Експерт пояснив, чого не врахували військові заколотники у Туреччині
Таку думку в коментарі Укрінформу в суботу висловив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
"Заколотники до ладу не пояснили нікому - ані людям, ані собі, що вони мали на увазі, коли це (військовий переворот - ред.) робили. Очевидно, вони розраховували на підтримку тих людей, які бачили в режимі Ердогана загрози ісламізації, тобто світської частини суспільства, хоча навіть серед цих категорій далеко не всі підтримали переворот. Я думаю, що тут ми маємо справу з тим, що путчисти не прорахували і не побачили тих змін, які вже відбулися в суспільстві", - сказав Семиловос.
Експерт пояснив, що турецька армія тривалий час була тим інститутом, який, виконуючи заповіт першого президента Туреччини Кемаля Ататюрка (1881-1938 рр.), в умовах доволі слаборозвинутої країни забезпечував світський характер держави. Вплив армії був позитивним приблизно до 80-х років минулого століття, оскільки потім турецький політикум усе ж таки був орієнтований на демократичні зміни, важливим елементом яких стала, зокрема, й орієнтація на європейські цінності.
За словами Семиволоса, однією з європейських цінностей для Туреччини і президента Реджепа Таїпа Ердогана, особливо на початковому етапі його політичної кар'єри, було запровадження цивільного контролю за армією.
"Вони (прихильники Ердогана - ред.) чудово розуміли, що військові й надалі намагатимуться відігравати ключову роль у державі, і щоб убезпечити себе від подібних речей, активно використовували в тому числі й цивільний контроль над армією. І поступово в результаті реформ вплив військових, передусім військової верхівки, на політичне життя Туреччини вдалося мінімізувати", - зазначив сходознавець.
Він зауважив, що після того, як у країні почався справжній політичний процес і запрацювала електоральна демократія, у Туреччині виникли нові працюючі інститути.
"Після того як країна почала чим далі, тим більше опановувати демократичні інститути, можливість армії втручатися у політичний процес виглядала досить рудиментарно. Більше того, в принципі, армія як інститут значною мірою втратила той потенціал, який був закладений Ататюрком. Вона, навпаки, стала доволі консервативною річчю. Наразі армія - це не єдиний інститут, навколо якого все має крутитися. Армія - це один з багатьох інститутів. А ті, хто пішов на ці дії (заколот - ред.), виходить, цього не врахували", - зазначив сходознавець.
Окрім того, зазначив він, зрозуміло, що в Туреччині існує політична боротьба, тож Ердоган вкладав кошти і в спецслужби та поліцію.
"Як ми бачимо зараз, ці зусилля не були марними, а спрацювали", - констатував Семиволос.
На його думку, спроба перевороту в Туреччині не матиме практично жодного впливу на Україну, а відносини між нашими країнами залишатимуться дружніми. Водночас, якби заколот відбувся, "тут можна було б багато фантазувати".
"Якби на сьогоднішній ранок цей конфлікт не був локалізований, то негативний сценарій, який міг би призвести до зіткнень противників і прихильників цього перевороту з використанням силових структур, міг би спричинити довготермінову дестабілізацію. А нею неодмінно спробували б скористатися й ісламісти, й інші деструктивні сили в регіоні, особливо враховуючи сирійський чинник. Тому добре, що так не сталося, бо могло б бути набагато гірше", - резюмував директор Центру близькосхідних досліджень.