Прогноз на політичну осінь. Горло дерти чи плуга перти?

Прогноз на політичну осінь. Горло дерти чи плуга перти?

Опитування
2471
Ukrinform
Думка політологів та експертів щодо перспектив політичної осені. Чи чекати від неї якихось катаклізмів?

Рівно за тиждень стартує новий політичний сезон - 6 вересня народні депутати повернуться до зали засідань на п'яту пленарну сесію Верховної Ради. Попередня запам'яталася політичною кризою, розбратом коаліції та блокуванням трибуни. Та попри це, як заявив наприкінці минулого політичного сезону голова Верховної Ради Андрій Парубій, парламент є дієздатним - лише на останній сесії він ухвалив близько 450 актів, тож перевиборів не буде.

А що буде? Робота над помилками і праця на країну чи спроба спростувати прогноз спікера і довести, що політики у деструктиві значно сильніші, ніж у конструктиві?

Відповіді на питання, з чим парламентські і нові партії увійдуть у політичну осінь, «Укрінформ» шукав за допомогою політологів та експертів

ФРАКЦІЇ КОАЛІЦІЇ. ЛІНІЯ "ФРОНТУ" - КОШТИ ЯНУКОВИЧА

Після виходу з коаліції спочатку фракцій "Самопоміч" та "Батьківщини", а потім і Радикальної партії  О.Ляшка її існування дехто ставить під сумнів і вимагає оприлюднити список. Поки що його ніхто не бачив, тож ситуація нагадує діалог з відомого фільму: «Суслика видишь? И я не вижу. А он есть!».

Стосовно позиціонування у новому політичному сезоні  коаліцієутворюючих фракцій «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» опитані «Укрінформом» політологи практично одностайні - їх діяльність буде спрямована переважно на підтримку урядових ініціатив.

- Я думаю, навряд чи від них треба очікувати якихось дуже стратегічних ідей чи прикладних програм, бо вони будуть зосереджені на вирішенні тактичних питань,  - вважає директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк. -  Оскільки осінь очікується доволі напруженою, провладним партіям, по-перше, треба буде підтримувати дієздатність коаліції, яка без голосів так званих олігархічних груп «Відродження» і «Воля народу», тільки двома фракціями «БПП» і «НФ» не зможе приймати рішень, а по-друге, якимось чином захищати у Верховній Раді позицію уряду в тарифному протистоянні з популістами. Тому їм вистачатиме суто тактичної роботи .

Екс-парламентар кількох скликань, а нині незалежний політолог Тарас Чорновіл прогнозує, що обидві політичні сили  у новому сезоні робитимуть серйозний акцент на антикорупційній боротьбі і досягненнях Юрія Луценка на посаді генпрокурора і пропонуватимуть законопроекти у розвиток цієї  діяльності.

Водночас експерти звертають увагу і на яблуко розбрату поміж двома коаліційним фракціями - це закон про спецконфіскацію, або як його називають ініціатори, про повернення коштів Януковича. "Фронтовик" міністр юстиції Павло Петренко днями проанонсував, що на початку вересня буде презентований законопроект про цивільну спецконфіскацію майна, який пройшов експертизу Європейської комісії. Але чи спонукає цей факт сторони якимось чином змінити свої позиції і піти на компроміс, поки що сказати важко. Та й у пленарній залі цей законопроект не дуже у фаворі - на одному з останніх пленарних тижнів минулої сесії народні депутати відмовилися навіть включити його у порядок денний.

Та попри певні розбіжності у владних партіях коаліція збережеться, прогнозує науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань.

- Обидва її члени не зацікавлені у проведенні дострокових виборів, особливо «Народний фронт», оскільки після політичної кризи йому вдалося зберегти за собою ряд важливих міністерств, тому, я думаю, що ці дві сили будуть зберігати коаліцію, - вважає експерт.

«ОПОБЛОК» І «ШИРОКА ОПОЗИЦІЯ». ТАРИФНА ТЕМА НА ТРЬОХ І «САМОПОМІЧ» "НАД СУТИЧКОЮ"

Особливість політичної поведінки наших парламентських партій влучно підмітив політолог Віктор Небоженко: вони  прагнуть будь-що потрапити в парламент, а потім відразу починають шукати, на кого б перекласти відповідальність. Найкраще її уникати в опозиції, тому на цьому полі й «не втовпишся», а говорячи про опозиційні партії, слід уточнювати, яка з них мається на увазі - стара чи нова - «широка демократична».

У ході думок усіх опозиціонерів у наступному сезоні політологи не бачать великої інтриги, оскільки ще в минулому визначилося, що в центрі їхньої  уваги буде тарифне питання, на якому кожна політична сила прагнутиме заробити якнайбільше балів для себе. А тому об'єднання на тарифній основі двох опозицій неможливе.

- Обидва лідери нової опозиції - і Тимошенко, і Ляшко - впевнені у своїх силах самостійно скористатися дивідендами з популістського поля боротьби з тарифами замість того, щоб ділитися ними з «Опоблоком», - вважає А.Миселюк. - Чи вдасться їм зібрати тарифний майдан, тобто вивести людей по всій країні, -  це під великим питанням, оскільки для цього немає передумов. Я думаю, що ці політичні сили зосередяться у медійній сфері та організації акцій у Києві.

Проте, на думку Т.Чорновола, тема тарифів у політичному сенсі має обмежений «термін придатності» - перша половина осені, доки не прийдуть рахунки по тарифах. А потім вона заглухне, тому що субсидії все ж таки спрацюють, вважає він. Але за цих два місяці тарифна тема активно педалюватиметься  і старою, і новою опозицією, які зроблять усе, щоб зчинити "серйозний неспокій" у країні.  А в другій половині осені «радикали» Ляшка і «Свобода» будуть паралельно розкручувати тему «зради» і російсько-українських відносин, мовляв, влада завтра-післязавтра через місяць планує протягнути закон про вибори і «здати Донбас». 

- "Опозиційний блок", який намагається максимально відмежуватися від Януковича і продемонструвати, що він є новою політичною силою, буде прив'язувати себе до минулого лише у соціально-економічній сфері, мовляв, коли ми були при владі,  все було добре, а зараз все погано», - вважає експерт. - А ще "Опоблок", уникаючи згадок про Росію, активно педалюватиме тему досягнення миру на Донбасі будь-якою ціною, а по суті капітулянтства  - здати всі позиції і укласти мир.

Політичну «стратегію» на новий сезон також віднедавна неофіційно опозиційної політсили «Самопомочі», напевно, можна сформулювати правилами дитячої гри: «Так» і «ні» не говорити, чорного й білого не називати».

- За час у великій політиці «Самопоміч» не сконструювала ідеї, яка вирізняла б її від інших політичних сил і дозволяла б окреслити позиціонування та цілі, - констатує А.Миселюк. - Тому в нинішній ситуації вона намагатиметься удавати з себе рімейк рухівської конструктивної опозиції, повторювати безпрограшні гасла  про «європейську  Україну» та демократію і  якомога довше утримуватися від входження у структури виконавчої влади, щоб  не заплямувати себе і не втратити реноме третьої сили, яка має значний потенціал і «от-от»  прийде день, коли вона його проявить.

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що позиція «Самопомочі» принципово не зміниться.

- Вони критикуватимуть Мінські домовленості й по окремих темах - уряд і президента, але, на відміну від «Батьківщини», «Опоблоку» і партії Ляшка, не вступатимуть у прямі конфлікти, щоб у будь-який спосіб добиватися дострокових парламентських виборів, бо їхня мета - президентські, - прогнозує він.

НОВІ ПОЛІТПРОЕКТИ.  АНТИКОРУПЦІОНЕРИ У МЕДІАЗОНІ ТА «ЖИТТЯ» ЗА ЦАРЯ

Наприкінці минулого сезону заявку на участь у  політичному житті зробили три нових проекти - партія Мураєва-Рабиновича «Життя» та антикорупційні  «прокурорська» «Хвиля» і  оновлений за рахунок «єврооптимістів» «Демальянс».

За словами В.Фесенка, обидва антикорупційних проекти наразі виглядають скоріше як медійні та інформаційні.

- Так, «Демальянс» існує як партія, але поки що вся активність - у медіа, ніякої прямої політичної активності з боку цих проектів не було, думаю, що й надалі не буде, - зазначив він. - Можливо, ми побачимо з'їзди, можливо, партія Сакварелідзе-Каська проведе якісь заходи в регіонах, але життєвої сили, щоб позмагатися із старожилами української політики їм це не додасть.

Політолог Олександр Палій прогнозує антикорупційним проектам сумну долю.

- Оскільки вони весь час занурюються у якісь скандали і грають на одному електоральному полі, їм буде дуже важко вийти на серйозний результат, - вважає він. - Тому зараз їх появу можна розглядати як певний фальстарт і як нездатність разом працювати на спільну мету. У нас політики весь час шукають між собою суперечності, щоб нічого не робити, і на жаль, молоді партії теж пішли цим шляхом і хочуть свою бездіяльність виправдати наявністю якихось великих або дрібних суперечностей між собою. 

Партія «Життя» Рабиновича-Мураєва, на думку Т.Чорновола, є "стопроцентно російським проектом", завдання якого робити те, від чого відмовився «Опоблок», - грати роль проросійської сили в Україні.

- Ми бачимо велетенські фінансові вливання у канал «NewsOne», а рано чи пізно випливуть документи про фінансування цієї партії, - прогнозує Чорновіл. - Мураєв не є потужним бізнесменом, який би міг пояснити, звідки в нього взялися гроші на телеканал і потім на розкрутку партії, та сама ситуація і в Рабиновича - розквіт його бізнесу в далекому минулому. Це буде, мабуть, перша після Революції Гідності відверто проросійська політична сила в Україні. Але врешті-решт вони нарвуться на якусь заборону через Мін'юст і будуть розкручувати себе як гнані-переслідувані, а в Росії вони стануть символом боротьби «здорових сил» проти «хунти».

***

Отже, політична осінь, яку політологи традиційно бачать «гарячою», уже на порозі.  Чи чекати від неї якихось катаклізмів? На думку соціологів, навряд.

- Попри всі події останніх років, брати участь у масових акціях готова меншість громадян, - каже заступник директора Інституту соціології Євген Головаха. - Наш інститут моніторить індекс дестабілізаційності протестного потенціалу, він вираховується за складною формулою, і його різке зростання зазвичай пов'язане з якимись реальними подіями. Він тричі давав сплеск - «Україна без Кучми», Помаранчева революція і під час Євромайдану. Зараз тенденції до його зростання ми не спостерігаємо.

Надія Юрченко, Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-