Бюджет-2017: відкриті відповіді на болючі питання

Бюджет-2017: відкриті відповіді на болючі питання

Аналітика
7207
Ukrinform
Десять контраргументів щодо «непопулярності» заходів, спрямованих на балансування бюджету. До відома опонентів

Готуючи бюджет наступного року, який має на меті забезпечити стабільний розвиток України в складних суспільно-політичних умовах, уряд зважився на ряд непопулярних рішень. І відкрито пояснив своїм опонентам, чому він на це пішов. Для зручності Укрінформ зібрав усі ініціативи і аргументи в одному «файлі».

  1. Підвищення мінімальної зарплати (МЗП) до 3200 грн

Опоненти стверджують, що підвищення призведе до розкручування інфляції і знецінення гривні, а також подальшої тінізації бізнесу через збільшення податкового тиску, у першу чергу, на «спрощенців».

В НБУ стримано оцінюють вплив на інфляційні процеси. Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб на зустрічі представниками найбільших банків заявив, що особливо високими темпами середня зарплата зросте для низькооплачуваних працівників. Як наслідок, зросте їх споживання, в основному продовольчих товарів. При цьому ефект на платіжний баланс, а відтак на валютний ринок, буде мінімальним, оскільки додаткові доходи будуть спрямовані переважно на товари внутрішнього виробництва. Таким чином, підсумував Сологуб, вплив цієї ініціативи Кабміну на рівень інфляції в 2017 році буде стриманим і не призведе до виходу інфляції за межі цільового рівня (8% +/-2 п. п.).

Треба визнати, оскільки  розмір ставки єдиного податку для «спрощенців» 1 групи (біля 170 тис. осіб, платять 10% від заробітку на місяць) та 2 групи (біля 527 тис. осіб, платять аналогічно 20%) прив’язаний до мінімальної зарплати, то при збільшенні мінімальної зарплати у двічі їм доведеться сплачувати більше.  Формально так. Але при цьому слід зауважити, що, по-перше, середня зарплата по Україні сьогодні становить 5 тис грн. І підвищення зарплатної «мінімалки» - по суті, перший крок до наближення її до ринкових параметрів. 

По-друге, по виході на пенсію «спрощенцям» сплачується така ж пенсія, як і громадянам, які працювали найманими працівниками. Відтак, логічно припустити - спрощенці мають відраховувати в ПФ стільки ж, скільки громадяни – наймані працівники. За різними оцінками, в Україні біля 16 млн. осіб працездатного віку, з них лише 8 млн осіб платять ЄСВ.

У відповідь на звинувачення у відсутності коштів на підвищення МЗП, уряд наголошує, що ініціатива є збалансованою. По-перше, доведеться піднімати зарплати не всім бюджетникам. По-друге, додаткові видатки з державного бюджету на фонд оплати праці перекриється надходженнями єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб від усіх, в тому числі з бізнесу.

"Номінально начебто вдвічі зросте навантаження на підприємства, але ми розуміємо, що це держсектор, що отримував менше, ніж 3200 грн. Реальне навантаження на зарплату зросте від 3 до15%, левова частка — до 7%. Очікується, що це приведе до збільшення доходів Пенсійного фонду на 14 млрд. грн»  - оцінює макроекономічний вплив економіст IMF group Ukraine Григорій Кукуруза.

  1. Збільшення акцизів на алкогольні і тютюнові вироби

В 2017 році за кожні вироблені 1000 сигарет з фільтром тютюнові компанії будуть сплачувати на 30% більше (специфічний компонент акцизу на тютюнові вироби) та на 3% більше — від максимальної роздрібної ціни, яку виробник щомісяця декларує для кожного виду сигарет (адвалерний компонент).

За розрахунками експертів, законодавчі зміни дозволять поповнити бюджет в наступному році на 36-39 млрд. гривень, тоді як у 2016 році доходи від тютюнових акцизів очікуються в розмірі 30-32 млрд. гривень. Підвищення акцизів також дозволять зменшити рівень споживання сигарет приблизно на 10% при зростанні середньої ціни пачки сигарет на 4-5 гривень. За словами експерта Реанімаційного пакету реформ Іллі Несходовського, в умовах необхідності пошуку компенсаторів дефіциту бюджету і зниження навантаження на заробітні плати, акциз є одним із найкращих способів отримання такої компенсації.

Політика оподаткування тютюнових виробів у попередні роки підтвердила свою ефективність. Зокрема завдяки підвищенню акцизів на тютюн на 40% у 2016 році, за січень-липень 2016 року до Держбюджету надійшли рекордні 18,8 млрд грн від тютюнових акцизів. Це на 6,8 млрд грн більше, ніж за аналогічний період 2015 року. І це при тому, що кожного разу тютюнові компанії неминуче прогнозують зростання частки контрабандної та контрафактної продукції на ринку.

Підвищення акцизів на тютюн є загальносвітовою практикою у рамках боротьбі з курінням, коли отримані додаткові кошти спрямовуються на розвиток системи громадського здоров’я, відшкодування вартості ліків.     

Рівень запропонованих ставок в Бюджеті-2017 також вписується у загальносвітові стандарти. За даними ВОЗ, в даний час частка ПДВ в роздрібній ціні сигарет коливається від 2 до 10% в 30 країнах, від 10 до 15 % - в 57 країнах, і від 15 до 20% - в 65 країнах. Тільки 30 країн не обкладають тютюнові вироби ПДВ, але він заміняється іншим податком. З усіх регіонів ВОЗ в ЄС діють найвищі середні роздрібні ціни на тютюн і найвища загальна частка податків в середній роздрібній ціні.

  1. Запровадження обов’язкової сплати ЄСВ для фізичних осіб

Мається на увазі для підприємців на загальній системі оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси), якщо такі підприємці зареєстровані, але не ведуть господарську діяльність. 

Стверджується, що таким чином держава посилює фіскальний тиск на малих підприємців та незахищені верстви населення. Але потрібно розуміти, що ЄСВ - це внесок, який дає можливість гарантовано отримувати пенсію всім без виключення. Тому цей крок відновлює соціальну справедливість, адже пенсії від держави отримують всі. До того ж від сплати ЄСВ будуть звільнені підприємці із числа пенсіонерів за віком та інвалідів.

  1. Бюджетна децентралізація

На фінансування місцевих бюджетів віднині передаються: оплата комунальних послуг і енергоносіїв  для закладів охорони здоров’я, утримання загальноосвітніх навчальних закладів (крім з/п педагогічних працівників).

Дехто з опонентів схильний розцінювати цей крок як навішування непосильного тягаря на місцеві бюджети. Однак проект Бюджету-2017 передбачає зростання доходів загального фонду місцевих бюджетів більш ніж на 27 млрд грн. Обсяг додаткової дотації місцевим бюджетам на фінансування переданих видатків складе близько 15 млрд грн.

Окрім усього планується реформа системи фінансування охорони здоров’я, бюджетні кошти будуть використовувати більш ефективно. А місцеві громади будуть зацікавлені в економії енергоресурсів.

Як відомо реформа міжбюджетних відносин в Україні розпочалася у 2014 році після прийняття Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, запустила процес об’єднання територіальних громад. На сьогодні 159 об’єднаних територіальних громад (ОТГ) перебувають у прямих міжбюджетних відносинах з державним бюджетом, тобто, функціонують за новими «правилами».

За висновками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке оприлюднило фінансово-аналітичний матеріал «Децентралізація: місцеві бюджети 159 об‘єднаних територіальних громад» доходи загального фонду згаданих ОТГ з врахуванням офіційних трансфертів у І півріччі 2016 року зросли у 7 раз, порівняно із І півріччям 2015 року. Крім того, освітня субвенція у 2016 році зросла у 39 раз, медична субвенція – у 19 разів.

 «Питання стоїть у тому, на скільки успішно органи місцевого самоврядування будуть адмініструвати податки та на скільки ефективно використовуватимуть кошти місцевих бюджетів. Зростання доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, яке стало можливим завдяки реформи міжбюджетних відносин, повинно спрямовуватися не лише на соціальні потреби громадян, але й на забезпечення економічної активності в регіонах, - коментує Діна Серебрянська, експерт Інституту податкових реформ.

За її словами, у більшості країн з децентралізованою системою управління послуги з дошкільної та початкової освіти, первинної медичної допомоги є прерогативою базового рівня місцевого самоврядування. Але для цього необхідно, щоб кадровий та фінансовий потенціал громад був достатнім для забезпечення ефективного виконання таких обов'язків.

Щодо економії витрачання енергоресурсів в закладах освіти та охорони здоров'я, то вона не повинна досягатися обмеженням фінансування зазначених установ, адже питання енергоефективності - надзвичайно важлива складова господарської діяльності.

«Дійсно, подібні заходи - додатковий стимул до об'єднання громад і перевід їх на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Що в свою чергу позбавляє їх залежності від райдержадміністрацій в частині отримання трансфертів. При цьому левову частку додаткових ресурсів місцевих бюджетів, отриманих у результаті реформи міжбюджетних відносин, потрібно спрямовувати в інвестиційну складову розвитку територій, що сприятиме створенню нових робочих місць та покращенню інфраструктури територій. В іншому випадку, об‘єднання громад матиме чисто механічний характер без особливих якісних змін», - відзначає Діна Серебрянська.

  1. Подовження дії обмеження пенсій працюючим пенсіонерам (85% розміру пенсії)

Рішення може сприйматися як утиск найбільш незахищених верств населення. Але варто нагадати, що ця норма - не винахід нинішнього уряду. Вона введена ще в квітні 2015 року і міститься в бюджеті-2016, за який парламент вже голосував.

До того ж вимога діє по відношенню до працюючих пенсіонерів, тобто людей, які мають доходи у вигляді зарплати. Економісти підрахували, що в разі продовження трудової діяльності пенсіонери втрачають в середньому 300-400 грн натомість будуть отримувати мінімальну зарплату (з 1.01.17 – 3200 грн.).

З огляду на необхідність бюджетної економії, дію норми просто продовжили ще на рік. Для усіх категорій державних службовців та посад, які прирівняні до державної служби, зберігатиметься необхідність вибору - або пенсія, або заробітна плата.

  1. Скасування держзамовлення (крім військових і медичних спеціальностей)

Критики кажуть, що це рішення влади  можете спричинити кризу на ринку праці – країна недоотримає фахівців. Тим часом, за оцінками Богдана Данилишина, академіка НАН України, завкафедрою Київського національного економічного університету ім.В.Гетьмана більше половини випускників вищих навчальних закладів працюють не за спеціальністю,  кожен третій змінює професію відразу після закінчення вишу. Себто, держава, інвестуючи кошти в держзамовлення, насправді необхідних фахівців не отримує. Мінсоцполітики та Центр занятості інформують про те, що кожен третій безробітний з числа випускників вишів отримав освіту за напрямком «економіка, комерція та підприємництво», 13% - «інженерія», кожний десятий – за напрямком «право».

  1. Перегляд підходів у виплаті стипендій

Сьогодні академічні стипендії близько отримують 70% студентів.  З 2017 року планується, що стипендію отримуватимуть не всі студенти з усередненою четвіркою за сесію, а ті, що посіли найвищі місця в рейтингу, складеному навчальними закладами.

«Це абсолютно новий – рейтинговий підхід до визначення стипендій, які отримуватимуть студенти. А саме, кожен заклад розробить свої критерії для складання рейтингу, що затверджуватимуться вченою радою університету за обов’язковим погодженням з органами студентського самоврядування», - розказала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Міністерство також передбачає, що на 90% місце в рейтингу визначатиме навчальна успішність, а на 10% - критерії, що визначить ВНЗ. Це допоможе визначити найбільш успішних студентів навіть якщо за результатами сесії усі вони отримали однаковий середній бал. Тобто про повну відміну стипендій мова ні в якому разі не йде. Уряд не скасовує стипендії, а встановлює справедливість у їх призначенні.

Як пояснив Андрій Єрохін, д.т.н, професор, декан факультету комп’ютерних наук Харківського національного університету радіоелектроніки, виходячи з отриманого вузом стипендіального фонду і відповідно до рейтингу і розподіляється стипендія. Кандидати на її отримання відсіюються, доки не закінчиться стипендіальний фонд. Скільки людей зможе отримати стипендію залежить від розміру стипендіального фонду. До речі у рейтинг потрапляють всі студенти курсу (потоку) незалежно від форми фінансування навчання.

«В цілому подібна рейтингова система широко застосовується в західних вузах дуже давно. Ми її поки що застосовуємо лише при вступі по результатам ЗНО. Нажаль вузи у нас перетворилися здебільшого з  освітніх проектів у соціально-освітні. Ніде в світі (крім РФ ще) такого немає. Соціальні функції (і виплати відповідно) повинні виконувати органи «соцзабезу», а не університет. А стипендія повинна стимулювати академічні успіхи студента», - коментує нововведення пан Єрохін.

До речі, щоб нівелювати негативну реакцію суспільства на цю проблему, уряд планує до 1 березня 2017 року підготувати законопроект про запровадження механізму державного кредитування на здобуття вищої освіти. У відповідності зі світовою практикою.

  1. Вилучення норми щодо встановлення окладів науковим працівникам у привязці до рівня заробітків у промисловості

Мається на увазі норма, згідно якої оклади в науковій сфері мали встановлюватись, виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче подвійної середньої заробітної плати у промисловості.

На перший погляд здається, що зарплати науковим співробітникам будуть заморожені. Насправді це не так. Бо зміни в законодавстві, які передбачають таку прив’язку, лише замінили її на сім мінімальних заробітних плат. З врахуванням підвищення мінімалки виходить не  така вже й маленька сума.

Щоправда Кабмін залишив можливість регулювати її розрахунок, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів. В усякому разі на Національну академію наук в наступному році виділяється навіть трохи більше коштів, ніж у поточному - 2,94 млрд грн. (в 2015 р. – 2,65 млрд грн.). В цілому уряд має на меті запровадити в майбутньому таку систему оплати праці, при якій  наукові працівники мають отримувати зарплату в залежності від вкладу в науку.

  1. Відміна одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності

Виплат для організації підприємницької діяльності будуть позбавлені приблизно 15 тис. осіб. Зокрема і ті офіційно безробітні, які виїжджають за межі України так би мовити «без поважної причини». В Уряді вважають, що норма практично не реалізується, оскільки 92% отримувачів допомоги по факту не здійснюють підприємницьку діяльність.

Наскільки відомо Укрінформу з власних джерел, видача такої допомоги часто була корумпованою – за відповідне рішення безробітним доводилося «ділитися» з чиновниками Центру зайнятості.

  1. Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) та інвалідності військовослужбовців строкової військової служби

Буде проводитись протягом трьох місяців з дня смертельного випадку або звільнення людини, що отримала інвалідність, з військової служби. За чинними нині нормами така допомога має виплачуватись незалежно від часу звільнення з військової служби. Це приводило до того, за інформацією Міноборони, що про отримання такої допомоги зверталися переважно особи, які під час проходження строкової військової служби брали участь у бойових діях в Афганістані та інших військових конфліктах протягом 1968-1989 років.

Марина Нечипоренко, Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>