Тортомети ближнього бою. Путін відкрив в Україні політичний сезон?

Тортомети ближнього бою. Путін відкрив в Україні політичний сезон?

10160
Ukrinform
Імітація «масових акцій», особливо за участі молоді – зброя, призначена спеціально для України

...Чорничний торт в обличчя чиновникові порадував багатьох, навіть, здавалося б, навчених життям політиків. Найкращий десерт для тих, хто перебуває у вічному очікуванні Третього майдану.

І не сколихнуло навіть те, що кидок у заступника міністра фінансів Сергія Марченка кондвиробом супроводжувався гаслом: «Гроші на освіту, а не на війну». Олесь Доній у ФБ пояснює цю деталь спокійно, зі знанням справи: «Припускаю, що завідомо програшне і неправильне гасло студентської акції був спеціально підкинуте спецслужбами... Агентура СБУ не з Росією боротися намагалася 25 років, а намагалася брати під контроль всі існуючі та новостворені громадські структури».

І знаєте, це не думка окремої людини.

Ось, наприклад, Альона Ляшева, одна з організаторів тортометання, теж вважає, що наша влада марно «жене» на Росію, і намагається інтерпретувати все, що їй не подобається, як щось проросійське». В інтерв'ю виданню, де головним редактором трудиться відомий Ігор Гужва, вона пояснює гасло «Гроші на освіту, а не на війну», своєю глибокою переконаністю, що бюджетні гроші йдуть не туди», йдуть «на війну, яка теж комусь вигідна. Тому що якби вона була не вигідна, вона б так довго не тривала, і Мінські домовленості виконувалися б».

(Кинути торт – навіть віртуально – у міністерського чиновника РФ, яка не припиняє обстріл нашої території навіть у «дні тиші» – це надто далеко. Надійніше в того, хто ближче).

Студентка Альона вважає, що не студентська це справа захищати батьківщину, що люди, котрі ставлять у приклад студентів, загиблих під Крутами, це «люди, котрі підтримують війну». Її більше хвилюють ті, хто «страждає від реформ». «Ми звичайні українці, котрі страждають від реформ, що відбуваються у цій країні», говорить вона. Слова: «у цій країні» – не випадкові. Тому, що, судячи з преамбули до інтерв'ю, сама Альона Ляшева навчається у  зовсім в «іншій країні» – вона аспірантка Міланського університету «Бікокка» і, якщо й страждає без стипендії, то повинна вирішувати питання за місцем навчання.

Оскільки історія широко висвітлювалася ЗМІ – соцмережі, блогери, вчені, журналісти, аналітики зацікавилися організаторами акції. Нардеп Ігор Луценко, котрий не рідше за Донія вступає у сутичку з владою, тим не менш розкопав, що юних тортометників фінансує такий собі «Фонд Рози Люксембург». Й відомо про нього те, що проводить (або проводила) ця дивна інституція якусь конференцію у Москві за участі ще більш цікавого утворення – «Спілки політв'язнів та політемігрантів України». По-науковому – «Спілки колаборантів».

«Наприклад, – пише депутат, – там озвучується така візія: «Своїми історіями і баченням ситуації поділилися три людини, котрі на собі зазнали репресій і змушені виїхати з України. ...У низці виступів наводилися факти утримання політв'язнів у незаконних таємних в'язницях, а приводом для затримання у сучасній «демократичній та європейській» Україні може стати навіть розмова по телефону, не кажучи вже про участь у будь-якій публічній акції або відкритому висловлюванні власної точки зору в інтернеті .

Тобто фонд відкрито працює і підтримує сепаратистів».

Ми порилися у профілі Олени Ляшевої, «скромної студентки італійського університету», котра брала участь у акції. Там все те ж: зітхання з приводу «таємних в'язниць СБУ», і про те, як Україна змушує біженців порушувати закон, а потім карає їх за це. У своєму інтерв'ю вона сказала, що команда тортометів належить до такого собі «Соціального руху» України.

Зайшли ми й на сайт цієї структури, імена її організаторів повели нас на сайт «Лівої опозиції», і там все те ж: на Сході України не боротьба за демократію, а боротьба фашизмів, ну і прогнозовані ліві гасла. З усім цим добром йшов на минулі вибори Опозиційний блок.

Володимир В'ятрович у ФБ нагадав ще про одного учасника «протесту»: «Пам'ятаєте «відомого українського історика» Стаса Сергієнка, якого цитував Джош Коен у статті в Foreighn Policy про закриття архівів в Україні? Схоже, тепер «відомий історик» став «обуреним студентом», котрий бореться за стипендії і проти війни. Волонтер Віталій Дейнега розповів про те, що «Стасик дуже цікава людина. У 2012-му активно агітував і голосував за КПУ. Любить цитувати Маркса. Його дуже турбує заборона російських пропагандистських книжок в Україні і цікавить історія «новоросії».

Тісний зв'язок «лівих» із звільнених від «руськоміру» країн та імперців з колишньої метрополії – це класика сучасної історії. Все було прогнозовано.

І Укрінформ про це попереджав.

Попереджав, що з початком нового політичного сезону Кремль знову візьметься за старе – експлуатуючи вдало освоєні навесні і влітку пропагандистські флешмоби.

У попередніх серіях цього нескінченного політичного мила ми вже бачили: «Райські яблучка» путінського «безсмертного полку» з колорадскими стрічками, портретами Жукова і Миколи Другого.; «Спецназ» хресного ходу Московського патріархату, «Бригаду», яка вистпає «за європейську зарплату».

У сиквелах на цей рік, можливо, плануються походи «переселенців» («Гроші на біженців, а не на війну»), «національних меншин» («Гроші на вивчення російської мови, а не на війну») і, звичайно, ж «зубожілого народу» («Гроші на тарифи, а не на війну»).

Не сумніваємося, що там ми побачимо тих же осіб, що і в «безсмертному полку», «хресній ході» і «студентських протестах». Лише у різних вбраннях і з дещо відмінними гаслами.

Імітація «масових акцій», особливо за участі молоді – зброя, призначена спеціально для нас, країни, де чуйно й позитивно реагують на всі народні ініціативи і протестні виступи. І головне: на них, немов риба на блешню, клюють навіть досвідчені ветерани майданного руху, приймаючи видимість за суть.

Лана Самохвалова, Євген Якунов. Київ.

Фото: http://allnews.com.ua/


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-