ЄС планує схвалити безвізовий «запобіжник» до весни
Про це власному кореспонденту Укрінформу у Брюсселі розповіли в керівних інституціях ЄС.
Як планується, Рада ЄС у середині лютого передасть до Європарламенту остаточний текст проголосованої депутатами 15 грудня 2016 року законодавчої резолюції щодо нового механізму призупинення, текст якої був перекладений на всі офіційні мови Співтовариства та пройшов юридичну і лінгвістичну верифікацію.
Далі очікується, що Рада ЄС наприкінці лютого остаточно затвердить законодавчу резолюцію, яка після публікації набуде чинності на 21-й день.
Як повідомлялося, у Євросоюзі ухвалили політичне рішення, що візові вимоги для громадян України та Грузії будуть скасовані лише після набуття чинності нового механізму призупинення безвізових режимів для всіх третіх країн.
У четвер, 2 лютого, Європарламент на пленарному засіданні проголосує безвізовий режим для Грузії.
Відносно України, як вирішила Рада ЄС, переговори з Європарламентом та Єврокомісією щодо проекту законодавчої резолюції про безвіз для українців розпочнуться лише після набуття чинності нового механізму призупинення, тобто лише у другій половині лютого. Після завершення цих тристоронніх міжінституційних переговорів проект законодавчої резолюції буде винесено на голосування Європарламенту. Далі текст буде перекладений експертами Ради ЄС на офіційні мови Співтовариства та має пройти юридичну і лінгвістичну експертизи. Після цього документ знову повернеться до Європарламенту, де формально перевірять опрацьований Радою ЄС остаточний варіант тексту. Далі резолюція має бути затверджена Радою ЄС, опублікована, після чого набуде чинності на 21-й день.
Як повідомляв Укрінформ, головною метою нового механізму є посилення його ефективності, гнучкості та зменшення часу на ухвалення рішення. Йдеться про спрощення процедури для країн-членів та Єврокомісії щодо його застосування з власної ініціативи.
Передумовами для призупинення дії безвізових режимів визначені невиконання зобов’язань третіх країн щодо угод про реадмісію, а також значне зростання безпекових ризиків для внутрішньої безпеки країн-членів у випадку ескалації нелегальної міграції та внесення необгрунтованих заявок про надання притулку.
