Між Дніпром і Петровським. За ким піде активний електорат?
Трохи більше як за тиждень в Україні відбудуться вибори до місцевих рад. Жителі Дніпропетровська обиратимуть міського голову. Кандидатів на посаду мера в місті аж 29.
КАНДИДАТИ В МЕРИ: ПЕРША ТРІЙКА
Відповідно до проведених ще в кінці вересня соціальних та маркетингових досліджень "SOCIS", найбільш запекла боротьба за мерське крісло розгортається між народним депутатом України Борисом Філатовим (партія "Укроп"), екс-губернатором Дніпропетровщини, колишнім віце-прем'єр-міністром в уряді Азарова, а нині народним депутатом України Олександром Вілкулом (партія "Опозиційний блок") та колишнім членом земельної комісії міськради Дніпропетровська Загідом Красновим (партія "Громадська сила").
Кандидат на посаду міського голови у Дніпропетровську - народний депутат і колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Борис Філатов - запам'ятався дніпропетровцям тим, що як член команди Коломойського, не допустив сюди "російської весни". Він же є лідером популярності в соціальних мережах і має неабияку харизму журналіста, правозахисника, революціонера і просто "принципового хлопця". Упевнено перемігши на одномандатному окрузі №27 у ВР, Філатов і нині продовжує зустрічатися зі своїм електоратом, ремонтує дороги, ліфти, запускає маршрути громадського транспорту, відкриває стадіони та інше. Проте, Філатов, окрім фінансових ресурсів групи "Приват" має за плечима, як вірний член команди того ж таки Коломойського, і певні тертя з пропрезидентською силою.
У своєму Facebook кандидат у мери Дніпропетровська Борис Філатов написав: "Якщо ви хочете допомогти моїй виборчій кампанії, якщо ви хочете реальних змін, якщо ви хочете нових чесних правил, якщо ви хочете перспективи, перестаньте писати мені листи: про придбання меблів, принтерів, кахлю і лінолеуму; про фінансування федерацій (змагань, семінарів, свят і іншої нісенітниці); про бажання отримати патронат народного депутата (кандидата, йолопа etc.)
Будьте самостійними і відповідальними громадянами.
Так, я - не бідна людина. Але каса в іншому місці.
Якщо ви просто хочете вспомоществованія, то продавайте своє майбутнє іншим. Я в такі ігри не граю".
Борис Філатов та "Укроп" начебто відмовилися від найманих політтехнологів, які б склали для нього програму. "Програму мають написати самі люди, які знають, як хочуть жити", - сказав Борис Філатов. Тому у форматі круглих столів вирішено провести цикл експертних засідань. Результатом круглих столів повинні стати практичні рекомендації для нової міської влади, яка сформується після прийдешніх виборів. І в разі перемоги Філатова - йому ж, як кажуть, і карти в руки. Уже відбулися круглі столи з питань ЖКГ, освіти, безпеки в місті, економіки. Філатов запропонував програму, яка максимально убезпечить дітей на вулицях міста, також він виступає за децентралізацію ВУЗів, реформування медицини, враховуючи думки спеціалістів та реальні потреби городян, у питаннях ЖКГ спиратиметься на досвід сусідньої Литви. Екс-мер Вільнюса Артурас Зуокас був спеціально запрошений на засідання круглого столу і вважає: для того, щоб провести у Дніпропетровську реформи у ЖКГ, необхідна спільна робота мешканців міста і влади.
Суперником Філатова є народний депутат від "Опозиційного блоку", екс-губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул. За нього, вважає експерт Тім Желдак, обома руками голосуватимуть прихильники "радянщини" і вічно незадоволені змінами пенсіонери. "Колишнім "регіоналам" нічого запропонувати мешканцям прифронтового Дніпропетровська, окрім виправдань війни, яку вони розв'язали, тому головний козир у передвиборчій програмі Вілкула - саботування закону про декомунізацію. Збереження наркома Петровського у назві міста, пам'ятниках та інших топонімах - ідея-фікс кампанії Вілкула, яка дозволяє йому уникати дійсно незручних питань щодо провалу "регіоналів" у економіці та зовнішній політиці", - сказав експерт.
Тим часом, 12 жовтня Олександр Вілкул виклав на своїй сторінці у Фейсбук для обговорення власну "Програму розвитку Дніпропетровська"."Я вірю, що містяни вибиратимуть мера не емоціями, і конкуренція на виборах буде не на рівні гасел і партійних прапорів, а на основі програм, які дадуть кокретне розуміння, як розвиватиметься наше місто. Причому, програма має бути підкріплена досвідом реалізації попередніх проектів і наявністю професійної команди", - написав Вілкул.
Далі він робить наголос на економічній, господарській складовій розвитку Дніпропетровська, зауважуючи, що "мер - це не політична, а господарська посада".
У програмі кілька разів акцентується на тому, що всі її пропозиції базуються на досвіді попередніх уже реалізованих проектів, а більшість проблем і складнощів Дніпропетровська, на думку Вілкула, пов'язані з тим, що "в останні півтора року у місті не було справжнього господаря"
Третім претендентом на посаду мера Дніпропетровська є Загід Краснов, який, за його ж словами, мешкає тут уже понад 45 років. Закінчив Дніпропетровську державну архітектурно- будівельну академію.
Терміново перейменувавшись з Габібулаєва Загіддіна Габібулаєвича на більш звичного нашому вуху Загіда Геннадійовича Краснова, етнічний лезгин потрапив до Дніпропетровської міськради в 2002 році, і відразу увійшов до складу земельної комісії. За свою політичну діяльність Загід Краснов устиг постояти під прапорами "Нашої України", БЮТ, пізніше, в 2004-му, побути лідером "помаранчевого" майдану в Дніпропетровську. Після він спробував "прилаштуватися" до Балоги, але отримав відмову. У підсумку в 2006-му Загід Геннадійович отримав перепустку до Дніпропетровської міськради в якості глави фракції Блоку Лазаренка "Громада", яка контролювала земкомісію міськради. «У той період жодна земельна ділянка в межах Дніпропетровська неможливо було відвести в користування без "узгодження" із Загідіном Габібулаєвич", - писала тоді "Народна правда",.
У 2010 році Загід Краснов вже балотувався на посаду міського голови Дніпропетровська.
У травні 2012 року проти Краснова було порушено кримінальну справу (у 2008 році він скоїв дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження). Проте справу залагодили мировою угодою. Після цього на політичній арені Краснов відійшов у тінь і вийшов з неї уже під час Майдану.
Що сьогодні Загід Краснов обіцяє дніпрянам? Власне, те ж саме вирішення місцевих проблем з дорогами, ліфтами, дахами, а ще боротьбу з корупцією, за здорову націю і таке інше. Проте є і цікаві моменти. Наприклад, приваблюючи до участі у виборчому процесі студентську молодь, Краснов пропонує "унікальний і перший у своєму роді проект розвитку студентських гуртожитків". За ініціативою Загіда Краснова всеукраїнська ГО "Громадська сила" оголосила конкурс грантів для розвитку студентських гуртожитків.
ВИБОРИ, ЗНАЧИМІШІ ЗА ПРЕЗИДЕНТСЬКІ
Загалом, аналізуючи нинішні місцеві вибори, політичний оглядач тижневика "День" Юрій Райхель, зауважив, що не варто применшувати їх вагу. На його думку, за своїм міжнародним значенням для майбутнього вони стоять поряд, а то навіть і над президентськими чи парламентськими виборами. Сам виборчий процес завершиться 25 жовтня, але, як вказує оглядач, мова йде про дуже великі гроші. Бо при децентралізації, а вона в бюджетній сфері вже почалася, ціла низка регіонів України отримає значні кошти, які надходитимуть до міських, районних та обласних бюджетів, а перераховуватись до всеукраїнського - значно менше.
Читайте також: Передвиборча Миколаївщина: «сепаратисти» - але мають право
"За бюджетною децентралізацією настане адміністративна, і далі вже не треба буде звертатися до центральних органів, бо переважна частина адміністративних питань вирішуватиметься на місцях, тому настільки важливо мати ту владу, яку б хотіли бачити мешканці Дніпропетровщини. Звідси й така велика зацікавленість політичних сил і конкретних людей у тому, щоб потрапити в сільську, селищну, міську та інші ради, аби наблизитися до джерел фінансів. Звідси й наші проблеми. І вплив адміністративного ресурсу.
Це стосується не лише Дніпропетровської області. "Брудні" вибори і в Запорізькій, Харківській областях, в Одесі, навіть у Львові ситуація не набагато відрізняється від нашої. Особливо вона загострена у містах-донорах".
Юрій Райхель вважає, що низький рівень виборчих комісій не такий уже й випадковий. "Ми ж розуміємо, що з людьми, які добре розуміються на справі, досить важко говорити й "домовлятись", - сказав він, навівши приклад Польщі, де процеси демократизації були так само непрості. - "Коли в Польщі пройшла децентралізація і країну розділили на 16 воєводств, там також усі кошти пішли у міста і нижче, і там також справа доходила до рукоприкладства й стрілянини. Не варто думати, що ми якісь особливі, інша справа, що політична культура у наших сусідів набагато вища, і виборчі комісії у Польщі є частинами МВС, чого в Україні уявити не можна. І ці люди працюють на постійній основі від виборів до виборів. У них не так часто, як у нас, змінюються закони, й не такі вони непрозорі, як Закон про місцеві вибори."
Наразі, зауважує оглядач, ми ще не зовсім розуміємо значення місцевих виборів для нашої країни.
Крім названих важковаговиків, на посаду керівника міста претендують і менш "розкручені" особи: чинний в. о. мера Галина Булавка (партія "Наш край"), перший заступник міського голови Дніпропетровська Анатолій Крупський (партія "Відродження"), народний депутат України Максим Курячий (партія "Солідарність - Блок Петра Порошенка"). Крім цього, самовисуненням балотуються Вадим Шебанов, звільнений з посади заступника міського голови, дніпропетровський громадський діяч Сергій Демченко та Анатолій Приходько, висунутий на вибори ветеранськими організаціями міста, командир розвідроти Юрій Помазан, а також один із лідерів дніпропетровського Майдану Віктор Романенко.
Представники колишніх комуністичних та соціалістичних партій також знову йдуть до влади. Їх інтереси як самовисуванець представлятиме голова ГО "Союз радянських офіцерів" Віктор Марченко.
ФЕЙКИ, ЧОРНИЙ ПІАР І ДЕБАТИ
Як і обіцяли політичні оглядачі, передвиборчі перегони у Дніпропетровську дивують і самих мешканців, і спостерігачів брудними технологіями. Це і чорний піар, і фейкові новини, фейкові агітаційні листівки.
Люстраційний комітет Дніпропетровська з'ясував, скільки насправді витрачають дніпропетровські політики на зовнішню рекламу. З 9 по 11 вересня активісти проїхалися Дніпропетровськом і порахували бігборди та сітілайти деяких кандидатів на посаду мера. Потім, спираючись на розцінки, отримані на сайтах рекламних агентств, порахували бюджети кампанії політиків. Результати дослідження люстратори опублікували в групі ФБ "Свинські хроніки". Результати вражали - вони сягали від 9 до 30 мільйонів гривень. Однак про те, звідки гроші на це, звітів перед громадськістю ніхто не робив.
Ледь не на старті виборчої кампанії відразу три потенційні кандидати в мери Дніпропетровська публічно заявили про свій намір викликати на відриті телевізійні дебати Олександра Вілкула. Так, представник партії "Відродження" Анатолій Крупський, якого соціологи зараховують у ТОП-5 лідерів виборчої гонки, під час інтерв'ю одному з дніпропетровських он-лайнових видань заявив, що має цілу низку тем для обговорення з екс-губернатором регіону.
"Мені складно сприймати його передвиборчі обіцянки добудувати в Дніпропетровську метро, коли досі без відповіді залишається питання про долю попередніх багатомільйонних траншів, виділених урядом Азарова на дніпропетровський метрополітен у той час, коли Вілкул був керівником області", - зазначив політик.
За його словами, не меншу занепокоєність викликає регіональна програма з "будівництва століття" у вигляді об'їзної дороги навколо Дніпропетровська, активне фінансування якої також припало на період перебування Олександра Вілкула на посаді голови Дніпропетровської облдержадміністрації.
Під час зустрічі з виборцями в Бабушкінському районі бажання поспілкуватися з кандидатом "Опозиційного блоку" також висловив Анатолій Приходько, висунутий на вибори ветеранськими організаціями міста, а дніпропетровський громадський діяч Сергій Демченко, який недавно заявив про свій намір взяти участь у виборах, на своїй сторінці в одній із соціальних мереж звернувся до екс-губернатора з відкритим листом, вимагаючи публічно пояснити значення слогана з телевізійного ролика "Опозиційного блоку", з яким і сам Олександр Вілкул і його політична сила йдуть на вибори: "Ми перетворимо Дніпропетровщину в новий Донбас".
ЗА ЧЕРНІГІВСЬКИМ СЦЕНАРІЄМ
На думку політичного експерта Андрія Золотарьова, фактично в місті може повторитися - тільки в більш масштабних і жорстких формах - сценарій чернігівських виборів.
"Це диктується боротьбою двох потужних команд: Олександра Вілкула і Бориса Філатова. Якщо дивитися в дзеркало соціології, то станом на першу декаду вересня розклад сил виглядав наступним чином. Серед кандидатів у мери веде Олександр Вілкул з 27% підтримки, далі - Борис Філатов з 13,8% і Загід Краснов з 12%. Фактично ця трійка поділила між собою весь активний електорат міста", - зазначив експерт.
Не варто забувати й про те, що "опоблоківець" Вілкул ще має досить міцні позиції в обласній раді, де головує його ставленик і партнер в менеджерській роботі на ахметівських підприємствах Євген Удод.
Філатов, у свою чергу, намагається і надалі спиратися на тему захисту міста та регіону, розповідаючи про повернення "реваншистів" і сепаратистську загрозу.
У цілому ж в області, на думку голови Комітету виборців України Дніпропетровщини Станіслава Жолудєва, за партією влади вишикуються в ряд "Укроп" і "Батьківщина", можливо, до трійки лідерів зуміє вписатися і "Самопоміч".
На основі вибору інтернет-користувачів Дніпропетровського регіону був сформований ТОП-рейтинг п'яти політичних партій області. На думку респондентів, лідерами симпатій є: "Опозиційний блок", "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч", Радикальна партія, "Батьківщина".
На думку Станіслава Жолудєва, більшість представників "Опозиційного блоку" в Дніпропетровській обласній раді будуть обранцями від Кривого Рогу та Павлограда, адже відповідно до прийнятого Закону "Про місцеві вибори" змінюється порядок формування складу місцевих рад.
Для міських, районних та обласних рад повністю скасовано мажоритарну систему. Тільки загальна кількість голосів, набрана політичною партією по багатомандатному округу, наприклад, по області, визначить кількість депутатських мандатів, які партія отримає. Тут немає ніяких відмінностей від пропорційної виборчої системи, яка діяла в Україні до 2010 року.
А ось персональний склад депутатів визначається за новою системою "відкритих списків". Її зміст у тому, що черговість кандидатів у списку визначається вже за результатами виборів. Кожен кандидат партійного списку закріплюється за конкретним округом і подальше розташування кандидата в списку на проходження до місцевої ради визначається відсотком голосів, який набрала його партія в окрузі.
Першим у списку опиниться кандидат, на окрузі якого партія отримала найбільший відсоток голосів, наступним піде кандидат, по округу якого партія отримала другий найбільший результат і так далі. При цьому система абсолютно не враховує різницю в кількості виборців на округах або відмінності в рейтингу партій.
Для прикладу, "Опозиційний блок" на виборах до парламенту отримав найвищі результати у містах Тернівка (48,4%), Першотравенськ (41,6%), Павлоград (37,7%), Орджонікідзе (32,3%), Кривий Ріг (28,6%), а також у Павлоградському (37,2%), Петропавлівському (33,2) і Широківському районах (28,6%). Для порівняння - у Дніпропетровську партія отримала лише 20%.
"Виходячи із запропонованої системи виборів і нарізки округів, близько 15-20% округів у Дніпропетровській області можуть взагалі не мати свого представника. Замість перемоги там кандидатів, пройдуть ті, чия партія подолала 5-процентний бар'єр і хто отримав найвищий рейтинг", - вказує Станіслав Жолудев.
Експерт уточнює, що найбільшу квоту для того чи іншого партійного представництва отримує той регіон, де політсила набирає найвищий відсоток.
"Таким чином, "Опозиційний блок" у Дніпропетровській обласній раді може бути представлений кандидатами з Кривбасу та Західного Донбасу, де у цієї політсили - традиційно високий рівень підтримки", - підсумував представник Комітету виборців України.
Цікавим є ще один феномен цих виборів - перетворення частини кандидатів на таких собі партійних ВІП-агітаторів. Звідки вони візьмуться? Приміром, очікуваний рейтинг Опоблоку може досягати все тих же 20% по області, а це означає, що політична сила претендуватиме на 24 депутатські мандати. Отже, зі 120 кандидатів до обласної ради пройдуть тільки кандидати, які балотуються по територіях, де політсила має найвищу підтримку, що перетворює решту 96 кандидатів просто у ВІП-агітаторів, які працюватимуть на партійний рейтинг без особистих перспектив.
Людмила Блик, Дніпропетровськ.
