Експерт пояснив, чого не врахували військові заколотники у Туреччині

Експерт пояснив, чого не врахували військові заколотники у Туреччині

Ексклюзив
2006
Ukrinform
Організатори спроби військового перевороту в Туреччині вдалися до спроби повалення демократично обраної влади в країні, оскільки не взяли до уваги змін, що відбулись у суспільстві, і появи нових інституцій. 

Таку думку в коментарі Укрінформу в суботу висловив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Заколотники до ладу не пояснили нікому - ані людям, ані собі, що вони мали на увазі, коли це (військовий переворот - ред.) робили. Очевидно, вони розраховували на підтримку тих людей, які бачили в режимі Ердогана загрози ісламізації, тобто світської частини суспільства, хоча навіть серед цих категорій далеко не всі підтримали переворот. Я думаю, що тут ми маємо справу з тим, що путчисти не прорахували і не побачили тих змін, які вже відбулися в суспільстві", - сказав Семиловос.

Експерт пояснив, що турецька армія тривалий час була тим інститутом, який, виконуючи заповіт першого президента Туреччини Кемаля Ататюрка (1881-1938 рр.), в умовах доволі слаборозвинутої країни забезпечував світський характер держави. Вплив армії був позитивним приблизно до 80-х років минулого століття, оскільки потім турецький політикум усе ж таки був орієнтований на демократичні зміни, важливим елементом яких стала, зокрема, й орієнтація на європейські цінності.

За словами Семиволоса, однією з європейських цінностей для Туреччини і президента Реджепа Таїпа Ердогана, особливо на початковому етапі його політичної кар'єри, було запровадження цивільного контролю за армією.  

"Вони (прихильники Ердогана - ред.)  чудово розуміли, що військові й надалі намагатимуться  відігравати ключову роль у державі, і щоб убезпечити себе від подібних речей, активно використовували в тому числі й цивільний контроль над армією. І поступово в результаті реформ вплив військових, передусім військової верхівки, на політичне життя Туреччини вдалося мінімізувати", - зазначив сходознавець.

Він зауважив, що після того, як у країні почався справжній політичний процес і запрацювала електоральна демократія, у Туреччині виникли нові працюючі інститути.

 "Після того як країна почала чим далі, тим більше опановувати демократичні інститути, можливість армії втручатися у політичний процес виглядала досить рудиментарно. Більше того, в принципі, армія як інститут значною мірою втратила той потенціал, який був закладений Ататюрком. Вона, навпаки, стала доволі консервативною річчю. Наразі армія - це не єдиний інститут, навколо якого все має крутитися. Армія - це один з багатьох інститутів. А ті, хто пішов на ці дії (заколот - ред.), виходить,  цього не врахували", - зазначив сходознавець.

Окрім того, зазначив він, зрозуміло, що в Туреччині існує політична боротьба, тож Ердоган вкладав кошти і в спецслужби та поліцію.

"Як ми бачимо зараз, ці зусилля не були марними, а спрацювали", - констатував Семиволос.

На його думку, спроба перевороту в Туреччині не матиме практично жодного впливу на Україну, а відносини між нашими країнами залишатимуться дружніми. Водночас, якби заколот відбувся, "тут можна було б багато фантазувати".

"Якби на сьогоднішній ранок цей конфлікт не був локалізований, то негативний сценарій, який міг би призвести до зіткнень противників і прихильників цього перевороту з використанням силових структур, міг би спричинити довготермінову дестабілізацію. А нею неодмінно спробували б скористатися й ісламісти, й інші деструктивні сили в регіоні, особливо враховуючи сирійський чинник. Тому добре, що так не сталося, бо могло б бути набагато гірше",  - резюмував директор Центру близькосхідних досліджень.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-