Як Польща підготувалася до саміту НАТО

Як Польща підготувалася до саміту НАТО

Аналітика
1555
Ukrinform
Для президента США у Варшаві створили копію овального кабінету Білого дому

У столиці Польщі 8-9 липня відбудеться саміт НАТО, який буде найбільшим за кількістю учасників і, як зауважують експерти, найважливішим за майже 20 років. Символічно, що вечеря лідерів країн Альянсу відбуватиметься саме в тому залі, де в 1955 році було підписано угоду про створення ворожого до НАТО військового блоку соціалістичних країн під назвою Варшавський договір.

ПРАВО НА ПОСТРІЛ ТА ІНШІ КОНТРТЕРОРИСТИЧНІ ЗАХОДИ

Нещодавні теракти у серці Європи - Парижі та Брюсселі, а також активні міграційні процеси з півдня змусили Польщу дуже уважно підійти до питань безпеки під час саміту. Попри те, що Польща з точки зору терористичної загрози є серед країн, де загроза є досить низькою, Варшава вирішила не випробовувати долю і пішла шляхом максимального посилення безпеки.

Загалом, на підготовку й проведення саміту Альянсу Польща запланувала витрати на рівні 160 млн злотих (майже 45 млн дол.). Однак, після цьогорічних терактів у Брюсселі, Варшава збільшила бюджет ще на понад 10 млн злотих (приблизно 3-4 млн дол.), витративши ці кошти, зокрема, на додаткову закупівлю за кордоном засобів моніторингу.

Спеціально до саміту НАТО Польща зміцнила законодавчу базу у безпековій сфері. З 2 липня вступив в силу закон про антитерористичні дії, який значно посилив можливості спецслужб по протидії терористичним загрозам. Він, зокрема, передбачає обов'язкову передачу власниками SIM-карт своїх особистих даних мобільному оператору. Нові власники pre-paid карт будуть змушені подавати свої дані вже з 1 липня, а діючі абоненти - упродовж півроку. Відповідно до закону, для ефективної боротьби з тероризмом глава Агенції внутрішньої безпеки отримає доступ, зокрема, до інформації, яка охороняється банківською таємницею, а також до даних інших органів у тому числі Управління з питань іноземців тощо. Закон вводить також чотири рівні тривоги відповідно до вимог НАТО, спеціальні правила застосування зброї спецслужбами у рамках контртерористичних заходів, наприклад надає право на снайперський постріл.

Водночас, у червні вступив у силу закон про забезпечення саміту НАТО, який діє з 15 червня по 15 липня. Він, зокрема, передбачає заборону на спонтанні масові зібрання у період між 7 і 10 липня, регулює питання відеофіксації силовими структурами всіх заходів, пов'язаних із самітом тощо.

З 2 липня у місті Легіоново запрацював поліцейський центр управління, який координуватиме дії силових структур Польщі по гарантуванню безпеки саміту. Загалом, за порядком і безпекою під час саміту стежитимуть близько 6 тис. поліцейських. Крім того, з 4 липня у Варшаві введено в дію Національний центр кібербезпеки, завданням якого буде реагування на загрози у віртуальному просторі й швидкий обмін інформацією у цій сфері з іноземними партнерами.

З 4 липня по 2 серпня Польща запровадила вибірковий прикордонний контроль на внутрішніх кордонах ЄС - з Німеччиною, Литвою, Чехією та Словаччиною, а також тимчасово призупинила дію Місцевого прикордонного руху з Україною та Росією. З приводу призупинення МПР у МВС Польщі зауважили, що усвідомлюють економічні втрати від призупинення дії руху, однак безпека є пріоритетом.

Варто також зазначити, з 6 липня над Варшавою обмежено польоти для "малої" авіації: планерів, парапланів і безпілотників. Від учора місто постійно патрулюється військовими та поліцейськими гелікоптерами. Повітряний простір над Польщею під час саміту також патрулюватимуть літаки далекого радіолокаційного виявлення системи AWACS.

"ЧИСТКА" АГЕНТІВ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ

У Польщі перед самітом намагаються перестрахуватися не лише від терористів, але й провокацій, організованих "третіми сторонами", які не дуже то й задоволені цим самітом, але, попри неспроможність зашкодити його проведенню, не проти здійснити дрібні провокації. У зв'язку з цим у Варшаві також вирішили почистити "авгієві конюшні" агентів російського впливу. Ймовірно, у цьому контексті слід розглядати арешт у травні Матеуша Піскорського - великого прихильника політики президента РФ Володимира Путіна, друга "Новоросії" і постійного "спостерігача" за різними фейковими референдумами та виборами, організованими Росією. Лідера офіційно не зареєстрованої партії Zmiana, якого польські спецслужби підозрюють у шпигунстві на користь Росії, було арештовано на три місяці. Крім того, польські спецслужби у червні провели обшуки ще у кількох активістів правого спрямування з проросійськими поглядами з вилученням у них носіїв інформації. Хоча затримання й обшуки у цих діячів може безпосередньо й не пов'язано із самітом, але ефект переляку і дезорганізації в їхніх рядах відбере у них бажання, наприклад, "раптово" попротестувати проти західних імперіалістів чи здійснити якісь інші провокації.

ПРОГРАМА САМІТУ: ТРАДИЦІЇ Й СИМВОЛІЗМ

За твердженням польської сторони, варшавський саміт НАТО буде наймасштабнішим в історії Альянсу. У ньому візьмуть участь 18 глав держав, 21 глава урядів, 41 міністр закордонних справ та 39 міністрів оборони. На саміт на сьогодні зареєструвалося понад 2,1 тис. делегатів із 65 національних делегацій і делегацій міжнародних організацій (НАТО, ЄС, ООН, Світового банку), акредитувалося близько 2 тис. журналістів.

Найчисельнішою буде делегація зі США (300 осіб), штаб-квартири НАТО (понад 180 осіб), Канади (110 осіб), а також Туреччини (70 осіб). Засідання саміту відбуватимуться на Національному стадіоні у спеціально створеному центрі на місці футбольного поля. У ньому будуть зали для засідань, а також кабінети для окремих гостей. Для президента США створено кабінет, який буде копією його овального кабінету в Білому домі. У ньому відбуватимуться зустрічі Барака Обами з учасниками саміту. І навіть з господарем саміту - президентом Польщі Анджеєм Дудою глава Білого дому зустрічатиметься саме там, а не у президентському палаці.

Програмою саміту передбачається, що безпосередньо перед його початком генсек НАТО Єнс Столтенберг і президент РП Анджей Дуда відкриють форум експертів (о 15:30 за київським часом).

Відразу після цього глави держав та урядів країн НАТО, включаючи Чорногорію, яку формально вже можна вважати членом Альянсу, візьмуть участь у дискусії на тему безпеки Центрально-Східної Європи.

У п'ятницю відбудеться і засідання комісії НАТО-Грузія.

Увечері ж лідери держав НАТО подивляться на повітряний парад у виконанні 30 літаків із восьми країн Альянсу, а також зустрінуться під час робочої вечері у президентському палаці. Символічно, вечеря відбуватиметься саме в тій залі, де в 1955 році було підписано угоду про створення ворожого до НАТО військового блоку соціалістичних країн під назвою Варшавський договір. У заході крім очільників країн НАТО візьмуть також участь президенти Євроради та Єврокомісії Дональд Туск і Жан-Клод Юнкер, а також лідери Швеції та Фінляндії. Паралельно з цим глави урядів, міністри закордонних справ та оборони вечерятимуть, відповідно, у Королівському замку, Великому театрі та палаці Примасів.

У суботу зранку учасники саміту обговорюватимуть ситуацію в Афганістані. До цієї дискусії крім країн-членів НАТО долучаться також представники 19-ти країн-партнерів Альянсу та міжнародних організацій. Згодом відбудеться засідання Північноатлантичної ради, а на завершення саміту о 15-й годині (16:00 за київським часом) відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів.

НОВІ ТА СТАРІ ОЧІКУВАННЯ

Попри те, що під час варшавського саміту НАТО розглядатимуться  виклики й загрози як на півдні, так і на сході Європи, важко не погодитися з думкою міністра національної оборони Польщі Антонія Мацеревича, що зустріч матиме більше значення для Східної Європи. Саме під час цього безпекового форуму буде прийнято дуже важливі рішення для "нових" країн НАТО, насамперед Польщі, а також Литви, Латвії та Естонії, про розміщення на їхній території на ротаційній основі бойових тактичних груп військ НАТО. За попередньою домовленістю, ці бойові групи будуть із США, Канади, Німеччини та Великої Британії. Поки що місце дислокації цих підрозділів не відоме, але глава міноборони Польщі напередодні привідкрив завісу таємничості й розповів, що командування цих частин, ймовірно, розташовуватиметься у Ельблонзі за 100 кілометрів від кордону з Росією. Фактично, вперше з 1999 року, коли Польща, а також інші 9 країн Східної Європи вступили до НАТО, на їхній території базуватимуться реальні бойові підрозділи Альянсу. Очікування Польщі й балтійських країн від такої присутності є очевидними: відлякати ймовірного супротивника (читай Росію) від гібридних чи то активних дій проти них. Усе той же польський міністр Мацеревич зауважує, що саме ці підрозділи приймуть перший удар у випадку можливих дій "зелених чоловічків" і чекатимуть на підмогу основних сил НАТО.

Під час саміту країни східної Європи прагнуть отримати від керівництва НАТО і західних союзників запевнення про актуальність як ніколи 5-ї статті Вашингтонського договору про колективну оборону. Натомість, генсек НАТО переконуватиме більшість країн-членів, які ще не зовсім переконані у необхідності зміцнення власної оборони у нових реаліях, підняти витрати на оборону до 2% від ВВП. 

Очевидно, що у контексті обговорення відносин НАТО з Росією найчастіше звучатимуть слова deterrence (відлякування) і dialog (діалог). Мовляв, відносини з "імовірним противником" потрібно будувати методом "кнута і пряника", аби остаточно не заганяти його в кут і не провокувати на подальшу агресію. Хоча, слово "агресія" Росія вже давно засмакувала, випробувавши його в Україні, а раніше у Грузії, і не буде так легко відмовлятися від садистської насолоди. Непоганою інформацією для України є те, що засідання Ради НАТО-Росія відбудеться вже після саміту у Варшаві 13 липня. Це є сигналом про те, що, приймаючи важливі рішення, Альянс керуватиметься, насамперед, своїми інтересами, а не "хотілками" Москви.

Україна їде на саміт з цілком конкретними очікуваннями: отримати від Альянсу пакет допомоги, що допоможе продовжити процес реформування країни і посилити її можливості по протидії російській агресії. Київ також сподівається на підтвердження політичних сигналів від Альянсу щодо підтримки у питанні протидії російській агресії, збереження територіальної цілісності країни. І як завжди Україна очікуватиме від НАТО декларації, що  "двері" до членства в Альянсі для країни залишатимуться відчиненими...

Юрій Банахевич, Варшава.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-