Заява МВФ з приводу економічної ситуації в Україні: спроба декодування

Місія Міжнародного валютного фонду вирушила з Києва, залишивши по собі «Заяву з приводу обговорень з Україною».

Нашвидкуруч коментуючи цей стейтмент, вітчизняні медіа обмежилися тим, що відразу впадає у вічі - переглянутою МВФ оцінкою падіння української економіки (з 9 до 11 відсотків ВВП поточного року) та обіцянкою продовжити переговори.

Але от інвестиційна компанія Дрегон Кепітал звернула увагу на те, що ці переговори триватимуть найближчими «тижнями», а не «днями», що було характерно для попередніх прес-релізів. Отож,  можна зробити висновок: у стосунках МВФ та України постала міні-пауза під назвою «місцеві вибори» та «податкова реформа».

Так це чи ні, Укрінформ вирішив з`ясувати у неофіційних джерел в уряді та центробанку, котрі були причетні до перебігу переговорів. Переговорів, як ми зрозуміли, урівноважених, позаяк чи не вперше місія МВФ вирушила з України у заздалегідь визначений термін, не затримуючись на традиційні тиждень-два, а траплялося і три.

Стислому двотижневому терміну роботи цього разу сприяли як відносна стабілізація економічної ситуації, так і розуміння обома сторонами того, що ухвалити напередодні місцевих виборів необхідні для чергового траншу рішення - неможливо.

У зв`язку з цим, а також враховуючи перевірений історичний досвід несумісності траншів МВФ із піками електоральних циклів України, нашим офіційним особам варто вже бути обережнішими у своїх прогнозах щодо дат наступних фінансових ін`єкцій МВФ. Стосується це, зокрема, і вересневої заяви Валерії Гонтаревої стосовно того, що «в жовтні отримаємо третій транш кредиту в рамках програми EFF».

Тож зробимо спробу декодувати заяву МВФ, традиційно витриману у стилі «все (може бути) добре, однак».

« Було досягнуто розуміння з багатьох питань. Проте, оскільки владі потрібен додатковий час для того, щоб остаточно конкретизувати свої пропозиції відносно напрямків політики на 2016 рік, в найближчі тижні дискусії продовжаться».

Про «тижні» ми вже згадували. Таким чином, варіант, за якого питання виділення третього траншу обсягом 1.7 млрд доларів, Рада виконавчих директорів розгляне до Різдвяних канікул, видається оптимальним.  Ключовими також є слова про очікування конкретизації напрямів політики на 2016 рік.

Безумовно, один з головних напрямків в цієї політики - податкова реформа.

За словами співрозмовників агентства, Україна у своїх стосунках із головним кредитором щосили останнім часом відчутно вдарила по гальмах цієї податкової реформи.  Чому?

Причина очевидна. Проект податкової реформи в будь-якому її вигляді - чи то порівняно консервативний від Яресько, чи то кавалерійсько-наступальний від Южаніної - окрім гучних переможних заголовків, загрожує також обмілінням державної скарбниці наступного року.

Це обміління може не трапитися лише за дотримання  двох умов, про реалістичність яких аудиторія Укрінформу може судити самостійно .

А. Парламент різко скорочує видатки у бюджеті 2016 року, приводячи тим самим  недонадходження у відповідність меншим ресурсам бюджету.

Б. З 1 січня всі українці, як фізичні, так і юридичні особи, на тлі скорочених навпіл податків дають собі «новорічну резолюцію» і починають масово висвічувати зарплату, декларувати доходи і статки, за непотрібністю забувають оптимізаційні схеми, вимагають у водіїв маршруток чеки як доказ того,  що власники бусиків сплачують податки, приходять на сесії місцевих рад з вимогою запровадити по максимуму податок на нерухоме майно - і все це на тлі новорічного переродження Державної фіскальної служби у сервісну організацію.

Оскільки обидві ці умови, як бачимо, є вельми непростими з точки зору реалізації, вагання уряду абсолютно зрозумілі. Але вихід, як не крути, треба буде знайти.

«Керівництво країни визнає, що рішуче здійснення економічних реформ є обов'язковою умовою подальшої макроекономічної стабілізації і відновлення росту. Воно налаштоване на забезпечення податково-бюджетної стабільності шляхом досягнення в 2016 році цільового показника дефіциту, затвердженого програмою, на рівні 3.7 відсотків ВВП».

Цей дипломатичний абзац в заяві Фонду окреслює проблемну тему з наповненням бюджету ще з одного ракурсу.

В багатостраждальній темі української податкової реформи, окрім кількох вже згаданих наявних меню податкової реформи, є по-справжньому spicy страва. Називається вона Єдиний Соціальний Внесок.

На сьогодні є щонайменше три варіанти приготування цієї гарячої страви наступного року. Любителям помірного spicy кухарі Мінфіну пропонують зниження ставки оподаткування із середньостатистичного 41 до 20 відсотків.

Тим, кому до вподоби гарячіше, парламентський комітет з питань податкової та митної політики готовий запропонувати і 10, і 15 відсотків. Ну а екстремалам неурядові організації  взагалі прононують скасувати ЄСВ.

Тож на тлі гонитви за ліквідацією податків як таких залишається сакраментальне питання - а за чий кошт будуть з наступного року фінансуватися пенсії? Очевидь, цим питанням задається і МВФ, наголошуючи на необхідності того самого «забезпечення податково-бюджетної стабільності шляхом утримання цільового показника дефіциту на рівні 3.7 відсотків ВВП».

Загалом очевидно: оскільки жодна із пунктирно означених вище спроб податкової реформи не здатна забезпечити такий порівняно низький рівень бюджетного дефіциту ,  а - навпаки, розширить його до меж, несумісних із програмою МВФ, саме податкова реформа може стати черговим каменем спотикання у стосунках між Фондом та Україною. На тлі цього скасування преференційного режиму оподаткування сільського господарства видаватиметься просто проблемкою, однак  і цей крок , очевидно, мулятиме дошкульно.

До всіх цих фіскальних перипетій ще додаються обставини, про які МВФ нагадує у своїй заяві, а саме:  необхідність «компенсації разової втрати надходжень і фінансування видаткових зобов'язань, в тому числі тих, що стосуються допомоги домогосподарствам для покриття витрат, пов'язаних із підвищенням цін на енергоносії».  Йдеться, швидше за все, про припинення чинності тимчасового імпортного збору та помірніший, аніж раніше, прибуток НБУ - до того ж завчасно підтверджений аудиторським звітом, а не розрахований на око.

Оскільки, цитуючи МВФ, «обговорення реформ, що забезпечать виконання пакету заходів в царині податково-бюджетної політики на 2016 рік, триває», то, цілком вірогідно,  триватиме і вимушена пауза у стосунках між Києвом та його головним кредитором. І, схоже, вирішальною мірою від Києва залежатиме, чим ця пауза буде наповнена, - реальною боротьбою з корупцією (як-от першими успіхами Антикорупційного бюро) і виваженою податковою реформою, чи, навпаки, розшарпаним проектом бюджету 2016 року та ймовірними закликами скасувати перегляд тарифів.

Станіслав Голубенко. Київ.

Фото: Chip Somodevilla/Getty Images/VEJA