Хто і як з’їв «Хліб України»

Сьогодні компанія неспроможна виконувати покладені на неї державою функції. Її розкрадали цілеспрямовано, із застосуванням кримінальних «ноу-хау». І що показово: під наглядом тих, хто був зобов’язаний її розвивати.  

ДЕРЖАВНІ ЗБИТКИ СЯГАЮТЬ ПІВМІЛЬЯРДА ГРИВЕНЬ

Перевірка, призначена Мінагрополітики зафіксувала державні збитки, що перевищують 100 млн гривень лише за первісною вартістю. А за ринковими цінами вони більше півмільярда. За попереднього керівництва Міністерства незаконно привласнили 11 цілісних майнових комплексів та частину майна майже півсотні підприємств «Хліба України».

Перевірка Мінагрополітики встановила хронологію свідомого доведення до занепаду системи державних хлібоприймальних та хлібозаготівельних підприємств. Розкрадали компанію фактично із першого дня створення, коли до її статутного фонду сфери передали 101 підприємство та 13 адміністративних будівель.

Наслідком брутального відчуження державного майна стало зменшення вартості реальних активів до 10% від зареєстрованого статутного фонду ДАК (1,3 млрд гривень). Їх нинішня вартість – лише 105 млн гривень. Держава фактично стала донором ключових приватних підприємств внутрішнього зернового ринку. І через таке невпорядковане донорство державний пацієнт нині фактично більш мертвий, аніж живий.

Із 2000-го відчуження майна, яке увійшло до статутного фонду Компанії, здійснювалося витончено цинічно. Попри законодавчу заборону відчужувати майно об’єктів державної власності, повністю привласнили Мирівський та Бузівський елеватори, Балівський, Прилуцький, Тальнівський, Харківський №1 та Черняхівський КХП, Хлібну базу №84, Київський інститут хлібопродуктів.

Було відчужено вісім адміністративних будинків ДАК «Хліб України» у Дніпропетровську, Запоріжжі, Тернополі, Херсоні, Хмельницькому, Чернігові, Донецьку. У Києві вкрали офіс компанії, що знаходився на Хрещатику, де нерухомість найдорожча у країні. Також довели до банкрутства хлібні бази №75 та 80, Криворізький КХП №1, Новоайдарський та Зоринівський елеватори, Чернівецький КХП.

Ділки відчужували державне майно за різноманітними схемами, зокрема, через укладання інвестиційних угод, роботи з покращення основних фондів,  доведення підприємств до банкрутства, штучні борги, неправомірні рішення місцевих рад, судових та інших державних  органів.

ДАК РОЗКРАДАЛИ З ВІДОМА КОЛИШНІХ ПЕРШИХ ОСІБ ДЕРЖАВИ

Очевидно, що реакція державних органів була неадекватною і не відповідала масштабам завданих державі збитків. Це – прямий доказ того, що компанію розкрадали з відома колишніх перших осіб держави, які сьогодні у бігах за кордоном. У результаті судова тяганина триває роками, часом за однаковою проблематикою приймають кардинально протилежні рішення.

Зокрема, через оборудки з інвестугодами та угодами про поділ майна ТОВ „Грейнфілд-А” отримала майно Балівського КХП та Мирівського елеватору. Їх ринкова вартість нині перевищує 70 млн гривень.

Доклали руку до знищення «Хлібу України» і місцеві органи влади. Виконком Тальнівської міськради незаконно визначив приватну форму власності на ЦМК «Тальнівський КХП» вартістю 42,5 млн гривень. Через це підприємство, що переробляє 22% борошна в Україні, відчужено за процедурою банкрутства на користь ТОВ «Тальне». Тільки у липні цього року Господарський суд визнав незаконним те рішення, хоча активи державі не повернуто.

А, скажімо, майно ДП „Прилуцький комбінат хлібопродуктів №1” вартістю 7,3 млн передано ТОВ „НВП МАШТЕХ” ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.08.2009 року.

У ДЕРЖАВИ ВКРАЛИ 11 ЦІЛІСНИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ЧАСТИНУ МАЙНА 50 ПІДПРИЄМСТВ

Нині практично припинив діяльність Київський інститут хлібопродуктів, єдиний в Україні, який мав спеціалізовану лабораторію та здійснював галузеву експертизу і стандартизацію. Голова правління ДАК передав будівлю інституту площею понад 8 тисяч кв. м. на столичному Подолі до статутного фонду  ЗАТ «Інститут хлібопродуктів». При тому, що закон забороняє використовувати таке майно для формування статутного фонду господарських товариств.

За такими самими чи іншими кримінальними схемами здійснили відчуження майна Оленівського, Кобеляцького, Кіровоградського КХП, Хлібної бази № 78, Львівського комбінату хлібопродуктів.

Закон забороняє заставу майна Компанії, переданого дочірнім підприємствам у користування. Але на практиці його незаконно застосовували як механізм податкової застави для покриття заборгованості із сплати до бюджету. Керівництво компанії дивилося на порушення крізь пальці, тож таким чином було втрачено частину  майна Хлібної бази №78, Кременчуцького, Чернівецького КХП, Гребінківського елеватора тощо.

Остаточно довів компанію до руїни процес створення ПАТ «Державна продовольча зернова корпорація». Туди мало бути передано майно ліквідованих дочірніх підприємств ДАК «Хліб України». В 2010 році голови ліквідаційних комісій свідомо не включили до переліків необоротних активів, що підлягають передачі ДПЗКУ, майно 18 дочірніх підприємствах загальною вартістю 37,78 млн гривень. Серед них, зокрема, Врадіївський, Старокостянтинівський, Великолепетинський, Партизанський, Шполянський, Братолюбівський елеватори, Одеський та Миколаївський портові елеватори, Дубенський, Кролевецький, Тернопільський, Богданівський, Менський, Оленівський, Кіровоградський та Одеський КХП.

У 2013 році втрачено державне майно вартістю 12,9 млн гривень. Серед них: Володимир-Волинське, Севастопольське, Галицьке, Криворізьке КХП, Черняхівський, Західно-Кримський та Брилівский елеватори, Хлібна база №89,  Торговий дім «Золотий колос».

У МІНАГРО ТРИМАЮТЬ НА ОСОБИСТОМУ КОНТРОЛІ СПРАВУ «ХЛІБУ УКРАЇНИ»

Однією з причин, що призвела до незаконного привласнення державного майна, стали неправові рішення колишнього керівництва АПК. Тоді було незаконно включено до статуту ДАК «Хліб України» положення про те, що Компанія є власником майна, переданого  засновником. Ця юридична зачіпка дозволила здійснити формальну передачу державного майна. Майно втрачалося через численні факти перевищення повноважень керівництвом Правління ДАК «Хліб України», яке надавало відповідні дозволи і погодження. При цьому керівництво Міністерства було вкрай безпечним та бездіяльним щодо претензійно-позовної роботи й контролю за діяльністю Компанії.

Одним із ключових висновків з перевірки Мінагрополітики є визначення шляхів покарання винних та повернення державі украденого у неї майна. Ми тримаємо дані аспекти на особливому контролі.

Мінагрополітики налаштовано на чесну, прозору приватизацію. Роздержавлення – необхідний крок до відновлення ефективного управління галузевими активами. Але механізми роздержавлення мають бути законними і відповідати інтересам держави і суспільства. Усвідомлюю, що добровільно повертати привласнене державне майно нинішні його власники не збираються. Тож вирішуємо проблему за допомогою правоохоронних органів.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства