галузі освіті. 25 вересня його підписав Президент.

Закон передбачає перехідний період для дітей, які розпочали навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну. З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

Водночас офіційні органи низки країн, які мають велику діаспору в Україні, висловили протест з приводу ухвалення цього закону. Зокрема, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що цей закон порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, він має намір ініціювати перегляд цієї угоди.

Україна направила статтю 7 закону "Про освіту" на експертизу до Ради Європи.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-