Глобальний індекс Трансперенсі Інтернешнл: в Україні - високий ризик оборонної корупції

Глобальний індекс Трансперенсі Інтернешнл: в Україні - високий ризик оборонної корупції

Укрінформ

У п’ятницю 11 грудня, в інформаційному агентстві «Укрінформ» презентували результати Індексу доброчесності в оборонному врядуванні 2020 (DGI). Програма Трансперенсі Інтернешнл Оборона та Безпека (TI-DS) оприлюднила результати для 15 країн Центральної та Східної Європи, серед яких – і Україна. Україна отримала 41 бал зі 100 і оцінку D, яка означає високий ризик корупції в оборонному секторі. Індекс доброчесності в оборонному врядуванні – це єдиний світовий індекс оцінки корупційних ризиків оборонних відомств.

Доктор Кароліна Маклахлан, менеджерка з питань європейського регіону Трансперенсі Інтернешнл Оборона та Безпека розповіла, що цей Індекс охоплює 86 країн, а саме цього разу фахівці оприлюднили оцінку для країн Центральної та Східної Європи. Вона повідомила, що «більша частина цих країн стикається з високим ризиком корупції у своїх секторах безпеки і оборони. Середня оцінка регіону складає 48/100. При цьому найгірший показник — в Азербайджану, у нього лише 15 балів, а найкращий — у Латвії зі 67 балами».

Маклахлан додала, що кожну країну оцінюють за п'ятьма сферами ризику в секторі оборони, а саме: політичний, фінансовий, кадровий, ризик для військових операцій та закупівельний. Згідно з методологією індексу, після оцінки експертами, попередні результати надсилаються для ознайомлення і зворотного зв’язку відповідним державним органам та структурам кожної країни. «На жаль, ми не отримали відгуку від державних органів України, тому сподіваємося, що отримаємо його тепер, коли дані Індексу оприлюднили офіційно».

Найгірший показник в України — по військових операціях. Вони отримали лише 8 балів зі 100 можливих. Нині українські війська широко залучені до місій НАТО та ООН на трьох континентах, а також стоять на захисті України у збройному конфлікті на Донбасі, - сказав член правління Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Ендрю Бейн. Він наголосив, що для морального духу військовослужбовців надзвичайно шкідливо бачити корупцію всередині системи. Бейн, який має значний військовий досвід за кордоном і який вже багато років живе в Україні, зазначив, що «хоч зараз більше і не платять за те, щоб отримати кращий ранг, як це було за часів Януковича, ми досі бачимо, що люди платять хабарі, щоб отримати посаду або потрапити до військових операцій».

Бейн зазначив, що один з найбільш позитивних моментів, який відзначили автори індексу, - це прийняття закону про оборонні закупівлі, який має збільшити суттєво прозорість закупівель і зменшити корупційні ризики. Втім наголосив, що імплементація закону дуже затягнулася.  

Роман Kостенко, Секретар Комітету ВРУ з нацбезпеки, оборони та розвідки, погодився, що проблема з імплементацією цього закону дійсно стоїть гостро. Він повідомив, що сьогодні під час засідання Комітету з нацбезпеки розглядалося питання, як відтермінувати Закон про оборонні закупівлі на пів року. Закон мав набрати чинності з 1 січня 2021, втім цього не станеться, тому що підзаконні акти не було вчасно розроблено.

«У зв'язку з тим, що є проблема з кадрами, на етапі імплементації того, що приймає Верховна Рада, виникає багато проблем. Міністерство оборони і Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості не імплементували Закон про оборонні закупівлі, тому нам треба зробити ще один закон і ввести його в дію.  Якби Закон запрацював з 1 січня, ми б могли сказати, що є механізм ( в оборонних закупівлях - ред.) для боротьби з корупцією», - наголосив Костенко.

Заступник Секретаря РНБО Сергій Кривонос зазначив, що при цьому «важливо, щоб закон був робочим і виконувався. Потрібен час, щоб зрозуміти, як він працює (Закон про оборонні закупівлі - ред.), які у нього слабкі місця. Для того, щоб потім народні депутати змогли опрацювати ті зауваження, які підготують в Міністерстві оборони чи Кабінеті Міністрів. Потрібно десь пів року, щоб побачити всі проблеми».

Анастасія Козловцева, керівниця департаменту міжнародних зв’язків Трансперенсі Інтернешнл Україна, звернула увагу на слабку систему захисту викривачів, зокрема, в оборонному секторі. «Закон про викривачів був прийнятий закон у 2014-му році, і був поправлений вже новим парламентом. Втім, Конституційний суд скасував частину повноважень Національного агентства запобігання корупції, а саме по прийняттю звернень від викривачів. Вчора на Комітеті був підтриманий законопроєкт 4470, який частково відновлює такі повноваження. Але на жаль, навіть коли закон працював, ми не бачили результатів, ми не бачили звернень, ми не бачили захисту викривачів корупції. Тому тут теж потрібно працювати над реалізацією».

Радник Посольства Литви в Україні Андріус Вайвада поділився «рецептом успіху» Литви, яка наразі має низькі ризики у 3 сферах Індексу з 5. Він зазначив, що “інтеграція до НАТО та ЄС дуже допомогла у цьому напрямку, передусім завдяки імплементації підходів та стандартів. Один із найважливіших елементів – це парламентський контроль за сектором безпеки і оборони”. При цьому Вайвада підкреслив, що Литва готова допомагати Україні у посиленні парламентського контролю.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-