Чому Україна взагалі не хоче бачити в Києві посла Росії

Чому Україна взагалі не хоче бачити в Києві посла Росії

Аналітика
2895
Ukrinform
У Москві уже скаженіють від того, що Порошенко не підтвердив, як того хотів Кремль, що російсько-української війни нема

Заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що Київ відмовився погодитися з кандидатурою Михайла Бабича на посаду посла Росії: «Це питання зняте з порядку денного. Принаймні так, як воно було поставлене». Причому, підкреслила пані Олена, питання зняте з ініціативи української сторони. Виділимо також і її слова, що відсутність посла не вплине на розвиток двосторонніх відносин між Києвом та Москвою, і що посла України у Росії вже давно немає.

У перекладі з дипломатичної звичайною мовою це означає: ми не хочемо бачити послом у Києві ні Бабича, ні будь-кого іншого.

Із заяви заступника міністра закордонних справ України випливає кілька очевидних, на нашу думку, висновків:

1.  Відмова прийняти Бабича послом Росії пояснюється не тим, що він «представник силових структур», а тим, що Україна взагалі не хоче бачити в Києві посла Росії.

2.   Україна швидко і категорично відповіла відмовою на спробу Росії запустити формальний процес узгодження кандидатури посла і тим самим продемонструвати стороннім спостерігачам (насамперед - на Заході), що війни між Росією та Україною нема, на Донбасі - війна громадянська, а з анексією Криму Україна фактично змирилися, хоч і не хоче цього офіційно визнати.

Отже, вже час залишити різного роду міркування на тему, що означає вибір Кремлем саме Михайла Бабича кандидатом у посли, тобто, про «організатора шпигунського гнізда», «посилення силового тиску на Україну», тощо. Кремль запускав своєрідну чергову пропагандистську кампанію проти України, в якій питання, хто саме буде послом посідало стонадцяте місце. Кінцева мета цієї кампанії, як складової частини загальної політики російської сторони - змусити Україну визнати свою поразку у війні і закріпити перемогу Росії конкретними офіційними зобов'язаннями Києва щодо Донбасу і, можливо, навіть щодо Криму.

Мусимо визнати: ми чекали, що Україна обере шлях затягування процедури погодження  посла. На це ж явно розраховували і в Кремлі. Там вважали, що Київ буде розгублений, не знатиме, як відповідати на «дипломатично-пропагандистську» комбінацію, що, власне, і буде гарантією її успіху для російської сторони. У Кремлі очікували, що Київ схопиться за можливість якийсь час (місяць - два - три) не робити нічого, тобто не давати згоди на агреман нового російського посла, гарячково шукаючи, як вислизнути з російської пастки, і весь цей час гратиме на російську версію, що російсько-української війни нема.

Дуже добре, що ми помилилися, що швидка і категорична реакція українського МЗС стала для нас приємною несподіванкою.

Відповідно, для російської сторони ця несподіванка стала неприємною. Показово, що провладне російське видання «Комсомольская правда» вибухнуло справжнім гнівом на заяву Олени Зеркаль. Вона пише: таке рішення Порошенко розриває «останні нитки», що зв'язують Київ та Москву, і цим президент України «підписав собі вирок» і фактично підтвердив стан війни між країнами.

У своєму «праведному гніві» «Комсомольская правда» фактично проговорилася, розкривши попередній задум Кремля в усій цій історії з новим російським послом. Оскільки Порошенко, за їх словами, підтвердив стан війни, то очевидно, що Кремль хотів зовсім навпаки - щоб Порошенко підтвердив стан миру. А він не підтвердив.

Окремо зауважимо, що неабияке роздратування російської сторони вилилося у тексті «Комсомольской правды» і в прямі погрози особисто українському президенту («підписав собі вирок»). Зазвичай таке на публіку не виноситься.

І останнє. Україна, схоже, знайшла спосіб, як фактично розірвати дипломатичні відносини з Росією, не оголошуючи про це офіційно. То, звісно, ще спірне питання, чи виявиться цей спосіб достатнім для демонстрації світу (і українцям, до речі, також), що Росія - агресор. Однак на даний момент категорична відмова Києва від двосторонніх відносин на рівні надзвичайних і повноважних послів - оптимальний для нас варіант.

Юрій Сандул

Фото: http://www.acdamate.com


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-