Оптимістичний сценарій для України. Послання Президента парламенту

Оптимістичний сценарій для України. Послання Президента парламенту

Аналітика
15447
Ukrinform
Петро Порошенко про подолання ризиків і підтримку реформ

По-різному можна оцінювати шлях, пройдений Україною за три останні роки. Хтось бачить великий прогрес. Хтось зосереджує увагу на прорахунках і проблемах. У демократичній державі не може бути інакше. Дискусії тривали, тривають і триватимуть. Але найважливіше сьогодні, гадаємо, – не ламати списи в пошуку як винних, так і «справжніх героїв», а в умінні зазирнути в майбутнє, побачити стратегічні цілі українського суспільства, оволодіти політичним і економічним інструментарієм для їх досягнення.

Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році», з яким Петро Порошенко виступив у парламенті 7 вересня, допомагає відповісти на запитання: що владна команда планує на перспективу. «Наш сценарій – оптимістичний, і зветься він «успішна європейська Україна успішних українців", – сказав Глава держави. Що ж це за сценарій?

1. Насамперед, це майбутнє армії. Бо ж, судячи по всьому, Росія залишатиметься небезпечною і довготривалою загрозою, яка серйозно впливатиме на наше життя і розвиток країни. Розпочата програма збройно-технічного осучаснення армії має вивести наші озброєння на рівень 21-го століття, бо зараз ми воюємо зброєю минулого століття. І Росія в модернізації військової техніки та зброї значно нас випереджає.

На порядок денний винесено завдання із розробки та налагодження виробництва нового ракетного озброєння, комплексів крилатих ракет, сучасних зразків артилерійських систем, високоточних боєприпасів, безпілотних літальних апаратів ударного типу, засобів космічної розвідки, розширення серійного виробництва танків "Оплот", бронетранспортерів БТР-4 та БТР-3, тактичної бойової колісної машини "Дозор-Б", безпілотника "Spectator". Є надія успішно завершити переговори з західними партнерами України про постачання нам оборонної зброї.  

Фото: Данііл Шамкін
Фото: Данііл Шамкін

2. Подальша євроінтеграція, без якої неможливо говорити ані про безпеку України, ані про її цивілізоване майбутнє. Президент бачить спільне завдання влади й народу у всебічній підтримці ініціатив української сторони, внесених у липні на cаміті Україна–ЄС на розгляд керівництва Євросоюзу. Що це за ініціативи? Насамперед – асоціація із Шенгенською зоною; приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС, Спільного авіаційного простору та Єдиного цифрового ринку. Глобальна мета – перетворити східні кордони України на східні кордони Євросоюзу ще до того, як Україна де-юре приєднається до ЄС.

Внаслідок такої стратегії ми максимально наблизимося до критеріїв членства в Євросоюзі. Україна буде секторально інтегрована з ЄС, майже як будь-яка країна Євросоюзу.  І тоді, прогнозує Президент, питання про членство стане лише формальним питанням часу.  

3. Курс в НАТО – неодмінна гарантія майбутнього миру, до якого так прагне Україна. Конкретні кроки до цього – спільна з північноатлантичними партнерами розбудова української армії відповідно до стандартів НАТО. І досягти цих стандартів вона має вже на кінець 2020 року. Завдання: зробити армію першою державною інституцією, яка відповідатиме критеріям членства в Альянсі.

Чи варто проводити спеціальний референдум в Україні щодо членства в Північно-атлантичному блоці? Президент не виключає такої можливості й готовий ініціювати його в належний час, аби продемонструвати волю Українського народу.

Фото: Данііл Шамкін
Фото: Данііл Шамкін

4. Енергонезалежність. Україна боротиметься за позитивне рішення Стокгольмського арбітражу за позовом Нафтогазу до Газпрому з питань транзиту. У зв’язку з тим, що контракт завершується у 2019 році, наше завдання, підкреслює Петро Порошенко, – за допомогою Євросоюзу добитися революційної зміни в організації транзиту. А саме – щоби російський газ європейці купували не на західному, а на східному кордоні України. А Україна якісні транзитні послуги надавала не Росії, а Євросоюзу.

Поступове скорочення частки Росії заплановано в атомній енергетиці. Тенденції тут позитивні. До 40% зростає частка компанії "Вестінгауз", ця компанія вже забезпечує паливом шість реакторів із п’ятнадцяти.

5. Серед нагальних політичних рішень заслуговує на увагу заклик Президента – внести, нарешті, зміни до Конституції, які скасують недоторканність. А щоб полегшити проходження відповідного законопроекту, запропоновано ухвалити його з уведенням в дію з 1 січня 2020 року, з тим, щоб депутати ВР вже наступного скликання почали працювати в новому статусі.

6. Збільшення кількості суддів і працівників апарату судів. До цього треба бути готовим, адже розвиток демократії, громадянського суспільства і посилення боротьби з корупцією вимагають того, аби український суд був швидким і справедливим.

Фото: Данііл Шамкін
Фото: Данііл Шамкін

7. Окрема тема: невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. В Посланні не деталізовано, чи це має бути Антикорупційний суд, чи антикорупційна палата Верховного суду. Очевидно, з цього приводу ще триватимуть дискусії. Однак Президент уточнив, що цей орган має бути сформований на конкурсній основі з суддів із бездоганною репутацією. Він має бути залежним лише від закону, але вільним від будь-яких сторонніх впливів – Президента, парламенту, політичних партій і прогресивної громадськості. Він має відповідати стандартам Ради Європи і Венеціанської Комісії. І, головне, – бути ефективним, а не створеним для галочки. І, що теж було підкреслено – формувати його потрібно швидко, бо час не чекає.

8. Нагальним є створення нових правоохоронних структур. Це – Державне бюро розслідувань і Служба фінансових розслідувань. Запуск першого переносився вже кілька разів. Наразі необхідно вносити нові зміни до закону, і новий дед-лайн посунуто на 20 листопада цього року. Головним же у діяльності Служби фінансових розслідувань має стати системна аналітична робота, спрямована на виявлення злочинних схем, їх експертне вивчення. Важливий момент: нова Служба матиме увесь спектр повноважень для протидії економічній злочинності, буде повністю незалежною, але підконтрольною парламенту.

9. Щодо вдосконалення роботи Митної служби, то варто згадати про систему обміну митною інформацією із країнами Європейського Союзу і запровадження спільного контролю на пунктах пропуску з митними та прикордонними органами країн ЄС.

10. Чекає на нас і певна ревізія антикорупційної діяльності. Президент підтримав ідею – доручити Уряду замовити поважній міжнародній структурі незалежний аудит нашої антикорупційної  політики за останні три роки, оцінити її вплив на зменшення корупційних потоків і перекриття різноманітних злочинних схем.

11. Належить взятися за реалізацію нової концепції валютного регулювання, запропонованої Нацбанком. Концепція виходить із ліберального принципу «дозволено все, що прямо не заборонено», орієнтується на ринкові інструменти, відповідає статті 145 Угоди про асоціацію та директиві ЄС про вільний рух капіталу.

.
.

12. На базі жорстких антикризових кроків, макрофінансової стабілізації, зниження податкового навантаження на бізнес, дерегуляції, відкриття нових зовнішніх ринків та інших заходів очікується економічне пожвавлення, прискорення зростання економіки до 4% у 2020 році.

13. Разом із тим Уряд має знайти можливості сьогоднішнє мляве пожвавлення ВВП трансформувати в його прискорений і впевнений підйом – у те, що зветься сталим розвитком. Необхідні рішення, що сприятимуть залученню інвестицій та економічному зростанню темпами, які дадуть змогу країні скорочувати відставання від більш розвинених країн. І як передумову слід утримати макроекономічну стабільність. Виконувати програму МВФ, без якої Україна виявиться вкрай вразливою – особливо з урахуванням того, що на 2019 рік припадає пік виплат по зовнішніх зобов’язаннях. 

14. Зменшення безробіття, створення нових робочих місць, і зростання доходів конституційного розподілу повноважень. Тут, на думку Глави держави, одним із головних завдань є легалізація зайнятості й трудових доходів. Держава зробила крок назустріч працедавцям у вигляді зниження ЄСВ до 22%. Відтак – має юридичне і моральне право розраховувати на виведення зарплат із тіні.

15. Земельна реформа. На сьогодні в Україні ця тема надто контроверсійна, порядок денний в якій наразі сформовано популістами. Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Президент тут згодний навіть на певний мінімум: ухвалити – хоча б усно, в умі й у серці – політичне рішення на її користь… Прийняти такі закони, які знімуть всі фобії, які врахують всі застереження та виставлять всі запобіжники… Які назвуть чітку дату старту, навіть хай це буде і не сьогодні.

16. Велика приватизація. Поряд із земельним ринком – це найнадійніший спосіб швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій. Зараз з`явилася можливість продавати активи відкрито, конкурентно, за новими зрозумілими правилами, на основі нового закону. 

17. ІТ-сфера – одна з ключових для економіки України. 13 українських ІТ-компаній увійшли до ТОП-100 найкращих аутсорсингових фірм світу. В Україні налічується понад 100 тисяч ІТ-фахівців. З нами готові активно співпрацювати ключові світові виробники, великі венчурні фонди. Тож на порядку денному – прискорене прийняття законів про електронні комунікації, що стосується перспектив провадження 4G- та 5G-зв’язку; про надання електронних послуг, про удосконалення захисту інтелектуального права, і про хмарні технології. Слід перетворити інноваційний потенціал країни на переваги держави у конкурентній боротьбі на світовому ринку.

Фото: Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак

18. Сільська медицина. Розвиток її має стати одним із головних елементів медичної реформи. Вже у бюджеті цього року передбачено 4 мільярди гривень на реанімацію системи охорони здоров'я на селі.

19. Автошляхи. У 2014 році було відремонтовано лише 102 кілометри доріг, цього року план – 3300. Однак є загроза: безпрецедентне збільшення асигнувань може вилитися в багатократне зростання масштабів розкрадання. Можна передбачити, що скоординовані зусилля всіх правоохоронних органів будуть зосереджені найближчим часом саме на контролі за дорожнім  будівництвом.

20. В ході реалізації реформи з децентралізації варто виділити тезу про передачу громадам права розпоряджатися державними земельними ресурсами, які перебувають у межах і поза межами населених пунктів; про передачу повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю, у наданні адміністративних послуг.

21. І знову про війну. Тепер інформаційну. Попри вжиті владою заходи, російські мережі залишаються інструментами спецоперацій російських спецслужб. Подальше скорочення їхньої присутності – програма найближчого майбутнього.

Впорядкування ввезення книжок із Росії допомогло скоротити потік українофобської писанини та пропагандистського мотлоху і стало непоганим стимулом для вітчизняного книговидання. На порядку денному – вироблення дієвого механізму проти книжкової контрабанди.

22. Українська мова. Перші результати квотування української мови на радіо ми вже чуємо. Як це спрацює на телебаченні – невдовзі побачимо. На черзі – проект, який гарантує українській мові повноправну присутність у сфері послуг. Він має встановити баланс між державною мовою і принципом «клієнт завжди правий».

Фото: Данііл Шамкін
Фото: Данііл Шамкін

23Повноваження Президента. Довкола цього питання в суспільстві тривають дискусії, хтось прагне їх зменшення, інші навпаки – збільшення. Позиція Петра Порошенка така: – Я ніколи не погоджуся з пропозиціями забрати у людей право обирати Президента і віддати його парламенту. Обсяг повноважень глави держави також має бути достатнім для ефективного виконання функцій Верховного Головнокомандувача. 

24. Місія ООН на Донбасі. На думку Президента, розміщення на всій окупованій території Донбасу «блакитних шоломів» ООН стало би реальним проривом у процесі мирного врегулювання та потужним фактором деескалації.

Втім є п'ять принципових елементів. По-перше, місія має бути повноцінною і мати за мету не консервацію російської окупації, а забезпечення тривалого миру та повне відновлення територіальної цілісності нашої держави. По-друге, майбутня Місія ООН повинна бути розміщена на всій тимчасово окупованій території, включно з неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону. По-третє, має бути виключеною участь у Місії представників країни-агресора та сторони конфлікту. По-четверте, ні про яке узгодження з російськими бойовиками параметрів майбутньої місії ООН не може йти мови. По-п’яте, робота над згаданою ініціативою жодним чином не є підставою для скасування існуючих міжнародних санкцій проти Росії. Вони мають залишатися чинними до повного відновлення суверенітету та територіальної цілісності України через виконання Мінських домовленостей. 

25. Законопроект про деокупацію Донбасу. Найближчим часом він буде оприлюднений і винесений на обговорення в Україні й серед наших партнерів.

.
Фото: Михайло Палінчак 

26. Кримське питання. Завдання – створити умови, коли Крим стане для Москви непідйомним тягарем, використовуючи для цього інструменти міжнародного права, санкції, міжнародні суди й арбітражі, різноманітні міжнародні платформи і моніторингові механізми – починаючи від ООН і закінчуючи ЮНЕСКО.

27. Законодавча робота має бути спрямована на підтримку креативного постіндустріального класу носіїв європейських цінностей свободи, відповідальності, активності, який сформувався в Україні останнім часом.

28. Підтримки потребує громадянське суспільство – як активний та ініціативний союзник влади в проведенні реформ. Спроби обмежити його роль – неприйнятні. Парламент, наполягає Президент, має підтримати внесений ним до ВР законопроект про скасування електронного декларування для громадських активістів.

29. Реалізація цивілізаційних планів вимагає від держави і суспільства боротьби зі спробами ревізувати ті закони, які стали основою для ухвалення нашими партнерами рішення про надання безвізового режиму. Чи то спроби скасувати або зробити непублічним електронне декларування; чи то намагання підчистити антидискримінаційні поправки до Трудового кодексу; чи то зменшення повноважень НАБУ або НАЗК. Треба відчувати небезпеку від різного роду реваншистських ініціатив, коли під гаслом «воно не спрацювало» пропонується скасувати нововведення, або стриножити чи взяти під контроль новостворені інституції; від небезпечних проявів популізму, до якого вдаються ряд політичних сил; від спроб різного штибу маргінальних груп встановити в Україні анархію і всевладдя атаманщини, яка заперечує монопольне право держави на застосування сили.

30. Суспільна єдність. Надзвичайно складні зовнішні обставини, в яких ми будуємо європейську Україну, потребують загальної політичної і суспільної єдності й солідарності – мабуть у цьому й є головний меседж президентського Послання.

Євген Якунов. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-